Ви ПОМИЛЯЄТЕСЬ (відповідь на Ваше питання). А вірші такі тому, що Я люблю писати про почуття, кохання, розчарування не завжди свої, а інколи і свої, до речі, так як і Ви. Дуже часто слова спадають на думку просто для рими і те, що Я пишу - це моя реальність помножена на два, бо, якщо писати те, що є, то може вийти не „щирість”, а „буденність”, яка нікому не цікава!!! І не думайте, що всі мої вірші для нього, забагато щастя для однієї людини, йому і так пощастило, що Я була в його житті!

І взагалі, чого всі думають, що Я сиджу і ридаю??? Це не так!!! Знаєте, Я і вірність це теж речі не дуже сумісні, просто Я вмію розмежовувати дружбу і щось інше, тобто знаю, з ким можна, а з ким ні!!! Не знаю чого, але зараз мені з того всього дуже смішно :) Чого саме моє життя завжди якась „Санта-Барбара”???????? :)

Ви вважаєте чесним „втішати ту, котра любить Вас”? Хоча б раз навчіться на чужих помилках (в даному випадку на моїх)! З власного досвіду кажу Вам, що Ви не витримаєш довго, для мене це було і є самогубством. А щодо Любові, не ідеалізуйте її так, вона того все одно не оцінить. Краще ніяк, ніж абияк, краще ні з ким, ніж з абиким. „Непотрібні” люди ніколи на довго не затримуються в нашому житті, тому він не затримався і вона не зможе, хоча, кажуть, любов(Любов) приходить з часом, вибір за Вами.
Це вірш написаний в дуже гарному стилі.

З повагою Ваша Ангела...