Автори /
Олександра Дзигал
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Рідні
•
Вогонь і лід
•
Моя Осінь
•
Спів серця
•
***
•
Надія
•
Правда
•
Вірь мені
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Я ніколи тобі не писала
і не буду писати посвят,
і не буду писати посвят,
У тобі є усе,
шо треба і не треба.
шо треба і не треба.
Ти лише послухай,
як співає Осінь;
як співає Осінь;
Чуєш? Соловей співає.
А про що його пісні?
А про що його пісні?
Що чуєш ти в моїх словах,
прозорих, як вода?
прозорих, як вода?
Небо щойно провалилось під грозовим дощем,
Останній лист ще на дереві,
Останній лист ще на дереві,
Ніде подіти Правди їдкої,
кожен союзник брехні громіздкої.
кожен союзник брехні громіздкої.
Ти блиск очей моїх,
Карамель моєї кави,
Карамель моєї кави,