Автори /
Любов Вороненко (1960)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Розваги Морфея
•
***
•
Вона прийде...
•
На Івана, на Купала...
•
Вона прийде...
•
Щось з нами сталося...
•
Епілог
•
Отак піти...
•
Твої губи далеко від мене...
•
Погляд на "Посвіщеніє..." Юрія Кондратюка
•
МАЕСТРО. Андрію Євтушенко
•
НЕ БІЙСЯ
•
Її весна
•
Прощання
•
Тема №9 Співай, красуне, схована за ніком
•
Війна самотності (для ВЧ)
•
Умілі руки
•
На згадку
•
Міжсезоння
•
Тема №9 В палату №6 Нахдоктору
•
Тема №9 Ти роздягаєш поглядом повільно...
•
Я питиму ніч...
•
Бабуся
•
Весною
•
Коли гроза не з неба, а з очей...
•
Падаю...
•
Весна. (Слідами КТ)
•
Метафора (за М.Б.)
•
Мамі
•
Біла Пані (загадка)
•
У День народження для О.Б.
•
Прощання з літом
•
Нічні фантазії
•
„Неводи-сітки в’ються в уяві”(на мотив СБ)
•
Цілуй мене, моя любове.
•
Роздуми
•
Історія кохання.Тема № 8
•
СТРАХ
•
Ностальгія
•
Весна назавжди
•
ПОЕТОВІ
•
Тобі
•
На згадку
•
Зустріч
•
Світло й тінь
•
Скінчився дощ...
•
У старій кам’яниці
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Коли розпадається день між уламками часу,
І тіні промерзлі танцюють німу пантоміму,
І тіні промерзлі танцюють німу пантоміму,
„Тебе поховають без сліз і без слини
Я заздрю тобі, хочу бути тобою”
Я заздрю тобі, хочу бути тобою”
Вона прийде
І скаже
І скаже
„На самому початку травою різноманітною і свіжою зеленню всюди розкрилась земля у достатку, задзвеніли долини квітучим барвистим покровом” - Лукрецій. Про природу речей.
-------------------------------------------
-------------------------------------------
Вона прийде
І скаже
І скаже
„Тебе не вистачить на втому
(це, певно, так погаснуть зорі
(це, певно, так погаснуть зорі
Той чоловік, що боїться грози
- це не ти
- це не ти
Отак піти у ніч
І все забути.
І все забути.
Твої губи далеко від мене,
Але я відчуваю їх дотик.
Але я відчуваю їх дотик.
Така весна! що їм до неї
Отим крутим чоловікам?!
Отим крутим чоловікам?!
Вечір добігає до кінця
У багетах львівської кав’ярні
У багетах львівської кав’ярні
"Боялася завжди
Піти і не прийти..."
Піти і не прийти..."
Звідки стільки сонячних зайчиків,
Смак цикорію на губах?
Смак цикорію на губах?
Обняти так
Ніби востаннє
Ніби востаннє
Співай, красуне, схована за ніком,
Ти в царині поезії – богиня.
Ти в царині поезії – богиня.
Химерні тіні випали зі стін
Липке мовчання подолай віршами
Липке мовчання подолай віршами
Бджола мала, та й та працює,
Нектар збирає, мед готує.
Нектар збирає, мед готує.
Ми зупинились раптом на межі
Такі близькі, але такі чужі,
Такі близькі, але такі чужі,
Одинокість вкрадеться зненацька
Міжсезонням вокзальних гудків
Міжсезонням вокзальних гудків
Критус Нахман
Ти роздягаєш поглядом повільно
У напівтемнім просторі кімнати
У напівтемнім просторі кімнати
Я питиму ніч,
Цей коктейль із любові і льоду.
Цей коктейль із любові і льоду.
Старенька бабуся просить милості.
Хто радо дає, а хтось неохоче,
Хто радо дає, а хтось неохоче,
Мене приголубив сполоханий ранок
І зник...
І зник...
Коли гроза не з неба, а з очей.
Коли вогонь не з попелу, а з серця.
Коли вогонь не з попелу, а з серця.
Падаю, падаю разом з тобою
У височінь березневого неба.
У височінь березневого неба.
Луна, солнце. Все равно - весна!
Мир иллюзий, радости и радуг
Мир иллюзий, радости и радуг
Я просто жінка. З попелу і вітру.
З неспокою. З шаленого дощу.
З неспокою. З шаленого дощу.
Мамо, до тебе звертаю слова і думки.
Мамо, до тебе в цю мить притулитись бажаю.
Мамо, до тебе в цю мить притулитись бажаю.
Ходить містом біла Пані
У мережанім жупані.
У мережанім жупані.
Зичу радості, щастя, добра,
Зичу сонця і неба синього.
Зичу сонця і неба синього.
Ніч обнімає холодом дощу,
Принишкла тінь ховається від світла,
Принишкла тінь ховається від світла,
Місяць на небі хитається в срібному човнику.
День засинає, поклавши натруджені руки.
День засинає, поклавши натруджені руки.
Хвора уява нас ділить надвоє
Тіло богині в нас із тобою
Тіло богині в нас із тобою
Цілуй мене, моя любове,
Під ноги кинувши печаль.
Під ноги кинувши печаль.
Ніщо не міняється:
запах дощу і горнятко пахучої кави,
запах дощу і горнятко пахучої кави,
Не в позі щастя
Відпустять хмари небо
Відпустять хмари небо
В Стрийськім парку у кущах
Заховався Страх.
Заховався Страх.
Ностальгія...
За літом, за містом
За літом, за містом
Як добре прокинутись вранці від подиху вітру
І враз зрозуміти, що в місто приходить весна
І враз зрозуміти, що в місто приходить весна
Що тобі, мій поете, розпалює кров
Віртуальне життя, чи відверта любов
Віртуальне життя, чи відверта любов
Ніхто не знає, де тебе шукати
Коли над містом нависає ніч
Коли над містом нависає ніч
Ми зупинились раптом на межі
Такі близькі, але такі чужі,
Такі близькі, але такі чужі,
На роздоріжжі
там де два світи
там де два світи
Світло й тінь
На папері–бруківці
На папері–бруківці
Скінчився дощ…
чудові акварелі
чудові акварелі
У старій кам’яниці,
з виноградом і дикими рожами
з виноградом і дикими рожами