Автори /
Мрія Весна
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Хризантеми
•
* * *
•
Одна із тисячі ночей
•
Дощ
•
Нічна тайна
•
Все з початку
•
Горде серце
•
* * *
•
Мандри
•
Перший сніг
•
* * *
•
* * *
•
Музика зими
•
Зимовий сон
•
Спогад
•
Послання
•
Тепла Крапелька
•
Втеча
•
ТИ
•
Не просто
•
?!? :)
•
Мить
•
Моє ім'я
•
Дощі
•
Не покидай
•
:)
•
Мрія
•
Холодна ніч
•
Туман
•
Твій погляд
•
Дощ і Я
•
Музика
•
Погода вмерла
•
Добраніч! :)
•
Автострада
•
Втікаю
•
Минуле
•
***
•
У наймах
•
День народження
•
Як забути?
•
МИТЬ
•
Мандри
•
Листопад
•
Танго
•
* * *
•
Чужі вікна
•
Листи
•
Думки
•
Щастя
•
*** ТВОЯ***
•
Забула?
•
Перший сніг
•
Пізня осінь
•
Прості слова
•
Важко
•
Не сказані слова
•
Осіння пісня
•
Жовтневий вечір
•
Помилка
•
Кохання
•
Осіння казка
•
Коханий спить
•
Коханець жовтень
•
Жовтень
"Хоч як вдивляйся - жодної пилинки,
На білосніжних квітах хризантем!"
На білосніжних квітах хризантем!"
Сценарій зустрічі складала,
Як ти прийдеш… Що я скажу?..
Як ти прийдеш… Що я скажу?..
Безмежна ніч солодкого мовчання
І тільки дотики устами, бій сердець,
І тільки дотики устами, бій сердець,
За вікном рида тужливий день…
Небо, ніби з горя, почорніло…
Небо, ніби з горя, почорніло…
Ніч на небі зорями гаптує,
Тихо падає на плечі сон.
Тихо падає на плечі сон.
Розпочинаю все з початку
Складаю в скриню біль, минуле
Складаю в скриню біль, минуле
Я просто пила чорну каву,
Думками гріла аромат.
Думками гріла аромат.
Залпом випити кохання
Й краплі не залишить на потому,
Й краплі не залишить на потому,
Мріями я серце заколишу,
А думками полечу до тебе.
А думками полечу до тебе.
Перший сніг торкнувсь моїх долонь,
Холодом він обпікає вії...
Холодом він обпікає вії...
Зима, весна і літо за весною.
Минають роки – нам їх не спинить.
Минають роки – нам їх не спинить.
Це подих вітру чи послання сну
Мене притягує в твою весну?
Мене притягує в твою весну?
Послухай мій чарівний спів
І ніжність музики зими -
І ніжність музики зими -
Ти чуєш цей чарівний спів?
Це ніжна музика зими...
Це ніжна музика зими...
Мрія & Юрій
Нестерпний холод душу оповив.
Нестерпний холод душу оповив.
Знову вдаль… я шукаю опори –
Тануть очі в бурхливому морі.
Тануть очі в бурхливому морі.
(Дует з Юрієм Лазірко)
Колише поїзд і несе
Мене від тебе – знов втікаю.
Мене від тебе – знов втікаю.
Залишок осіннього тепла,
Ніжність не потрачена на вітер –
Ніжність не потрачена на вітер –
Мене утримати не просто –
Я знаю… Ти мене прости…
Я знаю… Ти мене прости…
Не боїшся ти торкнутись сонця?
Та воно ж спалить тебе до тла…
Та воно ж спалить тебе до тла…
Здається, вже колись було:
Знайомство. Зустріч. Кава…
Знайомство. Зустріч. Кава…
Питають всі мене, чому ж це я
Обрала дивне і чудне ім'я?
Обрала дивне і чудне ім'я?
Я так же, як і ти, люблю дощі
І так, як ти, чомусь така ж самотня...
І так, як ти, чомусь така ж самотня...
Злетіла птахою печаль
І обійняла душу…
І обійняла душу…
Такі слова… А пристрасть - Мрія…
Аж паморочить в голові…
Аж паморочить в голові…
То поцілунок чи лиш подих вітру
Торкнувся ніжно так мого обличчя?
Торкнувся ніжно так мого обличчя?
Убий печаль своїм коханням,
Спустись в реальність з моїх мрій.
