Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Іван Низовий (1942 - 2011)
Я - Низовий!
І цим я все сказав.
Стою внизу,
В низах свого народу.
З козацького,
Із низового роду
Я викотивсь -
Кровинка і сльоза!

Рубрики / "Самопізнання" (2006)

Опис: Поезії. – Луганськ: ПП Афанасьєва В.І., 2006. – 100с.; ISBN 966-8554-34-5; рецензент Н.І. Кошель, поетеса


З новою збірочкою увійшов у новий рік луганський поет Іван Низовий. Вірші, написані в некращі для України часи, відображають стан душі автора й настрої частини суспільства.

Книга, приурочена до 65-річчя поета, виходить його власним коштом та на пожертви друзів.



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Коли словам не тісно
    Я самовидатний, бо видаюсь
    за власний кошт. Претензії не маю
  • •  * * *
    Вже й свої-найсвоїші своїх обдурили
    і чужим-найчужішим, взяли, продали –
  • •  * * *
    Не викроїти путніх рим із суржику,
    що зріс на пустирі заматерілому
  • •  * * *
    Час так прудко збігає:
    вже й ніколи жить,
  • •  * * *
    Не бійся осені. Вона
    приходить вчасно.
  • •  * * *
    Весна українська зів’яла й пригасла,
    спалилась дощенту від літньої спеки…
  • •  * * *
    Я сам собі і партія, і блок
    опозиційний - маю всі засади
  • •  * * *
    Ненависть виростає із любові,
    в розорі процвітає і руїні…
  • •  * * *
    Я самовидатний, бо видаюсь
    за власний кошт. Претензії не маю
  • •  * * *
    Ховають – ще живого! – Низового
    на звалищі-руйновищі Донбасу,
  • •  * * *
    Осінь осіняє синє
    сивою осмутою осоння.
  • •  * * *
    Простіть мені, люди, одне
    Єдине, що рве мої груди:
  • •  Похвала львів’янкам
    Опісля всіх луганських п’янок,
    Коли пилося нарівні
  • •  На батьківщині Каменяра
    Розмитий зливою Дрогобич
    Сплив непоміченим проміж
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки