Автори /
Олесь Холодний
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Скарб
•
Колись
•
Майстер
•
буденне
•
Ледача радість
•
* * *
•
Три хвилі
•
Недописані роздуми
•
***
•
Листопад
•
Безтурботність
•
Трішки про себе та реальність, з іронією та смутком
•
На березі білого моря...
•
***
•
Два
•
Вибір
•
***
•
Діждати весни
•
***
•
Вечір
•
Вулиця
•
***
•
Два сонця
•
Останній вокзал
•
Онукові
•
Дуалія закоханості та кохання
Переглянути всі твори з цієї сторінки
У мене є скарб, і я ним поділюся з тобою.
Пророчі думки, гетьте хмари, і гетьте страхи.
Пророчі думки, гетьте хмари, і гетьте страхи.
Коли ти сумуєш, я, певно, сумую тричі.
Коли ти мовчиш, чути трепетний крик думок.
Коли ти мовчиш, чути трепетний крик думок.
Ти чудово майструєш з глини -
Вмить на Тебе поглянуть скроні,
Вмить на Тебе поглянуть скроні,
мене зажурило вкотре
і бережно вклало спати,
і бережно вклало спати,
Не гамірно... тихо. Чорняве дівчисько,
Ледача усмішка, ще юна хода.
Ледача усмішка, ще юна хода.
Безбожні молились Богу,
А божні просили хліба.
А божні просили хліба.
Три хвилини журби,.. і хвилина лиш радості.
Чи невірні сліди? Чи знайдемо до старості?
Чи невірні сліди? Чи знайдемо до старості?
Наснилося
Шукати долю, гукати згубу,
Так гірко вкотре стулити губи,
Так гірко вкотре стулити губи,
Листопаду сімнадцятий день. Біла сукня і вальс.
Погляд матері й матері, батька і батька сумні.
Погляд матері й матері, батька і батька сумні.
Є у гаю чарівна сила.
Дмухне вітер - тріпоче листя.
Дмухне вітер - тріпоче листя.
А місто тремтить од болю.
Поламані сплять трамваї.
Поламані сплять трамваї.
А місяць, чаруючи, жде посланців
На березі білого моря...
На березі білого моря...
Поміж тисячі слів є лиш кілька, що топлять каміння.
Між мільйонів доріг лиш одна, що не має кінця.
Між мільйонів доріг лиш одна, що не має кінця.
В рожевім трамваї,
У сивім віконні
У сивім віконні
Вулиці знахабніли,
Чи то од люду, а чи від тиші.
Чи то од люду, а чи від тиші.
Не посміхнувся ранку -
Ранок завжди взаємний.
Ранок завжди взаємний.
Судьба очікувань веснú...
Та не до всіх приходять весни, -
Та не до всіх приходять весни, -
І четверта сестра порятує від щему у грудях.
Не цілунком - лиш подихом долі... Спинися на мить
Не цілунком - лиш подихом долі... Спинися на мить
Вечір дарує згадку,
Іншим - непевну мрію.
Іншим - непевну мрію.
Живе на світі вулиця без люду.
І тіло її стоптане ущент,
І тіло її стоптане ущент,
Я не люблю дружину.
Зá що її любити?
Зá що її любити?
Два сонця,
І вибір між ними. Життя...
І вибір між ними. Життя...
Десятий вокзал. Поміж люду і мій провідник.
Не бачив квитка та читає дорогу на скронях.
Не бачив квитка та читає дорогу на скронях.
Вологий пил втамовує мій подих.
І на зупинці власного життя
І на зупинці власного життя
Між нами стіл. Твій біль на тім столі.
І кава нецукрована холодна.
І кава нецукрована холодна.