Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Віва ЛаВіта (1983)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    Кому звітувати за радощі, Господи?
    І хто розділятиме щастя моє?
  •   Фільтри
    Я хочу, щоб мої фільтри мені не зрадили,
    Вбудовані наміцно, змінювати - не скоро,
  •   Х
    Щось у ньому таке, що лишає тебе собою...
    Щось у ньому таки є до болю тобі знайомим,
  •   Мантра жіночності
    Годи мені, мій чоловіче
    Ти чесно дивишся у вічі,
  •   Спроба двісті!
    Які думки у твому місті?
    Куди, пакуючи валізи,
  •   З нуля
    Я починаю все з нуля…
    Хоча земля з -під ніг втікає,
  •   З одного тіста ми
    з одного тіста ми
    кориця з перцем
  •   Куди?
    Куди зникає твоє тепло?
    Чому дзвінки лунають рідше?
  •   Вітер стих
    вдих-видих-вдих –
    вітер стих,
  •   У барі
    шепіт вуст у хмільнім угарі,
    ми з тобою іще не п'яні,
  •   Кому і що?
    кому доводити і що?
    а головне – то є навіщо?
  •   Резон зими
    Зимно...
    На небі вариться сніг,
  •   Відпустив
    Входимо в сезон зими
    через прохолодні ночі,
  •   Вдячна
    Все не стається просто так,
    а під надійним неба покривом,
  •   Звабники
    Чоловіки твого штибу - звабники ще ті...
  •   Медовий вірш
    У медовому цвіті лип народився день,
    сонце поглядом осіяло людський мурашник,
  •   Чорні руки від чорниць
    Чорні руки від чорниць,
    нігті чорні, як в дитинстві,
  •   Натхнення
    Не хочеться, то й не пиши!
    Рождається у новій тиші
  •   Магічна
    Окрилена –
    Лечу на зустріч,
  •   За три...
    Ми з тобою таки чужі,
    я боюся відкрити більше,
  •   Гарцюють блискавиці
    Мій хлопче, я не з криці,
    Гарцюють блискавиці,
  •   Нічний рейс
    Нічні розмови – не денні,
    про пристрасне і сокровенне,
  •   На самоті
    Хочеш зі мною злитися,
    Як на тебе не злитися?
  •   28 ТРАВНЯ 2017
    Тобі набридне, що живеш отут,
    і підеш
  •   Магія слів
    Все, що промовиш вголос –
    Справді не стане тліном,
  •   Ти просто є!
    Ти просто є!
    Ти просто – поряд!
  •   НЕ зламаєш
    Ти нападаєш,
    У кожному слові – докір,
  •   Нестримний потік
    поколені стопи кровять від жорсткої стерні,
    я витерла сльози, із стану стояча вода,
  •   під какао без опалення
    ...п'ю какао, а майже ніч,
    без опалення надто зимно,
  •   Вірш моєї матусі присвячений Кобзареві (до 200-річчя з Дня народження Т.Г.Шевченка)
    Життя Його було важким -
    рано батьки повмирали,
  •   Рубежі
    З тобою ніби й поруч – не далекі,
    Але між нами дальні рубежі,
  •   Звичка
    Холодний душ змиває рештки сну,
    З думками наодинці залишаюсь,
  •   Зіпсувати
    Чемний і стриманий,
    Наче пілот корабля,
  •   Якби ти тільки знав!..
    Ти – ніжний оксамит,
    Горнутися щокою,
  •   Єдиним розчерком пера
    Єдиним розчерком пера –
    А змінено життя,
  •   Пухнастик
    Для тебе не пампушка і не пишка,
    Хоча я чула, що жінок так звуть,
  •   Я все іще про тебе мрію...
    Ти написав мені листа:
    «Я все іще про тебе мрію»
  •   самотність
    моя самотність мені не личить,
    і я окреслюю межу,
  •   Так буває...
    Так буває...
    падають літаки,
  •   Навіть якщо
    Навіть якщо мені буде ну дуже самотньо,
    І відчуватиму гостро потребу у слові,
  •   Приказка і казка
    Мій Рубікон невидимий й нежданий,
    який вдалося вкотре перейти,
  •   Через роки
    А я так хочу вабити тебе,
    Через роки, а, може, і століття,
  •   Зрештою, ми - люди...
    Зрештою, ми - люди,
    Кожен щасливий по-своєму,
  •   тихе добре слово
    Я змушена тебе забути...
    Печалі мул осів на груди,
  •   В перший день весни 2017
    Ти виховуєш мене – і я не проти,
    Чужим – жорсткий на дотик,
  •   Паралелі
    У паралельних світах ми знайомі давно,
    Бо гуляли дахами вечірнього міста,
  •   Натхненному настроєві присвячую
    Наодинці з думками,
    Перекочую полем часу,
  •   Давай?!
    Коли поміж нами скінчаться історії –
    Давай-но вигадаємо нові,
  •   Чесний смак
    Смак кави надто гіркий, але чесний і справжній,
    Йому не потрібно вгинатись під чай, а чи сік,
  •   Пазл***
    У Чорному морі вода солона,
    І я випускаю своїх акул,
  •   Думи
    Шторм в мені –
    аж на дні –
  •   Ассоль
    Сиджу на осонні,
    така собі "мартівська" кішка.
  •   Перестала любити людей
    Перестала любити людей,
    Узяла й перестала,
  •   Допоки я мандрую космосом
    А я нікому не скажу,
    Що ти встаєш зарано,
  •   Самість
    Нехтую твої правила,
    Відверто і принципово,
  •   Вона купує нову сукню
    Вона купує нову сукню,
    Аби змінити щось в собі,
  •   Вердикт
    Не те щоб ні,
    Але чекаю...
  •   Любий хлопчику мій...
    Любий хлопчику мій,
    Якби знав мені скільки ночей,
  •   Шкереберть
    Відкриваєш пласти,
    Мої пласти...
  •   СТО (іронічні вірші)
    На СТО Бугатті й Ламборджині,
    І я, як звично, каву зранку п’ю,
  •   Про м'ясо (саркастичні вірші)
    Хтось полюбляє курячі стегенця,
    А хто любитель грудок і грудей,
  •   Занадто
    Беру перо - й не пишеться рядок.
    Під сканером очей - неначе гола.
  •   Я торкаюся...тебе...поглядом
    я торкаюся тебе поглядом –
    і очима – неначе злизую –
  •   Трансформери
    Ми – трансформери –
    Я трансформуюся в тебе –
  •   Особливий
    Ти мій особливий наркотик –
    Хоча порівняння грубе,
  •   Гранично чесною
    Намагаюся бути гранично чесною
    Із тобою, мій друже, і із собою...
  •   Я – Жінка. І то є – прекрасним!
    Життя одягало у джинси і светр,
    А ти купував мені сукні,
  •   Ніхто нікому нічого не винен
    Ніхто нікому нічого не винен.
    Ніхто не має права терпіти
  •   Потреба
    Отже, хочеш, а чи не хочеш,
    А послухати тобі треба,
  •   Merhaba!
    Я саме у розпалі літа,
    ніч східних мотивів п’янка,
  •   Тет-а-тет
    Візьми мене за руку і тримай,
    Не відпускай, і я вдивляюсь в очі,
  •   Погода нельотна, але не для сонячних справ
    Погода нельотна, але не для сонячних справ,
    І я не очікую вже, що знайдеться таксі,
  •   Хвилювання
    А буває - лякаєшся власного голосу,
    Відчуваючи присмак листової сталі,
  •   ***
    А ти – пішов і полишив на згадку – тугу,
    І запах айстр і ледь прив’ялої трави,
  •   Трохи про Людей
    Люди бувають злі,
    Але бувають – й добрі,
  •   Вас - двоє
    Вас - двоє,
    один на небі, та на землі...
  •   Лайлива баба
    (на злобу дня)
  •   Весна-чаклунка
    Небо розчахнуло простір - не осягнеш зором,
    Вітер теплий буде гостем у вогкій коморі,
  •   Конверт
    Що у тебе у тім конверті?
    Добрі вісті, чи звістка смерті?
  •   Ранковий
    Занадто багато думок
    Котилося ранком сходами,
  •   ***
    В твоїх обіймах засина зима,
    І хочеться солодких ніжних снів,
  •   Весняний
    Сонце весняне явило зелену траву,
    Дні спохмурнілі ховали смарагдовий килим,
  •   Туди!..
    Я втискаюсь у стелю
    Очима, душею – ТУДИ!
  •   Поміж нами безодня
    Поміж нами безодня,
    Мій друже, і сумно мені,
  •   Божа іскра
    Світло в мені –
    Божа іскра горить,
  •   Спалахи
    Спалахи зір у мені,
    Знову крамольні думки,
  •   Козир
    Ти маєш потаємний козир –
  •   Бути!
    Щастя – то бути справжньою,
    Щастя – то бути вільною –
  •   Невгамовне
    Твоє чарівне козеня
    Навчилося літати!
  •   Вертайся!
    Зимно тілу від морозу,
  •   Я - вдома
    Срібляста вода,
    І відблиски сонця,
  •   До Янгола
    Янголе мій, повсякчас будь зі мною,
    Нерушимою охороною,
  •   Повертайся живим!
    Возвратился!
    БЕЗ СЛОВ
  •   Зміни
    Щось змінилось в мені –
    І змінився весь світ,
  •   Подруга
    Мила подруго моя,
    Говори зі мною довго,
  •   Скарб
    В мені зріє той стан,
    Про який я практично забула,
  •   Диво-Літо
    Очі впираються у горизонт,
    На виднокраї лиш небо і море,
  •   До моря!
    Мій сильний гарячий Леве,
  •   Шепіт
    Ти шепочеш мені на вушко,
    Ніби дикі духмяні трави
  •   В очікуванні
    Ти наче й є,
    А наче вже й нема,
  •   РАЙський день
    Гормони ввімкнули гармоніку,
  •   Життя
    Не обмани себе, кобіто,
  •   Вікенд
    За ці два дні ми встигли посваритись,
  •   Нотатки на полях
    Нотатки на полях,
  •   ***
    Оточення впливає на думки,
    І негатив посіяний недбало –
  •   ***згадка
    Я пам*ятаю твої маки,
    Вони для мене – Долі знаки,
  •   Про таке не говорять...
    Про таке не говорять, а отже,
  •   Лист
    Обережно!
  •   Лист до Святого Миколая
    Доросла, в душі – дитина,
    Благаю у Миколая
  •   Вірю
    Коли болить душа – де взяти ліки?
  •   дещо за Сковородою
    Я знаю, любиш чай з подвійним цукром,
    Хоч надаю я перевагу фруктам,
  •   Ранкове смс
    Знімаєш стрес по смс,
    Мені доволі дивно,
  •   ***можливо
    Ця осінь пахне стернею,
  •   не одинока
    десь там –
  •   Не падай духом!
    Інколи, здається, все намарно...
    Горизонт устелять темні хмари,
  •   ***
    Нікого...
  •   марина***
    Солона,
  •   Люби
    Голуб мене, торкайся і цілуй,
    Люби мене – і буду я твоєю
  •   Побачення
    Розкішна сукня, зібране волосся,
    Спадає вечір, незручні підбори,
  •   Нестримна
    Нестримна, неначе вітер,
    Спіймати – не прикувати,
  •   ***
    Відносне щастя і відносне горе,
    Усе минуче, суєта суєт,
  •   Чекаю тата із столиці
    Чекаю тата із столиці,
    Він привезе мені гостинці,
  •   Травневе
    До яблуні тулюся вухом,
    І чую –
  •   Плани
    Поволі озираюсь навкруги,
    Одужати від тебе маю плани,
  •   ***стрази
    Слова гострими стразами
    Складаються у пазли,
  •   Стеля
    Я завжди любитиму тебе,
    Моє серце наче на припоні,
  •   Сон про булку
    Йому наснилась здобна булка,
  •   ***музшкола
    За вікном дощ періщить,
  •   Ворожка
    Ніч настирна і манірна
  •   Відкат*
    Відкатом за щастя – розпач,
  •   *****
    Коли здається, що рубіж останній,
    Ось-ось і зникне мрія, мов міраж,
  •   Скинув лист нерозважливий клен...
    Скинув лист нерозважливий клен,
  •   ***
    Небо латало озонові діри,
    Вечір спросоння вмикав ліхтарі,
  •   Перемови
    Не для тебе партія,
    Укладемо хартію?
  •   завтра***
    Не плач, моя лялю,
    Минеться біль,
  •   нестримність***
    Вона хотіла –
    Й світ її прийняв,
  •   грудень***
    Знову грудень стискає груди,
    Замітає сліди у літо,
  •   Наречена
    Наречена...Має бути чемна,
    Я ж – нестримно до думок причетна
  •   О-ладки)
    Смажу сонце на пательні,
    Зарум’янилось в олії,
  •   ***
    Руїни,
  •   Туман
    Туман густий,
  •   Відлуння 1933-го
    Мала, дивлюсь на пелюстки
  •   *****
    Попіл знає – як згоріть дотла,
    Я – ось-ось потисну твою руку,
  •   Спогад
    І пада долу жовтий лист,
  •   Пташа
    Я – не окрилене пташа,
  •   ****
    Мода на…блуд
  •   Відданість ( за мотивами статті «Брати наші менші» Івана Притики, журнал «Коментар»)
    Я твій друг,
  •   Молитва за матусю
    Моя мила матусю,
    Поглянь, я – твоя дитина,
  •   Про тебе...
    Усе нагадує про тебе,
  •   Не піддавайся
    Не піддавайся мені,
    Не піддавайся вмовлянням,
  •   Я - Жінка
    Перебуваю у іншій галактиці,
  •   Вересень 2013
    Щось в природі,
    Нелади,
  •   Розумака
    Не так давно був в пелюшках,
    Сьогодні йде у третій клас…
  •   Я пам*ятаю, як була малою...
    Я пам’ятаю, як була малою,
    І як хотілось швидше підрости,
  •   Дощем...
    Я пропахла дощем,
    Я пропахла озоном,
  •   Готель
    Невеличкий готель в центрі міста,
    По-домашньому тепло і чисто,
  •   Мужчини не плачуть
    Маленький хлопчик в метро плаче,
    Сидить у мами на руках,
  •   Все мине
    Світ, здається, змінив темп,
    І у сутінках ось зупиниться,
  •   Надобраніч
    Ніч триває за вікном,
    Світло ліхтаря крізь шпарки,
  •   Дитинство
    У дитинстві усе нам здається таким,
    Що дивуєшся світу удень і щоночі,
  •   *****
    Тобі без мене буде інакше,
    Ніхто не попросить на ранок каву,
  •   Шелест дощу
    Шелест дощу -
    Небо з землею сваряться:
  •   Сутінки падають долу...
    Сутінки падають долу,
    Небо горить, як ніколи,
  •   "...І все буде добре :-)"
    Тягну на себе ковдру,
    Повір, все буде добре,
  •   Чембало*
    Лиш ти і я…і море, що підпирає небо,
    А скеля височенна- втопа поділ у води,
  •   Вдома
    Тиша, навколо тиша,
    Шум потоків авто далеко,
  •   *****
    Ти, мов сумнівний шлях,
    Яким мені пройти,
  •   Степовії трави...
    СтеповіЇ трави…
    От би стати вітром,
  •   Дивно...
    Дивно…
    Серед тисяч можливостей,
  •   Триває літо
    Триває літо. Що, кобіто,
    Почула, як щебечуть діти?
  •   ( за мотивами фільму "Шапіто-шоу")
    Дбайливо майстрував карниз,
    А потім сам узяв й поліз,
  •   Гримить
    29 червня 2013 р.
  •   Слово. Спогад. Вірність.
    Під сонцем вигорають трави,
    І пахне стиглими житами
  •   Сонце
    Сонце в руці,
    А в молоці –
  •   Травневе 2013
    Шепоче вітер тепло-тепло,
    На вухо, наче кавалер,
  •   *****
    Сильні ноги, п’янкі вуста,
    І, мов персики стиглі, перса,
  •   Життя бентежне
    Життя бентежне, то не час, а то не місце,
    То наче "з барського плеча" дари намистом:
  •   *****
    Місяця серпик повис,
    Як той шматочок сиру.
  •   *****
    Сніжно другу добу,
    Що навіює смуток,
  •   Надвечір дощ
    Надвечір дощ,
    Я вдень прогнозом плакала,
  •   Донька
    Маленька, наче карафонька,
    а погляд зацікавлений,
  •   (так, замальовка...)
    А Чорне море піниться,
    Знімаю я на "мильницю"
  •   Пауза
    Ти, певно, скучив,
    Минуло два тижні,
  •   Погляд
    У неї погляд лагідний,
    А мій, на диво, хижий,
  •   ...бо душа гаряча...
    Такі глибокі сині небеса –
    І я очима потону в безодні…
  •   Певно...
    певно, краще тебе забути,
    і лишитись поодинокою,
  •   Якщо хочеш, то...
    Ти мене помалу змінював,
    Не боявся поля мінного,
  •   Халепа
    зів*ялі квіти викидають,
    бо ваблять свіжі пелюстки,
  •   Може (риторичне питання)
    Ніяковію…
    Вкотре по-новому,
  •   Час на зміни
    Вкотре час крізь пальці лізе,
    І пакую я валізи,
  •   Ранок
    Небосхилом вівчар випасає хмаринок отару:
    Заблукав старий місяць - до ранку - і серпик повис...
  •   Сумую...
    Сумую за липневим світлом сонця!..
    В імлистих ранках, як сновиди, губляться
  •   Яготинщині 460!
    Вальсує в осінньому золоті,
    Уквітчана барвами щедро
  •   Te quiero*
    Ти бравий такий кабальєро,
    У всіх неймовірних відношеннях,
  •   Складнощі
    Отак і знала, складнощі – на зле,
    Нічого доброго з тих зустрічей не вийде,
  •   Гудвин
    Все же зарекаться мы не будем,
    Призрачность и тайна, да черт с ними!
  •   Пробежка
    Утро морозно-осеннее,
    Мы – на пробежку в парк,
  •   Что хочешь
    Осеннее утро…и сонный рассвет,
    И мятые, сонные лица...
  •   ... не бывает холодно…
    Тронь меня –
    Ладонью, душою, мыслями,
  •   Щастя
    Як добре,
    Ти не знаєш української,
  •   Солодкий
    Я тобі дарую веселку,
    Як і ти дарував мені світ
  •   Хурделило
    Хурделило цілу добу,
    Стоять край дороги,
  •   Серпневе
    Укотре затримую дихання,
    Все слухаю музику дивної
  •   Процес
    Тебе ніхто не врятує, крім тебе,
    Ні від суму, ані від люті,
  •   Острах
    Чомусь хвилююся,
    Острах, неначе наліт,
  •   Гравій
    А на душі – суцільний гравій,
    Скрегоче, як по ньому йти,
  •   Ну, де взялась розлита кава?
    Ну, де взялась розлита кава?
    Міцна, духмяна, заварна,
  •   Дівчаткові
    Моє ти миленьке дівча,
    Іще не зіпсоване світом,
  •   Жіноча доля
    Такий холодний дощ
    У розпал цього літа,
  •   Все одно
    І все одно тулитимусь до тебе,
    Мов кошеня, і мружитиму очі,
  •   Капітан Арктика*
    А ти у мене такий гарний-гарний,
    Немов зійшов з морського судна – лайнеру,
  •   Липневе
    Трави печені сонцем
    Наповнюють спеку липневу.
  •   Хто зна...
    Ролі зіграно,
    Шампанське випито
  •   *** (все же...)
    Все же мы друг другу нужны,
    Пусть в непривычном качестве,
  •   Душа
    Бродит душа неглиже,
    На розовеющих пятках
  •   Ліхтарі
    Ліхтарі, від небес до землі,
    Випрямляючи спину,
  •   А ніч крадеться...
    А ніч крадеться, тихо прослиза
    У шпарки, щілі, закутки, і тиша
  •   Аленушка
    Настроение что-то не спорится,
    Может, ветер не с юга повеял,
  •   Барвистий
    Барвисті квіти,
    І я у літо
  •   Звичайний ранок
    Такий собі звичайний ранок,
    Гіркий і звичний присмак кави,
  •   Аппетитное
    Чеширская улыбка, беглый шаг,
    А взгляд хитер, счастливый и задорный,
  •   Иронический стих
    Плевать, что на каблуках,
    Плевать!
  •   Комбінаторика
    Комбінація цифр
    Я для тебе лишень,
  •   Плинність
    Знову минає день,
    Швидкість у ніч – фатальна,
  •   День
    День обещает быть жарким:
    Жарится блин солнца в небе.
  •   ***(чужу біду...)
    Чужу біду руками розведу…
    Свою ж - навряд, тай годі!
  •   Живем по принципу трамвая...
    Живем по принципу трамвая,
  •   ***(немного охрипший голос...)
    Немного охрипший голос,
    С мороза слегка охрипла,
  •   *****(воюет все-таки народ)
    борьба за трон, что длится вечность,
    и председателей полно,
  •   Я - вода...
    Я – вода, а воде есть выход,
    И не важно, за год иль два,
  •   Кто-то (ред.)
    Кто-то голоден,
    И на холоде
  •   Воодушевление*
    Стоило прожить вчерашний день,
    Чтоб сегодня упиваться счастьем,
  •   НЕ-ЗА-ВИ-СИ-МО
    На те же грабли судьбы
    Под барабанную дробь
  •   Мимо-летное
    Этот поезд на Киев –
    Четко по расписанию,
  •   Твоє сонце світитиме довго ;-)
    Твоє сонце світитиме довго,
    промине не одна сотня років,
  •   Фантоми
    Я не знаю, хто ти…
    Ти – немов фантом той,
  •   Одеса-Москва
    Іде поїзд на Москву,
    А мені - на Київ,
  •   ***
    От синих небес даже снег перламутрово-синий,
    Макушки деревьев продрогли под песней ветров,
  •   Вера в кредит
    Опять 25 – на те же грабли
    Себя как понять? Крестом и гладью
  •   Вірш моєї матусі
    Дивлюсь
    з любов’ю на
  •   М'ячик
    Різнобарвний і смугастий
    Непосидько друг мій м'яч,
  •   Той, Хто...
    Вона була, мов кошеня:
    Сиділа край обочини
  •   Щоб не зурочить...
    У скошеній траві,
    Котра так коле п’яти,
  •   Спитала у натхнення...
    Спитала у натхнення:
  •   Вірш моєї матусі
    Я народилась
    в далекій Волині,
  •   Настрій неба
    Настрій неба мені знайомий,
    Зранку, мабуть, сварилось з кимось,
  •   В дощ (настрій)
    03.09.2011
  •   Босоніж
    Метаморфози осені –
    В краплях на склі - прозою:
  •   Залюблена
    знову я залюблена укотре
    в серпень довговязий і цибатий,
  •   Казановам
    приторно-солоний присмак сліз,
    хочеться кохання – шалу нервів,
  •   Скніти*
    програма максимум –
    для мене – мінімум –
  •   ПРО...
    Холодна-холодна вода,
    А в ній усміхається літо,
  •   Пришло письмо. Видать, настало время...
    Пришло письмо. Видать, настало время
    Сказать «прощай», негромкое «прости»…
  •   Поиск отражения
    Помоги мне встретиться со мной,
    И в тебе увидеть часть себя,
  •   Ловец снов
    Пока ты спишь, я когти подточу,
    И маникюр под цвет, который любишь,
  •   Провожатый
    Я тебя доведу до…черты,
    Одиноко начерченной грани
  •   Застереження
    Боюся, закохаєшся,
    Тому тримайся осторонь,
  •   Проба веры
    О, Господи, открой свои врата,
    Вними душе просящей, хоть и грешной,
  •   Зв*язок
    Стискаю пальці, хмурю обличчя,
  •   Ноги

