Автори /
Ірина Павленок
Рубрики
/ Майже колишній
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Майже
•
Весна
•
Карпатські нотатки
•
Карпатські нотатки
•
Cумнівно
•
Нездійсненність
•
Чужі
•
Зима
•
Пів-мить до щастя
•
Від-чай-від-чуй
•
Звикаю
•
Варіації абетки
•
Відлюбила
•
крадене щастя
•
Контрольний постріл
•
Парасоля
•
* * *
•
частина
•
Вже вечори ставали темними
•
* * *
•
горизонт
•
Шкода
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Вже майже колишній, ще майже коханий,
Вологою сіллю захлинаюсь востаннє...
Вологою сіллю захлинаюсь востаннє...
Позбутися журби, як зайвих кілограмів,
Вдягнути легкий шарф з відтінками весни,
Вдягнути легкий шарф з відтінками весни,
Це місце ніби створено для втечі...
Від справ буденних, бо вони тут недоречні.
Від справ буденних, бо вони тут недоречні.
-1-
Любити тебе... так сумнівно і так недоречно.
Як зі скрині старої дістати пропилені речі.
Як зі скрині старої дістати пропилені речі.
Я не несла букет із жовтих квітів –
Осяйний небу знак – Тебе зустріти...
Осяйний небу знак – Тебе зустріти...
Я помилилась номером. Пробач.
Я не радію від твоїх невдач.
Я не радію від твоїх невдач.
Ось тепер уже точно зима.
Свище вітер і біло від злості.
Свище вітер і біло від злості.
Усміхався день кутиками губ,
Вітаміном "Д" небо струменіло,
Вітаміном "Д" небо струменіло,
Відчай.
Від «чай»...
Від «чай»...
Туманно...
Нелистопадово тепло.
Нелистопадово тепло.
Я понад все любила хризантеми...
Вишневий сік... і – зараз – Самвидав.
Вишневий сік... і – зараз – Самвидав.
У безнадійних сподіваннях
Ховатися уже несила.
Ховатися уже несила.
Розсипаються вкрадені рими...
Терпнуть думки від болю.
Терпнуть думки від болю.
Вмирала осінь під колючим снігом.
Тремтіла, ніби вигнаний собака.
Тремтіла, ніби вигнаний собака.
Я загубила парасолю,
Коли іще була з тобою.
Коли іще була з тобою.
Ти не зі мною. Ти з кимось іншим.
З тим, хто не чує осінніх віршів.
З тим, хто не чує осінніх віршів.
Почасти
Від слова «частина»
Від слова «частина»
Вже вечори ставали темними.
І Київ від жадання млів.
І Київ від жадання млів.
Кіл осиковий собі увігнала в серце.
Заважкий обрала. Його він зім”яв у кашу.
Заважкий обрала. Його він зім”яв у кашу.
Я – горизонт, що впав до ніг...
Я - літо, заблукале в осені.
Я - літо, заблукале в осені.
Шкода, я не ділилась цим з тобою:
Сідало сонце за Михайлівський собор,
Сідало сонце за Михайлівський собор,