Цвіте Троянда незвичайною красою!
Цвіте Нарцис бездумно і духм'яно!
І квітнеш ти, але ти не зімною.
Я від байдужості твоєї в'яну!

Ти попадеш в букет чарівних квітів.
Я, мов бур'ян, попаду на смітник.
Я знаю це, але боюся розуміти,
Хоч вже до вироку свого я звик.

Я не Нарцис, я не бездумний красень.
Я просто придорожній одинак
І "капітальних" я не подарую вражень,
Не залишу у серці хвилювання знак.

Проте я вірний, я лікую рани.
Весною я по-своєму цвіту,
Хоч цвіт мій не такий духм'яний,
Проте любов я в серці бережу.

Цвіте Троянда незвичайною красою!
Цвіте Нарцис бездумно і духм'яно!
Цвіту і я, але ти не зімною.
Я від байдужості твоєї в'яну!

Правознавство - це наука,
Що потрібна всім в житті.
А життя - то дивна "штука",
То ж старайтесь в майбутті.

І коли у вас проблеми -
До юристів ви ідіть.
Вони розв'яжуть всі дилеми,
Лиш ви гроші покажіть.

Лиш копійок не давайте,
Прожене за це юрист.
На майбутнє добре знайте,
Що юрист - авантюрист.

Вогні!
Я, наче з фільму "Хаві"*
Минають дні
Щасливі, трохи мляві.

Мені
Життя дало у руки
Воні
Заради болю й муки.

Ясні
Її прекрасні очі.
Мені
Являються щоночі.

Та злі
Прекрасні почуття
На тлі
Бажання й каяття.

А дні
Пливуть із часом вногу.
Вогні
Затемнюють дорогу.

Мені,
Закоханому "Хаві"
Всі дні
Щасливі, трохи мляві.


"Хаві" - герой фільму.

Що б не сталось - намагайся
Йти вперед в своїм житті.
Свого друга не цурайся
І не плач на самоті.

Пам'ятай, що є десь люди,
Для яких ти дорогий.
І ніколи ти не будеш
Сам, єдиний і чужий.

Ти довірся свому другу -
Зрозуміє він тебе.
Вилий з серця свою тугу,
За сльозою сміх іде.

І не бійся ти любити,
Бо душа закам'яніє.
А без дружби важко жити.
У самотніх серце мліє.

Разом легше бігти шляхом,
Що нам даний небесами.
Разом! Горе впаде прахом
Перед нашими ногами.

І хоч доля залишає
На шляху нам перепони,
Та ми разом все здолаєм
І дійдем до перемоги.

Любий, друже, я з тобою.
Пам'ятай, що разом ми.
Станем разом ми горою!
Станем справжніми людьми.

Ким би ви в житті не стали,
Все старайтесь гідним бути,
Скільки б ви зв'язків не мали,
Вам проблем не оминути...

Важка чекає нас в житті дорога
І ми по ній повинні впевнено іти,
Щоб в серці лиш палала змога,
Щоб досягти жаданої мети.
Нехай пожертвуєш ти спокоєм своїм,
Віддаш ти свого сну годину,
Та станеш сяйвом у житті усім,
Досягнеш знаменного чину.
2003р.

- Стоїш? Милуєшся красою!
Чим є краса сама собою?

- Краса - панянка, що весною
Цвіте. Не в'яне і зимою!

- Чи знаєш ти, що за красою
Гряде поблідла смерть з косою!

- Немає смерті за красою!
Вона - зоря душі розвою!

- Краса є мачухою злою!
Вона радіє лиш собою!

- Я не погоджуюсь з тобою!
Краса народжена Любов'ю.

- Краса є марою земною!
Направду зветься вона грою!

- Вона дає душі герою
Завзяття, силу, вічну зброю!

А хтось тікає в край далекий,
Щоб жити добре вчужині.
Покинути домівку - крок нелегкий.
Веселі брате настали дні...

Зів'яла Трояда!
У вазі стоїть,
Немов таємницю у собі таїть.

А за вікном хлюпочуть краплинки,
Чогось величезного маленькі частинки,
Чогось нездійсненного діти малі
Із неба тікають в обійми землі.

Годинник стукоче,
Біжить десь у даль.
Мою він забрати хоче печаль!

- На грані Смерті і Життя
Стоіть Душа моя!
Жити?
Чи померти?
Біль із серця стерти?
А може залишитись,
щоб Любові добитись
Від тих кому зробив добро я?
Живи Любов-Душа моя!

Нестримна нічна Мадонна -
Холодні очі, модний одяг,
Зверхності повуха повна,
А у душі байдужий протяг.

Іде по вулиці, не обертається,
Ніс вище голови, вона прекрасна!
Опівночі все починається.
Ніч така коротка, але класна.

Заманливий погляд, нафарбовані очі.
Клеїть олігарха в казино.
Вона королева цієї ночі -
Хто буде з нею? - Їй всеодно!

Товстий гаманець Барона
Її поведінки єдина мета.
Нестримна нічна Мадонна
В своєму стилі - вона така!

Холодне шампанське і біле вино,
Гар'яче тіло, дикі бажання.
Сьогодні вона в обіймах того,
Кому за гроші подарує кохання...

Ви є, були і завжди будете -
Вогні, палаючі в пітьмі.
І сотні вуст ви ще розбудете,
Які заснули і німі!

Ви вибухали полум'ям яскравим,
Ви обпікали очі брехунам!
Лилася правда наче лава,
Вона згодилася синам.

Ви повставали і зривали маски,
Ви йшли у бій без сумніву й вагань!
Ви не зазнали ніжності і ласки
І сонячних не бачили світань!

Та ви були і завжди будете!
Ви вічна совість нашого народу
Й мільйони вуст ви ще розбудите.
Зе все вам наша шана в нагороду!

Асфальт обличчя вмив дощем,
Вже ніч! Не спить... Чогось чекає!
Холодний вітер. Тисяча проблем.
Хтось спокій в темноті шукає!

Кульгавий силует удаль спішить,
Ліхтар осліп! Це Друга Світова?
Стукоче камінь, сталь кипить,
В епохи розболілась голова!

Втомивсь годинник, холод і окріп,
Де мінус там і плюс, а винні ми!
Ковтаєм землю, потоптали хліб,
Пишаємось згорілими крильми!

Бредем наосліп, де дорога?
З дощем асфальт і вітер дме.
"Дві тисячі!"- Мілленіум без Бога
Помалу всіх у пекло забере!

А ми не каємось, не маємо потреби!?
Кульгавий вже пішов і буде суд!
Ми ліземо у землю і деремось в небо.
О, бідний, бідний земний люд!

Не кидайсь ніколи словом,
Бо воно немов стріла,
Ранить серце, ранить душу
Й наше щастя розбива!

У проблему ми не вірим
Як її у нас нема,
А вона зростає звіром
В лоні ніжності й тепла.

Час іде. Вона зростає!
Вмить завдасть вона удар.
Нас ламає і кидає
В страху вогнище і в жар!