•  * * *

Я прокинувся в серпні
з холодних космацьких отав...

•  КОСА

Я сказав собі так: “Ти не зодчий цих стін.
Ти народжений жінкою в муках, ти син

•  ВОСЕНИ, НАПРИКІНЦІ 40-х...

І в церкві недобре, навіть на сповіді
(випитує піп: “Кого вбив?”, пастир).

•  ДРУГЕ ПОСЛАННЯ ДМИТРА З КУТІВ ДО ГАЛИЧАН

ДРУГЕ ПОСЛАННЯ ДМИТРА З КУТІВ ДО ГАЛИЧАН
Я прочитав Книгу Мертвих, кажу:

•  * * * (Анатолієві Дністровому)

Майже люблю ці ночі. Не довші - більші.
Ця нагота зветься чомусь - листопад.

•  * * *

На березі Він вогонь розклав.
Петро в човні не знаходив місця

•  * * *

Марю лиш вогневим блискавки списом,
в голову темну мою не вцілив грім.

•  * * *

Ніч то вельможна, то тривожна,
то осоружна, то острожна,

•  * * *

Я не повірю, що лиш ти одна
на світі білім, як роса, — відкрита…

•  * * *

У захристії трійця стоїть.
Біля неї стану,

•  * * *

Боже мій, Боже, в чорну днину
крила вона схотіла мати,

•  ІРЖАВИЙ ОСІННІЙ ЯВІР

Як пахне явір восени!
Як пахне явір!

•  * * *

Не відав, ні, той вершник, хто і нащо
збивав його на землю, як в кіно.

•  ДВІ РАНКОВІ ПІСНІ (Альби)

Ми підійшли до церковних стіл
і стояли до рана.

•  НА ВЕСІЛЛІ

Малий у вишитій сорочці,
він заглядав під всі столи.

•  МОЛОДИЙ ЛІС

Він виріс на місці пралісу —
на довгому повоєнному зрубі.

•  * * *

Раптом світ в зіницях затремтів
так, немовби я заледь не скоїв

•  * * *

Я вірші пишу
    вночі в Прокураві,

•  РАНКОВА ПАСТОРАЛЬ

Розвиднювалось. Ми пішли косити
за грунь. А нам навстріч несли трембіти

•  * * *

Здалеку надходять.
Із душі

•  * * *

Я вижив тут, і я тобі віддам
ці гори, ці черешні між лісами.

•  ОСІННІ ПСИ КАРПАТ

Іду — немов траву чиюсь толочу —
отак мені. Не погляд і не зойк

•  ДОСВІТНІ ДУШІ

Ще б кілька слів, хоча би зо два,
і все – на місці, все – як слід.

•  * * *

Тремтіли коні на стерні
в тумані сивім.

•  * * *

Дощ на світанку стих, але за мить
він перейшов у вариво огненне.

•  АПОСТОЛИ

Спинився. І мить, може мить постояв на межі.
Вони не здригнулись, коли зупинився, ні після.