Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Іван Франко (1856 - 1916)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-10 13:00:54 ],
на сторінці поезії     "Меморандум будяків"   Франко Іван

У сатиричному вірші
"Меморандум будяків" Франко гостро висміяв прагнення польських магнатів, надруковані у статті реакційної польської газети "Nоwа rеfоrmа" (1883, N 175).
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-10 17:02:51 ],
на сторінці поезії     "Меморандум будяків"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
Воронізація
***
Раз ворони у сусідстві
Із сороками жили,
Густо-часто в горі-бідстві
Одні другим в поміч йшли,
Та в домашні власні діла
Одні одним не встрявали,
Аж зла доля захотіла,
На забій свариться стали.
Бач, надокучило воронам,
Що сороки все цокочуть,
Що говорять острим тоном,
В чорне вбратися не хочуть,
Що хвости довжезні носять
І вертяться так чепурно,
Де їх просять і не просять, -
От, звичайно, некультурно!
" Ви на нас глядіть, - казали, -
Ми в культурі вище вас,
Чорні фраки повдягали,
Крячем звільна раз по раз.
От і вам пора в культурі
Наперед вже поспішаться,
То значить: до нас подібним
Стати - воронізуваться!"
Мудра рада, та дурнії
Ті сороки - ані руш!
І ворони взріли ту ж,
Що й зовсім нема надії.
" Га, не хочуть просвічаться
Менші сестри добровільно,
Ми їх змусимо насильно
Зараз воронізуваться!"
Отже ж і в пориві любови
Й братства принялися вскок
До просвіти та обнови
Непросвітлених тих сорок.
Ще ж їх те муляло трохи,
Що тоті ліси та пущі,
Де гніздилися сороки,
Були більші, кращі, гущі.
І поперли всі юрбою
Нести світ воронізації,
Хоч би боєм і війною,
Хоч би кривдою й без рації.
Без опіки й охорони
Власні гнізда полишали.
А вам, звісно, що зискали
За той час оті ворони?
Правда, пір'я із сорок
Вискубли чимало таки,
Та культури і на крок
Не поперли чорні фраки.
А зате шуліки й кані
Власні гнізда їх напали,
Яйця їх повипивали,
Діти з'їли на снідання...
1878-1907
Коментатор Володимир Сірий, [ 2011-08-10 22:12:03 ],
на сторінці поезії     "Меморандум будяків"   Франко Іван

:)
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-11 07:00:52 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
І.Я. ФРАНКА
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-11 07:13:55 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

Вольні вірші -
І.Моdеrn,
ІІ. Аnіmа sаltаns,
ІІІ. До Музи.
Вперше надруковано в журналі
" Літературно-науковий вісник", 1906.
Збереглися чорнові автографи 16 останніх рядків вірша
"Аnіmа sаltаns" та вірша
" До Музи".
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-08-11 09:54:15 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

Цікаво було б доторкнутися до чорнових автографів...

Надихаючий вірш!
Коментатор Оля Лахоцька, [ 2011-08-11 09:55:05 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

"Заглядать у людські душі -
Я не астроном!
Потрясати серця народні -
Я не землетрясець.
Ловити рухи душ високих -
Я не сейсмограф."

аж дивно, що таке було написано більше ста років тому!
вражаюче-сучасно.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-11 12:50:02 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

Дякую.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-11 13:16:26 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
Сійте більш
1
Посіяли трішки - та й страшно:
Чи зійде?... чи ще присівати?
Та сійте ж? - минає посуха -
Не дурно ж тим хмарам снувати...
Не дурно ж тим дощиком пахне...
Он хмара згущається чорна,
Край неба весь скоро обгорне...
От блискавка блисне і грім як не трахне!
Не дурно ж так дощиком пахне!
....................................
Та хай би ж ся хмара і дурно пройде,
Нова після неї сильніша прийде:
Не дурно ж по небу тим хмарам снувати...
Не бійтесь, не бійтесь іще присівати!
2
Ой, як мало, як мало проснулось!
Хай би море скоріш сколихнулось!
Якби зміг да Перуном я зараз же стати,
В одну мить зміг життя б розбудить!
Якби зміг в свої руки всю силу зібрати,
Що в вас сонною й досі лежить -
Одна мить... Я б примусив вас жить!
1906
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-08-11 13:31:58 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

О, Улянко, щиро дякую за ці публікації. Мені соромно, але то є правда - я зовсім не знала Франка! Він таки в одну мить "примушує жити"! Це ж таки про нас: "посіяли трішки, та й страшно..." А на "сіяти більше" уже й сил не стає.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-08-11 13:42:37 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

Дуже мені цей вірш Франка "Сійте більш" перегукнувся з моєю йому присвятою. І хоча я з певних причин свого часу зняла цей вірш з публікації, наважусь тут його притулити.

ВЕЛИКИЙ КАМЕНЯР
Лупайте сю скалу!..
Іван Франко

Стоїть скала. Аж гірко небесам.
Стоїть, як і стояла… А над нею
Апостол Правди (не Христа) Іван
Ще провідною світиться зорею.
Дивується: це ж скільки перемін!
А й досі ні месії, ні предтечі.
Якби воскрес (мов Син Господній), Він
Підставив би Вкраїні власні плечі.
Злобою би не оскверняв уста.
Не розкидав слова, липкі як смоли.
Мов той Мойсей, Він шлях шукав би… Та,
Мабуть, найперше – взяв би в руки молот.
Він би лупав, допоки в серці жар.
Він Духу не дозволив би дрімати.
…У камені – Великий Каменяр.
Стоїть скала. Бо нікому лупати.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-11 14:12:58 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

Дякую, п. Любове, що наважились, тепер ваш вірш притулений саме в тому місці, де йому буде найзатишніше, серед своїх.
Коментатор Іван Редчиць, [ 2011-08-11 14:14:36 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

Музо! Коханко!
Ох, дай мені! Дай мені
Любощів, пахощів, чарів-солодощів,
Мрій неосяжних і снів,
Солодких слів,
Соловейкових трелів,
Римів, мелодій, щоб гучно лилися рікою!