    Оновлюється світ,
  •   за 30
    І яка тут до біса наука,
    Коли пристрасті рвуть на частини,
  •   ***** (був настрій)
    Над тобою проллюся дощем,
    І зітхнуть крутосхили Дніпра,
  •   scio me nescire
    Зато я знаю, кто мой враг,
    И враг во мне не дремлет тоже,
  •   ...підозра, що лишилось щось «за кадром»...
    Тривога закрадається у сни –
    Згадати час про антидепресанти…
  •   Мiж iншим
    Відцвітає падолистом осінь,
    Краплі вогкі на газетних шпальтах,
  •   *** (в метро)
    В холодному тунелі, під землею,
  •   Хтось... в небесах...
    Хтось в небесах
    Палив листи –
  •   Звон колоколов
    Звон колоколов.
    Он взывает к совести!
  •   *****
    Допоки викладала я на стіл
    Папери, папки, недоречні рими,
  •   Туман
    Туман безликий приховає світ
    Від мене, і від тебе, іще зранку,
  •   *****
    Взор посылаю на луну,
  •   Фантасмагорическое настроение
    Мне надоело слушать тишину,
    Уйду в толпу,
  •   Голос
    - Але?!
  •   Киев-Красноярск
    Ты не грусти, что завтра будет снег,
    И листья зашуршали под ногами –
  •   Завтра будет!
    Завтра будет! чай без сахара!
    Белой смерти отсрочку дам!
  •   No pasarán!
    No pasarán!
    Скользящая походка,
  •   Слезы берут начало в сердце...
    Слезы берут начало в сердце,
    Потом уже, не знаю как,
  •   Когда-то я взрослеть таки начну...
    Когда-то я взрослеть таки начну –
    Взращу цинизм, посеянный на грядках,
  •   Дадут тому, кто...
    А в Красноярске пять утра…
    И полночь в Киеве… Не спится.
  •   Настроение
    Вот, на сердце осадки…
    «Нажимаю» на сладкое,
  •   Собор душі
    В соборі сьогодні паніка,
    В соборі сьогодні сполох,
  •   Память о былой браваде
    Картавлю «р»,
    Но на спор скоро
  •   На сон грядущий
    Закрой глаза, дыши поглубже,
    Почувствуй сердца ровный стук,
  •   - & +
    Минусы и плюсы,
  •   Друзья
    Когда вы в меня верили –
  •   *****
    Ревность и зависть – опасные чувства,
    Не попадайся на сплетней искусство!
  •   Любимой Машке!
    Грусти капелька,
    Радости – море,
  •   Н.З.
    Я уйду
    Еле слышно
  •   Замены нет
    Как заменить того, кому замены нет?
    Таков ответ – есть исключенья с правил:
  •   Мой дом
    Мой дом – оплот моей души,
    Терзаний и покоя жизни,
  •   От всей души (посвящаю С. Марии)
    В преддверии Нового года,
    Когда отдыхает природа,
  •   Живи для себя!..
    Живи для себя –
    Так – легче:
  •   За кавою(роздуми)
    Трохи у відчаї,
    Не менш - утомлена,
  •   Вы не могли б, случайно...
    Вы не могли б, случайно,
    Со мною выпить чаю;-)
  •   *****
    Я устала от шторма эмоций…
    Успокоить себя чем не знаю…
  •   Схематика
    Схематика доволі небезпечна –
    Ти. –Я. – Вагання. – Пошук. – Перебір.
  •   Я стану вухами...
    Я стану вухами,
    І буду слухати,
  •   ???
    Розлився ранок недопитим чаєм:
    Ще трохи теплий, і бадьорить свіжо,
  •   В Шварцвальді, напевно, зима...
    В Шварцвальді, напевно, зима
    Кружля на околицях міста
  •   Матусеньці
    Я не знаю, чи всі діти на світі мають таку маму, як моя. Я виросла, і через 25 років після свого народження пишу ці рядки. За весь це час, всі мої 25 років, які я маю на даний момент, моя мама мене підтримувала, завдяки їй я стала... ні, ще безперечно, я не маю міжнародного визнання чи ще якихось там регалій, проте можу сказати впевнено :"Моя мама дала мені більше, ніж життя,дякуючи їй я щаслива і ношу в серці почуття любові"
  •   Приходь
    Не треба зізнань.
    Зітхання є зайві.
  •   В морози
    Чекала, коли прийде літо,
    Окрилена думками щастя
  •   Самокопання*
    Гіпертрофований мозок
    Мабуть, найтяжчим процесом...
  •   Прощання
    Зимно...Дивно,
    Трохи сумно,
  •   Стан душі
    Ковтати сльози марно,
    Давно скінчилась гра,
  •   Дорослість
    "Бавитись в іграшки" досить,
    Гра може бути фатальна!
  •   Заколисуй...
    Заколисуй мене на вітах
    Отих лип, з дитсадка, пам*ятаєш?
  •   Батьківські турботи
    Ваша Галя
    Така краля,
  •   Чекай!
    Чекай! Ще чай не охолонув,
    І тістечко не допеклось.
  •   Ось я...
    Ось я – із плоті, крові і кісток,
    Перед тобою, зведена в сум’яття...
  •   *****
    Кроки. Вулиця.
    Обернись назад!
  •   (посил у Всесвіт)
    Якщо ти народився,
    Мене відшукай.
  •   (відверто)...
    Я втікаю від того життя, яке мала,
    До нового, де друзів і рідних нема...
  •   Проходящий
    Ты один из проходящих мимо,
    Не скрываю, задержала взгляд,
  •   Фінал
    Ти дивився на мене
    І думав,
  •   Осінній
    Філіжанка кави.
    Прохолода вулиць...
  •   Пристрасті блюз...
    Вщухла ледь злива,
    І я іду
  •   Только "Гость"
    Я вчера размышляла...
    И знаешь,
  •   Если это возможно...
    Ты побудь со мной рядом,
    (Если это возможно) -
  •   Это утро...)))
    Это утро начнется с рассвета,
    Чашки кофе, и сладкой конфеты…
  •   Краще...
    Столиця. Бабуся
    На костур спирається –
  •   ТЫ УМЕР!
    (стих посвящаю К.Б.Г.- человеку без совести и чувства собственного достоинства)
  •   Чужой
    У каждого история своя -
    Ты с Марса, я - с Венеры, привыкай
  •   Прятки
    Выдают боль души
    Капли слез на ресницах...
  •   Запрошення
    Заблокована від світу тьми,
  •   Не дарма зоря котилась
    Не приховую від світу,
  •   Скучаю...
    Тебя сегодня не увижу -
  •   Мои лучшие пожелания
    Расскажу, вот о чем я думаю –
    Месяц май, а ты не со мной,
  •   Приказ
    Приказ отдаю:Послушай!
    Будь страстным,горячим парнем,
  •   Р-о-з-думи
    Я думаю, де ти...
    І мрію, щоб доля
  •   *****
    Поміняю паролі -
    На всяк випадок, зранку,
  •   Спитай мене
    Спитай мене,
    Як я живу,
  •   Счастье
    Вдыхая аромат любви,
    В душе таю надежду:
  •   Роздуми...
    Під моїм плащем
    Схована душа,
  •   Сумні рядки
    Одна в кімнаті.
    Одна в квартирі.
  •   НЕ тревожь
    Не тревожь меня
    Сладко мне сейчас
  •   Good*ки
    Гудки – телефона ритмы –
    Мне нервы порежут бритвой;
  •   Акценты
    Жизнь расставит акценты
    – дело времени…
  •   *****
    Немного радости и грусти,
  •   Любовь без ответа
    Любовь без ответа –
    Житейская проза…
  •   Не долюбил, не дострадал...
    Не долюбил, не дострадал,
    И не успел ты вынуть жало,
  •   Цілком належиш тільки їй...
    Цілком належиш тільки їй...
    А я – програла... Бій скінчився.
  •   Я стучала...
    Я стучала в глухую стену,
    На коленях молила Бога:
  •   *****
    Щасливий ТИ!..– тягар зняв із душі –
    Зізнався в почуттях, які міцніли… -
  •   *** Здавалося...***
    Сердець в коханні стукіт –
    В у н і с о н -
  •   Я буду говорити...тихо
    Я буду говорити
    ТИХО… -
  •   Ввірвався дощ в мою кімнату...
    Ввірвався дощ в мою кімнату
    Крізь ледь прочинене вікно,
  •   НЕ ЛЕТИ
    Не спіши,
    не лети
  •   СПОВІДЬ СОЛДАТА-НАЙМАНЦЯ
    “Прости, мій Боже, за ті жертви люду,
    що вдіяв, зупинитися не міг!..
  •   ***
    Омана світла спала із очей –
    Нічого не лишилось від кохання...
  •   Пригадалось...
    Обіймав мене дощ, у вуста цілував,
  •   ЗАКВІТЧАНА ДУША
    (Народній художниці України К.В.Білокур)
  •   П О Ф А Н Т А З У Ю...
    Вільна від тебе! -
    Сильна, здається...

  • Огляди

    1. ***
      Кому звітувати за радощі, Господи?
      І хто розділятиме щастя моє?
      Коли ми у неба чогось та просимо,
      То ще ненаповнені вщент ми є,
      А потім ураз і таки наповнимось,
      І радість та щастя без краю меж,
      Тому не важливо, що ми є гостями,
      Бо вітер тріпоче волосся з веж,
      І зір вдалечінь без страху, і поглядом
      Погладити далі, іти вперед,
      Впиватися світом, хміліти, Господи,
      Звітую тобі за життя момент.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Фільтри
      Я хочу, щоб мої фільтри мені не зрадили,
      Вбудовані наміцно, змінювати - не скоро,
      І в час, коли тебе я забуватиму,
      Навідай ти мене обов'язково!
      Можеш прийти пішки чи слово кинути,
      Думкою коси гладити, цілувати.
      Коли я тебе пізнала, то вже полинула,
      В думках і снах світанки зустрічати
      Ти мене тішив віршами, торкався ніжно.
      Музика наша, роздуми, числа, коди...
      І де ти був, скажи мені, раніше,
      І зараз де і з ким, ти ходиш?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Х
      Щось у ньому таке, що лишає тебе собою...
      Щось у ньому таки є до болю тобі знайомим,
      Ти не знаєш напевно чи є він твоїм героєм,
      Але й море не знає, чи вдосталь воно солоне...

      Ти не знаєш напевно, куди і навіщо вкотре,
      Ти не думаєш про оте, що пора встигати,
      Але як не було б...та з з тобою йому є добре...
      Може з кимось і краще... Але чи нове шукати...

      Де шукати? І чи направду оте все варто?
      А знайти, то удача розгледіти-упізнати?
      Ти була є і будеш шліфованим діамантом...
      А оправа знайдеться... Тим паче, під всі карати!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Мантра жіночності
      Годи мені, мій чоловіче
      Ти чесно дивишся у вічі,
      І мрієш тихо про "солодке",
      Мені ж захтілося сельодки!

      Годи мені, бо я тендітна,
      Вагітна а чи не вагітна,
      А мила і ласкава панна,
      М'яка мов персик і рум'яна.

      Годи мені, мій солоденький,
      Цілуй і песть моє серденко,
      Як на душі є тяжко й грубо,
      Цілуй мене, цілуй у губи.

      Мої вуста - пянкі черешні,
      Тому щоразу обережно,
      Якщо захочу солонини,
      То знай, що щастя ось приплине.

      Цілуй мене, люби і тішся,
      Така моя життєва місія...
      Аби весна штири сезони,
      Аби цілунки - не прокльони.

      Аби душа співала пісню,
      Аби родило поле чисте,
      Аби коріння сили роду,
      Аби нащадкам ще приплоду!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Спроба двісті!
      Які думки у твому місті?
      Куди, пакуючи валізи,
      Сьогодні раз у сотий лісом
      Ти мариш утекти зі свистом?

      Які думки тебе тривожать?
      Без мене жити ти не можеш?
      Тобі цю дивність вибачаю,
      Напоюю розмови чаєм…

      Тобі душею десь за триста…
      І вже твоє не юне тіло,
      Воно любові захотіло,
      І серцем промовляло чисто…

      Які думки у твому лісі?
      Ти сам згубився серед сосен,
      Шукав мене, шукаєш досі…
      Попереду весна, не осінь…

      Візьми ураз, і розізлися,
      Зроби для себе добру справу,
      Кинь пити, жити ж бо цікаво!
      І хай це спроба буде двісті –
      Але на ранок буде кава!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    6. З нуля
      Я починаю все з нуля…
      Хоча земля з -під ніг втікає,
      Але себе я обираю,
      Бо я у себе – тільки я…

      Я починаю. Шкереберть
      Летять минулії образи,
      Пробачу все, та не відразу,
      Позаду розпач, біль і смерть.

      Я починаю. Стане сил
      Аби знайти себе насправді,
      Комусь нервове й злісне «хватит!»,
      Але ця стежка – не моя.
      Я розпочну себе з нуля!

      Я згодна, захистом надійним,
      Що спинить у мені всі війни –
      Є віра і любов твоя.
      Я розпочну усе з нуля!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. З одного тіста ми
      з одного тіста ми
      кориця з перцем
      кавою пахнемо
      пахнемо сексом

      душею із села
      де щирі люди
      із нотками тепла –
      яке там всюди:

      в калиновім гаю,
      у плідній ниві
      з тобою ми удвох
      таки щасливі

      з тобою ми – птахи
      і вільні душі
      з одного тіста ми
      з тобою, друже



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Куди?
      Куди зникає твоє тепло?
      Чому дзвінки лунають рідше?
      З тобою добре так було:
      душа цвіла, писались вірші!

      Із часом попит на тебе зріс -
      І вже турбує чергова курва.
      Ти, милий хлопче, таки підріс,
      Аби любити когось «задурно».

      Вервечка спраглих любові дів,
      Не знають, що ти не сам, козаче,
      Воюють тихо, аби їх хтів,
      Аби найперша – єдина значить.

      А я ревную – таке життя,
      Бо сил доклала до твого виду,
      І рік не перший тебе знаття,
      І всяка, різна, жива й нехитра,

      Без макіяжу і без прикрас,
      Розкішна панна й остання шльондра,
      Все поєдналось, настане час,
      Як розглядаєш чергову кльомбу*

      І не про те тут, що я боюсь,
      Насилу милим не будеш, милий,
      Ти поки – поруч, у тому плюс,
      Тому ціную, тебе – Людину.


