•  ***

коли весна як осінь
і зупинився час

•  ***

ця присутність незримо гріє
ізсередини

•  ***

роки не лікують
роки віддаляють від спогадів

•  ***

Запахло гірко
палим листом.

•  ***

Розірвалося небо -
і в тріщину

•  ***

Мабуть, немає більш гірких утрат,
ніж неоцінені

•  ****

Є різна проба золота у душ.
Є різна проба срібла.

•  * * *

Немає слів
для туги

•  ***

Ти є.
Твої руки теплі.

•  ***

Ти його, благаю, збережи.
Під вогнем. Під кулями. Під зливами.

•  ***

Не впокореним стадом,
А народом-воїном

•  ***

Наші очі, як світ, поважчали.
Сльози здушують.

•  ***

долоня в долоні
вростаєм

•  ***

я майже забула, як дихати словом…
стривожені, б’ються об тишу думки

•  ***

небо захлинулося туманом
сірий подих до долоні горнеться

•  ***

як легко легіт влився у легені
наповнив кров прозорим сірим криком

•  ***

Хлюпа й хлюпа у вікна дощ,
хлипко хльоскає, б'є по листю...

•  ****

Зафарбую колір очей
в жовте.

•  ***

Мій біль – на мольберті душі.
                    Акварелі

•  ***

Сьогодні стала жінкою весна.
Щасливо розпустила чорну косу –

•  ***

Пластами полум'я співає тіло.
Рука пливе як лінія води

•  ***

Тривожно дихає тепло,
і тихий плескіт

•  ***

Цю тугу я сплела
з брудних мотузок крику.

•  ***

Дріма дерев`яна тиша.
І сонце так жовто терпне.

•  ***

Залишаю. Лишаю. Кидаю.
Твої очі п'ють мене терпко.

•  ***

Сьогодні випав сірий сніг.
І бились голуби у вікна.

•  ***

Як довго падав попіл.
Як важко землю крив...

•  ***

Ці краплини крові рабської
течуть-печуть і моїми венами –