Автори /
Василь Герасим'юк (1956)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
КОСА
•
ВОСЕНИ, НАПРИКІНЦІ 40-х...
•
ДРУГЕ ПОСЛАННЯ ДМИТРА З КУТІВ ДО ГАЛИЧАН
•
* * * (Анатолієві Дністровому)
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
ІРЖАВИЙ ОСІННІЙ ЯВІР
•
* * *
•
ДВІ РАНКОВІ ПІСНІ (Альби)
•
НА ВЕСІЛЛІ
•
МОЛОДИЙ ЛІС
•
* * *
•
* * *
•
РАНКОВА ПАСТОРАЛЬ
•
* * *
•
* * *
•
ОСІННІ ПСИ КАРПАТ
•
ДОСВІТНІ ДУШІ
•
* * *
•
* * *
•
АПОСТОЛИ
Я прокинувся в серпні
з холодних космацьких отав...
з холодних космацьких отав...
Я сказав собі так: “Ти не зодчий цих стін.
Ти народжений жінкою в муках, ти син
Ти народжений жінкою в муках, ти син
І в церкві недобре, навіть на сповіді
(випитує піп: “Кого вбив?”, пастир).
(випитує піп: “Кого вбив?”, пастир).
ДРУГЕ ПОСЛАННЯ ДМИТРА З КУТІВ ДО ГАЛИЧАН
Я прочитав Книгу Мертвих, кажу:
Я прочитав Книгу Мертвих, кажу:
Майже люблю ці ночі. Не довші - більші.
Ця нагота зветься чомусь - листопад.
Ця нагота зветься чомусь - листопад.
На березі Він вогонь розклав.
Петро в човні не знаходив місця
Петро в човні не знаходив місця
Марю лиш вогневим блискавки списом,
в голову темну мою не вцілив грім.
в голову темну мою не вцілив грім.
Ніч то вельможна, то тривожна,
то осоружна, то острожна,
то осоружна, то острожна,
Я не повірю, що лиш ти одна
на світі білім, як роса, — відкрита…
на світі білім, як роса, — відкрита…
У захристії трійця стоїть.
Біля неї стану,
Біля неї стану,
Боже мій, Боже, в чорну днину
крила вона схотіла мати,
крила вона схотіла мати,
Як пахне явір восени!
Як пахне явір!
Як пахне явір!
Не відав, ні, той вершник, хто і нащо
збивав його на землю, як в кіно.
збивав його на землю, як в кіно.
Ми підійшли до церковних стіл
і стояли до рана.
і стояли до рана.
Малий у вишитій сорочці,
він заглядав під всі столи.
він заглядав під всі столи.
Він виріс на місці пралісу —
на довгому повоєнному зрубі.
на довгому повоєнному зрубі.
Раптом світ в зіницях затремтів
так, немовби я заледь не скоїв
так, немовби я заледь не скоїв
Я вірші пишу
вночі в Прокураві,
вночі в Прокураві,
Розвиднювалось. Ми пішли косити
за грунь. А нам навстріч несли трембіти
за грунь. А нам навстріч несли трембіти
Здалеку надходять.
Із душі
Із душі
Я вижив тут, і я тобі віддам
ці гори, ці черешні між лісами.
ці гори, ці черешні між лісами.
Іду — немов траву чиюсь толочу —
отак мені. Не погляд і не зойк
отак мені. Не погляд і не зойк
Ще б кілька слів, хоча би зо два,
і все – на місці, все – як слід.
і все – на місці, все – як слід.
Тремтіли коні на стерні
в тумані сивім.
в тумані сивім.
Дощ на світанку стих, але за мить
він перейшов у вариво огненне.
він перейшов у вариво огненне.
Спинився. І мить, може мить постояв на межі.
Вони не здригнулись, коли зупинився, ні після.
Вони не здригнулись, коли зупинився, ні після.
Огляди