      *кльомба - я когось анекдоту, певно, перевернуте слово клумба на кшталт кльони і льопи (клени і липи), зг. болгарського словника - мавпа



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Вітер стих
      вдих-видих-вдих –
      вітер стих,
      під стелею висне морок,
      мені далеко до сорок,
      свій диптих,
      а то й триптих –
      я ще напишу не раз...
      багато думок,
      менше – фраз...

      я вдячна тобі за те,
      що ти відштовхнув мене...
      тоді б я не втрималась – втримав,
      не я, і не ти на колінах,
      про тебе жену думки...
      як добре так, не навпаки!

      гартований сумом й слізьми,
      і криками, й ляпасом долі –
      отой, що кохає – той поряд.

      а той, що лиш «хоче» – хрін з ним!

      я вдячна, що ти відштовхнув,
      звільнилась від дум я лукавих,
      ранкову заварюю каву тому,
      кого тихо люблю...

      я вдячна за все й не тобі,
      а тим, хто плітки і образи,
      і тим, хто без дяки щоразу,
      вони – колами на воді...

      вдих-видих-вдих –
      вітер стих,
      під стелею висне морок,
      мені ще навіть не сорок,
      свій диптих,
      а то й триптих –
      я ще напишу не раз...
      багато думок,
      менше – фраз...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    10. У барі
      шепіт вуст у хмільнім угарі,
      ми з тобою іще не п'яні,
      ми з тобою... у міру чесні,
      і спокушені, і улесливі...

      ти хотів мене і зізнався –
      а мене не злякала правда,
      і хоча завтра буде – «завтра»,
      та мене підкупила чесніть...

      пізнаю я життя крізь тіло,
      заплатила високу ціну
      за мій досвід – безцінний досвід –
      то страждання, плітки і осуд...

      і тепер у броні я духом,
      не скидаю з коліна руку,
      ми з тобою у цьому барі –
      вкрай тверезі, але не п'яні

      "Хіросіма", текіла, лайм,
      лижеш руку, мені се в кайф,
      я така як і ти – гаряча,
      я така, як і ти, козаче...

      і ти хочеш мені під сукню,
      знаю, буде то незабутньо,
      та лишаю у сьому грудні
      я фантазії всі приблудні

      і якби ось у цьому барі
      ми були незнайомці зовсім,
      тої ночі палали б хмари
      і вночі вибухало сонце.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Кому і що?
      кому доводити і що?
      а головне – то є навіщо?
      танцюючи на попелищі,
      розплата буде і «расчет»

      кому доводити і де?
      хто я – я теє добре знаю,
      на ранок з кавою чи чаєм,
      а хочу - воду, то - пусте...

      навіщо вам моє життя?
      мені моє лиш, як по правді,
      а вам – то лиш би розіп'яти,
      для того треба те знаття.

      і, коршуни, багато вас,
      але від того – лиш міцнію,
      бо феніксом із рим
      крізь час
      воскреснути зумію!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Резон зими
      Зимно...
      На небі вариться сніг,
      аби на ранок осісти на трави.
      Все так складається, ніби у всіх:
      кава, робота, дзвонитиму мамі.
      Осінь не хоче віддати права,
      я ще чекаю на сонце і літо...

      Суне помалу у шибку зима,
      хай ця зима привід дасть порадіти!
      Світ відпочине. Заглибиться в сон,
      чашку какао і роздумів тишу.
      І у зимі є глибокий резон.
      Після затишшя - любов яскравіша.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Відпустив
      Входимо в сезон зими
      через прохолодні ночі,
      ставимо на паузу життя,
      і якби крім цього ще й знаття,
      чи тебе, чи іншого захочу...

      Ти штовхаєш вчинками мене,
      впала би, якби не сильні крила,
      будь уважнішим тебе просила!
      та на бал чужого корабля
      поспішаю...
      Ніби я не я...

      Часом ти холонеш, як той вітер,
      а казав, що кращої у світі
      не зустрів і іншої нема!

      В шибку суне холод і зима...
      Я згадала спеку й наші ночі...
      Ти повтору хочеш чи не хочеш?
      Ти мене узяв і розлюбив?

      "Відштовхнув" - шумлять старі дуби.
      "Відцурався!" - клени і тополі
      листячком на вухо шелестять...

      Відпустив - нашіптує життя...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Вдячна
      Все не стається просто так,
      а під надійним неба покривом,
      дається успіх, дозвіл, знак,
      удачею чи згоди поглядом.
      І я гравець у грі буття,
      якому двері відчиняються.
      Якби ж знаття, яке знаття,
      Пригоди де розпочинаються.
      Хвалу складаю небесам
      за долю, зустрічі, можливості,
      Цікавість сповнена життя
      у вирі справи за важливістю.
      За всі моменти і людей,
      які мене чомусь навчили,
      за океан своїх ідей
      Я вдячна Богу щиро!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Звабники
      Чоловіки твого штибу - звабники ще ті...

      Я знаю, бо траплялися в житті,
      що мов метелик на їх жар летіла,
      але вони хотіли моє тіло,
      а потім геть нічого у замін.

      Фантазувала я і тріпотіла,
      і мала осуд-шепіт навздогін.

      Я не боялася пліток, але,
      у чаші повної межа краями.

      Закохувалась часто до нестями,
      для звабників - смачний шматок філе.

      Пройшла свої випробування, муки,
      шукала щастя, а знайшла розпуку,
      розпусти стежку оминала все,

      тепер, коли тримає мою руку,
      той, хто є поруч і коханцем й другом,
      він зчитує і погляд, і лице.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Медовий вірш
      У медовому цвіті лип народився день,
      сонце поглядом осіяло людський мурашник,
      Вечір чаю налив й сміливих додав ідей,
      і сьогодні - іще прекрасніш, аніж вчорашнє.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Чорні руки від чорниць
      Чорні руки від чорниць,
      нігті чорні, як в дитинстві,
      хоча руки часто чисті
      серед просторів столиць,
      там нема таких дерев,
      там немає рути-м'яти,
      у столицях гірше спати
      з середи і на четвер.

      Я беру наплічник свій
      і гайну туди, де небо
      посміхається до тебе,
      загортає у сувій.
      Тут матусі доброта
      і турбота, тепла постіль,
      почуваюся тут гостем,
      волелюбна самота.

      Тут шовковиця дідів
      і наливом білим пахне,
      тут я знов під рідним дахом.
      Час і світ немов завмер.

      Сни солодкі на четвер.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Натхнення
      Не хочеться, то й не пиши!
      Рождається у новій тиші
      чарівна проза, ллються вірші,
      вони - рятунок для душі!

      Не хочеться, то й не пиши.
      Для чого силувати? Варто?
      Вірші з-під палиці не жарти.
      І проза твориться суха.
      Щоб не довести до гріха
      твори, коли натхнення повний,
      тоді і зміст, тоді і слово -
      то зброя думки і броня.
      У кожного вона своя!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Магічна
      Окрилена –
      Лечу на зустріч,
      Уявою – вже майже там,
      Щоки торкнулися вуста,

      І посмішка осяє простір –
      Сьогодні будеш моїм гостем,
      я попереджу у листах.

      Моя мета – причарувати
      без чарів. Магія моя
      сильніша за цупкі лещата,
      натхнення дасть і окриля!
      Без чарів магія моя.

      І я уся – така магічна,
      лиш глянь відкрито в мої вічі,
      там ти злітатимеш у вись,
      пухнасті хмари, птиці сині,
      і сонця золоте проміння,
      і ми зустрілися-сплелись.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. За три...
      Ми з тобою таки чужі,
      я боюся відкрити більше,
      зацікавлення до душі,
      розіллються дощем вірші.

      Я дивачка для тебе? Я –
      невідома, а ти – ігрек,
      інтересу не припиняв,
      проте грав у свої ігри.

      Я наївна? А ти – який?
      Я не знаю тебе – зовсім,
      місто, що заснував Кий,
      запросило мене у гості,

      і я тут, як і є, живу,
      бо шукаю свою планету,
      і топчу босоніж траву,
      в романтичнім своїм сюжеті.

      Я ще можу. Мені за три...
      тсс... яка там уже різниця,
      я неначе із сон-трави,
      що тобі ще колись насниться.

      Я неначе сопілки спів,
      мов курликання птаха в небі...
      З-поза сотень чужих лісів,
      поверну, як позвеш, до тебе...



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    21. Гарцюють блискавиці
      Мій хлопче, я не з криці,
      Гарцюють блискавиці,
      Тобі я буду снитись,
      Без жалю спалить жар –
      У животі – жар-птиці,
      Йди пити до криниці,
      Зашерхло в горлі?
      Жриця уже взяла ножа,
      Але навіщо жертви?
      Мене ти хочеш зжерти,
      Спокушують сідниці,
      Уже зриває дах,
      Я жінка, я – левиця,
      Оголені ключиці,
      А бюст – дияволиці,
      Горить-палає пах.
      Ти хочеш і боїшся,
      Інтрига в кожнім дійстві,
      Бери уміло, ніжно,
      І грубо, як бажав.
      І злийся, розчинися,
      Удай, що розізлився,
      і вщерть насолодися,
      ввійди, немов кинжал!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Нічний рейс
      Нічні розмови – не денні,
      про пристрасне і сокровенне,
      нічні розмови – не буденні,
      вони більш чесні і прямі.
      І я відверто їх боюсь,
      був досвід, на гачок спіймалась,
      і так наївно закохалась,
      здавалось, більше не спинюсь.
      Нічні листи і смс...
      Я їх пила, неначе м’яту,
      мені із ними краще спати,
      з думками про хороший секс...
      Але з роками зміст змінивсь.
      І страх, що після сексу пустка.
      Мене спиняє, не підпустить...
      Не буде, як було колись.
      Я юна вірила в любов,
      Аж поки наздогнала правда,
      про те, що всім колись вмирати.
      Любись, поки нуртує кров!
      І подумки, і наяву,
      мене кружляли вічні теми,
      на ніч знайти то не проблема,
      а от надовго і живу
      повагу й справжній інтерес,
      то є таки велике щастя.
      Читач тут може засміятись.
      І я погоджуся з ним десь…
      Не думай, просто так живи,
      Метеликом на кожну квітку,
      Так можна пережити літо,
      А там у снах – і до зими…
      Нічні розмови – не такі,
      Як ті, що в будні в кабінетах,
      їх знають добре всі поети,
      без слів, думками, у вині…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 3.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. На самоті


      Хочеш зі мною злитися,
      Як на тебе не злитися?
      Як надовго у гості?
      Перемога – то постіль?
      Хочу бути щасливою,
      І кайфувати під зливою,
      В сніг, заметілі, холод –
      Ти лиш зі мною поряд.
      Та чи готовий саме так?
      Хочу розгледіти тихий знак,
      А не отак – відверто,
      І присягати смертю…
      смерть то реальність, як і я,
      тонка межа поміж життям,
      тому подумай добре,
      потім лягай під ковдру,
      а вже тоді обіймай-цілуй,
      якщо не так – час мій не марнуй…
      на самоті у зливу –
      я все іще – щаслива!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. 28 ТРАВНЯ 2017
      Тобі набридне, що живеш отут,
      і підеш
      В інший вимір, а чи простір...

      До тебе я навідаюся в гості,
      та враз ти зміниш хибний мій маршрут...

      Вдихну життя! Отямлюся в пітьмі,
      а янгол поруч і трима за руку.

      Я виграю у цій війні!
      А час лікує рани й муки.

      Я виграю у цій війні!


      28 травня 2017 року



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Магія слів
      Все, що промовиш вголос –
      Справді не стане тліном,
      Линутиме у космос,
      Мов молитви на колінах –

      Інколи те, що вголос,
      Краще було б не чути,
      Та ні один логос
      Небом не є забутим.

      Сказане спересердя -
      Часто отруїть душу…
      Чуєш, спинись, не сердься,
      Тут промовчати мушу…

      рУкописи не тліють,
      перипетії долі –
      отже, прощай, молися,
      з миром у кожнім слові!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Ти просто є!
      Ти просто є!
      Ти просто – поряд!
      Твоя усмішка, слово, погляд –
      Усе озветься у мені!

      І я у стані – нескінченна –
      Богиня, діва, наречена –
      Стаю сильніша день при дні.

      І цілісна, і ціла-ціла,
      І радісна, і охмеліла,
      захоплена тобою я,

      І впевнена, бо ти – надійний,
      Горни до серця у обіймах,
      Моє ти щастя і життя.

      Окрилена,
      Високі злети –
      Такі закохані поети,
      І ти радієш від душі,

      Тобі я зможу дати більше,
      Аби писались легко вірші,
      Усе удасться нам звершить!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. НЕ зламаєш
      Ти нападаєш,
      У кожному слові – докір,
      Це самозахист?
      Внутрішнє?
      Ой, облиш.

      З неба за нами
      Наглядачем -
      Бога око,
      Воно усе бачить,
      із неба видніше більш.

      Я заслужила?
      Але не від тебе –
      Досить!
      Погляд з-під лоба
      Таким красномовним є!

      А я не журюся –
      Мені то урок і досвід.
      І кожен в фіналі
      отрима таки своє.

      На публіку – щастя,
      Прискіпливість – лише привід,
      Дивлюся на тебе –
      А плаче твоя душа.

      Ми надто різні…
      Я розправляю крила,
      Ти – не зламаєш,
      Хоч і взяла ножа.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Нестримний потік
      поколені стопи кровять від жорсткої стерні,
      я витерла сльози, із стану стояча вода,
      уже трансформуюсь в бурхливий нестримний потік,
      на серці світлішає, сильна й така молода,

      і я усміхаюся - долі і світу, й собі,
      і стану я світлом - розлитися поміж людей,
      іще маю сили на пристрасні ночі і дні –
      і маю сміливість утілення кращих ідей,

      і дякую Богу за радість рожденну в мені,
      і людям, що стрілися, вдячна, на мому шляху,
      і справжні – зі мною, уми їх і очі ясні,
      і вік не за паспортом – юність свою гомінку –

      окрилену віршами й римами випущу в світ –
      хай лине сопілкою, звуком у далі бринить,
      і думи натхненні й надії, і очі ясні
      в мені поєднала весняна прозора блакить!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. під какао без опалення
      ...п'ю какао, а майже ніч,
      без опалення надто зимно,
      грію чашкою, як не дивно,
      мерзлі пальці... длубати піч
      вже пора, наречена гожа,
      не у снах бачу перехожих,
      на сторожі - бо сто облич -
      не вгадати - яке із них, -
      то є доля і є кохання,
      хто пригорнеться серцем ранньо
      й забере із чужих узбіч,
      хто проникне у кожен атом,
      стане янголом, буде ратно
      захищати від сили зла,
      грію пальці, а там - весна...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Вірш моєї матусі присвячений Кобзареві (до 200-річчя з Дня народження Т.Г.Шевченка)
      Життя Його було важким -
      рано батьки повмирали,
      та Він був сильним і таким,
      що рідко плакав, щоб ви знали.

      Сидів маленьким в бур'яні,
      писав вірші і малював,
      на долю не жалівся, ні!
      Та людству кращої бажав!

      Простий народ любив Він сильно,
      і так ненавидів панів.
      Він бачив Україну вільну,
      і щастя Їй завди хотів.

      Сьогодні Україна рідна -
      Демократична, незалежна.
      Народ наш хоче жити гідно,
      по-європейськи, як належить!

      Вірш моєї матусі присвячений Кобзареві (до 200-річчя з Дня народження Т.Г.Шевченка)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Рубежі
      З тобою ніби й поруч – не далекі,
      Але між нами дальні рубежі,
      Схвильовано покрикують лелеки,
      З тобою ми усе таки чужі.

      Хотілося, щоб ближчі, хоча б друзі,
      Але для тебе інше цікавіш,
      І я у сім омріянім союзі –
      Не варта є для тебе ні на гріш.

      І гучно тост – за людяність, відкритість,
      Мені ж вони знайомі, ти се знав,
      Собою бути – мов несамовита,
      Але ти зовсім іншу зажадав.

      І я сміюся долі у обличчя,
      Не зрадила, не зрадила собі,
      Вдивляюся в знайомі твої вічі,
      Вони, немов волошки голубі.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Звичка
      Холодний душ змиває рештки сну,
      З думками наодинці залишаюсь,
      До тебе звикла, але попрощаюсь…
      Собі укотре вперто поясню –

      Тобі потрібна зовсім інша жінка,
      Я ж мрія, та далеко не твоя,
      Розлука із тобою – то є гірко,
      І звичка все від рішення спиня,

      Та ти ніколи тим, кого хотіла,
      Не будеш… і не буду я тією,
      Що ти хотів, щоб мама полюбила,
      І стала не чужою, а своєю.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Зіпсувати
      Чемний і стриманий,
      Наче пілот корабля,
      Впевнений,
      погляд пронизливий і не пустий,
      я зашарілась,
      помалу втікає земля…
      правильний надто…
      цікаво, насправді який?

      Зустріч нова,
      А думками захоплена знов,
      Скоро вже ніч,
      І потреба поспати лягати,
      Що я знайшла у тобі,
      Що в мені ти знайшов?
      Хочеться надто
      Тебе…зіпсувати



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Якби ти тільки знав!..
      Ти – ніжний оксамит,
      Горнутися щокою,
      Прикласти до грудей –
      І обійняти стан,
      Коли ти поруч, то
      Я є й сама – весною,
      Якби ти тільки знав…
      Якби ти тільки знав!

      Який солодкий смак
      Цілунків і обійми
      Є теплі і палкі,
      Неначе пломінь сонця,
      А ми з тобою –
      Ми –
      є пристрасні і сильні,
      Тому горни мене,
      Цілуй і не соромся.

      Для мене ти озон,
      І ніжний подих вітру,
      Для мене ти – зручне
      Котяче тепле хутро,
      Давай з тобою ми
      Пройдемось разом містом,
      І прокладем свої,
      Лишень свої маршрути?

      Ти ніжний, ти такий,
      Що хочеться до тебе,
      Я стримую себе,
      Про зустріч нашу мрію…
      Аби ти поруч був,
      Благословляла небо,
      Але сказати вголос –
      Не смію



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Єдиним розчерком пера
      Єдиним розчерком пера –
      А змінено життя,
      і щось кричала там юрба –
      юрба – шлях забуття.

      А індивід – то індивід –
      На злобу дня – а є.
      Всім ворогам – палкий привіт,
      Якщо у мене є.

      Всім друзям – із теплом в душі,
      Зустрінемось не раз.
      Єдиним розчерком пера –
      Позбавлюсь від образ.

      Закреслю жаль, закреслю біль,
      Лишу кохання й віру,
      Єдиним розчерком пера –
      Але сміливо й вміло.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Пухнастик
      Для тебе не пампушка і не пишка,
      Хоча я чула, що жінок так звуть,
      А я пухнастик, котенятко, мишка,
      Домашня і м’якенька – ось в чім суть.

