Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.31
06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
2026.08.31
06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
2026.08.30
22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
2026.08.30
21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
2026.08.30
21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
2026.08.30
21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
2026.08.30
19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
2026.08.30
19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
2026.08.30
18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
2026.08.30
17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
2026.08.30
16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
2026.08.30
16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.
Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.
Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.
2026.08.30
07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.
2026.08.30
05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»
(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
2026.08.29
18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під
широченним лопухом,
роздивляється кругом:
де горобчики сідають,
і як миші сновигають.
заховався, хитрий, під
широченним лопухом,
роздивляється кругом:
де горобчики сідають,
і як миші сновигають.
2026.08.29
17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.
Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.
Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
наТалка гЛід (1989) /
Вірші
янґол пост-ґранджу
(якось
опісля напруженого туніядського будня
я уявила собі янґола
з електродримбою
на ортодоксально-небесному тлі)
Історія ця станеться
завтрашньої передчасної зими
бадьорий чоловічок
зі солодкавою посмішкою
у формі
апельсинової дольки
торгуватиме
духмянощами неподалік бакалії
перша невгамовна покупчиня-сніжинка
істеричною жінкою
застрибне до чоловічкового прилавку
і вхопиться чіпкими пальчиками
йому за вію
– ось тобі й зима завітала –
зітхне з нотками смутку в голосі
чоловічок і небавом
розпочне прикривати свій нехитрий товар
саме у той момент коли
звалиться йому як
минулолистопадовий
сніг на голову
перевтілений у
янґола пост-ґранджу
шелихвостуватий мольфар
у вельветовому сюртучку забарвлення фуксія зі
безліччю дивакуватих інструкцій
(на кшталт
як підштовхнути настирній сусідці
кінець світу
як забезпечити собі
Кетцакоатль
ліцензоване безпретензійне dolce vita
як сушити майточки
на слухачевих вухах
як виловити з
водойми пляшечку зі
всевиконуючими екзотеричними духами
etc в тому ж дусі)
і белькне чоловічкові
– старий дуріан ось послухай
за що
ти нагороджений такою житухою
навіщо тобі увесь цей
чабер естрагон майоран
бад`ян ти`мян та інший бур`ян
ходи ліпше до моєї шамбали
я зроблю тебе релізером
людських душ
наділю крилястою
електродримбою
і щонайдоцільніше на
сучасній планеті –
блискучою харизмою
а по твоєму простацькому
сімейному бізнесі
ми відсвяткуємо вишукану тризну –
на цю урочисту промову
чоловічок тільки плечима знизає
– я б і погодився тобі служити
пост-ґранджу янґоле
та ти ще не знаєш моєї дружини
котра цілу вічність
прислуговує
в одній проклятій чортодільні
якщо я просаджу нашу справу –
припиню пропонувати люду
приправи
вона не гаючись вже відсьогодні
змушуватиме мене заради
духовного розвою
голодувати
і щодня собі шкарпетки
зі ретельністю перепирати
та якщо я оголошу непослух
вона регулярно й
фанатично
шмагатиме мене поздовж спини
хвостом
зі шпичастою китицею
і злонасильно поїтиме відваром
зі кажанячого посліду
а тепер
елементарна мораль цієї історії
шановні чоловічки
у жодному випадку не слідуйте
бісовій волі
у ваших дружинах прихований
доволі
небезпечний потенціал
щоб потім не горлопанили навсібіч
що вас не застерігали
і не кидалися в крайнощі
на кшталт
або пан або пропав.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
янґол пост-ґранджу
(якось
опісля напруженого туніядського будня
я уявила собі янґола
з електродримбою
на ортодоксально-небесному тлі)
Історія ця станеться
завтрашньої передчасної зими
бадьорий чоловічок
зі солодкавою посмішкою
у формі
апельсинової дольки
торгуватиме
духмянощами неподалік бакалії
перша невгамовна покупчиня-сніжинка
істеричною жінкою
застрибне до чоловічкового прилавку
і вхопиться чіпкими пальчиками
йому за вію
– ось тобі й зима завітала –
зітхне з нотками смутку в голосі
чоловічок і небавом
розпочне прикривати свій нехитрий товар
саме у той момент коли
звалиться йому як
минулолистопадовий
сніг на голову
перевтілений у
янґола пост-ґранджу
шелихвостуватий мольфар
у вельветовому сюртучку забарвлення фуксія зі
безліччю дивакуватих інструкцій
(на кшталт
як підштовхнути настирній сусідці
кінець світу
як забезпечити собі
Кетцакоатль
ліцензоване безпретензійне dolce vita
як сушити майточки
на слухачевих вухах
як виловити з
водойми пляшечку зі
всевиконуючими екзотеричними духами
etc в тому ж дусі)
і белькне чоловічкові
– старий дуріан ось послухай
за що
ти нагороджений такою житухою
навіщо тобі увесь цей
чабер естрагон майоран
бад`ян ти`мян та інший бур`ян
ходи ліпше до моєї шамбали
я зроблю тебе релізером
людських душ
наділю крилястою
електродримбою
і щонайдоцільніше на
сучасній планеті –
блискучою харизмою
а по твоєму простацькому
сімейному бізнесі
ми відсвяткуємо вишукану тризну –
на цю урочисту промову
чоловічок тільки плечима знизає
– я б і погодився тобі служити
пост-ґранджу янґоле
та ти ще не знаєш моєї дружини
котра цілу вічність
прислуговує
в одній проклятій чортодільні
якщо я просаджу нашу справу –
припиню пропонувати люду
приправи
вона не гаючись вже відсьогодні
змушуватиме мене заради
духовного розвою
голодувати
і щодня собі шкарпетки
зі ретельністю перепирати
та якщо я оголошу непослух
вона регулярно й
фанатично
шмагатиме мене поздовж спини
хвостом
зі шпичастою китицею
і злонасильно поїтиме відваром
зі кажанячого посліду
а тепер
елементарна мораль цієї історії
шановні чоловічки
у жодному випадку не слідуйте
бісовій волі
у ваших дружинах прихований
доволі
небезпечний потенціал
щоб потім не горлопанили навсібіч
що вас не застерігали
і не кидалися в крайнощі
на кшталт
або пан або пропав.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