Спустись в реальність з моїх мрій.
Туман колише рідне місто
І ти напевно, спиш давно.
І ти напевно, спиш давно.
Ми бачимось з тобою кожен день,
Ловлю на собі я твій погляд.
Ловлю на собі я твій погляд.
Шепоче дощ осінню казку,
Там за вікном злились світи.
Там за вікном злились світи.
Музика, як вічність, як любов –
Все, що ти й не вимовиш словами.
Все, що ти й не вимовиш словами.
Погода вмерла за вікном
І вкрилася зимовим сном,
І вкрилася зимовим сном,
Перевіряю знову пошту -
Сто сорок дев'ять, в дужках нуль…
Сто сорок дев'ять, в дужках нуль…
Вогні… дорога, наче доля –
То стрімко вниз, то знову вверх.
То стрімко вниз, то знову вверх.
Сідаю знову за кермо
І мчусь назустріч вітру.
І мчусь назустріч вітру.
Не заглядай в минуле, навіть через шпарку, -
Нічого путнього, повір, там не знайдеш…
Нічого путнього, повір, там не знайдеш…
Я хочу бути твоїм сонцем,
Щоб ніжним променем обняти,
Щоб ніжним променем обняти,
Велика і порожня хата.
Давно не чуть дитини сміх.
Давно не чуть дитини сміх.
Мій День народження і ти –
Найкращий в світі подарунок.
Найкращий в світі подарунок.
Поставить крапку надто важко…
Та й чи я хочу це зробить?
Та й чи я хочу це зробить?
Одна лиш мить, а все життя змінилось.
Одна-єдина мить вдихнула в серце щем…
Одна-єдина мить вдихнула в серце щем…
Мріями я серце заколишу,
А думками полечу до тебе.
А думками полечу до тебе.
Ти, звісно, далі сподіваєшся - дарма.
Вже листопад, передбачається зима.
Вже листопад, передбачається зима.
Це палкий, шалений танець –
Наше танго рідних душ…
Наше танго рідних душ…
Одна… Чому ж така ти одинока,
Коли з любов'ю по життю ідеш?
Коли з любов'ю по життю ідеш?
Чужі навпроти вікна вогником палають,
У них іскриться і горить вогнем життя
У них іскриться і горить вогнем життя
Перечитала знову всі твої листи
І спогади заполонили душу…
І спогади заполонили душу…
Заколисала ніч усі мирські проблеми
І вітер шепче казку давніх, щирих снів…
І вітер шепче казку давніх, щирих снів…
Так тихо і приємно вмерла
Десь аж під ранок у твоїх обіймах…
Десь аж під ранок у твоїх обіймах…
Найніжніші почуття
Пов’язані з тобою.
Пов’язані з тобою.
Вже переболіло, здається, пройшло -
Минуле моє, немов давнє кіно
Минуле моє, немов давнє кіно
Перший сніг торкнувсь моїх долонь
І холодом він обпікає вії...
І холодом він обпікає вії...
Замріяна стояла пізня осінь,
Зажурена в передчутті снігів.
Зажурена в передчутті снігів.
Усмішка… Щастя… Доброта…
Здавалося б прості слова…
Здавалося б прості слова…
Без тебе важко… ой як важко жить…
Не думала, що будеш так потрібний…
Не думала, що будеш так потрібний…
Як важко… боляче мені от тут,
Глибоко в серці, каменем лежать
Глибоко в серці, каменем лежать
Яка чарівна музика, немов казковий сон…
Осіннє, тихе золото вхопило у полон.
Осіннє, тихе золото вхопило у полон.
Жовтень… вечір… зорі…
Мене ти обіймаєш…
Мене ти обіймаєш…
Він щось не так спитав…
Вона не так сказала…
Вона не так сказала…
Кохання – то найкращий в світі вчитель!
Кохання – це найліпший в світі лік!
Кохання – це найліпший в світі лік!
Шепоче осінь золотом гаїв,
Листочки в танці падають на землю.
Листочки в танці падають на землю.
Коханий спить… Я берегтиму ніжний сон
І поцілунком відведу тривоги.
І поцілунком відведу тривоги.
"Коханець жовтень - у очах багряний гріх,
до ніг моїх послання твого оберіг..."
до ніг моїх послання твого оберіг..."
Жовтень знов шепоче казку
Так ніжно, лагідно і чисто
Так ніжно, лагідно і чисто
Огляди