ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Павленок / Вірші / Майже колишній

 Майже
Вже майже колишній, ще майже коханий,
Вологою сіллю захлинаюсь востаннє...
Під минулим (ти віриш?) підведена риска.
Ще майже коханий, вже майже не близький.

Ще ховаю під серцем несплакану тугу,
Ще в тобі пам’ятаю і брата, і друга...
І майже... до біса. Ти знаєш, це втішно,
Що колись ти – наcправді - станеш колишнім.

27. 03. 2007




Найвища оцінка Світлана Лавренчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ірина Моргун 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-27 02:33:04
Переглядів сторінки твору 6292
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.595 / 5.25  (4.739 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.343 / 5  (4.620 / 5.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.14 18:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 02:39:31 ]
Вже майже дрімаю, ще майже не сплю...
гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 02:43:16 ]
От тільки я не впевнена, що Вас справді тішить думка про "насправді"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 02:44:37 ]
Дякую, Світланко:) майже тішить... майже не брешу:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 11:57:24 ]
Привіт ще раз!
Це те, що на першу думку спало.

Вже майже колишній, ще майже коханий,
Вологою сіллю вмиваюсь востаннє...
Минулим (ти віриш?) підведена риска.
Ще майже коханий, вже майже не близький.

Ховаю під серцем несплакану тугу,
В тобі пам’ятаю ще брата, і друга...
І майже... до біса. Ти знаєш, це втішно,
Колись ти – наcправді – вже станеш колишнім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 13:02:28 ]
Ритміка, Іринко, ритміка і ще раз ритміка, а то важко читати! Ідея гарна, подання гірше. І дуже шкода, тому доопрацюйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 16:38:41 ]
дякую усім за відгуки:)

Надю, варіація - прекрасна:) але не вмиваюсь, а захлинаюсь... отаке. І риску можна провести під чимось... І "ще" там скрізь важливе: бо вжито у сенсі "поки що"... (але ми вже з тобою говорили про це) хоча, визнаю, кількість складів виправлена. :) Викинула "що в останній строчці...

Олесю, і Вам дякую:) ( я, здається, найвпертіша тут в боротьбі за свої недосконалості... і знижені оцінки не врятують)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 16:55:29 ]
Оцінка не занижена. Я з радістю зміню її коли Ви трішечки доопрацюєте звучання. Безумовно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 19:05:33 ]
я й не кажу, що занижена. змінила. утім, не все


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 22:41:27 ]
ось)

Вже майже колишній, ще майже коханий,
Вологою сіллю впиваюсь(?) востаннє...
Минулим під (віриш?) підведена риска.
Ще майже коханий, вже майже не близький.

Ховаю ще в серці несплакану тугу,
В тобі пам’ятаю ще брата, і друга...
І майже... до біса. Ти знаєш, це втішно,
Колись що наcправді ти станеш колишнім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 23:03:45 ]
пане Олесю, дякую:) але краще - залиште оціну 5 і мій варіант.

"під" після минулим виглядає так само недоречно як і "що" після "колись". якщо це інверсія - то вона занадто неприродня. хоча, упевнена, що із складами все склалось.

але дякую, що читаєте і пишете. я ціную, чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 23:30:29 ]
Ірино - підтримую :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 23:36:00 ]
ну слава Богу! а то вже я тут читала-перечитувала...:) дякую, Світланко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-28 13:33:53 ]
Ірино, оціна 5 низька. Я це знаю. Не хочете зробити щось із другим рядочком? Будь ласочка... :) Справа насправді не у складах, а у тому, що воно читається милозвучно... Ну, але справа звісно Ваша. Успіхів. Насправді я дуже люблю Ваші вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 18:26:33 ]
Ви хочете, щоб героїня "милозвучно" захлиналась?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 19:19:50 ]
справді...

Знаєте, пане Олесю, справа тут не в авторському захисті своїх творів:) (хоча й це теж - ніде правди діти). просто ідеально ритмовані вірші - виглядають, часом. причесано і пригладжено, і читати цю милозвучну скоромовку - нецікаво.

Тобто, коли спотикаєшся на кожній строчці - це некомфортно, але коли в одному рядку - щось не так із ритмом - для мене це не така вже трагедія: важливіше вжити саме те слово. Хоча, критики, ймовірно, закидатимуть нестачу майстерності і "нетреновану дихалку" (привіт ВР - :))

Знаєте, коли я читаю вірші різних авторів і рядок ламається, я перечитую, ніби підлаштовуючись... і не завжди потім уважаю, що внесення змін є критичним.

Я перечитувала цей вірш багато разів... пробачте, але мені не здається, що Ваше зауваження - принципове. Навіть, визнавши, що 4-складове "захлинаюсь", та трьохскладове, наприклад "вмиваюсь" - впливають на ритміку.

Я би з радістю внесла зміни (і роблю це - чесно! :)), але покрутила і так і сяк... не хочу.

прочитайте вголос, пане Олесю:) ще раз дякую за заувагу...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-29 19:22:10 ]
чим більше перечитую, тим більше подобається, хоча зазвичай буває навпаки :)