Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
України Сокор
(1945)
Автор
Вірші (78)
Інша поезія (2)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (0)
Рецензії (0)
Публіцистика (1)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
Гімн українському народу
Слава, Слава Україні й Народу Слава,
Ми народ від Роду вільний і вільна держава.
•
Материнська воля
Проводжала мати сина захищати,
Україну-Неньку й батьківську хату.
•
Зоряний путь
Бог звернувшись до нас:
Ви в Мені, а Я у вас,
•
Крок за кроком
На мить звільнився від війни
І маю краплю насолоди.
•
Ми переможем
Вранці щось мене турбує,
Сну нема і щось хвилює.
•
24 лютого, поновлено
Вже треті півні проспівали,
І Зірка вранішня зійшла.
•
Мова України
Мово, мово ти Роду основа,
Ти радість несеш до серця, душі.
•
Сторінки життя
Гортаю сторінки життя.
Кожна - безмежне поле...
•
Реквієм
Україно, хіба створена ти
На наругу, паління, руїни.
•
Вранішній дощик
Хто ж це цокає в віконце,
Ранком-вранці на зорі?
•
З першого погляду
Зацвіла черемшина у веснянім саду,
Назустріч я до дівчини прийду.
•
Я, Русь-Україна.
Любіть мене, що звана Русь,
Для вас я є одна єдина.
•
Причина
Україно, рідна мати,
Не на хресті ти розіп'ята.
•
Коментар “поетам- китам”.
Вірші тепер пишу в тривозі,
Після висловів “поет-китів”*.
•
П'ята осінь війни.
Літо минуло, осінь настала,
В Україні триває війна.
•
Українська осінь
На деревах жевріє осінь,
Різнобарвні надів кольори.
•
Ми — діти Божі
Бог створив людину Божу
І назвав: Мої сини.
•
Загублена доля
В думах сиджу на високій скалі.
Чому так важко на серці мені?
•
Доля людського Роду.
Боже, Словом Ти створивши світ
Словом дав життя живому.
•
Метаморфози.
Зібрались звірі на поляні
Також миші, змії та птахи.
•
Схаменіться, люди.
Гомонить Вкраїна-Ненька про вільну країну,
Як набат гуде той гомін, гуде без зупину.
•
Пересторога Роду.
Ти знаєш про свій Рід?
Свіча Роду вічно не згасає.
•
На Івана Купала
В день рівнодення — Івана Купала,
Це молоді свято — молодь співала.
•
Звільнитесь від блуду.
Що ж ви братці, Українці, що ви наробили?
Волю й Славу предків по світу пустили.
•
Почекаю
Почекаю,
Хай дощик весняний пройде,
•
Кохання навіки.
Вперше зустрілись, в садах все цвіло,
Ти в серце ввійшла й неспокійно воно.
•
Пробудися — люде.
Який же гріх люд зміг вчинити?
Отець віддавши Сина
•
Слава избирателю?
Вот и срок царя менять,
Из страны хотят прогнать.
•
Слово поета.
Поета слово зрозумій:
Радості, турботи та надії,
•
Санітар
Що це в лісі тук та тук?
Це хто дзьобом довбе сук?
•
Березень.
Чутко сплю, бо чують вуха.
За вікном у темноті:
•
Майбутнє в наших руках.
Я розверну весняні крила,
Щоб війна над нами не висіла,
•
Вранішній дощик.
Хто ж це цокає в віконце,
Ранком-вранці на зорі?
•
Предвыборчая президентськая агония.
В шторм, кипящих бурунов,
Корабль мчит сильней ветров.
•
Гордость - порок
По жизни шла не замечая,
Друзей и пенья птиц.
•
Ланцюг єднання
На вулиці тихо, сиро й самотньо,
Святкових немає убрань, прапорів.
•
Твой образ в душе
Стихи читаешь про любовь,
Видишь, как поэт тоскует.
•
Крок за кроком до Волі. (оновлено)
Скорботні слова душу крають.
Шостий рік триває війна,
•
Мудрість
Жаль, що старенькі, як діти стають,
Мріють, щоб старість не завадила путь.
•
Сенс життя.
Людина природу хоче пізнати,
І те, що вже є й що може бувати.
