Автори /
Олег Дорош (1988)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Чай ранковий “Трипільський”
•
КРИНКИ
•
сніг лапатими широкими грудьми
•
НАД ВУЛИЦЕЮ ПРАВДИ
•
ХТО НЕ БУДЕ ТРЕТІМ
•
осінні коти
•
мій дідо має широкі як небо долоні
•
Небо порту нічного
•
сонце на рейді
•
вулиці плавляться
•
Так буває тихої літньої ночі
Переглянути всі твори з цієї сторінки
трипільське сонце
повагом сходить у моєму залізному, чорному від чайного нальоту, кухлі
повагом сходить у моєму залізному, чорному від чайного нальоту, кухлі
паперовий Ісус дивиться на нас прицв'яшений до відсирілих стін з церковної листівки
посічений уламками од нещодавньої ефпівіхи, що шукала вхід до сховку,
посічений уламками од нещодавньої ефпівіхи, що шукала вхід до сховку,
сніг лапатими широкими грудьми
лягав на посивілі опісля ночі вікна.
лягав на посивілі опісля ночі вікна.
Це найостанніше цього року листя акації
поважно плистиме горілиць над глевкою землею
поважно плистиме горілиць над глевкою землею
В п’ятницю пообідді біля фізіономії Гмирьова
осінні коти
линуть
линуть
пам'яті мого діда - Товарницького Степана Андрійовича
порту нічного
простромлене кранами
простромлене кранами
сонце на рейді
між ребра місту якір закинуло
між ребра місту якір закинуло
вулиці плавляться
вужчають у провулках
вужчають у провулках
так буває
тихої літньої ночі
тихої літньої ночі
