Автори /
Козак Дума (1958)
|
Рубрики
/ Про дружбу і друзів
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Розмова з другом
•
Спасибі друзям
•
Дякую тобі
•
Справжнє щастя
•
Однокурсникам
•
Згасають друзi
Згасають друзі, час летить спонтанно,
•
Чоловічий потиск
•
Друге я*
•
Справжня дружба не вмирає
•
Туга за другом
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Налий-но, друже, в келих синяви
і спомини мої ти оживи
і спомини мої ти оживи
Навколо друзі – мов старе вино,
йому десятки, а то й сотня, років;
йому десятки, а то й сотня, років;
Той спів підніс увись, на Небеса!
Так линув голос твій чарівно, мило.
Так линув голос твій чарівно, мило.
Є люди – хоч до рани прикладай!
Воно завжди улесливе, привітне,
Воно завжди улесливе, привітне,
Хотілося, щоб знову повернулось
те, пригадати що завжди приємно,
те, пригадати що завжди приємно,
Згасають друзі, час летить спонтанно,
Говорять, що за потиском руки
людський характер можна прочитати.
людський характер можна прочитати.
Він потайний, товариш мій,
сам у собі і сам не свій.
сам у собі і сам не свій.
Життя міняється, на жаль, не в кращий бік,
багато друзів перейшли в розряд знайомих.
багато друзів перейшли в розряд знайомих.
Я утону в твоїх очах,
що глибиною полонили
що глибиною полонили