ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
Ніколай Рубцов (1936-1971)
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
* 85 *
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Птахи
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
Ніч
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Як Данило Галицький Галич втратив
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Вячеслав Руденко
2026.05.21 16:00
Кришталеві вокзали пусті
У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.

Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі (рондель)
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені…
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
* * *
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Я - у вишиванці!
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

Ірина Вовк
2026.05.21 09:06
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (Епітафія)
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця. Князь, що тримав небо над Руссю, поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові. Ліворуч від нього – Любава, тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни. Вона – жива

С М
2026.05.20 20:20
Третього тижня у «Челсі» (Jefferson Airplane)
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Майбутні ґенерації непережитих мрій
Надіюсь їх зустріти поки порух не зносивсь
І жити щоби видіти світання на зорі

Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що ві

Костянтин Ватульов
2026.05.20 17:04
Щастя
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
Ллється світло недіяння
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Ірина Вовк
2026.05.20 12:04
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (продовження 6)
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість. Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
* * *
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олесь Холодний / Вірші / Зупинки

 ***
Поміж тисячі слів є лиш кілька, що топлять каміння.
Між мільйонів доріг лиш одна, що не має кінця.
І хай темінь, сніги чи гроза хай, все ж маю уміння -
Йти, летіти по ній, щоб сказати ці вірні слова.

Що коли не дійду? Упаду на коліна? Застигну?
Що як губи малинові змовкнуть посеред лісів?
Ти не бійся, молю, бо кричатиму серцем нестримним!
І почує весь світ, якщо досі почуть не зумів.




Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-06-07 21:19:29
Переглядів сторінки твору 6108
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.707 / 5.38  (4.710 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 4.571 / 5.25  (4.580 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.08.13 17:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-07 22:50:36 ]
Який потужний гімн!
"Поміж тисячі слів є лиш кілька, що топлять каміння.
Між мільйонів доріг лиш одна що не має кінця."
Хай щастить Вам на тій дорозі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-07 23:15:49 ]
Пане Олесю, я Вас поздоровляю з удалим твором, в якому художня мотивація ідей віри і несхитності духу є досить своєрідна. Світ почує Вас "якщо досі почуть не зумів".
З повагою щиро О.Маївка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-08 12:09:41 ]
Спасибі, Славку, Спасибі пане Олесю. Направду приємно, що вірш сподобався таким майстрам пера як Ви. Успіхів і гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 12:24:37 ]
хороший вірш
буде почутий
для того все є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-08 12:58:30 ]
Пане Олесю, маю ще маленьку ремарочку:
у рядку:
почує ввесь світ якщо досі почуть не зумів.
слово ВВЕСЬ можна замінити на його синонім ВЕСЬ - так легше читається, як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-08 14:04:19 ]
Маєте рацію, Ярославе. Я написав "весь", а потім чомусь виправив. Дякую.
Катерино, Спасибі. До речі, не вбачайте підлабузництва, але дуже люблю ім'я Катерина (особливо Катруся). Успіхів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 17:04:36 ]
Теперка ту покручу троха носа:
***
"Поміж тисячі слів є лиш кілька, що топлять каміння." - мо` не "топлять", а "роздробляють", а або ше яка біда, а коли "топлять" то могли би Ви Пане Олесь пояснити - що Ви цим хтіли сказати...
Ось прикладово - слово "буль!" - топить ("булька теж"), слово "шубовсть" топить... - це Ви це мали на думці?
***
"Між мільйонів доріг лиш одна, що не має кінця." - Ви певні цього, же лиш єдна? Ту мо` було тисячі кулечок намалювати і шукати - де той є кінець...

Але вогулі - файний віршик - то я просто придира нинька якийсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 17:10:36 ]
угу, топити можна лід або віск, а каміння - трощити (на друзки - дерево)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-08 17:30:40 ]
Я мав на увазі топити, як лід. Кажуть "серце як камінь", але щось є таке, шо здатне його розтопити, чи розплавити. Та й каміння теж, має свою температуру плавлення. Каміння у розумінні чогось дуже твердого. Ось :)

Дякую за коментарі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 17:33:45 ]
Пане Олесю, то є зрозуміло, але при читанні доходить не одразу (а я думала, що то лише моє сприйняття гальмує нині :))
Просто у цьому значення слово частіше зустрічається як вислів "розтопити щось", а "топити" - то перш за все у воді. Ось це заплутує :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 18:00:54 ]
От давайте без лестощів!
Я вже розплуталась, йдеться про інших читачів :) І про точність слововживання :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-08 18:13:05 ]
А інші читачі вже й з першого разу все чудово збагнули! Якщо кажуть про каміння у тому сенсі, в якому тут його вжито, то найчастіше використовують саме ці два епітети:
1. Сказати щось так, аби навіть камінь ЗДРИГНУВСЯ
2. Словом РОЗТОПИТИ каміння
Отаку-во!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 18:21:34 ]
Як всі такі розумні - то й питання знімається. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-08 18:24:10 ]
Спасибі, Славку. Важко захищатися коли атакує така файнюща леді :)