Автори /
Вікторія Аш (1996)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
маленька
•
лялькове воскресіння
•
пси
•
безглуздя
•
повітря
•
демони
•
війни
•
інтеграція
•
муха
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Моє алейне жовтневе ліжко
мене тримає, щоб я спокійно,
мене тримає, щоб я спокійно,
Знов ти кажеш: "Нужбо
уникати зламів!"
уникати зламів!"
Ти скажено стогнеш на запах битви,
як твій пес гарчить на запах сирого м’яса
як твій пес гарчить на запах сирого м’яса
Моя рабська кволість дісталась мені у спадок від матері з батьком, не знаю, від кого конкретно: вони зреклися. Із нею я йду по місту крізь січень до листопаду, бо щось у мені від падіння ламається з тріском. Це точно не листя:
Взимку навіть повітря якесь інакше:
пахне вином холодним
пахне вином холодним
так, ти можеш присісти поруч;
так, ти можеш піти зі мною:
так, ти можеш піти зі мною:
я сиджу на даху під тим самим небом
під місяцем з тими дивними кратерами
під місяцем з тими дивними кратерами
Той, хто програв не останню битву,
той, хто за нею програв фінальну,
той, хто за нею програв фінальну,
чорна муха сіда на твоє хворобливе обличчя
й розтає як туман у твоєму легкому подисі
й розтає як туман у твоєму легкому подисі