ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.27 21:28
* 186 *
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
«Татарське побоїще» під Сєвськом в липні 1668 року
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
Охоронець
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
* * *
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Всі метелики, мов квіти
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 2)
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Жоржини
Огортає туман невблаганно
Напісонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
* 185 *
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
Нетривіальні думки - 11
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
День Міста у Харкові (рондель)
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 1)
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Спостереження Руслана Нюхні́́…
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
Пес і кіт
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, гайда сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
* * *
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
В цукрі прихистку
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
Час, що настав
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Вороненко (1960) / Вірші

 На Івана, на Купала...
„На самому початку травою різноманітною і свіжою зеленню всюди розкрилась земля у достатку, задзвеніли долини квітучим барвистим покровом” - Лукрецій. Про природу речей.
-------------------------------------------
На Івана, на Купала
Марта до схід сонця встала
Босою пішла в долини
Трав набрати для дитини
Де полин, там і волошки
Чебрецю знайти би трошки
Нагідок візьму для мами
Щоби пила вечорами
А щоб руки не боліли
Чай з хвоща поп’ємо сміло
Ще нарвала звіробою
Від отруєнь і від болю
Ще любистку, рути, м’яти
Щоби хлопців чарувати
А від кашлю цвіт сосновий
Або липовий - медовий
Щоб були рум’яні щічки
чай з калини – для Марічки
А для себе чай з шипшини
З глоду, бузини, малини
Лист смородини, чорниці
Сил добавлять молодиці
Чай з троянди пелюстків
Приготуєм для сватів
Ще шавлію і рум’янку
Щоби пахло тіло п’янко
І звичайно трохи хмелю
Щоб ми всі були веселі
І щоб килим літніх трав
Нам здоров’я й силу дав

До схід сонця дуже рано
Встала Марта на Івана
Трав цілющих назбирати
Будем довго чаювати






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-07 11:23:29
Переглядів сторінки твору 6312
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.857 / 5.5  (4.872 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.758 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.10.08 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-07 11:26:21 ]
Всіх вітаю зі святом. А може хтось знайшов цвіт папороті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 11:37:08 ]
Любаво, про бузковий цвіт в липні... ну нехай.
Сподіваюсь твоя лірична героїня зла тьотка. На чай з бузини присіла.
Цвіт папороті. Яка красива легенда. До цього часу є диваки, що вірять в цю легенду. Порою хочеться вірити, є навіть люди, які стверджують, що знаходили цвіт цього бісівського зілля.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-07 12:43:56 ]
Сашко, та я не про цвіт, а про плоди бузини, чи про листочки, ну якось викрутилась?
Тьотка не зла, борщовик не збирала, як і конопельку:)
В красиву легенду вірити можна, якщо не переконаєшся у супротивному, доки існують диваки, доти можливі дива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-07 12:47:49 ]
Романе, я уявила, як ти це розповідаєш біля вогнища о 12 год. Вражає!!! Ну як Сашко Лірник. Ти казки писати не пробував, чи легенди? Маєш хист:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 13:32:08 ]
Не пробував. Але спробую, обіцяю!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-07 12:53:38 ]
Любцю, на Купала шукають дива, а ти якось прагматично підійшла до справи - чистісінько віршований довідник з фітотерапії. Отака нині молодь (зітхає старенька сива вчителька), ти їм про чари - а вони - аби від кашлю допомагало (кахи-кахи, іде й шукає, чим би натерти спинку від радикуліту, при цьому перечитує піжшивку журналу "Перець")!
Через вогонь хоч стрибала? Віночки плела? На воду пускала? Комаров зловив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-07 15:00:54 ]
Стрибаю ще й зараз. А вірш писався з фітотерапевтичним задумом, аби наша молодь згадала, що в нас росте не тільки конопля :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 12:55:18 ]
Ще більше налякала.
Якщо не зла, то від бузини подалі. Добре хоч чемеричку не шукає. Але то тільки в болотах. А болота нині дефіцит.:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 13:18:48 ]
Любонько, а ви теж не знайшли в Інтернеті картинки квітучої папороті?
Ото би додали до вірша - гарно було б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 15:37:11 ]
Любава, тобі вірш вдався з фітоцілями. Тільки бузину всерівно викинь. І настойка з глоду нині популярна в іншої категорії. Про шавлію й рум"янку не скажу - не знаю, а чорниці річ корисна у всіх відносинах і варення путьом з молоком особливо і сушені підуть, на зір корисні казали американські пілоти. А вони льотчики не так собі були, Дрезден в свій час pytckb красиво.
Та по всьму видно, Марта дівчина гарна, як купрінська Олеся. Хай їй щастить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-07 21:24:02 ]
Сашко, а ти розумієшся на травах. Я захоплююсь чаями, завареними на травах, збираю їх у Карпатах, і, до речі, трави зібрані на Купальські свята мають надзвичайно міцний аромат. І Марта була реальна, дівчина-горянка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-08 08:56:17 ]
Дівчина-горянка - добре. І Марічка і Марта.
Чого це ти, Любава стала прибирати вірші свої? Що це за настрої "пораженческие"? Чуть що зразу плач, образи. А ще про Україну говорять. Не ображайся, я по доброті душевній.
Любава, а ти будеш дописувати вірш про пані гламурну львівську. Ту яка прийшла і пішла. І не сказала, що вона хотіла.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-08 09:59:18 ]
Саша, вірш був свого роду лакмусовим папірцем і це нормально, що з'явилась пародія чи іронія на нього, а не оцінка, все як я передбачила. Щодо вірша, то він читався на Чернечій Горі у день, коли народився Тарас і є речі, над якими іронізувати не варто. Це не депутат, п'яниця, чи той, що лається. Тому і прибрала, без плачу і образ.
Вірш допишу, for you.
Вона прийде і скаже
Я твоя, чекай:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-08 10:07:07 ]
Я не іронізую. Я знаю різницю між популізмом і справжніми настроями.
Любава, допиши. Тільки не так просто. Щоб не вийшло "вєлікоє счастьє".