ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олег Герман
2025.09.01 21:14
Коли згасає вогонь
Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Т

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Як було винайдено скло
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олесь Холодний / Вірші / Зупинки

 ***
Поміж тисячі слів є лиш кілька, що топлять каміння.
Між мільйонів доріг лиш одна, що не має кінця.
І хай темінь, сніги чи гроза хай, все ж маю уміння -
Йти, летіти по ній, щоб сказати ці вірні слова.

Що коли не дійду? Упаду на коліна? Застигну?
Що як губи малинові змовкнуть посеред лісів?
Ти не бійся, молю, бо кричатиму серцем нестримним!
І почує весь світ, якщо досі почуть не зумів.




Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-06-07 21:19:29
Переглядів сторінки твору 5747
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.707 / 5.38  (4.710 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 4.571 / 5.25  (4.580 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.08.13 17:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-07 22:50:36 ]
Який потужний гімн!
"Поміж тисячі слів є лиш кілька, що топлять каміння.
Між мільйонів доріг лиш одна що не має кінця."
Хай щастить Вам на тій дорозі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-07 23:15:49 ]
Пане Олесю, я Вас поздоровляю з удалим твором, в якому художня мотивація ідей віри і несхитності духу є досить своєрідна. Світ почує Вас "якщо досі почуть не зумів".
З повагою щиро О.Маївка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-08 12:09:41 ]
Спасибі, Славку, Спасибі пане Олесю. Направду приємно, що вірш сподобався таким майстрам пера як Ви. Успіхів і гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 12:24:37 ]
хороший вірш
буде почутий
для того все є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-08 12:58:30 ]
Пане Олесю, маю ще маленьку ремарочку:
у рядку:
почує ввесь світ якщо досі почуть не зумів.
слово ВВЕСЬ можна замінити на його синонім ВЕСЬ - так легше читається, як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-08 14:04:19 ]
Маєте рацію, Ярославе. Я написав "весь", а потім чомусь виправив. Дякую.
Катерино, Спасибі. До речі, не вбачайте підлабузництва, але дуже люблю ім'я Катерина (особливо Катруся). Успіхів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 17:04:36 ]
Теперка ту покручу троха носа:
***
"Поміж тисячі слів є лиш кілька, що топлять каміння." - мо` не "топлять", а "роздробляють", а або ше яка біда, а коли "топлять" то могли би Ви Пане Олесь пояснити - що Ви цим хтіли сказати...
Ось прикладово - слово "буль!" - топить ("булька теж"), слово "шубовсть" топить... - це Ви це мали на думці?
***
"Між мільйонів доріг лиш одна, що не має кінця." - Ви певні цього, же лиш єдна? Ту мо` було тисячі кулечок намалювати і шукати - де той є кінець...

Але вогулі - файний віршик - то я просто придира нинька якийсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 17:10:36 ]
угу, топити можна лід або віск, а каміння - трощити (на друзки - дерево)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-08 17:30:40 ]
Я мав на увазі топити, як лід. Кажуть "серце як камінь", але щось є таке, шо здатне його розтопити, чи розплавити. Та й каміння теж, має свою температуру плавлення. Каміння у розумінні чогось дуже твердого. Ось :)

Дякую за коментарі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 17:33:45 ]
Пане Олесю, то є зрозуміло, але при читанні доходить не одразу (а я думала, що то лише моє сприйняття гальмує нині :))
Просто у цьому значення слово частіше зустрічається як вислів "розтопити щось", а "топити" - то перш за все у воді. Ось це заплутує :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 18:00:54 ]
От давайте без лестощів!
Я вже розплуталась, йдеться про інших читачів :) І про точність слововживання :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-08 18:13:05 ]
А інші читачі вже й з першого разу все чудово збагнули! Якщо кажуть про каміння у тому сенсі, в якому тут його вжито, то найчастіше використовують саме ці два епітети:
1. Сказати щось так, аби навіть камінь ЗДРИГНУВСЯ
2. Словом РОЗТОПИТИ каміння
Отаку-во!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 18:21:34 ]
Як всі такі розумні - то й питання знімається. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-08 18:24:10 ]
Спасибі, Славку. Важко захищатися коли атакує така файнюща леді :)