      Дві ямочки, що прикрашають щічки,
      Великі очі, поглядом манка,
      Для тебе я природна і космічна,
      Раніше не траплялася така.

      Заякорила, зачепила міцно,
      Гадаєш без відьомства обійшлось?
      Усміхнено-здивована – і містом,
      рука в руці... ось-ось...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Я все іще про тебе мрію...
      Ти написав мені листа:
      «Я все іще про тебе мрію»
      Короткий лист і неспроста,
      Плекаєш на любов надію.
      Ну що мені відповісти?
      Щоб не образити, мій друже,
      З тобою ми давно на ти,
      Знайомі наче добре дуже...
      Мов пишна ружа я цвіту,
      Мені твоя увага, чесно,
      Приємна, ніби у меду,
      Купаюсь в сині піднебесній.
      Ти написав мені всього:
      «Я все іще про тебе мрію»
      Палає приязні вогонь,
      Вогнем сим тихо пломенію.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. самотність


      моя самотність мені не личить,
      і я окреслюю межу,
      ні, я нікому не скажу,
      її нікому не позичу,
      але ... вона така музична,
      що навіть тиша не здолає,
      лунає гучно і потужно,
      все підминає, підмиває,
      моя самотність -
      сильна, кремінь,
      неначе мовчазний протест,
      у ній і сила, і натхнення,
      на міцність тест



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Так буває...
      Так буває...
      падають літаки,
      потяги сходять з рейок,
      із трас в кювет автівки,
      як не було б гірко...
      але буває так...

      Добре ніхто не знає,
      хто кому дасть мідяк,
      хто порятує життя,
      а чи протягне руку,
      хто стане поряд другом,
      хто буде, як сміття...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Навіть якщо
      Навіть якщо мені буде ну дуже самотньо,
      І відчуватиму гостро потребу у слові,
      Доброму слові, то краще послухаю тишу,
      Ніж твої лестощі, клятви й зізнання в любові.
      Брешеш, тебе перевірено словом і ділом...
      І у ілюзіях жити до часу приємно,
      Розчаруванням душа моя враз захворіла,
      З болем фізичним з'єдналася міцно й взаємно.
      Я буду жити! Я стану здорова й щаслива,
      Я пересилю цей тест, що надав мені фатум,
      Переживу! - громовиці травневої зливи -
      Тільки не зійдуться наші більш координати.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Приказка і казка
      Мій Рубікон невидимий й нежданий,
      який вдалося вкотре перейти,
      і став колишнім нинішній коханий,
      і сплутав дати, погляди, сліди,
      посіяв у мені сумяття й тугу,
      не відрізнити правда де й брехня,
      хоч мовчки брав багато мою руку,
      і тіло, якби міг, то брав щодня.

      Разів по три, не менше, і насильно,
      втискався в плоть, втамовуючи хіть,
      кохатися і грати у всесильних,
      цілунками лишати в мені слід,
      нав'язлива огида й порожнеча,
      любив себе аж надто, через край,
      а я пристойна і якраз доречна,
      якщо не так щось, отже, вибачай.

      Простий, як картоплина у мундирі,
      а ти хотіла, панно, фрікасе?
      А ти хотіла щось? Доволі дивна,
      коли не роздивилась оте все,
      а я такий, як є, бери і падай,
      вклоняйся в реверансі і давай,
      дивуй і феєричним шоу радуй,
      лишу тобі я мідяка на чай.

      Оце така є приказка і казка,
      мораль така - шануйсь й ціни себе,
      і зійде і на тебе Божа ласка,
      коли не зрадиш сам перед себе.
      Коли не втратиш ти свого обличчя.
      Коли оману скинеш із очей,
      не побоїшся висказати в вічі,
      що то не лицар, а всього плебей.
      Що тіло - то твоє здоров'я й власність,
      а не нахаби річ, вперед, цінуй!
      Жени подалі, хто не чує плачу,
      але себе і душу не гвалтуй.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Через роки


      А я так хочу вабити тебе,
      Через роки, а, може, і століття,
      Твоєю бути кращою у світі,
      Мов простирадло тепле і м’яке,

      Щоб ти бажав зануритись у мене,
      І затишку надпити, почерпнуть,
      Я хочу надто лиш твоєю буть,
      Як істина проста і сокровенна,

      Після років сімейного життя,
      Після того, як буде донька й син -
      Жадана мрія, загадка твоя,
      Я хочу буть твоя. А ти – моїм,

      А ти моїм, ти згоден? Не мовчи.
      Я хочу, як уперше і спочатку,
      Як пісня, народилась у вірші,
      Мелодія, лунаюча колядка,

      Заспівана на тисячі ладів,
      А тайна – так і є, а невмируща,
      Через роки не втратити б її,
      Прожити, наче серед райських кущів.




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Зрештою, ми - люди...
      Зрештою, ми - люди,
      Кожен щасливий по-своєму,
      Пристрастями наповнені,
      Щастям і кривдами кроєні,
      Точені і переточені,
      Чи під когось заточені,
      Чи самі по собі –
      Унікуми день при дні.

      Дихаємо, розмножуємось,
      З кимось себе ототожнюємо,
      Мріємо чи шукаємо,
      Мандрами світом блукаємо,
      Мов переповнені келихи –
      Хлюпають сльози, істерики.

      Кожен щасливий по-своєму,
      Душу за сим заспокоїмо.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. тихе добре слово
      Я змушена тебе забути...
      Печалі мул осів на груди,
      Хоч пам'ятатиму в житті,
      Та ми з тобою є не ті,
      Не ті, кого послали з неба,
      Я пам'ятатиму про тебе,
      На всіх шляхах і всіх літах,
      Мене окрилюєш, мій птах.
      Але нам разом... Ні, не бути,
      Ми надто схожі, надто люди,
      Неначе брат з сестрою ми.
      Залишимось чужими лиш.
      Але моя молитва тиха,
      Про тебе теж, мені утіха,
      На всіх шляхах на всі роки,
      Є оберегом. Ти такий,
      Що захистити тебе честь.
      Хай янголи оберігають.
      І з ким ти є, і де ти є,
      Нехай не знаю



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. В перший день весни 2017
      Ти виховуєш мене – і я не проти,
      Чужим – жорсткий на дотик,
      Зі мною – мед!
      П'яниш, немов наркотик,
      Підштовхуєш – вперед.
      І за тобою йду, немов по нотам.

      Я – за тобою – весняна земля,
      Що трохи ще – й родитиме врожаєм.
      Люблю тебе і, звісно, поважаю,
      Без тебе – наче тріснуте горня.

      Горнуся, обплітаючи косима,
      Затьмарюю собою тобі світ –
      А ти – міцний, і сильні маєш крила,
      Збираюся з тобою у політ.

      До зір, до міжпланетних горизонтів,
      М’яка, мов шовк,
      І трохи мовчазна,
      У погляді сіяють тихі зорі,
      А за вікном вигулює весна.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Паралелі
      У паралельних світах ми знайомі давно,
      Бо гуляли дахами вечірнього міста,

      Ми з тобою, юначе, зі схожого тіста...
      І про нас вже не раз відзнімалось кіно –

      В паралельних світах,
      А у цьому – ми різно,
      Тобто порізно,
      значить – уже не разом,

      Нас поєднує шал, що вливається в кров –
      І життя кольорове тоді, а не прісне...

      Ми шукаємо те, у що віра – Любов,
      Ми уперто за нею, немов альпіністи.

      Ми поєднані Богом,
      Пов’язані тісно...
      І блукаючи – знайдемо,
      хто де б не йшов.

      Ми розпахнуті, ніби віконні фіранки,
      І закриті водночас, мов на зиму банки,
      Які так не відкрити, руками, однак,
      Ми шукаємо свій тут полишений знак,

      І збираємо друзки себе,
      Що згубили, коли там, в паралелях,
      Відважно любили, відчайдушно
      Хотіли і навіть могли. Ми були і ми є.
      Ми щасливі були...



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Натхненному настроєві присвячую
      Наодинці з думками,
      Перекочую полем часу,
      І не все одразу,
      Поступово, пазл за пазлом...

      У картину – дії, вчинки,
      Думки, ідеї,
      Скільки є у цьому світі
      Різних людей!

      Поступово, неквапливо
      вимальовується сюжет,
      я у ньому - кольорове
      мале драже.
      Я у ньому – на картині – як не крути!
      Полумяно-яскраві й сині мої сліди...

      Наодинці з думками...
      Поряд зі мною ти.
      Не завойовник і не здобич,
      Тривай, світи,
      Бо коли ти – то і муза поруч –
      І світ радіє.
      Ти - то що не купиш...
      Спіймаєш тільки,
      За хвіст, як мрію.

      І я мрію.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Давай?!
      Коли поміж нами скінчаться історії –
      Давай-но вигадаємо нові,
      Цікаві тобі, цікаві мені,
      чи створимо теорію,
      одним нам зрозумілу,
      то як? До діла?
      Так? Чи ні?
      Я буду твоєю музикою,
      Ти будеш моїм піано,
      Дивися, зашарілася,
      І запалав рум’янець.
      Я іншою не стану.
      Я буду лунати нотами,
      Сонетами, акордами,
      І розбавляти твій ефір,
      Манити, забавляти,
      В тобі живий той лютий звір,
      Вінок із рути-мяти
      Плестиму, щоб він краще спав,
      Тоді лиш на свободу,
      Коли серед усіх підстав –
      Лиш пристрасть верховодить!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Чесний смак
      Смак кави надто гіркий, але чесний і справжній,
      Йому не потрібно вгинатись під чай, а чи сік,
      Смак кави – тверезий, насичений, і переважно
      Йому віддаю перше місце з вподобань своїх.

      На дні осіда горизонтом спустошена гуща,
      Що смак віддавала окропові, бавилась ним,
      Смак кави триватиме довго, стійкий, невмирущий,
      Мені так комфортно і солодко з ним.

      Нема несмачної, є кава жорстка, як і люди,
      Розбавлю зазвичай таку я смачним молоком,
      І цукру на денці, сьогодні хай солодко буде.
      А душу чиюсь я зігрію серденька теплом.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Пазл***
      У Чорному морі вода солона,
      І я випускаю своїх акул,
      А правда, вона така, не тоне,
      А правда – вона виростає в тонну
      З піщинки вибудує мур...

      А правда лиш в тім,
      Що я – не вдома
      з тобою...
      Й дім є не в тобі...
      Акули – гнів на себе вдвоє...
      Кого картатиму тоді?
      Мене зїда помалу розпач,
      Бо поруч з тим, кого не хочу,
      Тримати в серці і руці...
      Душі невидимі синці...

      Для тебе я занадто гарна?
      Занадто мудра і зухвала?
      Поглянь – всередині дитя...
      Розгублене, неначе здобич,
      Ти не побачив іще досі?
      А я – відчула смак життя
      Із тим – хто пара і не пара,
      І з ким ширяти любо в хмарах...
      Різницю тямлю... досвід є...

      І щось тихенько шепотало...
      Краси і розуму замало...
      Як не твоє – то не твоє...

      Дивлюсь в глибоке Чорне море –
      Вода бурхлива і солона,
      І правду діти – хтозна де...
      Як має бути – так і буде,
      Хто зна, як краще,
      Просто буду. Моє мене таки знайде!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Думи
      Шторм в мені –
      аж на дні –
      піщинки догори –
      всю бери!
      І вогні
      злітних смуг
      запали!

      І гойдай,
      і вгадай,
      що затисла в руці...
      Чи повії,
      чи ченці,
      що шукають
      думи ці?

      Ними повна –
      Вкрай!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Ассоль
      Сиджу на осонні,
      така собі "мартівська" кішка.
      Оголені плечі,
      хоча за вікном іще сніг...
      І хай недоречно,
      а ти цілувати б їх зміг,
      хоча непіддатлива я,
      І омана-усмішка.

      Мороз-тріскотун
      вимагає вдягати сто шуб,
      у мене ж грайливі панчохи
      показують ноги.
      І ти б цілував їх,
      от-от, не барись, іще трохи,
      аби тільки поряд
      наразі зі мною був тут!

      І сонце допитливе
      манить до світла здаля,
      а радість думок проростає
      на суму скрижалі,
      забула, відкинула смуток
      вечірні печалі,
      Ассоль, на осонні,
      чекає свого корабля!



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Перестала любити людей
      Перестала любити людей,
      Узяла й перестала,
      І на цьому не скінчився світ
      І стоїть, як стояв,
      Ба, раніш у душі, мов сопілка
      Любов вигравала,
      А тепер – у пустелі реалій
      Полин забуяв.

      Все буває уперше,
      І роз-чарування.
      У емоціях,
      Людях,
      А то,
      Й куди дітись – собі.
      Як не було до присмерку,
      То і не варт – на світанні...
      Головне – не осилити душу
      Пропащій журбі.

      Перестала любити людей –
      Але музика лине,
      І в мистецтві і книгах –
      Я знову цей світ полюблю.
      Стану знову м’яка,
      Мов у Божих руках
      Тепла глина,
      Аби не загубити
      Лиш душу свою.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Допоки я мандрую космосом

      А я нікому не скажу,
      Що ти встаєш зарано,
      вдосвіта,
      Неспішно у ранкових вправах,
      Неспішно п’єш ранкову каву,
      Допоки я мандрую космосом,
      І піді мною простирадла,
      Моє ім’я неначе мантру
      Ти промовляєш тихо поспіхом,
      Я усміхаюся крізь сон,
      І бачу Ріо-де-Жанейро,
      І чую спів «ель коразон»,
      Про неї, про Любов, про неї!
      Я ніжуся, і аромат
      Із кухні дразнить мої ніздрі,
      Волосся жмут уже пропах
      Кавовим димом, пахне місто.
      Я ніжуся. І мружусь, ще!
      Потягуюся усім тілом,
      Оголюю своє плече...
      Від щастя ніби захмеліла.
      Пірнаю у м’який халат,
      Занурююсь в духмяну ванну...
      Ні, я нікому не скажу,
      Що ти встаєш зарано.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Самість
      Нехтую твої правила,
      Відверто і принципово,
      То для тебе не ново –
      Буднів нудьгу розбавила.

      Нехтую, бо відстоюю
      Самість, себе саму ж,
      Байдуже, хто для мене ти –
      Друг, брат, чи – муж.

      Я чимчикую, уперто,
      Ти ще захочеш до мене,
      Ти ще захочеш відверто,
      Ніби трава зелена.

      То аксіома долі.
      Бути ж собою – закон.
      В мене свої правила.
      І свій маленький трон.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Вона купує нову сукню


      Вона купує нову сукню,
      Аби змінити щось в собі,
      Аби наліт суми у грудні
      Лишився снігом. Ні – журбі!

      Вона купує нову сукню,
      Аби подобатись собі...

      Вона кидає шаль на плечі,
      Аби зігрітися теплом,
      Його тепло було б доречним,
      Та загубилось під вікном,

      Вона кидає шаль на плечі,
      І шаль потрібна їм обом...

      і на високих на підборах –
      вона завжди на висоті,
      і без підборів – в капцях милих –
      луна на власній частоті,


      і без підборів і мейк-апу –
      луна на власній частоті...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Вердикт
      Не те щоб ні,
      Але чекаю...
      На твій вердикт,
      Прийму як є...
      І що моє –
      То є моє,
      І я не втрачу,
      А вгадаю,
      Душею, серцем,
      Просто так,
      І просто неба
      Прошепочу –
      Тримай мене в своїх руках!
      Тримай!Тебе я тільки хочу!

      Вогняний, пристрасний, палкий,
      Гарячий,
      Ніби пломінь сонця –
      Так – ти такий,
      О! Ти такий!
      Цілуй мене і не соромся!

      Бери мене,
      Бо там на дні –
      Є тіні смутку і безвихідь,
      Жени їх променем своїм,
      Коханню дай нарешті вихід.

      Я більш ніж друг,
      Та не сестра,
      Я більш ніж брат,
      Але дівчатко,
      Двадцята з хвостиком весна –
      Твоє маленьке козенятко,
      Твоє пташатко, янголя,
      Твоя лисичка-вертихвістка,
      Твоя лиш вранішня зоря,
      Твоя хода вечірнім містом...
      Твоя...

      Бери таку, як є,
      І у мені помалу зріє,
      Оте, що буде лиш моє,
      Що збереже Діва Марія,
      Твоя – земля, твоя – вода,
      І кисень твій,
      Я є такою,
      Скажу тобі, напевно «так»,
      Як позовеш мене з собою.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Любий хлопчику мій...
      Любий хлопчику мій,
      Якби знав мені скільки ночей,
      Верболозами сплутаних,
      Степом розлогим укритих,
      Скільки є у мені несумісних
      І дивних речей,
      Я планета, дивуюсь собі сама –
      І – сьому світу...

      У мені дує вітер із пристрастей зітканий і...
      Як його зупиняти – я ще не навчилася, правда...
      Я палаю вогнем у нестримному буднів вогні
      Я не можу спинитися,
      Та і спинятись чи варто?..

      Вміло зіткана з пилу небесного –
      Пилу зірок –
      Я втискаюсь в свідомість,
      Тому - ночувати – не вдома,
      Я пізнала закоханість...
      Святість і звабний порок...
      Я пізнала...
      Але не здолала мене іще втома!

      Любий хлопчику мій,
      Не рахуй мої дні і роки,
      Я ще юна, дивися, кохай,
      І направду – ще юна!

      Розбуди, оживи і розбурхай,
      Незримі сніги –
      розтопи,
      Визволь муз моїх,
      Щоб смак життя не забула!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Шкереберть
      Відкриваєш пласти,
      Мої пласти...
      Які я старанно ховала,
      І починала все помалу,
      Себе хотіла віднайти,
      Пробачити...
      І «відпусти»
      неначе мантру
      Шепотіла...
      Але любити я уміла...
      Мені ще точно пощастить!

      Розбіглися, мов береги,
      Ріка життя нас роз’єднала,
      Звикати я помалу стала,
      Що я десь тут,
      А там десь ти...
      Але живий,
      І зможу голос
      Почути твій,
      Сказати вголос –
      Люблю тебе,
      Тебе, тебе!!!

      Все полетіло шкереберть,
      Коли враз смерть нас розлучила...

      Люблю, як і раніш любила...
      Сміюсь із болем у душі...
      Приховую від себе правду,
      Ховаю очі – щоб не дати
      Угледіти мій біль страшний...

      Не перестала сумувати,
      І завжди холодно, мій кате,
      У одинокості моїй.
      Дивлюся в очі перехожим –
      Тебе знайти ніяк не можу,
      Хоча не зовсім я одна...
      Стан – мов натягнута струна...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. СТО (іронічні вірші)
      На СТО Бугатті й Ламборджині,
      І я, як звично, каву зранку п’ю,
      Ми стали із тобою більш чужими,
      Здогадуюсь, що більше не люблю...

