Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Анна Данканич (1988)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мрія Поета, [ 2011-03-28 22:00:17 ],
на сторінці поезії     "Красне поле"   Данканич Анна

Два останні рядки варті всього вірша. Відчувається, що тема автору не чужа.
Коментатор Василина Іванина, [ 2011-03-28 23:21:41 ],
на сторінці поезії     "Красне поле"   Данканич Анна

... тема болюча...
Карпатська Україна
Коментатор Мирослава Мельничук, [ 2011-03-28 23:43:27 ],
на сторінці поезії     "Я маю два серця"   Данканич Анна

"Важливо не бачити, а розуміти.
Красиві не очі, а те, що в очах..."

Свята правда! Чудовий вірш!
Коментатор Мрія Поета, [ 2011-03-30 01:11:28 ],
на сторінці поезії     "Несказане"   Данканич Анна

цікава ви "ворона" )
Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2011-03-30 10:28:51 ],
на сторінці поезії     "Несказане"   Данканич Анна

Анічко, от не дивлячись на те, що у перших двох рядках йдеться про банальних ангелів (хоча досить небанальний зміст), другі два ще більше рятують ситуацію - про білу тінь від білої ворони - це кльово.
Молодець.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2011-03-30 11:58:39 ],
на сторінці поезії     "Несказане"   Данканич Анна

Сподобалось, дякю, Аню!
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-03-30 12:39:42 ],
на сторінці поезії     "Несказане"   Данканич Анна

На мою думку, в заголовку повинно би бути окремо: "Не сказане" (якщо з одним "н") або, якщо разом - "Несказанне" (з двома "н").
А сам чотиривірш - сподобався. Оригінально.
Коментатор Мирослава Мельничук, [ 2011-03-30 14:55:41 ],
на сторінці поезії     "Несказане"   Данканич Анна

ти радше схожа на білого голуба миру... вірш розумію зсередини.
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2011-03-31 01:03:01 ],
на сторінці твору     "Не Так"   Данканич Анна

Я не знаю, що тут можна сказати. Не знаю, що можна зробити. І чим довше живу, тим менше надії зрозуміти цей світ.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-03-31 01:04:07 ],
на сторінці твору     "Не Так"   Данканич Анна

яка печаль у цих словах прихована...

я не знаю, наскільки ЛГ тут близький до особи автора, але життя все ж таки варте того, щоб "витримувати". я розумію, що сказати легше. це взагалі легко - говорити, а не жити зі всім цим. і все ж таки є вчинки, які неможливо виправити. ніколи.
Коментатор Мирослава Мельничук, [ 2011-03-31 02:28:04 ],
на сторінці твору     "Не Так"   Данканич Анна

а знаєте, з цим можна жити - ще й як жити! тільки щоб справді - жити.
Коментатор Мирослава Мельничук, [ 2011-03-31 02:29:57 ],
на сторінці твору     "Не Так"   Данканич Анна

ти витримаєш, сестричко, бо ми разом. і так буде завжди! дуже тебе люблю!
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-03-31 09:43:07 ],
на сторінці поезії     "Королева"   Данканич Анна

Як на мене, нарний вірш. Лише трохи не стикуються "королева" і "найбрудніша робота", завдяки якій вона чомусь "і зветься - королева". І трохи не зрозуміло - чому саме 35 разів? Це якесь магічне число? Чи воно тут випадково?
Коментатор Тетяна Роса, [ 2011-03-31 10:30:26 ],
на сторінці твору     "Не Так"   Данканич Анна

Колись одна жінка вчила мене, що щастя залежить не від того, що людина має, а від того, на скільки вона вміє помічати хороше і відкидати погане. Вона мала право повчати - завжди усміхнена жінкка-інвалід, що кожного дня їздила на кладовище провідувати свою родину, і котра на могла зробити вдих на повні груди, не могла вільно дихати... Людина має жити, поки не вичерпає себе до дна. Бездонної Вам невичерпності, Анечко.
Коментатор Оля Лахоцька, [ 2011-03-31 10:53:40 ],
на сторінці поезії     "Королева"   Данканич Анна

:)) згадався вислів, що служницею бути важко, принцесою - легко, а королевою - принаймні, має смисл...
але у вас такий трагічний погляд на королеву :))
Коментатор Оля Лахоцька, [ 2011-03-31 10:54:08 ],
на сторінці поезії     "Королева"   Данканич Анна

то, напевне, малося на увазі "дуже багато разів")))
Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2011-03-31 11:24:31 ],
на сторінці твору     "Не Так"   Данканич Анна

Зі мною не постоїш, обнявшись і забувши про все на світі, очікуючи на зупинці вечірній автобус... Зі мною не блукатимеш бездумно старовинними вуличками завжди чомусь неспокійного міста... Мене не візьмеш за руку, щоб всі бачили, що ми - одне. Тобі навіть не захочеться цього зробити, адже перехожі дивитимуться на нас скоса,
а на тебе - найбільше. Можливо, ніхто так ніколи і не помітить мене між двох обдертих усіма порами року милиць.


по-Вашому, це поезія?
Коментатор Тетяна Бондар, [ 2011-03-31 12:00:28 ],
на сторінці твору     "Не Так"   Данканич Анна

Глибоко зачепило, дякую, Ань)))
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-03-31 12:40:34 ],
на сторінці твору     "Не Так"   Данканич Анна

Це верлібр, який стоїть у рубриці "Інша поезія", що не так?
Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2011-03-31 12:45:54 ],
на сторінці твору     "Не Так"   Данканич Анна

імхо, це не верлібр. це проза.
1   2   3   4   5   ...   7