Автори /
Тетяна Зачарована (1993)
Рубрики
/ Любов у пелюстках віри
Опис: В даній рубриці опублікую вірші, які показують одну з граней такого почуття, як любов. І ця грань- невзаємне кохання, яке, звісно, не найкращий варіант, проте також має місце у нашому житті. І, можливо, навіть частіше, ніж ми собі уявляємо.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Розмова
•
***
•
***
•
Люблю його
•
***
•
Жінка - Ніч
•
Він не мій
•
Приховані відчуття
•
Я тебе не забуду ніколи
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Тримаєш серце стиснуте в кулак?
Щоби воно не билось, не боліло?
Щоби воно не билось, не боліло?
Нарешті вже прийшов той час,
Коли я можу з силами зібратись,
Коли я можу з силами зібратись,
Я стала вже чужа сама для себе,
Не те що для близьких і рідних,
Не те що для близьких і рідних,
Люблю його, хоч він цього не знає,
Так палко й гаряче кохаю до сих пір,
Так палко й гаряче кохаю до сих пір,
Терпіла, мучилась, страждала,
Дивилась в небо, не примруживши очей,
Дивилась в небо, не примруживши очей,
Там за вікном стояла Ніч
І дихала холодними вітрами.
І дихала холодними вітрами.
«Він не мій…» - кажу собі щоночі,
В молитві, в думці, уві сні…
В молитві, в думці, уві сні…
Ти десь поруч - я чую твій голос,
Я цей голос не зможу забути…
Я цей голос не зможу забути…
Я тебе не забуду ніколи…
А, здавалось, хотіла забути,
А, здавалось, хотіла забути,