      А чи любила? Ауді і Лексус –
      Таки вагомі аргументи ці,
      Але коли прокинулась тверезість –
      Ваги не мали цінні папірці.

      І Ягуаром час спливав – так швидко
      Все промайнуло, ніби сон дурний,
      В мені помалу розквітала квітка,
      У пристрасті прихованій своїй –
      Вже не вражав ні каділлак, ні майбах...

      На СТО їх безліч...і катма
      Тут почуттів, одні лиш сильні дяді...
      У сильних дядь – серденька ні...нема



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Про м'ясо (саркастичні вірші)
      Хтось полюбляє курячі стегенця,
      А хто любитель грудок і грудей,
      І ший тонких – смаків як і людей –
      Кому що ближче припаде до серця.

      Грудинка чи ошийок, що кому,
      В кулінарії то прийнятно й ясно,
      А у житті на жаль, мене й саму,
      Здавалося, купують, як те м’ясо...

      І виривався крик з моїх грудей –
      Обурення захоплювала хвиля,
      Невже з усіх бажань і всіх ідей –
      Лиш хіть тебе здолала й задушила?

      Цікавили лиш ніжки і усе?
      От дивина! Неоднозначні жарти.
      І нелюд отакий серед людей,
      Замаскувався, і живе пихатий.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Занадто
      Беру перо - й не пишеться рядок.
      Під сканером очей - неначе гола.
      А ти... Ти, як завжди, замовк.
      Мій монолог - нав'язлива розмова.

      Я не спиняюсь. Паузи нема.
      Боюся тиші, що от-от зависне,
      Попереду морози і зима,
      Що холодом своїм нестримно тисне.

      І стиснута пружина у мені,
      Я лицемірю, а ти бачиш правду,
      Яку піймав, угледівши на дні,
      На мому дні,
      А то уже - не жарти.

      Я схиблена, і ось вже кілька днів,
      Чатую, сканер непокоїть душу,
      Беру перо,
      І з поміж усіх слів, про тебе аж занадто... Милий друже



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Я торкаюся...тебе...поглядом
      я торкаюся тебе поглядом –
      і очима – неначе злизую –
      той момент, коли за завісою
      непритворності знову маска...
      я багато уже побачила,
      я угледіла в тобі – ласку,
      й час, і відстані, і обставини
      винуватити перестала я!
      я розледіла, ні, злизала,
      що? моє лишень. не сказала.

      Але навіть на тім вокзалі,
      Коли кава поспішно стигла,
      До розлук я таки не звикла!
      Але, подумки, відв*язала...
      Я торкаюсь тебе поглядом,
      У думках – усе заколисую,
      Обіймаюся, певно, всоте,
      І собою наскрізь пронизую!

      Я торкаюся...тебе...поглядом



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Трансформери

      Ми – трансформери –
      Я трансформуюся в тебе –
      А ти – у мене.
      Води джерельні чисті,
      Трава – зелена...
      Тихо уловлюю схоже в тобі своє «я»,
      І на третину
      Думками
      Твоя є... Твоя!

      Я дістаю
      Із твого потаємного схову
      Факти з життя,
      Які змінюють мою основу...

      Клубні сімнадцять чи двадцять?
      Під кайфом кураж.
      Кайф віддаляє твій берег,
      Який був лиш наш...

      Так, подолав! Так, зіскочив!
      І пиво пянить.
      Я пригорнутися хочу –
      І кайф той спинить!
      Я обіймаю, у очі наївно дивлюсь.
      Знов обіцяєш – остання, мовляв,
      Не хвилюйсь...

      Ці обіцянки не варті нічого! Дарма!
      Я - все надіюся, вірю!
      Для тебе ж – слова!
      Так, я хотіла,
      Щоб діти з твоїми очима.
      Ти – обирав дещо інше –
      У чому причина?

      Я трансформуюся в тебе...
      А ти – у мене...
      Море уже далеко...
      Трава – зелена,
      Інеєм вкрита,
      Місцями – пожовкла трава...
      Ти обирав дещо інше –
      Слова...лиш... слова...

      Я трансформуюся в тебе,
      А ти - у мене,
      Води джерельні чисті,
      Трава – зелена...
      Фальші у світі між нами
      Нема! Нема!
      Правда твоя – все ж
      Помалу мене вбива...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Особливий
      Ти мій особливий наркотик –
      Хоча порівняння грубе,
      Але як цілуєш в губи –
      Тікає з-під ніг земля...

      Коли притулив на грудях,
      То холод і лютий грудень –
      Мені не страшні, що буде, -
      На грудях - у Короля.

      І мій невловимий дотик –
      Очима лишень – не проти?
      і стогін застиглий, подих,
      Захоплення, захват, щем...

      Думками з тобою вкотре –
      Страждання і насолода –
      Твій розум і твоя врода –
      І зваба мені пече...

      Я стримуюсь, скільки можу,
      Але у клітинку кожну,
      Коли у думках про тебе –
      Вривається ендорфін.

      На інших ніяк не схожий,
      Наркотик, тебе обожнюю,
      Хоча і без тебе можу...
      Герой моїх снів і війн.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Гранично чесною

      Намагаюся бути гранично чесною
      Із тобою, мій друже, і із собою...
      Ти мене воскрешав – і я воскресла,
      Та чи є ми разом? Чи нас все ж – двоє...
      Я не бачу куди, яким є напрямок,
      І свого – не визначу, не криюся,
      А роки...летять безжальним натяком,
      І я з ними поки – розуміюся...
      І хитка, й молода, і надії повняться,
      Але ти – ти дивився у іншу сторону,
      Я лишу тебе, десь, мов на околиці,
      Але ще не готова... і сум мій стогоном,
      Так! – я хочу, щоб полетіти крилами,
      Так я хочу мов вітер – незалежна й вільна,
      Так, я хочу пташкою – прихисти мене,
      Не слабка. А сильна!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Я – Жінка. І то є – прекрасним!
      Життя одягало у джинси і светр,
      А ти купував мені сукні,

      Стояв на своєму, мов каменю твердь,
      Ціную часи незабутні.

      Мене виплавляв, як гартовану сталь
      В коштовний метал, мов алхімік.

      А час мені тихо на вухо шептав –
      Жіноче – слабке, не тобі є!

      На горло собі наступала щодня,
      Коли я у джинсах і светрі –

      Тоді найміцніша на світі броня –
      На душу, емоції, нерви!

      Ти вперто вдягав мене, ніби княжну,
      Підбори і шалики, й хутра,

      В мені розчинився а чи потонув,
      Мужчина упертий розкутий.

      Я стала медова і тепла, м*яка,
      І страх оселився і ніжність,

      Я стала вразлива, весна гомінка,
      Я стала - Так, Ваша Величність.

      Мене шліфував, у мені розбудив –
      Жіночність, і силу, і ласку.

      Таки полюбив! Ти таки полюбив!
      Я – Жінка. І то є – прекрасним!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Ніхто нікому нічого не винен
      Ніхто нікому нічого не винен.
      Ніхто не має права терпіти
      журбу і лихо на цьому світі.

      Ніхто не зупинить часу плину.
      І кожен знайде себе частину -
      у випадковому подорожнім...

      Знайти себе таки зможе - кожен...

      І ми страждаємо за провини -
      І ми потопаємо у буднях,
      В чеканні на день, що назвали Судним...

      Сусіди, знайомі і незнайомці,
      Ізшиті тонкими нитками долі...
      Ми всі поодинці, дехто по двоє,

      Молекули, атоми і частини...

      Ніхто з нас нікому нічого не винен...
      Пов'язані тісно, мов промені сонця.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Потреба

      Отже, хочеш, а чи не хочеш,
      А послухати тобі треба,
      Є у мене така потреба – розказати тобі про себе…
      Мариш янголом –
      Я не янгол,
      Але навіть не в тім проблема,
      Я у мріях на небі днями,
      І у снах – все тягнусь до неба.
      Не важливі ні час, ні відстань,
      Все здаватиметься химерним,
      Якщо душі по років триста
      Стрілись знову і недаремно.
      Отже, слухай, дивися в очі,
      У твоїх я шукаю відгук,
      Ти впізнати мене ще хочеш?
      Ти готовий прийняти виклик?
      Ні, не хочеш? Потухла іскра?
      Я хотіла тобі відкритись…
      Я хотіла для тебе морем,
      Щоб дивитись – не надивитись.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Merhaba!
      Я саме у розпалі літа,
      ніч східних мотивів п’янка,
      Волосся уквітчане цвітом,
      Промовив мені : Merhaba!

      Шаріюсь, ховаючи очі,
      Дивлюся під ноги униз,
      А він на турецькій шепоче:
      Dansetmeyi sever misiniz?

      Не знаю сказати як: Буду,
      Якщо запросив мене ти...
      І серце тріпоче у грудях,
      Між нами два різні світи.

      Не знаю, що там ти подумав,
      У танці зі мною своїм,
      Але я його не забуду:
      Harika zaman gecirdim!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Тет-а-тет
      Візьми мене за руку і тримай,
      Не відпускай, і я вдивляюсь в очі,
      І хочеш ти того, а чи не хочеш,
      Та саме там узріла я свій рай.

      Чужинці, мови, різні голоси,
      А я тримаю все ще твою руку,
      І хочу бути більше, аніж другом,
      Бери мене, не відпускай, неси,

      Я загубилась в погляді твоїм,
      Розгублена, веди мене за руку,
      Ти спогадом приємним став моїм,
      У сподіванні я на зустріч вдруге.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Погода нельотна, але не для сонячних справ
      Погода нельотна, але не для сонячних справ,
      І я не очікую вже, що знайдеться таксі,
      Годину чекала, і мій чемодан все чекав,
      Але таке враження, що на таксі нині всі.

      Подвійний тариф, і годину не їде ніхто,
      Беру свій багаж, ледве стримую лайку і гнів,
      І вже голосую обабіч дороги, авто –
      Їх безліч, летять, зупинитись ніхто не хотів...

      Стою, сподіваюся. Дужчає вітер і дощ...
      Залежність – то гірше, напевно, ніж злива і грім,
      Бува, від обставин, а чи від людей – хоч не хоч,
      Залежність – найгірше, неначе удавка, батіг.

      Погода нельотна, але не для сонячних справ.
      І скрипнули гальма, спинилось одне авто,
      Мені в порятунок Господь раптом поміч послав -
      Спинився один! Хоча міг не спинитись НІХТО!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Хвилювання
      А буває - лякаєшся власного голосу,
      Відчуваючи присмак листової сталі,
      хвилювання накочує хвилями далі,
      Захлинаєшся, от-от, потонеш повністю.
      Опановуєш місце і відстань між сказаним,
      І слова виринають, і маска успішності,
      Ти зростаєшся з нею, з тремтіння  фразами...
      І вперед до мети, перемоги втішної.

      Як поет відкриває завісу Всесвіту,
      Де вирує надумане і особисте
      У тісному тандемі думок шелесту,
      І лягає в разки віршувань намиста.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. ***
      А ти – пішов і полишив на згадку – тугу,
      І запах айстр і ледь прив’ялої трави,
      Хотів, щоб щастя і любов для мене – вдруге,
      Щоб розгоралося в мені: «Вдихай! Живи!»

      І я живу, щоранку бесіди з тобою,
      Тепер тобі, вбачай, видніш, що на землі,
      Я ж проростаю, оживаю у двобої –
      Із розпачем й тріумфом на коні.

      Я віднаходжу спогад в подорожніх,
      Таємні знаки, що мені лишив,
      І пам’ятаю, кожен дотик, кожен,
      До розуму, до серця, до душі.





      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Трохи про Людей


      Люди бувають злі,
      Але бувають – й добрі,
      Й ті, що летять за обрій –
      Думи прядуть сумні.

      Люди бувають – різні,
      Докором й злістю скуті,
      Чуті і непочуті,
      Справжні і показні.

      Люди, неначе пил,
      Що ненароком в очі,
      Хочеш, а чи не хочеш,
      Але терпи й «люби».

      Люди, мов вітер в спину,
      Поштовх до нових звершень,
      В учнях у них – не перший,
      Але стачає сил.

      Мудрі і, певно, ті,
      Що розумаки надто,
      Голки колючі жарти
      Так притаманні їм.

      Люди… і голоси,
      Мов серед неба грому –
      Труби Ієрихона,
      Й теплі гладкі баси.

      Господи, всіх спаси!
      07042016



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Вас - двоє
      Вас - двоє,
      один на небі, та на землі...
      А інший - земний, до неба мене возводить,

      І я - я літаю,
      пізнала любов й свободу,
      і справжність
      І немовну ...
      Ох... насолоду,
      Кохані мої, без вас би була на дні?

      Ви янголи, ви святі,
      І як же мені приємно, що стрілися
      У житті.
      Кохання було взаємним,
      І є, і триває поки,
      Я впертим крокую кроком,

      Вдихаю цей Божий світ.
      Палкий небесам привіт!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Лайлива баба
      (на злобу дня)

      Піст, тож м'яса не вживаю -
      Очищаю нУтро,
      От би ще подіти лайку,
      Загорнути в хутро.
      Піст ніяк не помагає -
      Пристрасті вирують,
      Не кляну, не проклинаю,
      Жарти... Аплодують
      Слухачі, а жертва жарту
      Хай собі як хоче.
      Як слабка, хай сльози лиє
      Хоч собі до ночі.

      Піст у мене, наче мантра,
      Постую охоче.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Весна-чаклунка
      Небо розчахнуло простір - не осягнеш зором,
      Вітер теплий буде гостем у вогкій коморі,
      Набубнявіли й налиті пуп'янки і бруньки,
      У повітрі пахне хмелем. Думи про цілунки...


      Про нові й нові вершини звершень і натхнення,
      Жити стало яскравіше, радість у кишенях,
      У задумах, у ідеях, а позаду горе.
      То весна чарівним трунком щастя заговорить!

      Заговорить-начаклує, підійме на крила,
      то весна - зелена гостя, подарує сили!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Конверт

      Що у тебе у тім конверті?
      Добрі вісті, чи звістка смерті?
      Може, щирі новини долі,
      Може смуток, а чи ганьба.
      В прямокутнім отім просторі
      Місце є чому чи нема...

      Що у тебе там? Таємниця?
      Оповідка про час і відстань?
      Що мені там? І чи судилось
      Розірвати папір і визнать,
      І тонкі емоційні спиці...
      Здивування, слова розмиті,
      Й таємниці уже нема.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Ранковий
      Занадто багато думок
      Котилося ранком сходами,
      А ми були пішоходами,
      І кожен свідомий наш крок –
      Подіями а чи діями.

      Повіки великими віялами,
      Уривчасте часте дихання,
      І вітер встрявав музиками...

      І тембром твого голосу –
      Солодкого меду літнього –
      Здавалось, живе стоголосо
      Добро і кохання у світі...

      Занадто багато відчаю,
      Занадто багато спогадів
      У тих молодих і досвідчених
      Музик а чи пішоходів...

      А чи пішаків... у партії
      Ранковій з життям навпомацки,
      Й хотілося змін у гладі
      свідомості...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. ***
      В твоїх обіймах засина зима,
      І хочеться солодких ніжних снів,
      Як первоцвіту сонця й перших днів,
      Під променем смарагдова трава
      Зігріта і мрійлива, певно, я...

      Окраєць неба у твоїх очах,
      Весняної прозорої блакиті,
      Поринути у неї, потопити
      Печалі-смутки, вірити в дива...
      І позабути про усе на світі.

      Тепло на серці, в ньому розчинюсь,
      Тепло в душі, бравурні ноти віри,
      Лишайся молодим і собі вірним,
      Таким, як є... душею прихилюсь.
      В твоїх обіймах засина зима...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Весняний
      Сонце весняне явило зелену траву,
      Дні спохмурнілі ховали смарагдовий килим,
      А оксамит проростав, аби знову ожити,
      Ніби надія – з весною і я оживу.

      Птаство щодуху цвірінькало –
      Звук розчахнув – вогку, густу і наповнену
      Сірістю дійсність,
      Стала вслухатися звуків, вдивлятись у лиця,
      Стало цікаво, хто ще пробудився від сну.

      Бруньки налилися соком весняних дощів,
      Груди вдихають на повну збагачений кисень –
      Все оживає, і лине життя, ніби пісня,
      Радість у кожній хвилині і кожному дні.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Туди!..
      Я втискаюсь у стелю
      Очима, душею – ТУДИ!
      Іще лину до тебе,
      Неначе нестримна лебідка,
      Що щаслива безмежно була,
      Розквітала, мов квітка,
      Де тепер розшукати, скажи,
      Як до тебе іти?
      Ще не час? Ти загоїв мене,
      у світ відпустив,
      і у вільнім польоті
      без тебе до болю самотньо...
      Я ілюзію створюю –
      щастя малюю сьогодні,
      перехожі очима крадуть
      сміху свіжі сліди,
      і розтягують ковдру,
      порвуть вже от-от на шматки,
      все що було і буде –
      на клаптики – вітер розвіє.
      Я про щастя той стан
      Пам’ятаю,
      О, Діво Маріє...
      Навіть мрію... щасливою стати,
      себе віднайти.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Поміж нами безодня
      Поміж нами безодня,
      Мій друже, і сумно мені,
      Навіть боляче часом,
      Що вийшло, як, ні, не хотіла...
      Ближчав серцю, душі,
      І нарешті ти ближчим став тілу...
      А тепер – лиш печаль,
      Лише осад і смуток на дні...
      Не жену, не женусь,
      Але звикла із часом до тебе,
      І сумую, бо надто багато
      Є гострих кутів...
      Їх владнати не знаю вже як...
      Та і ти не хотів
      Відпускати мене...
      Й прив’язати – нечесно до себе...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Божа іскра
      Світло в мені –
      Божа іскра горить,
      Радість життя переповнює груди,
      Хочу кохати, сміятись, любить,
      Вірю, Господь мене ні, не забуде.
      Янгол мій - то
      Нерушима стіна,
      Сильний і добрий,
      Я вдячна довіку,
      Як розпізнала,
      Що я не одна.
      Бог дасть усе мені:
      І чоловіка,
      й прихисток,
      й захист,
      розраду душі,
      вірую, вірю,
      на те Божа іскра.
      Вдячна за досвід свій
      І за вірші,
      Щастя натхнення
      І милість велику.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Спалахи

      Спалахи зір у мені,
      Знову крамольні думки,
      Пристрасть бушує на дні,
      Настрій жагучо-п’янкий,


      Знову оголений нерв,
      Спогаду відголос в ніч,
      Де я і ти, й навпаки –
      Вибух планет віч-на-віч...

      Ти мене знову позвав,
      Я, мов осиковий лист,
      Затріпотіла, ов-ва!
      Ти вибудовуєш міст...

      І полум’яна жага,
      Знову туманить мій розум...
      Зустріч з тобою? –
      То так...

      варт не сприймати серйозно.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Козир
      Ти маєш потаємний козир –

      Мені ніхто до тебе досі

      Не дозволяв, що заманеться...

      Кохаєш, ближчаю до серця.



