•  ФБ

Не стрималась.

•  Регресія

Коли тікає глузд, тоді згасає світло,
слизька гаряча ніч розчахує свій зів,

•  Стоїть німа обпльована країна

Стоїть німа обпльована країна,
віджевріли надії і слова,

•  І «вічна пам’ять», і «не забудем»

І «вічна пам’ять», і «не забудем»,
але забудуть і не згадають.

•  Їм байдуже, що нас вбивають

Їм байдуже, що нас вбивають,
тим юнакам, що я їх знала

•  Люди б'ються*

Люди б’ються за міфи, ідеї, фантоми,
за портрет у піску на краю океану,

•  Останкіно

Неначе зграя, вчувши кров,
надсадно бреше,

•  Портрети

...І виплакатись, знаючи, що – всує,
бо не повернеш той життєвий цвіт.

•  Твердий горішок

Як ворог не вступається нітрішки
І лють його не можна загасить,

•  До себе приміряєм смерть

До себе приміряєм смерть—
чи довго це? чи швидко?

•  Які ми судді?

Які ми судді? Що ми знаєм?

•  Мир тоді настає

Мир тоді настає, коли ти вже про нього не мрієш,
коли ти вже не молишся різним у світі богам.

•  Навчи мене не сперечатись, або молитва про здатність до пасивного опору

Навчи мене не сперечатись —
— крізь запітнілі крильця лінз

•  І Львів не той, і Київ спить

І Львів не той, і Київ спить,
нервовим спазмом перейнятий.

•  Коли свою земну закінчать путь

Коли свою земну закінчать путь,
нехай святяться, Боже триєдиний,

•  Ті перші*

Ті перші, що стали на захист країни,
яка розгубилась, завмерла, змаліла,

•  То змін нема, а то багато

То змін нема, а то багато—
різноголосся, біль і страх.

•  На вірш В. Сосюри ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ!

Нікого ніхто не любив за декретом,
за закликом чи за наказом,

•  Ця дівчинка в червонім сарафані

Ця дівчинка в червонім сарафані—
вона хотіла, щоб її любили,

•  Не буде С ЛЁГКИМ ПАРОМ у цю ніч

Не буде «С лёгким паром» у цю ніч.
«Служебного романа» теж не буде*.

•  Як везли назад його, мертвого

Як везли назад його, мертвого,
голова тряслась на вибоїнах,

•  Земля питає збурена--коли

Земля питає збурена—коли,
душа питає зболена—коли,

•  Себе полюби, мій народе

Ніхто тобі, знай, не завадить сповна
любити себе, українцю.

•  Крихітка Цахес (O Fortuna)

Зло тримає нас в чеканні, у бунтуючій тривозі,
аутичне і безбарвне, із лицем мучної маски.

•  Я--зло, яке вміє чекати ((монолог лідера)

Я --зло, яке вміє чекати
і бачити шанс у нагоді.

•  Мати й син (Україна й Росія в аспекті історичному та космічному)

Як лава--з гарячих відкритих ротів,
І як не своя--Україна.

•  А може, легше померти?

А може, легше померти? Надіятись на воскресіння?
Священний Грааль безсмертя хто впевнений, що заслужив?

•  О ти, у кому тиша і любов!

О ти, у кому тиша і любов!
Цю землю обіймаєш ти до втоми;

•  Смерть, пританцьовуючи, суне по землі

Смерть, пританцьовуючи, суне по землі, у дзеркальці милуючись собою
(гніздовища людей під каблуками тріщать, немов горіхові шкарлупи),

•  Благословен

Благословен,
хто не сприяв навальній силі,

•  В останні хвилини

В останні хвилини їм зла не бажай.
Їх крики брутальні, і звужені очі,

•  Страшна казка

...І буде твій ворог безжальний і хитрий.
В болотній гарячці, отруйнім повітрі,

•  Боже, храни нетерплячих

Боже, храни нетерплячих,
тих, що їм ворог—чекання,

•  Страх, або бабушка тримає на шнурочку

«Бабушка» тримає на шнурочку
світ, що був простим і зрозумілим.

•  Той, хто скраю

Коли ти в натовпі стоїш--і вир людський навколо тебе,
і поєднавшись з усіма,ти в ейфорії, як в бою,

•  Що буде, те буде

Що буде, те буде. Уклін перед Богом,
і гідність—для себе, сусідів і світу.

•  Наші втрати

Ворожбою чи обманом—не сказати—
Розливаються туманом наші втрати.

•  Сповинуті в тумані

Що Бог нам присудив в своєму плані?
Як ляжуть карти долі на столі?