Автори /
Ірина Павленок
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Правда
•
Total misunderstanding
•
Правда
•
Інтерпретації
•
Ліліт
•
Психотерапія
•
Мить
•
Сакура
•
Осінь
•
Занадто
•
Рефлексійне
•
Відведи мене в рай
•
Сумна пунктуація
•
Двісті хвилин
•
Герметичність
•
Пробачила...
•
осінь
•
осінь
•
Недосказаність
•
* * *
•
Перевтілення
•
Половинки
•
Майже
•
Ім'я
•
Весна
•
Карпатські нотатки
•
Карпатські нотатки
•
Cумнівно
•
ДОЛЯ
•
поки що...
•
Нездійсненність
•
Чужі
•
Зима
•
Пів-мить до щастя
•
Від-чай-від-чуй
•
* * *
•
Впізнай себе:)
•
Звикаю
•
Варіації абетки
•
Відлюбила
•
крадене щастя
•
Контрольний постріл
•
Парасоля
•
Центріше серця
•
* * *
•
частина
•
І це мине
•
єдина мить
•
Вже вечори ставали темними
•
Щастя
•
* * *
•
горизонт
•
осінь
•
Шкода
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Тепер я знаю... правда - змінна.
Найнестійкіша з величин.
Найнестійкіша з величин.
Ти знову мене не бачиш.
Ти вкотре не знаєш, хто я.
Ти вкотре не знаєш, хто я.
Пробач, мій милий… Правда - змінна.
Розчинна…
Розчинна…
Варіації слів і чуттів... непідвладних законам логіки.
Твій погляд висвітлює душу, немов рентгеном...
Твій погляд висвітлює душу, немов рентгеном...
Ти все наплутав... Недогледів.
Історія, як світ стара.
Історія, як світ стара.
Цей день неспішний...
Ранок, кава,
Ранок, кава,
Ти змовчав, милий… Я не закричала.
Накрилась осінь ковдрою із листя.
Накрилась осінь ковдрою із листя.
Розлітаються мрії пелюстками ніжними сакури,
Опускаються в руки рожево-блідим падолистом.
Опускаються в руки рожево-блідим падолистом.
Вже рання осінь. Двірники напоготові
Збирати різно-кольори кленові.
Збирати різно-кольори кленові.
Я для тебе, мій милий, ну просто суцільне «занадто»...
Незалежна й різка. І відверта (що так неприйнятно).
Незалежна й різка. І відверта (що так неприйнятно).
Життя сповільнилось…
І мозок плавить спека.
І мозок плавить спека.
Відведи мене в рай, я забула як він виглядає.
Там, здається, був місяць, він майже торкався Дніпра.
Там, здається, був місяць, він майже торкався Дніпра.
Не шукай мене більше в словах і у знаках оклику.
В почуттях, закодованих буквами десь в мережі.
В почуттях, закодованих буквами десь в мережі.
Двісті хвилин...
На польоти у сні й наяву.
На польоти у сні й наяву.
Не хочу…
ні гнізда, ні пташенят.
ні гнізда, ні пташенят.
Рахую скурені тобою цигарки.
Ховаю спогади з майбутнього у осінь.
Ховаю спогади з майбутнього у осінь.
меланхолійна забаганка -
осінь...
осінь...
Дайте осені сонця надвечір.
Теплом накрийте їй плечі,
Теплом накрийте їй плечі,
Якась неправильність...
Розквітли абрикоси
Розквітли абрикоси
Що лишається...
Кілька гарних віршів, які він вже не буде читати.
Кілька гарних віршів, які він вже не буде читати.
Заховай поцілунок у впадинку в мене на шиї...
Доторкнися вустами ледь чутно і час зупини.
Доторкнися вустами ледь чутно і час зупини.
Пів-кроку до Твоїх очей...
І сяйва сонячного нитки
І сяйва сонячного нитки
Вже майже колишній, ще майже коханий,
Вологою сіллю захлинаюсь востаннє...
Вологою сіллю захлинаюсь востаннє...
Слухати голос, що кличе мене на ім'я...
І від тепла його грудкою цукру розтанути...
І від тепла його грудкою цукру розтанути...
Позбутися журби, як зайвих кілограмів,
Вдягнути легкий шарф з відтінками весни,
Вдягнути легкий шарф з відтінками весни,
Це місце ніби створено для втечі...
Від справ буденних, бо вони тут недоречні.
Від справ буденних, бо вони тут недоречні.
-1-
Любити тебе... так сумнівно і так недоречно.
Як зі скрині старої дістати пропилені речі.
Як зі скрині старої дістати пропилені речі.
мовчати... слухати тишу,
зіткану з органзи.
зіткану з органзи.
Я поки що тебе не люблю, тільки хочу любити...
Ще зима розсипає сніги... та вчувається літо.
Ще зима розсипає сніги... та вчувається літо.
Я не несла букет із жовтих квітів –
Осяйний небу знак – Тебе зустріти...
Осяйний небу знак – Тебе зустріти...
Я помилилась номером. Пробач.
Я не радію від твоїх невдач.
Я не радію від твоїх невдач.
Ось тепер уже точно зима.
Свище вітер і біло від злості.
Свище вітер і біло від злості.
Усміхався день кутиками губ,
Вітаміном "Д" небо струменіло,
Вітаміном "Д" небо струменіло,
Відчай.
Від «чай»...
Від «чай»...
Тебе вже нема.
Хоча ти іще часом заходиш.
Хоча ти іще часом заходиш.
Позичиш трохи оптимізму?
(Бо вже дістало драматизмом,
(Бо вже дістало драматизмом,
Туманно...
Нелистопадово тепло.
Нелистопадово тепло.
Я понад все любила хризантеми...
Вишневий сік... і – зараз – Самвидав.
Вишневий сік... і – зараз – Самвидав.
У безнадійних сподіваннях
Ховатися уже несила.
Ховатися уже несила.
Розсипаються вкрадені рими...
Терпнуть думки від болю.
Терпнуть думки від болю.
Вмирала осінь під колючим снігом.
Тремтіла, ніби вигнаний собака.
Тремтіла, ніби вигнаний собака.
Я загубила парасолю,
Коли іще була з тобою.
Коли іще була з тобою.
Десь коло серця чи центріше...
Клубок осінніх почуттів,
Клубок осінніх почуттів,
Ти не зі мною. Ти з кимось іншим.
З тим, хто не чує осінніх віршів.
З тим, хто не чує осінніх віршів.
Почасти
Від слова «частина»
Від слова «частина»
І це мине. Бо все минає.
Душа віршами відболить.
Душа віршами відболить.
Твій погляд губиться в її очах.
У її смутку навпіл із жагою,
У її смутку навпіл із жагою,
Вже вечори ставали темними.
І Київ від жадання млів.
І Київ від жадання млів.
Я знала щастя на дотик...
Воно лоскотало долоні,
Воно лоскотало долоні,
Кіл осиковий собі увігнала в серце.
Заважкий обрала. Його він зім”яв у кашу.
Заважкий обрала. Його він зім”яв у кашу.
Я – горизонт, що впав до ніг...
Я - літо, заблукале в осені.
Я - літо, заблукале в осені.
Так пахне осінь.
За відсутності новин
За відсутності новин
Шкода, я не ділилась цим з тобою:
Сідало сонце за Михайлівський собор,
Сідало сонце за Михайлівський собор,