ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мрія Весна / Вірші

 Зимовий сон
Ти чуєш цей чарівний спів?
Це ніжна музика зими...
Мелодія звучить без слів,
У ній вже розчинились ми.

Засипле снігом каяття.
До горя не знайти доріг.
Весняне гріє почуття
І твій чарівний, ніжний сміх.

Сніжинки плачуть на щоці,
Палають на твоїх губах.
Моя рука в твоїй руці –
Втопаю в зоряних очах.

Звучить симфонія зими…
В колисці снігу сплять міста.
Літаєм, мов сніжинки, ми –
Любов'ю, щастям посипа...




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тарас Кремінь 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-12-29 01:45:22
Переглядів сторінки твору 6914
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.501 / 5.25  (4.483 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 4.272 / 5  (4.433 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 06:15:39 ]
Гарно... "Мелодія звучить без слів,
У ній вже розчинились ми."

І музика звучить...

"Засипле снігом каяття,
До горя не знайти доріг."

І ... засипало... Молюся, щоб засипало горе ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-12-29 11:07:02 ]
Дякую, Оксано! Було б добре, якби й справді сніг посипав (хоч на Новий рік і Різдво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-12-29 14:06:14 ]
Змінила першу строфу. Здається, так краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 16:15:59 ]
Мріє, мені здається, що рядок:
"Літаєм, мов сніжинки, ми –"
звучав би краще:
"Сніжинками літаєм ми -
А так дуже теплий віршик. :-)

Ну я почав:

Зима. Сніг приліпає там, де крок.
І видих згустками тепла парує... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-12-29 17:14:09 ]
Дякую, Юрію! Я вже опублікувала другий варіант цього вірша. Як він тобі?
Новий дует? Запросто!

Зима. Сніг прилипає там, де крок
І видих згустками тепла парує.
Твій поцілунок ввів мене у шок –
Мурашка миттю тілом десь прямує… :)

Чомусь твій початок мене направив на жартівливий тон. Може гуморесочку зліпимо? :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 19:47:34 ]
Зима. Сніг прилипає там, де крок,
І видих згустками тепла парує.
Твій поцілунок ввів мене у шок –
Мурашка миттю тілом десь прямує.

Сховалась солодь у темтінні губ,
Вона на дотиках Твоїх існує... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-12-29 20:28:03 ]
Зима. Сніг прилипає там, де крок,
І видих згустками тепла парує.
Твій поцілунок ввів мене у шок –
Мурашка миттю тілом десь прямує.

Сховалась солодь у тремтінні губ,
Вона у дотиках Твоїх існує.
Я не боюсь картин гріховних згуб -
В уяві тих, що Ти мені малюєш... :)

щось не зовсім "гумореска" виходить... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 20:42:42 ]
Зима. Сніг прилипає там, де крок,
І видих згустками тепла парує.
Твій поцілунок ввів мене у шок –
Мурашка миттю тілом десь прямує.

Сховалась солодь у тремтінні губ,
Вона у дотиках Твоїх існує.
Я не боюсь картин гріховних згуб -
В уяві тих, що Ти мені малюєш.

Що вартий гріх, коли тілес вогонь
Дзюркоче в пригоршні простої втіхи...:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 20:48:09 ]
Ваш дует - просто супер :))) Я розумію, що вірш ще невикінчений? Але оте "Дзюркоче в пригоршні..." - мені сподобалось найбільше :))) - реалістично (хіх) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 20:50:48 ]
Що тільки не видумаєш за ради чарівних чарівниць слова. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-12-29 21:02:20 ]
Зима. Сніг прилипає там, де крок,
І видих згустками тепла парує.
Твій поцілунок ввів мене у шок –
Мурашка миттю тілом десь прямує.

Сховалась солодь у тремтінні губ,
Вона у дотиках Твоїх існує.
Я не боюсь картин гріховних згуб -
В уяві тих, що Ти мені малюєш.

Що вартий гріх, коли тілес вогонь
Дзюркоче в пригоршні палкої втіхи...
Крадеш мене в чаруючий полон -
Із снігом-щастям вже набиті міхи... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 21:13:31 ]
Зима. Сніг прилипає там, де крок,
І видих згустками тепла парує.
Твій поцілунок ввів мене у шок –
Мурашка миттю тілом десь прямує.

Сховалась солодь у тремтінні губ,
Вона у дотиках Твоїх існує.
Я не боюсь картин гріховних згуб -
В уяві тих, що Ти мені малюєш.

Що вартий гріх, коли тілес вогонь
Дзюркоче в пригоршні палкої втіхи...
Крадеш мене в чаруючий полон -
Із снігом-щастям вже набиті міхи.

Зима така, як почуття... в білінь
Розмалювали все небес посланці....:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-12-29 21:43:29 ]
Зима. Сніг прилипає там, де крок,
І видих згустками тепла парує.
Твій поцілунок ввів мене у шок –
Мурашка миттю тілом десь прямує.

Сховалась солодь у тремтінні губ,
Вона у дотиках Твоїх існує.
Я не боюсь картин гріховних згуб -
В уяві тих, що Ти мені малюєш.

Що вартий гріх, коли тілес вогонь
Дзюркоче в пригоршні палкої втіхи...
Крадеш мене в чаруючий полон -
Із снігом-щастям вже набиті міхи.

Зима така, як почуття... в білінь
Розмалювали все небес посланці,
Та в нас в душі пора весни, цвітінь...
Кохані ми з тобою - не коханці! :)

У нас з тобою "чим далі в ліс - тим більше дров". Юра, публікуй цей вірш ти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 21:51:20 ]
Ну файно,
А все так жартома, зараз викладу:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 21:55:05 ]
МОЛОДЦІ !!! :) Вірш надзвичайний ! Завершення - СИЛА :) "Кохані ми з тобою - не коханці! :)" - це, як відповідь для "непосвячених" у братство "Скайп". А оце - "Втопаю в зоряних очах" - прямо, як посвята для ЛаЗірка Юрія :). :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 21:56:06 ]
І за вірш, і за коменти, і за насолоду, нарешті пригадую, що пора !, виставляю 6 :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-12-29 22:42:28 ]
Дякую, Оксано! :)