Автори /
Василь Дерій (1959)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Позліталися оводи
•
Хліборобська наука
•
Галицькому краю
•
Час до праці
•
Хлібороба штовхають у груди
•
Про думки
•
Українська мова
•
Стусові вірші
•
Не спи, поезіє!
•
Я, наче юнак, кохаю
•
... І знову починається життя (тріолет)
•
Подяка Богу, що душа жива (Диптих)
•
Зима в Тернополі
•
Тарас
•
Це ім’я – Марія
•
На Зелені свята
•
В “чорну” суботу
•
Жовто-зелене листя
•
Час один на усіх
•
Каштани зелені, каштани
•
Для тебе
•
На світлих скрижалях
•
Заступили село дими
•
Голосіївська сповідь
•
Без культу химер
•
Повернись, Астрея *
•
На собачому базарі
•
Тернопільська земле
•
У горах Афгану
•
Аудит
•
Любов’ю квітни стокалинно
•
Наш головний бухгалтер
•
Одягнімо, друже, вишиванки
В нашім світі так мало
для духовності часу
для духовності часу
Учив мене дід хліборобській науці.
Це давня наука про хліб на столі.
Це давня наука про хліб на столі.
Твоє терпіння незбагненне.
Твоя душа, як перший сніг.
Твоя душа, як перший сніг.
Не плач, мій земляче, з нестач,
Бо сльози не час утирати.
Бо сльози не час утирати.
Все життя хлібороба штовхають у груди.
Рабська праця витягує жили без болю.
Рабська праця витягує жили без болю.
Мої думки, я знаю, вам не легко
в гостях у філософії життя
в гостях у філософії життя
Мово моя, українська мово,
Невичерпне думок джерело.
Невичерпне думок джерело.
Як лезо фінки – гострі,
Як дика печаль – сумні.
Як дика печаль – сумні.
Не спи, поезіє, не спи!
Я доторкнувся мимоволі
Я доторкнувся мимоволі
Що буде завтра – не знаю,
Лиш богу про це відомо,
Лиш богу про це відомо,
Виходимо на батьківські дороги
І знову починається життя:
І знову починається життя:
Подяка Богу за мій кожний крок,
За подих вільний, непросту удачу
За подих вільний, непросту удачу
Зима в Тернополі. Зима.
То сніг, то дощ, то сонце.
То сніг, то дощ, то сонце.
Серед імен звичайних і незвичних,
що збереглися у пошані в нас
що збереглися у пошані в нас
Ім’я це – не сон і не мрія.
Щось вище, значніше од слова…
Щось вище, значніше од слова…
Били газду Степана,
Били газду Дмитра
Били газду Дмитра
В “чорну” суботу село не спить.
На засуви двері заперті.
На засуви двері заперті.
Жовто-зелене листя
на гілочках берези.
на гілочках берези.
Час підносить героїв
і викреслює зрадників,
і викреслює зрадників,
Над ставом квітнуть каштани
у ніжній фаті небес.
у ніжній фаті небес.
Для тебе незвичні слова
і дивні казкові квіти.
і дивні казкові квіти.
Викладачам і студентам Тернопільського
національного економічного університету
національного економічного університету
Заступили село дими
від горілого картоплиння.
від горілого картоплиння.
Не часто повертаюся сюди,
В цей величавий київський куток,
В цей величавий київський куток,
Час, мій супутник, нині втікає тихенько від мене,
Чи, можливо, це я непомітно ховаюсь від часу.
Чи, можливо, це я непомітно ховаюсь від часу.
Повернись, Астрея *
Затято гавкають породисті собаки.
Жартують «з перцем» гицлі хамовиті.
Жартують «з перцем» гицлі хамовиті.
Тернопільська земле! Мій галицький краю!
Краса твоя щедра та розум ясний.
Краса твоя щедра та розум ясний.
Моїм ровесникам – живим і полеглим
у радянсько-афганській війні
у радянсько-афганській війні
Оцінімо сповна аудит –
Визначну його в бізнесі роль.
Визначну його в бізнесі роль.
Моя жебрацька Україно! –
Козацький занепалий дух.
Козацький занепалий дух.
Наш головний бухгалтер
Одягнімо, друже, вишиванки
Огляди