ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Абрикоси (рондель)
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Усе вже завтра- вчора і тепер!
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Сила світанку
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Негода
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
* 128 *
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Українська народа пісня
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 10)
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
* * *
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Фонтан Салмакіс (Genesis)
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
Крим
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Полон лісів
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
* 127 *
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Павленок / Вірші / Майже колишній

 Чужі
Я помилилась номером. Пробач.
Я не радію від твоїх невдач.
Уламком серця мічена межа.
У мене вийшло... Я тобі чужа.

Не розриває серце сумнів "чи любив",
Душа звикає до уламків крил.
Хоч в телефоні ще зберігся номер твій...
У тебе вийшло. Ти мені чужий.

14. 01. 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-14 22:54:30
Переглядів сторінки твору 5581
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.085 / 5.5  (4.739 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.620 / 5.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.09.14 18:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-15 05:11:18 ]
Ти кажеш, що для Тебе Він "чужий"... Невже ж?
Тоді для чого зберігаєш номер - а не стреш??? :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-15 14:23:51 ]
випробовую силу волі:) жарт... але зчужіти - як виявилося - можливо...

Змінила другу строфу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-15 18:58:44 ]
Іринко,
"Зчуженість" проходить скоро, коли є бажання... зберігати номер. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 00:42:31 ]
Так, Юрку.. близькість відроджується миттєво... (бо, може, й не зникала)

Але це ще питання.

А от фізичний біль від однієї згадки імені - повертається одразу. І це - навіть, не питання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 05:44:37 ]
Це самозрозуміло, що коли по живому то боляче.
Співчуваю... справді. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 00:30:53 ]
Іруся, подобається і вірш, і Твої кроки... Прочитала і подумала: а номер стерти потрібно...(І все, що нагадує, теж. ) Ми з Юрою однодумці :)Не забудеш, допоки буде ниточка до повернення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 00:44:07 ]
:) дякую... стирай не стирай... я справді хочу, щоб все було в нього добре.... тільки далеко-далеко від мене... Не в забутті тут справа. Так буває...

От цікаво, Іринко, справді... Твоїм поглядом на кохання... Кохання, яке тебе руйнує... Просто є людина поруч - і все життя - все життя - летить під відкіс: робота, все... Немає людини і все миттєво приходить в норму.

Але чомусь так боляче, коли йому боляче... Стирай тут не стирай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 00:48:24 ]
Я розумію Тебе... Зустрінемось у Києві - поговоримо. Те, що руйнує - не Кохання. Скоріше - залежність... Хоча звучить жорстоко :-(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 00:52:23 ]
Звісно... кохання - різне... таке вже є. але болю стало забагато. в якусь мить - більше, ніж кохання і бажання бути поруч.

такий сум:) переживемо... а що - є вибір?

Знаєш, як кажуть: Інколи рух вперед - результат сильного штурхана з-заду:) отак і мене - штурханули...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 00:58:52 ]
Без таких випробувань не ціниться Щастя...Приймається, як щось звичне. А коли проходиш через біль - кожна мить стає подарунком. І з'являється щира вдячність до людини, котра подарувала той біль і рух вперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 01:07:49 ]
Звісно, всі мудрі думки з'являються після того, як біль затихне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 05:42:04 ]
Ага, і не тільки мудрі з`являються...
Іринко ( та що не хоче стерти... ),
є один вихід - решта ілюзії, написані
"по воді вилами".
Зате, подумай, є що згадати. :-)
Є друзі. Ми теж Твої друзі і хочемо,
щоби Ти була щаслива. Не переживай за нього -
подумай краще за себе (Йому буде боляче, коли Тобі...?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 09:58:24 ]
а от цього я не знаю...

але вдячна за ваші коменти, народ:)

:) новий день - і все прекрасно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 19:29:24 ]
Привіт усім! Іринко, не переймайтеся зараз "дивністю" Ваших почуттів - просто.... Ваше кохання перейшло у іншу площину, це уже любов - Ви відчуваєте відповідальність за нього і його почуття. Постарайтесь не думати про це - так буває, не з усіма, але буває. І пройде... Коли з'являться нові почуття. Свіжі і чисті. А вони будуть. Повірте мені - я знаю, що кажу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 19:44:09 ]
Дякую, Оксанко:) не думаю... думаю хіба про низькі оцінки;)