•  * * *

день як день вселенський
дим на видноколі

•  * * *

Алкоголь не допоможе -
навіть швидка смерть.

•  Балада про непрощеного

так тихо за вікном.
клеймом

•  La Que Sabe

стільки пройдено відчаїв
подих свободи вічної

•  fatale Fehler

що вмовляти...
не треба тебе проклинати

•  на день насущний

дякую, боже, за цю висоту,
дякую, боже, за цю самоту, 

•  ad notam

діти навчають нас бути
ввічливими

•  замість слів

не лишилось від тебе
ні сліду ні діла ні посліду

•  ПесиМістика

які ми, боже, вже несхожі
які ми, боже, вже чужі.

•  ТОБІ

Серце обирає не наосліп,
Просто в нього інший

•  Вендета по-донецьки

"Не боюся нічого-нічого.
Тихий березень снігом зустрів..

•  Кінестетика

ми знайомі не так
давно -

•  Екзистенційне

оксиморонно-несинхронний горе-час
о порожнечо! є у тебе сила

•  Синочкові (на недалеке майбутнє)

Агов, моя малечо,
мій чоловіче милий,

•  * * *

на фронті осені леткої, ніби лють,
у серце зрикошечено вже вкотре

•  Одкровення блаженного менестреля

за квадратом квадрату
квадрати бруку

•  * * *

гамівна сорочка ночі
душу зав'язала

•  #####

так вже сталося-бо

•  НЕОКЛАСИЧНЕ

Богомільного четверга
тесть Мирось богу сонця молиться:

•  #####

Висловися:
сивухою суголосся упийся –

•  #####

Дивуєшся,
вдивляючись

•  янґол пост-ґранджу

(якось
опісля напруженого туніядського будня

•  Своєму базилевсу

Сіро на серці – сіро..
Кров, як прокислий сік.

•  #####

відкривають серця
як бляшанки з ікринами

•  -------------

Перезимовую літа,
злітають святкуваті зими.

•  Грішник

Смеркне..
У вечірнім супокої

•  Однієї ночі

Ніч у мізерному місті.
В довгих облізлих будовах

•  ***

Стелиться туманом вранішня доріжка –
І куди ж вона нині заведе?...

•  ***

Ця ніч, неначе прочерк в стрічці жаху,
Ходжу крізь темряву і рву завісу зі

•  ***

В тебе постіль холодна. Ти сміла
Стільки літ просиділа сама

•  -------------

Отак починалася воля
Від жалю – до лжепрокльонів

•  -------------

Це ж треба так зумисне запізнитись
Це ж треба так свідомо поховати

•  -------------

Вечір зализує рани.
Ранок відшукує слід.

•  Переконливо

Примхлива перемога –
І черевата зніченість.

•  -------------

Мілішають озера наших душ
і повагом листята облітають.

•  -------------

Минаю занедбаний цвинтар.
Дивні визрівають думи про наше розхаяне буття:

•  Наді млою

Нерозступна мла налягла на місто,
Цмулять пияцюги горілчаний звар,

•  -------------

Що ж ти, подруженько, боязко дивишся,
Брівоньки хмуриш, пригадуєш бруд?

•  -------------

Віриш, любий? Я вже не плачу,
І смертей не графую лиця потворні,

•  -------------

Ось і настав цей ранок солодкавий,
Вгніздилось сонце у тенетах віт.

•  Відплата

Гарцює пульс у сальсі опівнічній,
Праворуч у моїй легені простріл.

•  -------------

Нещасливиця. Ледащиця
Начіпляла на сукню бід

•  -------------

Вогники окаті з таїни
Нам, двом знайдам, знай собі, моргають,

•  -------------

Знаходиш себе – і губиш.
Невгамованих спроб вагота

•  Постнеповторність

Скрегоче коліщатами годинник.
У клопотах залізний батько Час.

•  -------------

Ловлю відлюдження світила
Того, що вісником вгорі

•  -------------

Відчуваєш? Ще янголи дихають
За плечима ж кихоче: «не-ма»

•  ***

Тісно в сім місті містику..
Мучить непроминучість.

•  ***

Зімкнуто віконні повіки.
Опущено важелі сну.

•  -------------

Нічка-нюкта. Місячна яхта
Ряхтить на запещених небесах

•  -------------

Пишуть цівочкою дощу
пращури на долоні,

•  -------------

Крамольна крапля зрілої печалі.
Картай себе. Картай-Картай-Картай

•  -------------

Уґурний день погубить нашу ніч..
Ти пригубив мене собі на втіху.

•  Соматотонічний мезоморф із переважаючим мортідо

Мольфаристі обриси сосен десь там..
за горизонтом..

•  –Е.к.т.о.м.і.я. с.е.р.д.е.ц.ь

Елефантизм будівель та фанатизм люденят –
Марнота Марнот, як істинно мовлено..

•  --------------

Спорожнів ти без мене,
мов дірявий бурдюк,

•  Інкрустація Сонця

Гей, ви, беллерофонти, мірмідонці,
докіль? мляво помішуючи твань долі,

•  -------------

з цієї зими –
за територію скрути,

•  Квазітрансцендентне

Лазуритові небеса…
Безнаставницький

•  -------------

чорна тиша танатофобій
пагін сумніву вигне стан

•  ПідСУМок

Повня над містом висне
Линуть мелодії мляво

•  Античне сьогочасся

обвітреної віри горе-горизонт
пручається відчайно сонця аорта

•  (Зі кримських поневірянь)

Виткий теракотовий вітер,
мов шепіт невтішника - Шіви..

•  -----------

озерна печаль
на острівцю твого серця мій пане