ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Бондар (1979) / Вірші

 ***
Образ твору Хлюпа й хлюпа у вікна дощ,
хлипко хльоскає, б'є по листю...
Небо в землю стікає… Що ж,
нам не буде вже так імлисто.

Вже не треба чекати ніч,
щоб кохатись у темній млості.
Небо впало –
                    як коси з пліч –
і зірками у ґрунт врослося.

Тихо!..
Тихше… Пече вино.
Поцілуй мене. В серце. Глибше!..
Небо сяє в мені. Воно
сірі краплі собою стишить.

2004

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-28 15:06:20
Переглядів сторінки твору 7466
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.655 / 5.5  (4.870 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.678 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.07.09 22:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 17:02:28 ]
GQQQ!QQG


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 19:45:39 ]
...? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 17:32:55 ]
Вітаю! Скучила за твоїм словом-завжди ніжним, завжди-просто у серце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 19:47:16 ]
дякую за такі теплі слова))))) завжди рада гостям :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 20:34:41 ]
Я вже мокрий, а ти не йдеш,
Знов викручую всю білизну.
Може, праску хоч принесеш
І віна, і косу залізну)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2011-03-29 08:49:56 ]
:))))))) оце підняли настрій зранку!.. ;)

... а коса залізна навіщо?))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 20:57:54 ]
Таню, дуже сподобалося,в т.ч.техніка. Звучить гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2011-03-29 08:52:33 ]
дякую, Юль, рада, що тобі сподобалось)))
до речі, сьогодні у Полтаві дощ, так що вийшло майже під настрій))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 23:41:46 ]
... небо вмерло в мені... воно
сірий смуток собою стишить
*** сіру безвість?
:)))
Перші дві строфи – напрочуд!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2011-03-29 09:00:25 ]
Дякую, "сірий смуток собою стишить" - дуже сподобалось)))
звучить гарно, втім я ще вагаюсь - "смуток" - це більш глобально, а "сіра крапля" - це як маленька "гірчинка", така собі тріщинка у стосунках - ледь замітна, але відчутна й пекуча.

щиро вдячна за пораду!..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 22:26:31 ]
!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 15:59:37 ]
Дуже гарно, Тетяно! Проймає. Ви - поетеса від Бога. І звукопис і свіжі образи і музичність, я б сказав, плавність, текучість рядків...
Апелюю до "Редакції Майстерень", щоб Вам надали статус R2. Бо Ви того варта. Тут далеко не один такий вірш.
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 19:55:08 ]
Ярославе, щиро вдячна Вам за такі теплі і гарні слова на мою адресу :) така підтримка особливо цінна і важлива для мене зараз ))))))
Вам теж щиро бажаю натхнення! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-19 01:30:05 ]
Гарний вірш! Фотоілюстрація - теж в настрій!
А - "Поцілуй мене. В серце. Глибше!.."- просто клас!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-19 01:30:19 ]
Гарний вірш! Фотоілюстрація - теж в настрій!
А - "Поцілуй мене. В серце. Глибше!.."- просто клас!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2011-06-07 16:04:55 ]
дякую, Вікторе, за відгук :) рада, що вірш сподобався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-06-01 13:32:28 ]
Вірш - чудовий, на рівні вершинних взірців укр. поезії (я без жодної іронії). Алітерації та асонанси просто філігранні. Єдина маленька ремарка:
Вже не треба чекати ніч,
щоб кохатись у темній млості...
"Чекати ніч" - це значить "пережидати, перечікувати ніч ("чекати цілу ніч"), чекати на ранок". А за змістом у Вас мається на увазі "не треба чекати (приходу) НОЧІ". Втім, це не найголовніше, звісно, з контексту все зрозуміло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2024-06-21 10:19:34 ]
... і музична версія - https://www.youtube.com/watch?v=TeUxDjxPKxE.
як вам, друзі?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-06-21 10:37:31 ]
Скерування, як на мене, правильне.
Та, зазвичай, Suno сам не дає остаточних вирішень, потрібно міняти, підбирати голоси, варіанти звучання, скеровувати і вибирати вдалі фрагменти, склеювати те все до купи... )
Тому, згідно законодавства, така музика і рішення, після роботи живого автора з тим усім, вважається авторською. То Suno лише інструмент, як, скажімо, електроорган, хоча і більш багатогранний. Ось, скажімо, https://www.udio.com/ більш інструментально довершений, але з ним і важче працювати...
А пісня цікава. І чим більше їх - тим краще!