      Не прив’язав, а прив’язалась,

      Не наказав і не примусив,

      А ми з тобою, більш ніж друзі,

      Коханці, думкою союзні.



      Даєш мені свободу дій,

      Я вільна вибір свій зробити,

      І як мені без тебе жити?

      Люби мене, жалій, радій,



      Мені без тебе не прожити!

      Без тебе – то суцільна тьма.

      Ти маєш потаємний козир,

      У мене козирів нема.



      Здаю тобі свої права,

      Здаю тобі свою турботу,

      Любов і вірність, ти не проти(?),

      На мене мати всі права.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Бути!
      Щастя – то бути справжньою,
      Щастя – то бути вільною –
      Бути собою завжди – ніжною,
      Грішною, сильною, а чи святою,
      Безбожною, інколи дещо наївною,
      Бути простим перехожим,
      Й зіркою, світлом, царівною!

      Бути собою! Не янголом,
      Видно, гріхи не пускають,
      Та відчувати інколи –
      крила таки відростають,
      Вільно ширяти у просторі –
      Простір - безкрайнєє небо,
      Бути хоча б подорожником –
      Подорож – в себе й до Тебе.

      Бути! А не існувати,
      Жити, на повну вдихати,
      Сміло приймати до смерті –
      Щастя у кожнім моменті!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Невгамовне
      Твоє чарівне козеня
      Навчилося літати!
      Вже ніч у вікна загляда –
      Воно не хоче спати!
      Копитця просяться в танок,
      І хвостик у кілечко,
      Який там сон? – і «Теремок»
      сьогодні – недоречний.
      І вушками маха маля,
      Посеред хмар витає,
      Таке миленьке козеня,
      І кращого немає!
      А ти вмостився спатки вже,
      І бачиш сни цікаві,
      А козеня між зір пече,
      І враження яскраві,
      Мов намистинки чи гриби
      Нанизує на нитку.
      Пустунко, миле козеня,
      А йди-но спатки швидко.
      Набігалось, мале, украй,
      І на ходу куняє…
      Твоє миленьке козеня,
      І кращого немає!
      11.12.2015 23.09



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Вертайся!
      Зимно тілу від морозу,

      А душі – від протягу,

      Мовчки я ковтаю сльози,

      І прямую потягом,

      В літо, де щасливі разом,

      І за руку ти мене...

      І нема слідів образи...

      Час не здожене!



      Вертайся!

      Я хочу, щоб поруч ти!

      Зізнаюсь –

      Без тебе доволі зимно...



      І як тебе забути?

      І як тебе знайти?



      Якби могла...

      На жаль...

      В розлуці хто з нас винен?



      Я шукатиму твій образ,

      Відголісся – погляди.

      Надто все було серйозно,

      І душа без одягу,

      Просто лине в люди, в зиму,

      А навколо – простори,

      Головне не заблукати,

      Не лишитись осторонь...



      Вертайся!

      Я хочу, щоб поруч ти!

      Зізнаюсь –

      Без тебе доволі зимно...



      І як тебе забути?

      І як тебе знайти?



      Якби могла...

      На жаль...

      В розлуці хто з нас винен?



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Я - вдома
      Срібляста вода,
      І відблиски сонця,
      Що неквапом падає за небокрай.
      Я тихо молю: Не сідай! Постривай!
      І промінь тепла збережу у долонці.
      А сонце, гай-гай!

      В же темна вода,
      Вирує за бОртом,
      Клекоче, нуртує,
      Неначе аорта пускає життя
      У моє грішне тіло...
      І я вже не я – я уже ошаліла.
      Й шалена пірнаю,
      І змучену втому уже забирає
      Й несе кудись море...

      Я вдома? Я – вдома.
      Тут небо широке, і води безкраї,
      Тут зорі сряблясті – неначе у раї,
      Тут сила і мудрість вливаються в тіло,
      Душа тут хміліє від істини, віри,
      Любов наповняє мене до країв,
      І місяць доріжку уже простелив.
      Я – вдома – щаслива.
      Я – втоми – нема.
      І радість клітиночку кожну пройма!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    92. До Янгола
      Янголе мій, повсякчас будь зі мною,
      Нерушимою охороною,
      Захисти, і від недруга стань стіною,
      І надійною обороною.
      Спаси мене від лукавих нападок,
      Від людей недобрих збережи,
      Як мислити, діяти, жити правильно,
      Вкажи, я благаю, допоможи.

      Збережи моїх рідних, друзів,
      Від лихого ока, помислу,
      Захисти від порчі і уроку,
      Застережи від промислів
      Ворогів і нечистих духів,
      Серце наповни Любов’ю,
      Віддаю життя своє тобі у руки,
      Янголе, будь зі мною!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Повертайся живим!
      Возвратился!
      БЕЗ СЛОВ
      ты
      сумел
      ВСЕ сказать –
      О ВАЖНОМ.

      Еще держишь весло,
      И твердеет твоя броня...
      Пусть тебе повезет,
      чтоб потом рассказал однажды,
      научить смог тому,
      что пора нам давно понять.

      Статный,
      Словно скала,
      спокойнее и тверд наружу,
      Не таков, каков был,
      И небрежности след простыл.

      Собран, горный орел,
      Над родною землею ты кружишь,
      Охраняя покой,
      И даруя нам солнце, мир.

      Под охраной небес
      Пребывай, ангел неустанно
      Держит меч и хранит,
      Заслонив от огня врага.

      Ждем мы с миром тебя,
      Молим небо хранить собратьев,
      Чтоб здоровы, домой,
      на своих же... ногах



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Зміни

      Щось змінилось в мені –
      І змінився весь світ,
      Я себе віднайшла –
      І себе загубила,
      Мені вкотре хотілось
      Сказати «Привіт!»
      Новим людям в житті,
      Новим сонячним змінам,
      Мені вкотре хотілось
      Віддячити всім:
      Ворогам, вчителям,
      Рідним, близьким і друзям...
      Розуміння, що все
      Переважно є – тлін,
      І що вище існує,
      Душа з ним в союзі.
      Ледь відчутний,
      Приємний,
      І вічний зв’язок,
      Навіть з Тим, Кого я
      ношу в серці своєму...
      Поміж нами один лиш
      малюсінький крок...
      Та не час ще, не час...
      Але єдність взаємна.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Подруга
      Мила подруго моя,
      Говори зі мною довго,
      Про усе, на чім земля,
      Що тобі прийшло від Бога...

      Розкажи, куди подіти,
      Всі образи і жалі...
      Я сьогодні птаха ніби,
      Що підбили у дворі...

      І куди подіти сум свій,
      Розкажу і поділю,
      Не умисне, та відпустить,
      Розділю журбу свою.

      До печалей тобі зась,
      Але слово втішне скажеш,
      Ти не вперше чуєш плач...
      Але втішиш і розрадиш.

      А натомість наче ніж,
      Ти говориш, й мені гірше...
      Мила подруго моя...
      Говори, прошу, тихіше.

      Я не думала, що ти,
      Прибиватимеш словами,
      Серце ти моє ятриш...
      Рани...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Скарб
      В мені зріє той стан,
      Про який я практично забула,
      Я із ним народилась,
      Нарешті віднайдений знову,
      Відчуття, смак життя,
      Що був взятий з основ за основу –
      Гармонічне поєднання
      Духу, душі і любові.

      В мені зріє тепло,
      Світло радості в грудях не гасне,
      Іскра Божа жива,
      І віднайдена мною нарешті,
      І я вірю, попереду гарне лишень
      І прекрасне,
      І я вірю в людей,
      У майбутнє,
      У щастя безмежне!





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Диво-Літо
      Очі впираються у горизонт,
      На виднокраї лиш небо і море,
      Липень надворі, і саме сезон –
      Збір урожаю триває у полі.

      Спека і тепло мені на душі,
      Як ловиш погляд мій каро-зелений,
      Я напишу понад сотню віршів,
      Муза любові тобою натхненна.

      Десь там далеко дозрілі хліби,
      Ми тут наразі в відкритому морі,
      Хочеш – люби мене, чи не люби,
      Та не втечеш від примхливостей долі.

      Море грайливе, і хвилі прудкі,
      Я посміхаюсь, а ти - є щасливий.
      Ми мовчазні, неговіркі,
      Сонце в зеніті, а літо – є дивом.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. До моря!
      Мій сильний гарячий Леве,

      У спеку хмільну липневу,

      Як мариться тільки морем,

      Мене обіймаєш, тонеш.

      Незграбно, от-от задушиш,

      У мене вкладаєш душу,

      У мене втискаєш пристрасть,

      І я тріпочу, мов птиця...

      Мій сильний, гарячий, хлопче,

      До моря я дуже хочу,

      До шепоту хвиль зелених,

      Зроби-но мені приємне!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Шепіт
      Ти шепочеш мені на вушко,
      Ніби дикі духмяні трави
      Відголосками днів весняних,
      Від роси і від снів туману...
      Ти шепочеш, що я жадана,
      Чиста, свіжа, мов квітка рання,
      Що у серці горить кохання,
      І у мріях багато зріє...
      Ніжна, добра, свята Марія...
      Ти мене дивувати вмієш...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. В очікуванні
      Ти наче й є,
      А наче вже й нема,
      Але чомусь таки тебе бракує,
      Надворі літо,
      А в душі - зима,
      Я сподіваюсь, ти мене почуєш...


      Змія підступна – сварка проповзла.
      Ти впертий був, а я іще більш вперта,
      Ти говорив, що щиро покохав,
      Питання в тім, чи мовив се відверто.

      То ти брехав?
      Чекання ночі-дні,
      А я живу, як і до тебе, далі,
      То ти неправду говорив мені?
      А я тобі призи усе, медалі...
      І критика була (не без підстав),
      Мотивувала, інколи не дуже...
      Обожнюю – мені ти щебетав...
      тепер, напевно, все змінилось, друже.

      Слова без дій - пустопорожня суть,
      Як показник байдужості чи ласки,
      нехай ці зміни краще принесуть,
      в очікуванні дива я...і казки...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. РАЙський день
      Гормони ввімкнули гармоніку,

      У паніку вводить симфонія,

      Весни бунтівничі настрої,

      Щезає усе, ми лиш двоє...

      Лоскоче сплетіння сонячне,

      Мурашками нижче до стегон,

      І солодко-щемно і боляче...

      Ти рай мій, моє Монтенегро!

      Задуха, гарЯчий і гАряче,

      Стискається видих у грудях...

      Ти бажаний, як і раніше...


      розбурхуєш, збуджуєш, будиш!



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Життя
      Не обмани себе, кобіто,

      Весна шаліє за вікном,

      На ранок – кава з молоком,

      А далі лиш дорога в літо.



      Родина буде за столом,

      Гуртом картоплю посадили,

      І що би там не гомоніли,

      Вкраїна славиться трудом.



      І скоро вже бур*ян полоти,

      Скажи, миленька, ти не проти?

      Ніколи не любила се?



      Вінок сплела із рути-м*яти,

      Із сапкою ідеш завзято,

      Куди ж то доля занесе?



      Надвечір піснею полине,

      Сум за міським життєвим плином,

      Але на зиму буде харч.

      Тому, дівчинонько, не плач,



      Зате вареники в сметані,

      І сонця-деруни рум*яні,

      І чим не панський тобі ланч?



      Не обманись,

      Не плач, не втратиш,

      Можливостей іще багато,

      Живи на повну і радій...



      Ніхто не зна,

      Бо в кожній хаті –

      Свій смуток є,

      І своя радість...

      Тож сумувати Ти не смій!



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Вікенд

      За ці два дні ми встигли посваритись,

      І віднайти прихований грааль,

      Зізнаюся, не можу не любити,

      Ще поруч ти, на серці вже печаль,

      Світанок скоро і чека дорога,

      А я молю про зустріч нашу знов,

      Надія лиш на себе і на Бога,

      І світ мене іще не поборов.

      «Мій янголе, душа у тебе чиста», -

      Говориш, як ніхто не говорив.

      В лабетах поглинаючого міста,

      Я плутаю відтінки, кольори,

      Вдивляєшся у очі і питання:

      «У чому ти вбачаєш сенс життя?»

      Я знітилась: «Напевно у коханні,

      У щасті відчувати се щодня»

      Замислилась, так хочеться відчути,

      Що здатна все на світі геть змінить,

      Що голос мій тобою є почутим,

      І я потрібна є щодень, щомить...

      Твоє кохання жити надихає,

      Твоє терпіння – сили додає...

      Я після сварок – ще сильніш кохаю,

      Тебе, що є, то є.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Нотатки на полях


      Нотатки на полях,

      Ні слова, ні півслова...

      Куди проліг цей шлях?

      Куди веде розмова?

      Пронизливо вдивлявсь,

      А я ховала очі,

      Ні, не благав-вмовляв,

      А диктував – це точно.



      Я транслювала біль,

      Зневіру, недовіру,

      Загублена в собі...

      Та пристрасть ще горіла,

      Нестримний посил вів,

      І вводив у оману...

      В мені чаївся звір,

      Я іншою не стану.



      А час коригував,

      тавром на душу осінь,

      чому не розгадав

      мою загадку досі?

      Нотатки на полях...

      Я іншою не стану...

      Омана у словах,

      Туманом...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    105. ***
      Оточення впливає на думки,
      І негатив посіяний недбало –
      Все ж проросте, хоча і нетривкий,
      Метелик відростить помалу жало...
      Позбутися емоцій – то вердикт,
      Німая згода вмерти передчасно,
      Тому тут як крути і не крути –
      А жити варто – то найкраще гасло.
      Відсіяти, як придорожній пил,
      Плітки, нападки, заздрощі сторонні,
      І вперто йти, хто що б не говорив,
      Вони – хто друг, хто ворог, а сторонні,
      Вони ніколи навіть не збагнуть,
      Що у душі, від чого усміх, чому плачеш,
      Оточенні впливає на думки,
      Тож хай воно розвине лишень... вдячність.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. ***згадка
      Я пам*ятаю твої маки,
      Вони для мене – Долі знаки,
      Бо означали суму край,
      Добіг кінця помалу май,
      Той, що дороги перетнув,
      І проводжала я весну
      Усміхнена, кохана, щира,
      Чи то оманливо-щаслива?
      А, може й справді довгождана,
      Твоя, лише твоя кохана!

      Я пам*ятаю, ті іриси,
      Розлуки щем,
      В повітрі виснув
      Прощальний запах тих ірисів.
      Лиш спогади... Уже не кисну.

      Бо день приніс мені тюльпани,
      Рожеві, ніжні, мов світанок,
      Ознака нового початку.
      Про тебе ж – згадка.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Про таке не говорять...
      Про таке не говорять, а отже,

      Мовчать,

      Особливо у сутінках і проти ночі,

      Коли день обняла сургучева печать,

      Коли хочеш чогось, і водночас не хочеш...

      Коли правди ріка таки дамбу прорве,

      Ти оголиш усі не зализані рани...

      Коли сповідь усе, що ти мав – відбере,

      І від того грабунку лишень легше стане...

      У зажурі минали дитинства роки,

      Так, багато було, та хорошого більше,

      За чиїсь, й за свої, невловимі гріхи,

      ти страждаєш, із сліз народилися вірші...

      про таке не годиться усе гомоніть...

      а тому лиш усмішка і погляд в зажурі...

      все гаразд,не хвилюйтесь, і далі живіть,

      безперечно, окей, все у мене в ажурі,

      і облиште свої показні співчуття,

      фальш я вашу розрізнюю інтуїтивно...

      і, можливо, для когось я стерво і б..дь,

      а для когось з великої букви – Людина...

      не тавруйте, не варто, зітреться тавро,

      що моє, то моє, і свій шлях я осилю,

      лиш була б в моїм серці надія й любов,

      щоб не здатись, й не стати пришляховим пилом...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Лист
      Обережно!

      Не спішіть,

      Тато й мама, будьте в ліжку!

      Не сполохайте,

      Ще мить – і знайду дарунок-кішку,

      ***

      Вчора написала лист,

      І просила Миколая,

      Щоб дарунки він приніс,

      Всім-всім-всім, хто що бажає.



      На замовлення –

      Мені – кошеняточко звичайне,

      Тату новенький ТіВі,

      Щоб дивився матчі файні,



      Мамі сукню ось таку,

      Як у книжці на малюнку,

      Для сестрички – ноутбук,

      І місця для поцілунків.



      Всім – здоров’я і добра,

      І добробуту в оселі,

      Написала лист, пора –

      Миколай постукав в двері.

      ***

      Подарунок, та не той...

      Щось Микола переплутав...

      Кошеня тепер мені

      Татко купить! :-)



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Лист до Святого Миколая


      Доросла, в душі – дитина,
      Благаю у Миколая
      Я миру для України –
      Найближчого серцю краю.

      Прошу для близьких і рідних –
      Здоров’я міцного, вдачі,
      І миру для України!
      Не можу інакше, бачу...

      Повторююсь у проханнях,
      А прагнення надто сильне,
      Бо маю одне бажання –
      Земля українська – вільна,

      Щаслива і плодовита,
      Квітуча і незалежна
      Нема штучних війн, кредитів...
      Миколо, прошу, простеж-но!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Вірю
      Коли болить душа – де взяти ліки?

      Коли зима не в радість і мороз...

      Зростає мінус – ось такий прогноз...

      І десь там мерзнуть люди, що є дико...

      Століття двадцять перше,

      Каяття? – Історія нічого не навчила,

      Коли у обмін на людське життя –

      Амбіції потішити щосили.

      Всесильний світу? – Помилка часу!

      Болить душа із мінусом прогнозів.

      Я вірю в перемогу і весну,

      Я вірю в справедливість, хоча осінь,

      Хоч нагнітає сірість і зима, нав’язує

      Зневіру, тихий відчай,

      Я вірю, що зусилля не дарма...

      І перемоги правди й світла зичу.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. дещо за Сковородою
      Я знаю, любиш чай з подвійним цукром,
      Хоч надаю я перевагу фруктам,
      Ти на сьогодні у моїм меню:
      «не п*ю, не матюкаюсь, не палю»
      Турботливий і щирий, ти такий,
      Немов ведмідь мене в свої обійми,
      Такі незграбні, теплі, сильні-сильні,
      Спіймав, не відпускаєш, пілігрим,
      Бо дякуєш Всевишньому за те,
      Що я є поруч, дівчинка, принцеса,
      І зводиш погляд вдячно в піднебесся...
      Мій погляд теж послідує за ним...
      І тихо я молюся за любов,
      За долю, за здоров’я, і за щастя,
      І чую «мила ти така прекрасна»...
      Весь світ шукав мене, та не знайшов...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Ранкове смс
      Знімаєш стрес по смс,
      Мені доволі дивно,
      Куди, либонь, дійшов прогрес! –
      Не вигадка то димна!

      Насправді, зранку,
      Слова три,
      А я – лише людина...
      І як діли чи не діли –
      Але думками лину,

      Туди, де ти зігрів мене,
      І я згубила жорсткість,
      А ти – любив-любив, ген-ген,
      І я – не одинока!

