Автори /
Ірина Жулай (1987)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Змерзле осіннє
•
Пародія "Не орел!"
•
Так мало жінці для щастя треба.... (жартівливе)
•
Пародія "Пожалію зранку"
•
Мої вікна
•
Хвилююся. Повторююсь на біс.
•
Непоцілунок не Бойкові
•
Терапія в постільному режимі
•
Літо. Спека. Офіс...
•
Фестивальні замальовки
•
Несамовито і боязко
•
Напружене
•
Співаю...
•
Зустріч
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ніжність серця словами прикрила
Недопите моє глясе.
Недоїдений бутербродик.
Недоїдений бутербродик.
Вчора подруга моя каже по-секрету:
"Люба, не дзвони мені понадвечір. Себто
"Люба, не дзвони мені понадвечір. Себто
...................................
Любий, потягнуло перегаром трохи...
Любий, потягнуло перегаром трохи...
Мої вікна виходять у завтра.
Там, де ввечері тепло і завжди багато весни...
Там, де ввечері тепло і завжди багато весни...
Хвилююся. Повторююсь на біс.
Моя любов до тебе… Полюбилась.
Моя любов до тебе… Полюбилась.
Нас рими пов’язали. Вже роки
Я влаштую тобі терапію... Посилену....
На сімнадцятім поверсі,
У обіймах полковника затишно.
У руках його сильних так тепло.
У руках його сильних так тепло.
У подиху горіти, чи тліти...
Несамовито і боязко.
Несамовито і боязко.
Скільки можна хворіти тобою,
Приймаючи струйно
Приймаючи струйно
Вантаж років лягає на думки
Родилось не в щасті, а в муках.
Прийшло із гірких протиріч:
Прийшло із гірких протиріч: