Я питаю ввесь час
Який сенс у твого життя,
Вередую, гупаю ногами,
Аби не чути правдиву відповідь про те,
Що єдиний твій сенс це я.

Я слухаю ночами, як стукотить вода у крані
Я думаю, що в цьому є щось символічне:
Так само безглуздо спливає моє життя.
Але ти якимсь чином чуєш мої думки.
Прокидаєшся. Йдеш на кухню. Закручуєш кран : "Спи!"

Ми ніби з різних планет,
Я земна, а ти також,
З Землі. Тільки ти з тої, де
Горять у вікні вогні і готують вранішню каву.
А я. А що я? Я її п'ю. Така от планета.
Направду, вони різні.

Я кажу тобі, що бачиш, я можу без тебе
Я можу бути сама, а можу не бути
Хочеш вийду у двері, а хочеш - у вікно.
І піду у засвіти. Ну для чого себе берегти?
Ну який, скажи, сенс у мого життя?
Невже, єдиний мій сенс це ти?