      Не маг-провидець із газет,
      Реальний, теплий, щирий,
      Твоє ранкове смс
      Дарує мені крила!



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. ***можливо
      Ця осінь пахне стернею,

      І свіжістю розпилу дерева,

      Відтінками сірого неба,

      Вогкою напрочуд землею,

      Димами і телеграмами

      До Бога,

      До ката,

      До совісті...

      Лишаються епіграми...

      нечуті, нечитані, болісні...

      сатира, смак диму, зима...

      лишається хтось непочутим...

      надія на краще...а там...


      можливо, нас Бог не забуде!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. не одинока
      десь там –

      мороз на оголену твердь,

      і просить земля

      пухнастої ковдри,

      комусь – забава,

      а іншим – смерть...

      заледеніло мовчання горде...

      комусь – примара,

      і іншим – факт,

      несамовита зими жорстокість...

      мені лиш – тепло,

      в твоїх руках –

      кохана,

      отже, не одинока



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Не падай духом!
      Інколи, здається, все намарно...
      Горизонт устелять темні хмари,
      І крило втрачає висоту...
      Інколи здається, що безбарвно
      Скінчиться надуманий сценарій,
      Мариться поразка за версту...

      Інколи...
      але коли за руку,
      Дотиком до серця порятунок –
      Зміниться в один момент сюжет.
      Не такі похмурі й темні хмари,
      Горизонти нові, нові плани,
      І життя – справжнісінький банкет!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. ***
      Нікого...

      Вже більше – нікого...

      Був час – здобула перемогу,

      Але закінчився двобій...



      Тепер – я – ні, не одинока,

      Збираючись вкотре в дорогу,

      Спиняюсь.

      Пожити –

      Постій!



      Втрачаю надію,

      Знаходжу,

      Я – наче отой подорожник,

      Лікуючи – знову росту.



      І інколи «жити не можу»,

      Таки закрадеться тривожне...

      Втрачаю тоді висоту.



      І падаю – глибоко в небо,

      А знизу доноситься ехом –

      Відлуння поразок, невдач,



      У мить, як стає знову легко –

      Втішаю щосили себе я –

      із вірою в серці – не плач,



      і знову крокую на сходи –

      в житті ми усі – пішоходи,

      як не пішаки – королі,



      і хочеться пити свободу,

      бравурних яскравих акордів

      моїй українській землі.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. марина***
      Солона,

      Засмагла,

      Зморена,

      І втома солодка –

      Море бо,

      Щаслива і задоволена! –

      У серці живе любов!



      Нестримна,

      Жагуча,

      Вислизну

      До танцю

      у ритмі пристрасті,

      свою невгамовність

      виплесну,

      у світ, що мене боров.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Люби
      Голуб мене, торкайся і цілуй,
      Люби мене – і буду я твоєю
      Планетою, кометою, землею,
      Кохай мене, розігруй і пустуй,

      Торкай всіх струн,
      Тобі я завинила,
      Невтомністю нічних гріхопадінь,
      Коли весь світ спинити зміг,
      Мій милий…
      і був прекрасний
      В пристрасті своїй…

      Голуб мене, свою пухнасту кішку,
      Візьми мене на руки, колихай,
      Опинимось загадка як у ліжку,
      Чаруй мене, красунчику, давай…

      Усе в мені до тебе – слово, думка,
      Пестливий доторк і гаряча кров..
      Усе мені в тобі – і порятунок,
      І щастя довгождане, і любов…

      17082014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Побачення
      Розкішна сукня, зібране волосся,
      Спадає вечір, незручні підбори,
      І хочеться у спеку лиш до моря,
      А ми з тобою мало так знайомі,

      Я молода, а ти – іще молодший,
      Кремезний, і наївний, мов дитина,
      А вітер легко нас штовхає в спину,
      І я, і ти шукаєм половину…

      Загублене своє дуальне «Я»
      Я – Віта, як, скажи, твоє ім’я…
      Всміхаюся, мовчу, в обійми лину…
      Розповідав, не склалася сім’я.

      Асфальт змінив пісок і шати долу,
      Пірнаємо, вода забрала втому,
      Ми бавимось, щасливо посміхаюсь,
      Так хороше, а виднокіл безкраїй…

      Занурююсь, пірнаю, забуваю,
      Що сукня на піску, білизна мокра,
      Життя мені нашіптує «нівроку»,
      І я із ним наразі вкотре згодна.

      І пасма-змії полишили кубло,
      Розтріпане, розпущене волосся,
      Мов ляльку, ти мене взуваєш, боса
      Була на тому пляжі… захід сонця…

      Цілуєш, обіймаєш,
      Чуєш дихання…
      Була з тобою ніжною і тихою…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Нестримна
      Нестримна, неначе вітер,
      Спіймати – не прикувати,
      Рум’янцем пашать ланіти,
      Я – вільна і сил багато.
      На швидкості в теплий вечір,
      Колеса асфальт лоскочуть,
      Я – кішка, я – небезпечна,
      Але мов пташа тріпочу...

      Нервові нитки в напрузі,
      Двигун заревів зухвало,
      Обійми міцні, союзні,
      Схилилась, мов закувала,
      Волосся спаде на плечі,
      У грудях холоне, стогне,
      А вечір такий приємний,
      І простір – докинь лиш оком...

      Нестримна, адреналіну
      І страху, приблизно, порівну...
      Я вітер, на хвильку, вітром
      І подих мій...



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. ***
      Відносне щастя і відносне горе,
      Усе минуче, суєта суєт,
      І хтось мовчить, а хтось усе говорить…
      І сим життя, стається, що псує,
      За Фаустом немов, "момент прекрасний"...
      Не зупинився... Склянка - шкереберть,
      А ти… Ти що? Ти, безумовно класний…
      А я… Я сита класністю ущерть…
      Спинюсь і я в моменті, безперечно,
      Вели до мене тисячі доріг,
      Тепер - одна, і досі - небезпечна,
      Ти не знайшов, чомусь не зміг… Не зміг…
      У тебе друзі і гучні розмови,
      Вино і пиво - все, здається, в лад,
      А я тобі – ні слова, ні півслова…
      Як в тому шоу… що ж «Пусть говорят»




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Чекаю тата із столиці
      Чекаю тата із столиці,
      Він привезе мені гостинці,
      Пора вже пізня, сплять малята...
      А я чекатиму...на тата...

      І на порозі чую кроки,
      Біжу і падаю в широкі
      Обійми, і лечу під стелю,
      І радощів на всю оселю.

      Солодка плитка шоколаду,
      І мандаринок куль від тата,
      Веселощі, сім’я вся в зборі,
      І сон колише, ніби море.

      Чекаю тата, у дитинстві
      Усе яскраве і врочисте,
      Чекаю дива, у повітрі
      Витає казки розмаїття.

      А завтра тату на роботу,
      Так шкода, завтра не субота...
      Він принесе сюрприз від зайця,
      Життя казкове і прекрасне!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Травневе
      До яблуні тулюся вухом,
      І чую –
      цвірінчать щодуху,
      Гніздечко звили у дуплі,

      І пташенята вкриті пухом,
      Співають волелюбно, гучно,
      Розмаю гімн,
      і гімн весні.

      Долоні пахнуть чорноземом,
      Обійстя батьківське зелене
      І потопає у цвіту,
      Гудуть хрущі,
      і бджоли медом
      Порадують,
      у вечір теплий
      Дівочі коси розплетуть....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Плани
      Поволі озираюсь навкруги,
      Одужати від тебе маю плани,
      Розтанули набридливі сніги,
      І я такою, як була, не стану.

      я вивчуся, на голову зросту,
      молюсь богам, щоб проростало сім’я,
      що пробудило у мені весну,
      і народила я дитину вільну,

      розумну і здорову, щоб росла
      на радість нам, і муж щоб усміхався,
      і щоб любов у серці я несла,
      він – дорожив, плекав, як зірку ясну,

      щоб змучена від давніх-давніх ран,
      нарешті я знайшла свою господу,
      а чоловік ласкаво обійняв,
      коли сльоза емоцій : «мила, годі,

      не рюмсай, я тебе не відпущу,
      ти не одна, тож не терзай серденько,
      кохаю, і усе тобі прощу, не плач,
      Вітунь, не плач, моя маленька»



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. ***стрази
      Слова гострими стразами
      Складаються у пазли,
      А я… тебе я вразила,
      Немов ота зараза…
      І голосу мелодія полинула
      До тебе…ти слухав,
      І замовкла я… бо говорило небо,
      Волосся хмара, падав ти,
      Вдихав мою подушку,
      Солодкі сни пригадував,
      Шептав мені на вушко,
      В обіймах сон,
      За руки – день,
      Пригода на пригоді…
      У мому серці сто пісень –
      Коханню та свободі…
      Туман від світу нас ховав,
      І я усе тремтіла,
      І ти, я знаю, відчував,
      Бо виказало тіло,
      і гуркотіло в небесах,
      бо впала божа іскра,
      невже вогонь погас?
      Зачах? Невже се сталось…
      Дійсно?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Стеля


      Я завжди любитиму тебе,
      Моє серце наче на припоні,
      В світі цім багато є людей,
      Попри все з тобою ми знайомі…

      Попри все, і соціальний стан,
      І безглузді перепони долі,
      Попри все… я хочу, щоб ти знав…
      Моє серце знемага від болю…

      Попри все… не будемо разом,
      Випадково перетнулись рейси…
      Ти мій кисень… ні, ти мій озон,
      Що моє насичує ще серце.

      Ти – наркотик, докір – лиш собі…
      Спрагла, наче висохла пустеля…
      Гордість я втрачаю в боротьбі…
      Стеля. Погляд. Свідок – стеля.

      14.02.14



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Сон про булку
      Йому наснилась здобна булка,

      А поряд лиш пісна маца,

      Так захотілось нову любку,

      Що зачесалась ковбаса,

      Ізвівся весь, неначе п’яний,

      Бажання є – хай йому грець,

      І подумки в своїй уяві

      В бордель посунув навпростець.

      А там такі, що «мама мія»,

      Чи стане сил, хоч фору дай,

      Таки відчув – не та стихія,

      І сам – не пишний коровай...

      Пішов мацу свою любити,

      Мов звір, неначе в перший раз,

      Так налюбивсь, що будуть діти,

      Хоча онука – в перший клас.


      А потім в соннику натрапив,

      що булка – жити без проблем,

      а таки-так... не тра пігулок,

      і знову стане татусем)))



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. ***музшкола
      За вікном дощ періщить,

      Вибиває, либонь, стаккато,

      У погоду таку під ковдру

      І лежати, або поспати.



      І насниться сон дивовижа,

      Ми в Парижі, усе в тумані,

      На терасі затишній, тиша...

      Десь далеко - фортепіано.



      На піано серденька ритми,

      Ми в Парижі, а всі – далеко,

      Помовчати, не говорити,

      Ми – лелеки...



      Прокидатись нема бажання,

      Дощ скінчився, не варто спати,

      Мрії, пошуки і бажання...

      Ритм – легато...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Ворожка
      Ніч настирна і манірна

      Протискається у стіни,

      Я сьогодні непокірна –

      Поле мінне.

      Не зважаю на минуле,

      Біль душі, німу розпуку,

      Тайну маю, маю тайну…

      Дай-но руку.

      Потребую я турботи,

      Небайдужості стальної,

      Не прикутий, не прикутий…

      Вітер в полі.

      Ні, не бачу, що щось буде,

      Тому йди, я почекаю…

      Скоро грудень…

      Скоро грудень…

      Я ж - у маї.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Відкат*
      Відкатом за щастя – розпач,

      Самотності легка здобич,

      І катом – душевна пустка,

      Не густо у ній, не густо.

      Байдужість спиняє дію,

      Я маю іще надію,

      Я хочу кохати, мрію…

      Тому до дії.


      А ти – перекоти-поле,

      З тобою буває легко,

      З тобою буває тяжко,

      Мурашки, біжать мурашки,

      Ти знаєш, що була Машка,

      Ти знаєш, що буде Люська,

      А я? Вибач, я не в дусі,

      Чи щось там іще таке…


      Придумай, напружся. Друзі?

      Поясниш своїй окрузі,

      Що сталось між нас… ок?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. *****
      Коли здається, що рубіж останній,
      Ось-ось і зникне мрія, мов міраж,
      Ти пригадай, щасливий стан кохання,
      Коли спіймав крутий віраж, завваж,
      Що очі знов засяють, і усмішка,
      Така, здавалось, гостя дорога,
      Вуста збентежить ніжно. І потішить
      Той спогад, наче мамина рука
      Лягла на плечі, пригорнуло сина,
      Чи доню, із любов’ю до грудей,
      Тоді поволі виростають крила...
      Підіймешся з колін... вперед, егей!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Скинув лист нерозважливий клен...
      Скинув лист нерозважливий клен,

      І стоїть, весь оголений, мерзне,

      Я – суцільний натягнутий нерв…

      Схожість маю із ним, та…проте,

      Не зламаюсь, дасть Бог, ще воскресну.

      Хоч гартую серденько в бою,

      Намагаюсь холодним зробити,

      Так, говорять, що легш буде жити,

      Боротьбою з собою горю…

      Хоча тепла, мяка булка житня…

      Світанкову чекаю зорю.

      Скинув лист нерозважливий клен,

      І стоїть гордий, але самотній…

      Поміж сотень так схожих дерев –

      Як бунтар…а тому – злодій…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. ***
      Небо латало озонові діри,
      Вечір спросоння вмикав ліхтарі,
      Що хвилювало – усе відболіло,
      Хочеться жити-радіти мені,
      Хочеться поштовху вдачі-пустунки,
      Хвацько впіймати добробут за хвіст,
      Моря уваги, дарунків, цілунків,
      Щоб Рік Новий нам усе це приніс...
      Хочеться щастя, маленького раю,
      Рідним й колегам - здоров’я і сил,
      Всім, кого люблю, кого поважаю,
      Боженька щоб щасливішим зробив,
      Тим, у кого є малеча – натхнення
      Й часу побільше на діток своїх,
      Грошей у банку і повні кишені,
      Рік щоб Новий Вам примножував їх,
      Успіх нехай увірветься нескромно,
      Розвиток з ним завітає до вас,
      Щоб, як стрічать Рік Новіший за Новий,
      Вдячно зітхнули про сей «Було клас!»



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. Перемови

      Не для тебе партія,
      Укладемо хартію?
      Чи, можливо, пакт,
      Можна без гарантії,
      Не впадай у крайнощі,
      Я в твоїх руках.
      "Кванта коста?" –
      Байдуже,
      Вимикаєш радіо,
      Розпочав абзац...
      А мене не радує,
      Ні розкішне Ауді,
      Ні душі ерзац...

      Втомлена,
      Знесилена,
      Не махаю крилами,
      Шкіряний салон...
      Хутра,
      І насичений
      Твій парфюм...
      Позичений на хвилини трон...

      "Кванта коста?" –
      Байдуже,
      Україна-матінка,
      Мов отой бордель...
      Тут не треба
      В пошуках
      Прокрадатись хащами,
      Щоб знайти «модель»...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. завтра***
      Не плач, моя лялю,
      Минеться біль,
      Сьогодні бій –
      А завтра медалі,
      Тоді ти скажеш
      Йому: "Постій,
      Лишайся тут!" -
      І підеш далі.

      Хай пам’ять всоте
      Підніме крик,
      І буде вкотре
      Про щось навчати...
      Спочатку – млосно,
      А потім –
      Зник...
      І згодом...
      Легше
      Все пробачати...

      Не бійся, лялю,
      Уже зима,
      А там і весен
      Зваблива згуба!
      Тому, зберися,
      Ти не сама!
      Печаль - не варто,
      Моя голубко.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. нестримність***

      Вона хотіла –
      Й світ її прийняв,
      Його, безмежний,
      Неосяжний простір,
      Тривимірний?
      Ба, ні, у ньому гостя,
      Безжально захопив і...
      Розім*яв...
      Забула все,
      Своє, його ім*я,
      Залежність стала
      Майже фанатична,
      Щаслива,
      Ефемерна,
      Поетична,
      Своя, і наче...
      Зовсім не своя,
      Змістилось –ТИ,
      Змістилось –Я...
      І стало ні твоє,
      Ані моє,
      І кислотою
      Витравляло душу,
      Вертаючи в реальність...
      «Мушу»...душить,
      Згадалося,
      І спогад той пройняв...
      Ні, світ її ніколи не спиняв.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. грудень***
      Знову грудень стискає груди,
      Замітає сліди у літо,
      Де було так багато світла,
      А тепер все одноманітне...

      І сіріє за шклом, хурделить,
      Замело всі сліди, алеї,
      Павутинням сніговим стелить,
      Віття клеїть.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Наречена
      Наречена...Має бути чемна,
      Я ж – нестримно до думок причетна
      і шалених, пристрасних поривів,
      Розуму твого, душі і тіла...

      Почекай, а як же те, що варто,
      Щоб цнотлива, знітитися жартом,
      І рум’янцем заливало щічки?
      Я, мовляв, ще зовсім недосвідчена...

      Наречена...Біла-біла сукня,
      Незручні підбори в білих туфлях,
      Тяжкувато йти у них під гірку,
      Натовп вимагає гучно: «Гірко!»

      Наречена хай тобі насниться,
      У тонких панчохах і спідниці,
      Відкрива поділ красиві ніжки,
      Хай насниться не свята й не грішна.

      Наречена має бути ніжна,
      Вдало натренована усмішка,
      Подола підйом, здолає гірку,
      Гості вимагають знову «Гірко!»

      Серце у корсеті, мов в лещатах,
      Із дівочим щебетом прощання,
      Статус. Штамп. Вінчання і молитва...
      Наречена, що тут говорити?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. О-ладки)
      Смажу сонце на пательні,
      Зарум’янилось в олії,
      Увібрало сили зерен,
      Вітру мрії…

      Світанкові теплі роси,
      Веселкові барви літа,
      Смажу сонце,
      А в душі співа трембіта.

      Виростає сонець гірка,
      Тут як тут сметани банка,
      Нині хай не буде гірко,
      Гладко-гладко,

      Дитинчата-горобчата
      Вже чекають на добавку,
      Ні, нема як сумувати,
      Смажу вправно.

      Із родзинками,
      Ванільні, золотисті,
      Сонця літа…
      Повна чаша,
      Хлібом-сіллю…
      Щастям квітну.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    140. ***
      Руїни,

      Суцільні руїни,

      І як ото уціліла?

      Я сильна,

      Наполовину

      Ще вірю,

      Що вільна…

      Руїна,

      Суцільна пустка,

      Мов пастка,

      Мене спіймала,

      Життя за Марселем Прустом,

      Обрала.

      У пошуках часу свого,

      У пошуках долі,

      Мрії,

      Надія на себе й Бога…

      Надія…



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. Туман
      Туман густий,

      Втискається у шпарки,

      Прочинена кватирка –

      До кімнати

      Вповзає монстр білявий волохатий,

      Густий туман,

      Хоч ложкою помішуй,

      Навис, і вимагає, певно, рішень,

      Рішучих дій,

      У мене стине чай…

      І силуети серед

      Псевдо тиші,

      Мов привиди

      Світів далеких інших,

      Вдивляюся в обличчя, постривай.

