ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.06 06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро

Артур Курдіновський
2026.03.06 00:43
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.

Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",

Володимир Бойко
2026.03.06 00:21
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів. Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність. Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади. Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги. Злочинам сприяють б

Богдан Манюк
2026.03.05 19:21
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах

Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук

Євген Федчук
2026.03.05 17:59
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він

Ігор Терен
2026.03.05 15:16
                    І
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,

Ольга Олеандра
2026.03.05 11:31
Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.

Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.

Іван Потьомкін
2026.03.05 11:30
Скарай мене, Поезіє, дорогою.
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.

2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,

Борис Костиря
2026.03.05 11:24
Закутий дощами в оселі тісній,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.

Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,

Микола Дудар
2026.03.05 10:09
Вже кілька сот в душі поранень
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…

І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,

Юлія Щербатюк
2026.03.05 07:00
Уплелась неминучість у долі
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.

І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні

Тетяна Левицька
2026.03.04 19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.

Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас

Юрій Гундарів
2026.03.04 10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Торон / Вірші / Війна

 Люди б'ються*
Люди б’ються за міфи, ідеї, фантоми,
за портрет у піску на краю океану,
за уроки пори початкової школи,
за ведучу, від штучного пафосу п’яну,
за слова мерехтливі – «велика», «культура»,
що забилися в пам’ять твердіш «отченашу»,
так, що пружиться зверхності мускулатура,
і душа поривається в бій рукопашний.

Люди йдуть убивати за гордості рану,
за навіяну пам’ять уявної слави,
за напій одурманливий самообману,
маячливий делірій сліпої розправи,
за відлуння книжок, недочитаних змалку
(а дочитані – з пам’яті стерті, забуті),
і за те, щоб віддати себе до останку
добровільно незрячій, розбурханій люті.

Люди прірви розхитують в древніх глибинах,
давні струпи зривають, горять в лихоманці,
у чужих – власну хитрість ховають – провинах
і втрачають себе в макабричному танці.

2017

*Написано на основі вражень від спілкування з проросійськими коментаторами в Інтернеті.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-02 13:21:45
Переглядів сторінки твору 2592
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.994 / 5.5  (4.834 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.953 / 5.5  (4.839 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 09:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-02-02 17:06:50 ]
Добре, що ми лишилися людьми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-02-03 08:28:21 ]
Дякую, пане Іване. Мені дуже сподобався Ваш коментар на чийсь вірш, написаний раніше. Ви тоді написали: "У безнадійному намірі бути тим, чим вона ніколи не була, Росія готова знищити увесь світ". Це мудро, влучно, стисло.
Чи можна його взяти за епіграф до цього вірша (якщо ні, то я не ображусь). :)Я можу вказати або не вказати Ваше прізвище, це як Ви захочете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2017-02-03 11:58:46 ]
...а вже пора б і перестати.

Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-02-03 12:40:00 ]
Це треба вирости, змінитися, а мінятися тяжко, боляче і ніхто не хоче, хіба що щось змусить. Українці ось мусять (і то не всі), росіяни поки-що — ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-02-03 14:32:38 ]
Чудово розумію про що мова, адже сам час від часу спілкуюся з родичами, котрі проживають у Росії. Якби хто тільки чув суть наших суперечок!.. Все зводиться до того, що ми - це невдячна частина їх, що ми хитрими зрадниками були віками, що вони нас оберігали, ділилися всім своїм, а раз ми не хочемо бути разом, то повинні повернути подароване... Отака невесела історія...
Ну, а раз усе так, то я нещодавно запитав, чи прийнято в Росії повертати подарунки? Відповідь, після довгих роздумів, була: "Нет"... Згодом додали: "Простите нам"...
Тож і сам написав про це: "Я радий"...
Вірш, як приклад вашої високої психологічної правдивості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-02-04 03:32:11 ]
Коли розмовляєш із ними, натикаєшся на відкрите або сяк-так завуальоване відчуття зверхності щодо українців. Коли починаєш розбиратися, то виявляється, що це тому, що вони "духовніші", бо у них "світового значення література" (та, яка ще з 19-го століття, їм так постійно говорили у школі), хоча знають вони цю літературу дуже приблизно і, головне, що вона ніякої ролі в їхньому житті не відіграє, ніяк із ним не перетинається. Один коментатор, пам'ятаю, прямо заявив, що, хоч він уже літня людина, він завжди буде триматися тих поглядів на Радянський Союз, які йому прищепили ще в дитячому садочку. Страшно подумати, що війна йде через 85% підтримки населенням Путіна, а підтримка ця — через імідж самих себе, який не відповідає дійсності, через "чіпляння" за старі ідеї, через образу на "хто не скаче, той москаль".
І Крим був не подарований, а скоріше нав'язаний Україні, яка єдина могла навести лад у цій кам'янистій безводній пустелі.
Дякую за розуміння. Я читала Ваш вірш, і, пам'ятаю, він мене приємно здивував. Я не чекала покаяння з їхнього боку.Думаю, що, на жаль, це тільки поодинокі випадки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-03 20:13:24 ]
Чудово, якщо лапідарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-02-04 03:53:22 ]
Дякую за розуміння.