•
Муза серця.
Щоб написати вірш стовпцем,
Папір потрібен з олівцем.
•
Морозець
Морозець, морозець, хай тобі вже буде грець.
Змерзли вуха, щічки й ніс.
•
Забвение, год 1933
Помни трагичный год — тридцать третий.
Людей придали голоду и смерти.
•
ОСІНЬ
Відлітали в теплий вирій вже останні журавлі
І прощались з рідним краєм по пташинному в журбі.
•
Людська любов
Любов раптово в душу входить,
Різну мить вона знаходить:
•
Людська жертва хижаку.
Життєва доріжка в людей лиш одна,
Вона не широка й не вузька вона.
•
Сердце может полюбить.
Ты холодна и так красива,
Как роза в утренней росе.
•
Що сієш, те і жнеш.
Від декого чутно на весь світ волає,
Створення світів — це природи буття.
•
АТО-ООС и одна война.
Идет бой. Это война.
Разрыв снаряда, блеск огня.
•
Матір всіх людей.
Жив Адам в саду Едема,
Бог його там поселив.
•
Вітри навівають.
Зернятко злітало з гілки додолу,
Вітер підняв його високо вгору.
•
Вогонь кохання.
Любить, чи не любить,
Чи серце нам під скаже?
•
Цена жизни.
На Донбасе идет бой,
С московско-путинской ордой.
•
Вирус насилия Московии.
Во дворце, во Златоглавой,
Мужи пьянствуют за лавой.
•
О, Женщины.
Желанны = они, в мужском земном мире,
Пред ними, безсильны враги и сатиры.
•
Всесвіт і людина.
Чи початок, чи є кінець? В людини це первопричина.
Відлік початку почнемо, коли в світ прийшла людина.
•
Природа надихає
Любов сама людей знаходить,
Її не можеш зупинить.
•
Пути тревог
Я выплыл с лона, с тесной темноты
И мир увидел земной красоты.
•
Сказання Біблейське.
Бог створив Сонце й Небо,
Життєву силу дав Землі.
•
Цветы надежды.
Дарите женщинам цветы,
Не только в День рождения.
•
В ніч на 30 листопада, 11 грудня 2013.
Чуєш, люде України! Встаньте татку, сестро й брат!
Знов Михайлівські дзвони б’ють і б’ють в набат!
•
С Л О В О
Слово є Бог, Бог є у слові,
Що душу дано людині в любові.
•
Слава Україні.
Русь-Україна нам дана споконвіку,
Богом рождені на вкраїнськїй землі.
•
ЄДНІСТЬ — ЦЕ СИЛА
Ми сотні літ були в неволі,
Під “старшим братом” у ярмі,
•
Зародження
Від Божого слова ,
Живе наша мова
•
Большая ложь.
Большая ложь - исчадие ада,
Она вселилась в Кремле.
•
Кішка — Мурлика.
У садочку під кущем
Кішка спала калачем.
•
Павучок.
На зеленому лужку, там де квіточка росте,
Павучок запавутився, заснував своє сільце.
•
Оборотням и "старшему брату", посвящается.
Что ж, вы, надменные потомки!
Сметая пыль с прошлых веков.
•
Мрії збуваються.
Тебе стрів надвечір біля ганку,
Ніби сонця промінь в серці бив.
•
Прошлое и настоящее.
Хочу забыть воспоминания, -
В моей душе наводят грусть,
•
Горобці.
В кущах щось метушилось.
Горобці гуртом там бились.
•
Великому Українському Народові
Моя Україно, є ти під гнітом.
Чужих та своїх ворогів.
•
Рождение
В мамином лоне - уют и покой,
Я окружен был, теплой водой.
•
Чи, цей хлопець - забіяка?
Я був хлопець - забіяка,
Верховодив як завжди.
•
Любов і кохання.
Скроні вкрились сивиною,
Ніби сум в очах гнітить.
•
Шляхами до Волі.
Ти, Україно, віками славетна
З вільним народом слов'янських племен.
•
Крик душі
Повертайтесь, сини. Повертайтесь додому.
Повертайтесь з чужих, далеких доріг.
Переглянути всі твори з цієї сторінки