ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Павленок / Вірші / Майже колишній

 Майже
Вже майже колишній, ще майже коханий,
Вологою сіллю захлинаюсь востаннє...
Під минулим (ти віриш?) підведена риска.
Ще майже коханий, вже майже не близький.

Ще ховаю під серцем несплакану тугу,
Ще в тобі пам’ятаю і брата, і друга...
І майже... до біса. Ти знаєш, це втішно,
Що колись ти – наcправді - станеш колишнім.

27. 03. 2007




Найвища оцінка Світлана Лавренчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ірина Моргун 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-27 02:33:04
Переглядів сторінки твору 5898
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.595 / 5.25  (4.739 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.343 / 5  (4.620 / 5.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.14 18:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 02:39:31 ]
Вже майже дрімаю, ще майже не сплю...
гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 02:43:16 ]
От тільки я не впевнена, що Вас справді тішить думка про "насправді"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 02:44:37 ]
Дякую, Світланко:) майже тішить... майже не брешу:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 11:57:24 ]
Привіт ще раз!
Це те, що на першу думку спало.

Вже майже колишній, ще майже коханий,
Вологою сіллю вмиваюсь востаннє...
Минулим (ти віриш?) підведена риска.
Ще майже коханий, вже майже не близький.

Ховаю під серцем несплакану тугу,
В тобі пам’ятаю ще брата, і друга...
І майже... до біса. Ти знаєш, це втішно,
Колись ти – наcправді – вже станеш колишнім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 13:02:28 ]
Ритміка, Іринко, ритміка і ще раз ритміка, а то важко читати! Ідея гарна, подання гірше. І дуже шкода, тому доопрацюйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 16:38:41 ]
дякую усім за відгуки:)

Надю, варіація - прекрасна:) але не вмиваюсь, а захлинаюсь... отаке. І риску можна провести під чимось... І "ще" там скрізь важливе: бо вжито у сенсі "поки що"... (але ми вже з тобою говорили про це) хоча, визнаю, кількість складів виправлена. :) Викинула "що в останній строчці...

Олесю, і Вам дякую:) ( я, здається, найвпертіша тут в боротьбі за свої недосконалості... і знижені оцінки не врятують)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 16:55:29 ]
Оцінка не занижена. Я з радістю зміню її коли Ви трішечки доопрацюєте звучання. Безумовно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 19:05:33 ]
я й не кажу, що занижена. змінила. утім, не все


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 22:41:27 ]
ось)

Вже майже колишній, ще майже коханий,
Вологою сіллю впиваюсь(?) востаннє...
Минулим під (віриш?) підведена риска.
Ще майже коханий, вже майже не близький.

Ховаю ще в серці несплакану тугу,
В тобі пам’ятаю ще брата, і друга...
І майже... до біса. Ти знаєш, це втішно,
Колись що наcправді ти станеш колишнім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 23:03:45 ]
пане Олесю, дякую:) але краще - залиште оціну 5 і мій варіант.

"під" після минулим виглядає так само недоречно як і "що" після "колись". якщо це інверсія - то вона занадто неприродня. хоча, упевнена, що із складами все склалось.

але дякую, що читаєте і пишете. я ціную, чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 23:30:29 ]
Ірино - підтримую :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 23:36:00 ]
ну слава Богу! а то вже я тут читала-перечитувала...:) дякую, Світланко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-28 13:33:53 ]
Ірино, оціна 5 низька. Я це знаю. Не хочете зробити щось із другим рядочком? Будь ласочка... :) Справа насправді не у складах, а у тому, що воно читається милозвучно... Ну, але справа звісно Ваша. Успіхів. Насправді я дуже люблю Ваші вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 18:26:33 ]
Ви хочете, щоб героїня "милозвучно" захлиналась?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 19:19:50 ]
справді...

Знаєте, пане Олесю, справа тут не в авторському захисті своїх творів:) (хоча й це теж - ніде правди діти). просто ідеально ритмовані вірші - виглядають, часом. причесано і пригладжено, і читати цю милозвучну скоромовку - нецікаво.

Тобто, коли спотикаєшся на кожній строчці - це некомфортно, але коли в одному рядку - щось не так із ритмом - для мене це не така вже трагедія: важливіше вжити саме те слово. Хоча, критики, ймовірно, закидатимуть нестачу майстерності і "нетреновану дихалку" (привіт ВР - :))

Знаєте, коли я читаю вірші різних авторів і рядок ламається, я перечитую, ніби підлаштовуючись... і не завжди потім уважаю, що внесення змін є критичним.

Я перечитувала цей вірш багато разів... пробачте, але мені не здається, що Ваше зауваження - принципове. Навіть, визнавши, що 4-складове "захлинаюсь", та трьохскладове, наприклад "вмиваюсь" - впливають на ритміку.

Я би з радістю внесла зміни (і роблю це - чесно! :)), але покрутила і так і сяк... не хочу.

прочитайте вголос, пане Олесю:) ще раз дякую за заувагу...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-29 19:22:10 ]
чим більше перечитую, тим більше подобається, хоча зазвичай буває навпаки :)