Автори /
Славко Кара (2021)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Про людей і про блядей
•
Троянський віслюк
•
Пекельний подарунок
•
Твои глаза
•
Літній вечір
•
Вампир
•
Роза в саду
•
Ночная тишина
•
Воспоминания
•
Осінь золота
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Породи різні є на цьому світі,
Одних ми називаємо людьми,
Одних ми називаємо людьми,
Колись давно древнії греки
Узяли Трою у облогу,
Узяли Трою у облогу,
Осіннє, мирне, тихе небо,
І десь там торохтить мотор,
І десь там торохтить мотор,
Твои глаза запали в душу,
Сегодня я их вспоминаю.
Сегодня я их вспоминаю.
Літній, тихий, теплий вечір
Немов плащ нам ліг на плечі.
Немов плащ нам ліг на плечі.
Крадусь в ночной тиши как зверь,
Охотником я стал теперь.
Охотником я стал теперь.
Искал тебя я много дней
В саду заросшем средь теней.
В саду заросшем средь теней.
Снова в доме погашен свет,
Тебя снова рядом нет.
Тебя снова рядом нет.
Жизнь - не видеоигра,
Ее не начнешь сначала.
Ее не начнешь сначала.
Настала осінь золота,
Покрився лист багрянцем.
Покрився лист багрянцем.