ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Павленок / Вірші / Майже колишній

 Майже
Вже майже колишній, ще майже коханий,
Вологою сіллю захлинаюсь востаннє...
Під минулим (ти віриш?) підведена риска.
Ще майже коханий, вже майже не близький.

Ще ховаю під серцем несплакану тугу,
Ще в тобі пам’ятаю і брата, і друга...
І майже... до біса. Ти знаєш, це втішно,
Що колись ти – наcправді - станеш колишнім.

27. 03. 2007




Найвища оцінка Світлана Лавренчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ірина Моргун 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-27 02:33:04
Переглядів сторінки твору 5710
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.595 / 5.25  (4.739 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.343 / 5  (4.620 / 5.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.14 18:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 02:39:31 ]
Вже майже дрімаю, ще майже не сплю...
гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 02:43:16 ]
От тільки я не впевнена, що Вас справді тішить думка про "насправді"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 02:44:37 ]
Дякую, Світланко:) майже тішить... майже не брешу:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 11:57:24 ]
Привіт ще раз!
Це те, що на першу думку спало.

Вже майже колишній, ще майже коханий,
Вологою сіллю вмиваюсь востаннє...
Минулим (ти віриш?) підведена риска.
Ще майже коханий, вже майже не близький.

Ховаю під серцем несплакану тугу,
В тобі пам’ятаю ще брата, і друга...
І майже... до біса. Ти знаєш, це втішно,
Колись ти – наcправді – вже станеш колишнім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 13:02:28 ]
Ритміка, Іринко, ритміка і ще раз ритміка, а то важко читати! Ідея гарна, подання гірше. І дуже шкода, тому доопрацюйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 16:38:41 ]
дякую усім за відгуки:)

Надю, варіація - прекрасна:) але не вмиваюсь, а захлинаюсь... отаке. І риску можна провести під чимось... І "ще" там скрізь важливе: бо вжито у сенсі "поки що"... (але ми вже з тобою говорили про це) хоча, визнаю, кількість складів виправлена. :) Викинула "що в останній строчці...

Олесю, і Вам дякую:) ( я, здається, найвпертіша тут в боротьбі за свої недосконалості... і знижені оцінки не врятують)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 16:55:29 ]
Оцінка не занижена. Я з радістю зміню її коли Ви трішечки доопрацюєте звучання. Безумовно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 19:05:33 ]
я й не кажу, що занижена. змінила. утім, не все


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-27 22:41:27 ]
ось)

Вже майже колишній, ще майже коханий,
Вологою сіллю впиваюсь(?) востаннє...
Минулим під (віриш?) підведена риска.
Ще майже коханий, вже майже не близький.

Ховаю ще в серці несплакану тугу,
В тобі пам’ятаю ще брата, і друга...
І майже... до біса. Ти знаєш, це втішно,
Колись що наcправді ти станеш колишнім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 23:03:45 ]
пане Олесю, дякую:) але краще - залиште оціну 5 і мій варіант.

"під" після минулим виглядає так само недоречно як і "що" після "колись". якщо це інверсія - то вона занадто неприродня. хоча, упевнена, що із складами все склалось.

але дякую, що читаєте і пишете. я ціную, чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 23:30:29 ]
Ірино - підтримую :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 23:36:00 ]
ну слава Богу! а то вже я тут читала-перечитувала...:) дякую, Світланко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-28 13:33:53 ]
Ірино, оціна 5 низька. Я це знаю. Не хочете зробити щось із другим рядочком? Будь ласочка... :) Справа насправді не у складах, а у тому, що воно читається милозвучно... Ну, але справа звісно Ваша. Успіхів. Насправді я дуже люблю Ваші вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 18:26:33 ]
Ви хочете, щоб героїня "милозвучно" захлиналась?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 19:19:50 ]
справді...

Знаєте, пане Олесю, справа тут не в авторському захисті своїх творів:) (хоча й це теж - ніде правди діти). просто ідеально ритмовані вірші - виглядають, часом. причесано і пригладжено, і читати цю милозвучну скоромовку - нецікаво.

Тобто, коли спотикаєшся на кожній строчці - це некомфортно, але коли в одному рядку - щось не так із ритмом - для мене це не така вже трагедія: важливіше вжити саме те слово. Хоча, критики, ймовірно, закидатимуть нестачу майстерності і "нетреновану дихалку" (привіт ВР - :))

Знаєте, коли я читаю вірші різних авторів і рядок ламається, я перечитую, ніби підлаштовуючись... і не завжди потім уважаю, що внесення змін є критичним.

Я перечитувала цей вірш багато разів... пробачте, але мені не здається, що Ваше зауваження - принципове. Навіть, визнавши, що 4-складове "захлинаюсь", та трьохскладове, наприклад "вмиваюсь" - впливають на ритміку.

Я би з радістю внесла зміни (і роблю це - чесно! :)), але покрутила і так і сяк... не хочу.

прочитайте вголос, пане Олесю:) ще раз дякую за заувагу...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-29 19:22:10 ]
чим більше перечитую, тим більше подобається, хоча зазвичай буває навпаки :)