Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ірина Павленок

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Правда
    Тепер я знаю... правда - змінна.
    Найнестійкіша з величин.
  • •  Total misunderstanding
    Ти знову мене не бачиш.
    Ти вкотре не знаєш, хто я.
  • •  Правда
    Пробач, мій милий… Правда - змінна.
    Розчинна…
  • •  Інтерпретації
    Варіації слів і чуттів... непідвладних законам логіки.
    Твій погляд висвітлює душу, немов рентгеном...
  • •  Ліліт
    Ти все наплутав... Недогледів.
    Історія, як світ стара.
  • •  Психотерапія
    Цей день неспішний...
    Ранок, кава,
  • •  Мить
    Ти змовчав, милий… Я не закричала.
    Накрилась осінь ковдрою із листя.
  • •  Сакура
    Розлітаються мрії пелюстками ніжними сакури,
    Опускаються в руки рожево-блідим падолистом.
  • •  Осінь
    Вже рання осінь. Двірники напоготові
    Збирати різно-кольори кленові.
  • •  Занадто
    Я для тебе, мій милий, ну просто суцільне «занадто»...
    Незалежна й різка. І відверта (що так неприйнятно).
  • •  Рефлексійне
    Життя сповільнилось…
    І мозок плавить спека.
  • •  Відведи мене в рай
    Відведи мене в рай, я забула як він виглядає.
    Там, здається, був місяць, він майже торкався Дніпра.
  • •  Сумна пунктуація
    Не шукай мене більше в словах і у знаках оклику.
    В почуттях, закодованих буквами десь в мережі.
  • •  Двісті хвилин
    Двісті хвилин...
    На польоти у сні й наяву.
  • •  Герметичність
    Не хочу…
    ні гнізда, ні пташенят.
  • •  Пробачила...
    Рахую скурені тобою цигарки.
    Ховаю спогади з майбутнього у осінь.
  • •  осінь
    меланхолійна забаганка -
    осінь...
  • •  осінь
    Дайте осені сонця надвечір.
    Теплом накрийте їй плечі,
  • •  Недосказаність
    Якась неправильність...
    Розквітли абрикоси
  • •  * * *
    Що лишається...
    Кілька гарних віршів, які він вже не буде читати.
  • •  Перевтілення
    Заховай поцілунок у впадинку в мене на шиї...
    Доторкнися вустами ледь чутно і час зупини.
  • •  Половинки
    Пів-кроку до Твоїх очей...
    І сяйва сонячного нитки
  • •  Майже
    Вже майже колишній, ще майже коханий,
    Вологою сіллю захлинаюсь востаннє...
  • •  Ім'я
    Слухати голос, що кличе мене на ім'я...
    І від тепла його грудкою цукру розтанути...
  • •  Весна
    Позбутися журби, як зайвих кілограмів,
    Вдягнути легкий шарф з відтінками весни,
  • •  Карпатські нотатки
    Це місце ніби створено для втечі...
    Від справ буденних, бо вони тут недоречні.
  • •  Карпатські нотатки
    -1-
  • •  Cумнівно
    Любити тебе... так сумнівно і так недоречно.
    Як зі скрині старої дістати пропилені речі.
  • •  ДОЛЯ
    мовчати... слухати тишу,
    зіткану з органзи.
  • •  поки що...
    Я поки що тебе не люблю, тільки хочу любити...
    Ще зима розсипає сніги... та вчувається літо.
  • •  Нездійсненність
    Я не несла букет із жовтих квітів –
    Осяйний небу знак – Тебе зустріти...
  • •  Чужі
    Я помилилась номером. Пробач.
    Я не радію від твоїх невдач.
  • •  Зима
    Ось тепер уже точно зима.
    Свище вітер і біло від злості.
  • •  Пів-мить до щастя
    Усміхався день кутиками губ,
    Вітаміном "Д" небо струменіло,
  • •  Від-чай-від-чуй
    Відчай.
    Від «чай»...
  • •  * * *
    Тебе вже нема.
    Хоча ти іще часом заходиш.
  • •  Впізнай себе:)
    Позичиш трохи оптимізму?
    (Бо вже дістало драматизмом,
  • •  Звикаю
    Туманно...
    Нелистопадово тепло.
  • •  Варіації абетки
    Я понад все любила хризантеми...
    Вишневий сік... і – зараз – Самвидав.
  • •  Відлюбила
    У безнадійних сподіваннях
    Ховатися уже несила.
  • •  крадене щастя
    Розсипаються вкрадені рими...
    Терпнуть думки від болю.
  • •  Контрольний постріл
    Вмирала осінь під колючим снігом.
    Тремтіла, ніби вигнаний собака.
  • •  Парасоля
    Я загубила парасолю,
    Коли іще була з тобою.
  • •  Центріше серця
    Десь коло серця чи центріше...
    Клубок осінніх почуттів,
  • •  * * *
    Ти не зі мною. Ти з кимось іншим.
    З тим, хто не чує осінніх віршів.
  • •  частина
    Почасти
    Від слова «частина»
  • •  І це мине
    І це мине. Бо все минає.
    Душа віршами відболить.
  • •  єдина мить
    Твій погляд губиться в її очах.
    У її смутку навпіл із жагою,
  • •  Вже вечори ставали темними
    Вже вечори ставали темними.
    І Київ від жадання млів.
  • •  Щастя
    Я знала щастя на дотик...
    Воно лоскотало долоні,
  • •  * * *
    Кіл осиковий собі увігнала в серце.
    Заважкий обрала. Його він зім”яв у кашу.
  • •  горизонт
    Я – горизонт, що впав до ніг...
    Я - літо, заблукале в осені.
  • •  осінь
    Так пахне осінь.
    За відсутності новин
  • •  Шкода
    Шкода, я не ділилась цим з тобою:
    Сідало сонце за Михайлівський собор,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки