ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Крайнощі
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Травма весни
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Контроверсійне - 5
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Рубікон
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
Кінець життя
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч (Neil Young)
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
***
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Легенда про чайку
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олесь Холодний / Вірші / Зупинки

 Два сонця
Два сонця,
І вибір між ними. Життя...
З віконця дивлюся на поспіх -
Стривожені люди снують навмання,
Даремно штурмуючи простір.
Вар'яти...
А сонцем жагучим є Ти,
До страти чекатиму днину,
Коли повернешся для мене цвісти...
А люди снують без упину.
До слова -
Стрибати над Божі чуби -
Основу ламати життєву.
Шукайте себе, не зовіте журби
На райської плоті богему...
А мрія -
То сонце небесне. Спаси!
Месіє, прости Свого сина!..
Аби не замерзли од злої роси,
З'єднались навік воєдино.




Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-09 13:34:05
Переглядів сторінки твору 5663
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.711 / 5.17  (4.710 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 4.533 / 5  (4.580 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.08.13 17:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 13:45:35 ]
Олесю, багатогранний Ваш вірш... Дуже!
Відчуття, ніби свідомість розділила сонце надвоє, двоїться в очах.

Одне сонце - то звичне на небі світило.
Друге - те, що пече у грудях.

Ех, ця бажана мить возз"єднання... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-09 13:47:38 ]
Дякую, Юріє. Я так мислю, що возз'єднання є однією з істин, або частиною єдиноістини. А ми, люди, часто у розлуці з собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 13:53:16 ]
Гм! Я поки що жіночої статі ;)
...чи у неладу з собою. Ваша правда: пошуки вічної гармонії у безладі земного життя - чи не найбільша істина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-09 13:54:23 ]
Пробачте Юліє, я мабуть невиспаний, але я був переконаний, що коментар написав Юрій Лазірко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 13:59:44 ]
Починаю за Вас хвилюватися... Або Ви скучили за Юрком, або у Вас трохи-таки роздвоїлася свідомість :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-09 14:18:34 ]
Ви так зі мною спілкуєтеся, ніби знаєте мене. Чи це у мене таке враження? Пробачте за дивне питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 14:23:17 ]
Пане Олесь, це у мене таке враження, що ми давно знайомі, абсолютно суб"єктивне, тому й дозволяю собі деякі вольності :)
І також прошу за це пробачення. Дивацтво - один з моїх недоліків :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-09 15:54:48 ]
Навряд чи, Юліє, ми знайомі. Я б точно запам'ятав таку розумну і красиву дівчинку. І хоч мені уже за сімдесят, пам'ять маю хорошу, тож будь певні. А Ви самі звідки? Я з міжгірського району родом, взагалі зі села Лопушне. Жив у Франківську довгий час, потім в Тернополі. Зараз часто у Києві і Львові. Такий от непосидючий старець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 17:22:55 ]
***
Римування Життя/навмання якось трохи натягнуте.
***
"До страти чекатиму днину," - мо` "І пристрасть діждеться хвилини,"
***
"Стрибати над Божі чуби -" - еее, "чуби" - коли один Бог - то чому багато чубів???
***
"Месіє, прости Свого сина!.." - мо` "пробач"
***
"Аби не замерзли од злої роси" - шо то за "зла роса" і наскільки я розумію - від роси не замерзають - це ж не лід. Нє зла роса не пойдьоть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 17:55:36 ]
А я й не кажу, що ми можемо бути знайомі. Я мала на увазі якусь поетичну близькість душ (ого замахнулася!) :) Яким би не був Ваш вік, маєте молоду душу - це прекрасно!!! І дай бог Вам міцного здоров"ячка, може непосидючість занесе до берегів Дніпра... Думаю, нам було б про що поговорити :)
Радуйте молодь любов"ю до життя!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-09 18:15:48 ]
Вкотре спасибі за аналіз. Рима яка вже є. "І пристрасть діждеться хвилини" - каже шо таки діждеться. Насправді ж не діждеться, бо смерть недозволить діждати. Бо не вернеться ніколи.
Божі чуби - це не чуб Бога, це люди, Божі творіння, їх голови, їх серця. Кожен лізе на іншого, топче по головах. "Пробач" - чомусь не схотів.

І роса. Юрію, якої температури роса? І якої людське тіло і серце. Людям холодно не обов'язково при мінусові температурі?
Зла роса - сльози, які женеш, а вони течуть, і нічогісінько з тим не вдієш. Ще й на вулиці холодно. Ти вже звик до сліз, вже й не витираєш. І вони течуть,... і замерзають. Ось. А людське серце, і мрія, од сліз холоне. Це так загалом. Я відповів на Ваші питання-зауваги? Спасибі ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 18:24:11 ]
Дякую Пане Олесь - відповіли.
З повагою,
Юрко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 18:33:08 ]
Мені сподобались ці МУДРІ ЛУНИ...