ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Юрій Гундарєв
2025.10.11 12:19
Руйнуючи себе,
я руйную світ,
бо я - його частина.

Відновлюючи себе,
я відновлюю квіт,
бо я - його клітина.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мрія Весна / Вірші

  Горде серце
Я просто пила чорну каву,
Думками гріла аромат.
Душа вела розмову жваву
Із серцем… Серце – автомат…

Не квітне нещасливо-ніжне,
А гине у пустій журбі.
Хоч добре знає, що не пізно –
Ще можна все сказать тобі.

Але ж те Серце гордовите…
Воно страждає, та мовчить.
Із пам'яті твій гріх не злити –
Воно ніколи не простить.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-07 20:14:00
Переглядів сторінки твору 5114
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.406 / 5  (4.483 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 4.391 / 5  (4.433 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-02-07 20:30:23 ]
Хотіла видалити свій вірш і не змогла. Тепер, що знищувати своє творіння заборонено чи якісь нові правила?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-02-07 23:23:39 ]
Так як я втратила надію достукатися до тебе, Ростику, через електронну пошту, то заходь до мене на інтерв"ю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 23:39:25 ]
Мріє, я відходив, вибач. зараз відпишу листом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-02-07 23:46:56 ]
Добре, дякую! Поки збігаю випити кави :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 23:47:15 ]
я відписав листом на мило на рамблері. Ще варіант - пункт меню "File -> Save as Text". Воно збереже у звичаний текстовий формат.
Якщо акробат рідер російський - то відповідно меню "Файл -> Сохранить как текст".

Я вже біжу, гарних снів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-02-07 23:58:01 ]
І тобі солодких снів! Дуже дякую ! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 17:21:03 ]
Мріє, я вислав половину Тобі на мило. Решту відішлю згодом, десь за пів год.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-02-09 18:02:27 ]
"Серце – автомат…" - це не так уже і зле. Автомат - не робот :)
Робот не скайпує ;) Заглянь :)
Не знімай цього вірша.
Мені сподобалась ця строфа "Із пам'яті твій гріх не злити – ". Гарно визначила "злити із пам*яті". Інші - стирають. А "злИти" звучить. Дякую, Мріє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 08:58:04 ]
Пропозиції до розгляду:
Воно страждає, та мовчить - хоча страждає, та мовчить.
Хоч знає, знає, що не пізно - хоч добре знає

Не квітне нещасливе, ніжне, а гине в самоті, журбі - Не квітне нещасливо-ніжне, а гине у пустій журбі. (це щоб не було отого перерахування через кому).
Або якось інакше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-02-16 19:50:55 ]
Дякую, Володимире! Зараз щось підправлю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-27 20:24:00 ]
Гарний вірш, Мрієчко!!!
Дякую!
У мене все що звязане з кавою - геніально.
А про діалекти і літературну мову.
(Не буду категоричним - я ще начебто здоровий.) Думаю як би ми з Вами не ствержували, а життя протягом великого плину часу змушує діалекти і те що ми називаємо літературною мовою і мова оновлюється. Це мабуть як в крові людини - оновлюється, оновлюється, оновлюється.
Другий момент - якщо взяти за 100% всіх хто користується українською, то з них тих хто користується літературною буде мабуть 1%...
А чи не питання хто "правильною" користується?
Я пї за поглядами - антикомуніст - і колгоспом, на голосування і підкорятись більшості не згоден, але ж ...
Я думаю час він усе лікує і виважує. А те що наша мова збагачується за рахунок таких багатющих оригінальних, цікавих діалектів, то це точно.