ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Павленок / Вірші / Майже колишній

 Чужі
Я помилилась номером. Пробач.
Я не радію від твоїх невдач.
Уламком серця мічена межа.
У мене вийшло... Я тобі чужа.

Не розриває серце сумнів "чи любив",
Душа звикає до уламків крил.
Хоч в телефоні ще зберігся номер твій...
У тебе вийшло. Ти мені чужий.

14. 01. 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-14 22:54:30
Переглядів сторінки твору 5211
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.085 / 5.5  (4.739 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.620 / 5.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.09.14 18:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-15 05:11:18 ]
Ти кажеш, що для Тебе Він "чужий"... Невже ж?
Тоді для чого зберігаєш номер - а не стреш??? :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-15 14:23:51 ]
випробовую силу волі:) жарт... але зчужіти - як виявилося - можливо...

Змінила другу строфу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-15 18:58:44 ]
Іринко,
"Зчуженість" проходить скоро, коли є бажання... зберігати номер. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 00:42:31 ]
Так, Юрку.. близькість відроджується миттєво... (бо, може, й не зникала)

Але це ще питання.

А от фізичний біль від однієї згадки імені - повертається одразу. І це - навіть, не питання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 05:44:37 ]
Це самозрозуміло, що коли по живому то боляче.
Співчуваю... справді. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 00:30:53 ]
Іруся, подобається і вірш, і Твої кроки... Прочитала і подумала: а номер стерти потрібно...(І все, що нагадує, теж. ) Ми з Юрою однодумці :)Не забудеш, допоки буде ниточка до повернення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 00:44:07 ]
:) дякую... стирай не стирай... я справді хочу, щоб все було в нього добре.... тільки далеко-далеко від мене... Не в забутті тут справа. Так буває...

От цікаво, Іринко, справді... Твоїм поглядом на кохання... Кохання, яке тебе руйнує... Просто є людина поруч - і все життя - все життя - летить під відкіс: робота, все... Немає людини і все миттєво приходить в норму.

Але чомусь так боляче, коли йому боляче... Стирай тут не стирай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 00:48:24 ]
Я розумію Тебе... Зустрінемось у Києві - поговоримо. Те, що руйнує - не Кохання. Скоріше - залежність... Хоча звучить жорстоко :-(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 00:52:23 ]
Звісно... кохання - різне... таке вже є. але болю стало забагато. в якусь мить - більше, ніж кохання і бажання бути поруч.

такий сум:) переживемо... а що - є вибір?

Знаєш, як кажуть: Інколи рух вперед - результат сильного штурхана з-заду:) отак і мене - штурханули...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 00:58:52 ]
Без таких випробувань не ціниться Щастя...Приймається, як щось звичне. А коли проходиш через біль - кожна мить стає подарунком. І з'являється щира вдячність до людини, котра подарувала той біль і рух вперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 01:07:49 ]
Звісно, всі мудрі думки з'являються після того, як біль затихне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 05:42:04 ]
Ага, і не тільки мудрі з`являються...
Іринко ( та що не хоче стерти... ),
є один вихід - решта ілюзії, написані
"по воді вилами".
Зате, подумай, є що згадати. :-)
Є друзі. Ми теж Твої друзі і хочемо,
щоби Ти була щаслива. Не переживай за нього -
подумай краще за себе (Йому буде боляче, коли Тобі...?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 09:58:24 ]
а от цього я не знаю...

але вдячна за ваші коменти, народ:)

:) новий день - і все прекрасно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 19:29:24 ]
Привіт усім! Іринко, не переймайтеся зараз "дивністю" Ваших почуттів - просто.... Ваше кохання перейшло у іншу площину, це уже любов - Ви відчуваєте відповідальність за нього і його почуття. Постарайтесь не думати про це - так буває, не з усіма, але буває. І пройде... Коли з'являться нові почуття. Свіжі і чисті. А вони будуть. Повірте мені - я знаю, що кажу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 19:44:09 ]
Дякую, Оксанко:) не думаю... думаю хіба про низькі оцінки;)