Ставмо підписи, друзі... Не зволікаймо!
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-11 14:47:32 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
В дорогу!
***
Сонце по небу колує,
Знають і хмари свій шлях,
Вітер невпинно мандрує
По України полях.
Ми ж, сонця ясного діти,
Вольного вітру брати,
Мали б сидіти-нидіти,
Мали б в дорогу не йти?
Гей же в дорогу,
В ясную путь,
Скинути з серця тривогу,
Вольним повітрям дихнуть!
Шумно криштальнії хвилі
Стрий, і Черемош, і Прут
Почерез звори і скелі
В вічній мандрівці несуть,
Рокотом кличуть нас тихо
К собі в тих сонячних днях,
Змити все горе, все лихо
У їх сріблястих струях.
Гей же в дорогу,
В ясную путь,
Скинути з серця тривогу,
Вольним повітрям дихнуть!
Життя наше - вітер крилатий,
Річка невпинна, брати!
Хвильки не хоче пождати,
Мусить і мусить іти.
Хто в тій мандрівці якмога
Волі, любові зазнав,
Того щаслива дорога,
Той по добру мандрував.
Гей же в дорогу,
В ясную путь,
Скинути з серця тривогу,
Вольним повітрям відотхнуть!
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-11 15:54:14 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

З Вікіпедії - Іван Франко є автором другого куплету
" Гімну пласту".
Слова взяті із вірша
" В дорогу ", з незначним редагуванням 2 рядків.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2011-08-13 13:46:06 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

Франко віддавна, пані Улянко, для мене - наймогутніша постать в історії України. Окрім поезії, дивує мене також і розлога публіцистика Каменяра. Надто та, що наші партійні літературознавці не дозволили донести широкому читачеві.
В Ізраїлі в дискусіях про начебто вроджений антисемітизм українців так знадобилися"Мої жидівські друзі".
Отож, варто, мабуть, подавати й публіцистику Івана Яковича.
З повагою
Іван Потьомкаін з Єрусалима
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-13 15:34:03 ],
на сторінці поезії     "III. ДО МУЗИ"   Франко Іван

Так, п. Іване, дякую, я погоджуюся з вами, але сама з таким завданням не впораюся. Якби хтось міг підготувати такий матеріал і викласти, наприклад, на своїй сторінці, а РМ тоді перенесла б на сторінку І. Я. Франка. Може, хто зголоситься?
На сайті є багато авторів, які займаються публіцистикою.
Прошу відгукнутися усіх бажаючих долучитися до поповнення безцінної скарбниці Великого Каменяра.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-13 22:43:15 ],
на сторінці твору     "Уривок із " Переднього слова" до збірки " Із літ моєї молодості""   Франко Іван

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
І. Я. ФРАНКА
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-14 07:51:32 ],
на сторінці твору     "Уривок із " Переднього слова" до збірки " Із літ моєї молодості""   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
О. Лунатикові
***
Я не геній, синку, милий,
Тим ніколи й не хваливсь,
Працював, що було сили,
Перед сильним не хиливсь,
Фарисейству й лицемірству
Я концесій не робив,
Людській кривді, злості й звірству
Я ніраз не підхлібив,
В долі добрій чи злиденній
Чесно, просто йшов весь вік
І йду досі. Я не геній,
Я звичайний чоловік.
Я для геніїв грядущих
Поле дикеє орав,
Шлях серед хащів найпущих
Просікав і протирав,
Для голодних пік сквапливо
Разовий, не панський хліб,
І ставав на всяке жниво,
І в'язав свій скромний сніп.
В сніговійниці студеній
Рук не закладав назад.
Я не плачу, що не геній,
Та чом ти так сьому рад?
А що часом стогну з болю
І в зневірі сльози ллю,
Се тому, що скрізь по полю
Так багато кукілю,
Що царює баба Бляга,
Так що й краю їй не знать,
І немає ліски мага,
Щоб потвору сю прогнать,
Що характери й сумління
Підгриза якийсь черв'як,
Що молодші покоління
Схнуть і в'януть вчасно так.
Правда, синку, я не геній...
Ех, якби я геній був!
З тих істерій, неврастеній
Я б вас чаром слів добув,
Я б, мов вихор, вас з собою
Рвав до ясних, світлих мет
І до жертви, і до бою
Вів би ваш я смілий лет!
Я б вам душі переродив,
Я б вам випрямив хребти,
Я б мужів з вас повиводив -
Навіть з мавп таких, як ти!
1903
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-14 07:58:03 ],
на сторінці твору     "Уривок із " Переднього слова" до збірки " Із літ моєї молодості""   Франко Іван

Цей твір був відповіддю на вірш "Іван Хромко" Остапа Луцького (псевдонім О. Лунатик).
Луцький Остап - український поет-декадент, у роки громадянської війни активно діяв у таборі націоналістичної контрреволюції.
1   ...   3   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   13