ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.21 22:19
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олесь Холодний / Вірші / Зупинки

 Два сонця
Два сонця,
І вибір між ними. Життя...
З віконця дивлюся на поспіх -
Стривожені люди снують навмання,
Даремно штурмуючи простір.
Вар'яти...
А сонцем жагучим є Ти,
До страти чекатиму днину,
Коли повернешся для мене цвісти...
А люди снують без упину.
До слова -
Стрибати над Божі чуби -
Основу ламати життєву.
Шукайте себе, не зовіте журби
На райської плоті богему...
А мрія -
То сонце небесне. Спаси!
Месіє, прости Свого сина!..
Аби не замерзли од злої роси,
З'єднались навік воєдино.




Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-09 13:34:05
Переглядів сторінки твору 5774
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.711 / 5.17  (4.710 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 4.533 / 5  (4.580 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.08.13 17:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 13:45:35 ]
Олесю, багатогранний Ваш вірш... Дуже!
Відчуття, ніби свідомість розділила сонце надвоє, двоїться в очах.

Одне сонце - то звичне на небі світило.
Друге - те, що пече у грудях.

Ех, ця бажана мить возз"єднання... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-09 13:47:38 ]
Дякую, Юріє. Я так мислю, що возз'єднання є однією з істин, або частиною єдиноістини. А ми, люди, часто у розлуці з собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 13:53:16 ]
Гм! Я поки що жіночої статі ;)
...чи у неладу з собою. Ваша правда: пошуки вічної гармонії у безладі земного життя - чи не найбільша істина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-09 13:54:23 ]
Пробачте Юліє, я мабуть невиспаний, але я був переконаний, що коментар написав Юрій Лазірко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 13:59:44 ]
Починаю за Вас хвилюватися... Або Ви скучили за Юрком, або у Вас трохи-таки роздвоїлася свідомість :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-09 14:18:34 ]
Ви так зі мною спілкуєтеся, ніби знаєте мене. Чи це у мене таке враження? Пробачте за дивне питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 14:23:17 ]
Пане Олесь, це у мене таке враження, що ми давно знайомі, абсолютно суб"єктивне, тому й дозволяю собі деякі вольності :)
І також прошу за це пробачення. Дивацтво - один з моїх недоліків :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-09 15:54:48 ]
Навряд чи, Юліє, ми знайомі. Я б точно запам'ятав таку розумну і красиву дівчинку. І хоч мені уже за сімдесят, пам'ять маю хорошу, тож будь певні. А Ви самі звідки? Я з міжгірського району родом, взагалі зі села Лопушне. Жив у Франківську довгий час, потім в Тернополі. Зараз часто у Києві і Львові. Такий от непосидючий старець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 17:22:55 ]
***
Римування Життя/навмання якось трохи натягнуте.
***
"До страти чекатиму днину," - мо` "І пристрасть діждеться хвилини,"
***
"Стрибати над Божі чуби -" - еее, "чуби" - коли один Бог - то чому багато чубів???
***
"Месіє, прости Свого сина!.." - мо` "пробач"
***
"Аби не замерзли од злої роси" - шо то за "зла роса" і наскільки я розумію - від роси не замерзають - це ж не лід. Нє зла роса не пойдьоть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 17:55:36 ]
А я й не кажу, що ми можемо бути знайомі. Я мала на увазі якусь поетичну близькість душ (ого замахнулася!) :) Яким би не був Ваш вік, маєте молоду душу - це прекрасно!!! І дай бог Вам міцного здоров"ячка, може непосидючість занесе до берегів Дніпра... Думаю, нам було б про що поговорити :)
Радуйте молодь любов"ю до життя!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-09 18:15:48 ]
Вкотре спасибі за аналіз. Рима яка вже є. "І пристрасть діждеться хвилини" - каже шо таки діждеться. Насправді ж не діждеться, бо смерть недозволить діждати. Бо не вернеться ніколи.
Божі чуби - це не чуб Бога, це люди, Божі творіння, їх голови, їх серця. Кожен лізе на іншого, топче по головах. "Пробач" - чомусь не схотів.

І роса. Юрію, якої температури роса? І якої людське тіло і серце. Людям холодно не обов'язково при мінусові температурі?
Зла роса - сльози, які женеш, а вони течуть, і нічогісінько з тим не вдієш. Ще й на вулиці холодно. Ти вже звик до сліз, вже й не витираєш. І вони течуть,... і замерзають. Ось. А людське серце, і мрія, од сліз холоне. Це так загалом. Я відповів на Ваші питання-зауваги? Спасибі ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-09 18:24:11 ]
Дякую Пане Олесь - відповіли.
З повагою,
Юрко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 18:33:08 ]
Мені сподобались ці МУДРІ ЛУНИ...