ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З холодом сердечних потрясінь,
Гірша, ніж були позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Герасим'юк (1956) / Вірші

 * * *
Я прокинувся в серпні
з холодних космацьких отав...
І в багряному Києві як би мені не жилося,
це неспинене місто дитинства твого –
як волосся,
я над росами вгледів
і в росах космацьких зібрав.
Наче буковий ліс,
я під ранок шепочу: “Не плач...”
Я нагадував блазня і сном,
і премудрістю лісу...
А на жовтому склі тебе
знову закутало місто –
все із літер малих,
як гарольд, коли йдеться про плащ.
Теплі камені осені.
Ранок! – на запах, на гул.
Плечі голі, як сіно...
І видно ж тебе – на півсвіта!
Ти на вранішнім вітрі лежиш...
Ти лежиш розповита,
як роса!..
Так лежиш ти одна,
з тих, що знав і забув.
...Та невже не притулю ніколи
до жовтих озер
два листки?..
Все летять,
пропадають у леготах, стуках
на світанку,
коли доростаєм до тих,
що на буках...
ніби вчора...
Ще тепле каміння
плечима повзе.
Що ж, ми в серпні живем.
У повітрі, де кожен згорав.
Тут багато від кожного.
Тільки під ранок не досить...
Втім, це, може, тому,
що душа на світанку попросить...
І такої попросить –
з холодних космацьких отав.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редактор Майстерень 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Уляна Дудок 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-02 14:00:07
Переглядів сторінки твору 6757
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.998 / 5.83  (4.879 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 5.141 / 6  (5.048 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.06.28 21:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2007-04-02 14:27:46 ]

Не знаю, звідки таке переконання, однак, якби Василь Герасим"юк ще раз запитав, які з його віршів найбільш детально й переконливо уособлюють, оголюють його поетичну особистість, я,як і кілька років тому, так і сьогодні, взялася б цитувати автору саме ці рядки. Від "Смерек" до "Папороті" ("Чорних хлопців"), пройшовши довгий тернистий шлях своєї літературної дороги (та епохи), Герасим"юк не зрадив ні себе як особистість, ні народ, як поет.Герасим"юкова харизма - природня, він - поет категорично правдивий у всьому, і саме це виокремлює його серед кращих представників сучасного літературного бомонду, возводить "над".Здається, що отой духовний стрижень поетового "я" лише більш загострюється (викристалізовується, оголюється) в його "Чорних хлопцях". Та ж сама етика філософської думки, елітарність спілкування з читачем і світом і якась надривна одинокість (що відчувається в самій лише енергетиці текстів) душі, що прагне, як повітря, Божественної істини. У цьому й сенс Герасим"юкових поезій - від "Смерек" до нових, ще не написаних, творів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-19 22:51:32 ]
І як же свербить вперше поставити автору "7"... Вкотре перечитую, вкотре дивуюся і захоплююся водночас. Емоційно, суб`єктивно? Мабуть. Після перших двох рядків не можна не дочитати твір до кінця . Ритміка, образи, мислення... Підсвідомо вимальовується духовний ланцюжок Київ - Карпати... Проте, такий рідний, близький і зрозумілий іншим. Загальнодержавний шедевр, а мо` і більше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 19:38:58 ]
просто геніально. мене дивують оцінки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-01-31 16:17:42 ]
Для мене майстерність і справжність поезії виявляється, передусім, у ступені її здатності впливати на емоції та підсвідомість читача... є речі світоглядні, які силою метафор здатні розбурхувати щирі і сильні почуття... такими зокрема є для мене вірші пана Василя. А під його "Де гуцули?" взагалі неможливо не плакати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 00:31:51 ]
Поезії" розповиті,як роси"...Дякую за майстер - клас!