      Туман густий,

      Загубляться будинки,

      Не те що люди,

      А в мені дитина,

      На мить, проте візьме і оживе.

      І віра, що під небом синім-синім,

      Чека терпляче друга половина.

      А поки що туман, цілуй мене.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Відлуння 1933-го
      Мала, дивлюсь на пелюстки

      Тих квітів, що на клумбі,

      На них ще крапельки води,

      Дзижчать джмелі і трутні,

      Палітра літа кольорів,

      І виграва веселка,

      Пора обідня, хо котлет,

      Де є моя виделка?

      А за обідом недоїм

      Окраєць свого хліба…

      А тітка каже:

      "Віта, їж, як кинути

      Посміла?

      В голодомор,

      Коли трава,

      Кора й лушпиння – їжа,

      Були часи…

      Ти неправа,

      Доїж окраєць свіжий."

      Дивуюсь,

      Тітка каже так,

      Чи то насправді правда?

      "Мала, на клумбі –

      Знай, що там

      Більш гратися не варто.

      Там сплять сестрички і брати,

      Яких приспав той голод.

      Тому послухай, не крутись,

      Шануй окраєць."

      Холод

      Від слів отих і сліз німих,

      А я мала, не знала,

      Що в клумбі сотні пелюстків –

      То пелюстки печалі.

      У тітки завше є тепер

      І борщ, й компот, і каша…

      А тридцять третій не затер –

      І повна суму чаша…

      Я мовчки доїдаю хліб…

      Сидимо вдвох на кухні,

      Під образами житній сніп…

      А поміж квітів - трутні...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    143. *****
      Попіл знає – як згоріть дотла,
      Я – ось-ось потисну твою руку,
      Передавши естафету другій…
      Попіл зна лиш, як згоріть дотла…

      На хвилину зупинився світ,
      Вже недовго, сум ось-ось відпустить,
      Готувався вдалеч у політ…
      Друзі? Я киваю ствердно - друзі…

      А кому брешу? Собі? Собі!
      Перехрестя, знову перехрестя,
      Тисну руку, хочеться «привіт»
      А виходить «прощавай, маестро»



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Спогад
      І пада долу жовтий лист,

      З надіями злетіти ввись,

      А вітер бачить той політ,

      Допомага набрати хід,

      Турбіни наче, шелестить,

      А за вікном гуркоче місто,

      Воно не спить, ніяк не спить,

      І шини шелестом…залізні

      Невтомні коні все несуть,

      Когось туди, когось додому,

      Не зрозумієш всього суть…

      В моїй душі три невідомі.

      Піднятись сил достатньо є,

      І взяти старт, реванш зіграти,

      Для чого тільки? Що своє

      Я маю вкотре доказати?

      Не хочу, і зміню політ,

      Піймаю лист я у долоню,

      Візьму з собою у похід,

      І ти, як лист. Уже сторонні,

      Відзеленіло, відбуло,

      Нове ще буде, неодмінно…

      На серце спогадом лягло

      Нетлінним…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Пташа




      Я – не окрилене пташа,

      Яке дивується ще світу,

      І знову виглядаю літо,

      Дам сміло вкотре відкоша,

      Усім,котрі не знають - є

      У світі від кохання згуба,

      Хто підставляє свої губи,

      Тими ж вустами сварку ллє…

      Я не окрилене пташа,

      А ти мене узяв, й окрилив,

      І хочу я укотре в ірій,

      До тебе все моя душа,

      Безперестанку лине-лине,

      А час… час тихо-тихо плинув…

      Ось я, ось ти, моя людино,

      З тобою...то одне з бажань…

      І моє щастя, що ти чуєш,

      Ти відчуваєш, що я йду,

      Тримай мене, бо упаду,

      Без крил, якщо мене не любиш…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    146. ****


      Мода на…блуд

      Інститут сім’ї – архаїзм,

      Відмирає поняття помалу,

      Хтось запалить нервово цигарку,

      І крізь зуби – «розпуста є скрізь»…

      Хтось «ги-ги» та «га-га»,

      Мов ця тема,

      Є чужою,

      Далекою нині,

      А в країні – реальна проблема,

      Майорить стяг «блакитний»,

      Не синій…

      Що змінились часи, то відомо,

      Народити і виховать як?

      Коли молодь кайфує від того,

      Що свобода в усьому своя,

      І Содом, і Гоморра,

      Чи чули? Ось повстане,

      Або повстає,

      Роду цінність ми майже забули,

      Хтось гарцює,

      Хтось гроші кує.

      Індустрія усе багатіє,

      А сім’я – то уже архаїзм,

      Дурень думкою лиш багатіє…

      Блуд червоною ниткою крізь

      Те студентське наївне бажання,

      Те доросле і зріле табу,

      Вибирай,

      Чи сім’ю - сіль кохання,

      Чи на каві пісну ворожбу…



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    147. Відданість ( за мотивами статті «Брати наші менші» Івана Притики, журнал «Коментар»)



      Я твій друг,

      Я приручений пес,

      Знаю добре,

      Хазяїн, не кину,

      Хоч ти вдупель напився,

      Не трезв,

      Але я проведу до хатини,

      Я Мухтар, і мені уже три,

      Роки три непідробної дружби,

      Хочеш, кістку цукрову бери,

      Я лиш вдячний,

      Погладь моє вушко,

      Ти забувся про мене?

      Дарма, почекаю,

      Ось тут із краєчку,

      Небезпека,

      Гайнув – і нема,

      Лишень хвостика

      Блима кілечко.

      Не угледів колодязь, упав,

      Звав на поміч,

      Боровся з водою,

      Ти, мій друже,

      Мене в ніч проспав,

      З молодичкою…

      Що ж ти накоїв?

      Я твій друг,

      Я приручений пес,

      Знаю добре,

      Тебе б не покинув,

      Захопив мене розпач…

      Та сперш,

      Я тебе би довів до хатини…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    148. Молитва за матусю
      Моя мила матусю,
      Поглянь, я – твоя дитина,
      Прагну вкотре довести,
      Що ні, не дарма не сина,
      А три доні, розумні, гарні
      Дала ти світу.
      Я люблю тебе,
      Сонечком ти
      Для усіх нас світиш.

      Моя мила матусю,
      Зичу років над сто прожити,
      Веселити, як ти умієш,
      Нас бадьорити,
      Нехай житньою буде
      Нива твоя життєва,
      Ти єдина наша,
      А інше – то уже несуттєво.

      Маєш доньок,
      Хоча хотіли, напевно сина…
      Моя мила матусю,
      Ми любим тебе пресильно,

      Моя втіхо, моя розрада,
      Моя підтримко,
      Хай Господь береже тебе,
      Моя люба ненько.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    149. Про тебе...
      Усе нагадує про тебе,

      І небо синє, і хмарини,

      І я твоя іще хвилину,

      А чи так треба?



      Усе нагадує,

      І пісня, що із колеги

      Компа лине,

      І фільм про море,

      Не зумисно,

      А натяк кине.



      Усе просочене тобою,

      Моя усмішка і рум’янець,

      І сум в очах…

      Вже інша поряд …

      Прощальний танець…



      Усе про тебе, і про мене,

      Я відпускаю, але знаеш,

      Нас поєднали,

      В піднебессі

      Прощальним вальсом.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Не піддавайся
      Не піддавайся мені,
      Не піддавайся вмовлянням,
      Я полишила чекання,
      Краще мені не вір.

      Не довіряй словам,
      Не повертайся більше,
      Кроки мої тихіші…
      Вірші…летять до зір.

      Не піддавайся спогадам,
      Я уже все зупинила,
      Кинула, відпустила…
      І над минулим злетіла…


      Не довіряй ані погляду,
      Ані обіймам, дотику,
      Я починаю заново
      Жити за серця покликом.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. Я - Жінка
      Перебуваю у іншій галактиці,

      В іншому вимірі,

      Пізнала на практиці,

      Переконалася, встигла,



      Я – жінка, розслаблена,

      Певно, від того щаслива,

      Забула про все, розчинилась

      І стала світлом…



      У стінах оцих

      Оселилися з нами сутінки,

      Ти, я, і самотнє велике ліжко,

      Воно, наче свідок моєї «відсутності»,

      І присутнім є,

      Воно вже чекає, коли розіллється ніжність,



      А ти обіймеш,

      Волосся у хвіст збираючи,

      Цілуєш,

      Неначе метелик,

      Торкнувся вуст,

      Без поспіху зайвого,

      Ніби дитя вкладаючи,

      Очікую, далі буде,

      Втрачаю глузд…

      Два, три…



      Обережно,

      І впевнено, вниз, долонями,

      По горам і долам,

      Додому, туди, туди…

      Початок бере життя,

      Ми - не стороннії,

      Із відти ведуть

      Твої і мої сліди…



      Планета спинилась,

      І дощ не вщухає,

      Стриматись,

      Нема ні твоїх,

      Ані мОїх останку сил…

      І серце тріпоче,

      Йому вже замало битись,

      На видих і вдих

      Вистача лиш обом зусиль…



      У стінах оцих

      Зупинився і час,

      І місто,

      І звуки, я чую дихання,

      Чую серце,

      І рухи,

      Стискаю міцно твою я руку…

      А дощ все шумить,

      Завісою, мов з цеберця…




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Вересень 2013


      Щось в природі,
      Нелади,
      Чи то я не в настрої,
      Дощ бушує,
      Шелестить,
      Понад місяць здравствує…
      Понад місяць холоди,
      І який там вересень?
      Листопад – туди-сюди,
      Й буде скоро березень!
      Пам’ятаєш,
      Жартував,
      Що коли я суплюся,
      То і сонечко зника,
      Хмари лиш цілуються,
      І гримить-гримить-гримить,
      То моя істерика,
      Не триває одну мить,
      Котить до Америки…
      Щось в природі,
      І в мені,
      Стала прохолодною,
      Смуток не топлю в вині,
      Неквапом свободою
      Налюбуюсь й полечу…
      Птахом вільним в ірії…
      Може, ще раз подивлюсь
      В очі твої…дивнії…

      Пам'ятаю, жартував,
      Що коли я плачу,
      Дощ одразу шелестить…
      Понад місяць, значить…




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Розумака
      Не так давно був в пелюшках,
      Сьогодні йде у третій клас…
      Розумненький, не по роках,
      Міркує вдало, про запас,
      Мудрішає й росте, дай Бог,
      І радий зустрічі щораз,
      Маленька сваха, чудо-хлоп,
      Дивує всіх, всім фору дасть.
      Спитав мене:
      «Коли по лялю?»
      А я мовчу і посміхаюсь…
      Аби сама, Антончик знала…
      А то все маюся і маюсь…
      «У тебе мають бути діти,
      Мене ти чуєш, тьотя Віта?
      І має бути чоловік,
      Надійний справжній помічник!»
      Всміхаюсь тихо…
      «Тьотя Жанна,
      Ти маєш бути теж кохана!»
      І Жанна мріє про своє…
      Здавалось, все для щастя є,
      Не вистачає лиш дрібниці…
      Дарма, що «жити в рукавичці»,
      Але коханими й разом…
      Малюнок подарує гарний,
      А там сюжет – сімейна пара,
      Авто, будиночок і сад,
      І як такому не радіти?
      Душі бриніти, щастя світом
      Блукає десь…шукає путь,
      Я обійму малого міцно,
      До серденька свого притисну,
      Здоровим і щасливим будь!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Я пам*ятаю, як була малою...
      Я пам’ятаю, як була малою,
      І як хотілось швидше підрости,
      Немало зіпсувала я підборів:
      Мамусі туфлі , кращих не знайти!
      Дарма, що вся моя дитяча ніжка
      Вмістилась у дорослі передки,
      Я відчувала, що жіночна, ніжна,
      Ходила, стукотіла залюбки.
      Помада в хід пішла і тіні-тіні,
      У тінях все, і плаття, і рушник,
      А я старанно малювати вміла,
      І від напруги виглядав язик,
      Я на красивих тьоть дивилась сміло,
      Вивчала що до чого й що куди,
      Траплялося, що інколи ревіла,
      Коли не знала як «банан» крутить.
      Тепер доросла, малюватись вмію,
      Помада, туш, є цілий арсенал,
      Іду з роботи, а дівча ось мріє,
      У погляді захоплива весна,
      І хочеться сказати: «Гей, красуне,
      Попереду у тебе краще все!
      Побудь дитинкою, на все свій час,
      Все буде,
      Не дінеться, ні куди не втече!»



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Дощем...
      Я пропахла дощем,
      Я пропахла озоном,
      На душі легкий щем,
      Навкруги – гідрозона:
      Під ногами вода,
      І в повітрі, і в небі,
      Некваплива хода,
      Під дощем, і без тебе…

      Парасоля в руці,
      Світ навколо – графіті,
      Гама сірих тонів,
      Неба крихта блакиті,
      Я пропахла дощем,
      Та іще пахну морем…
      Пам’ятаєш іще?
      Та чомусь не говориш…

      Так на краще, бодай…
      Так на легше, нівроку,
      не тримай – відпускай!
      То мої тихі кроки...

      Скоро дощ сей мине,
      І мине моя туга…
      Я хотіла… щоб більш…
      Ти ж був - другом…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. Готель
      Невеличкий готель в центрі міста,
      По-домашньому тепло і чисто,
      І затишно, чудовий вай-фай,
      Невеличкий готель в центрі міста,
      І сніданки гарячі «у ліжко»,
      Ти мене пам’ятай, пам’ятай.
      Тут проведено ранків немало,
      І усмішок, які повертались,
      Незліченная кількість хвилин,
      І хоч рано, із сонцем вставала,
      Але знала, тоді добре знала,
      Недаремно, а час швидкоплин.
      Персонал доброзичливий,
      Праця, білі блузи, наповнена таця,
      «Гутен морген» або просто «хай»,
      І оте вдячне «сенкью» в придачу,
      «Вері найс» - це багато вже значить,
      З гарним настроєм день починай.
      Запашна щойно зварена кава,
      «Київ Пост», а що там – поцікавлюсь,
      Є натхнення і сотні ідей…
      Невеличкий готель в центрі міста,
      Зупинитись ще раз, гарно, чисто,
      Теплий спогад про гарних людей.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Мужчини не плачуть
      Маленький хлопчик в метро плаче,
      Сидить у мами на руках,
      І кожний перехожий бачить,
      Хлопчини сльози…
      Наче цвях
      Хто забиває в мертву тишу,
      Сталевий стукіт за вікном,
      А хлоп реве усе жвавіше,
      І вена проляга чолом.
      Йому цукерку не купили,
      Йому машинку подавай,
      Таке, дивіться, наробили,
      Не видно горя того край…

      Малий, візьму його за руку,
      Повір, я теж була мала,
      І плакала, було, щодуху,
      Коли інакше не могла,
      Коли утратила я друга,
      Коли мій песик десь подівсь…
      А ти ревти надумав,
      Слухай, із тебе люд дивує скрізь.

      Лиш підрости, і сам побачиш,
      Без слізок буде навіть біль ,
      Хай буде сонячною вдача,
      Не плач, і хникати не смій.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. Все мине
      Світ, здається, змінив темп,
      І у сутінках ось зупиниться,
      Все, що є, то колись мине…
      І дарма, що солоні вилиці!

      Щастя, горе, любов - гай-гай!
      Якщо час – обійми долонями,
      Якщо доля – тримай, тримай,
      Бо за мить, не дай Бог, стороннії…

      Не зупиниш, не здоженеш,
      Соломон був правий, минущою
      Є ця мить…а тому, уперш
      Попрощатись, спинись…в припущеннях.

      Світ, здається, змінив темп,
      Сонце неквапом ниць котиться…
      Все мине, і ось це мине…
      На околицях…на околицях…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Надобраніч
      Ніч триває за вікном,
      Світло ліхтаря крізь шпарки,
      Я мала, не йде щось сон,
      Темінь обійма фіранки…
      Присипляв мене татусь,
      І заснув хутчіш за мене,
      Він втомився…я ж боюсь,
      Теміні і тіней темних.
      Все здається не таким,
      Я малюю у уяві
      Бабу Йожку, гном сидить,
      І Бабай десь там буянить…
      І увесь казковий світ,
      І Кікімора, і Лєший,
      Оживають на стіні,
      Я неначе нетутешня.

      Вся у ковдру загорнусь,
      І хутчіш тулюсь до татка,
      І нікого не боюсь,
      «Чік-чірік» - затишна хатка.

      Хай солодкі сняться сни,
      Любі хлопчики-дівчатка.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Дитинство
      У дитинстві усе нам здається таким,
      Що дивуєшся світу удень і щоночі,
      Добра тьотя цукерку дасть тільки захочеш,
      А бабуся, як хочеш, то ще й пироги…

      А татусь крадькома встане їсти вночі,
      Ти навшпиньки за ним, і за стіл, до яєчні,
      Чай гарячий, солодкий, над чашкою дим,
      А татуся слова, мов та казка. Безпечно.

      А мамусю за плаття візьми і гай-гай,
      У уяві вона, мов везе, а ти їдеш…
      Або хвостиком міцно тримай і тримай,
      Ви – єдине, ви – ціле, тобі це потрібно.

      У дідуся частівок й байок цілий міх,
      Він зіграє на ложках і на мандоліні,
      Він уміє на місце поставити всіх,
      Він хороший, а майстер, говорять, відмінний.

      А іще є маленькі сестрички, ще сплять,
      Хай ростуть, горобці, набираються сили,
      У дитинстві усе нам здається таким,
      Що постійно у стані – безкрайньо щасливий.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. *****
      Тобі без мене буде інакше,
      Ніхто не попросить на ранок каву,
      Міцну, у ліжко, (варю я краще),
      Але тобі навряд цікаво…

      Тобі без мене буде спокійно,
      Ніхто не стане у душу лізти,
      І планувати не буде війни,
      А в разі чого – збирать валізи…

      Тобі без мене буде дивно,
      Куди збираємось – без погоджень,
      Цигарки зранку на кухні димом…
      Немає сварок, а пива вдосталь…

      Тобі не скаже ніхто – спинися,
      Або оте лукаве «хочу»,
      Яке є гранню кохання висі…
      А не під кайфом і проти ночі.

      Тобі, насправді, без мене добре,
      Ніхто не ставить дурні питання,
      Ніхто не близько, усі сторонні,
      Усі як інші, на полі браннім…

      А про хороше зумисне змовчу,
      Про те найкраще, було між нами…
      То будь один, як цього хочеш…
      І обережніший з думками…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Шелест дощу
      Шелест дощу -
      Небо з землею сваряться:
      - Не відпущу!
      - Певно, піду я геть!
      - Гнів відпущу –
      Зливою розіграється!

      Зашелестить –
      Зойкне земная твердь…

      Блискіт, розкат,
      Небо без краю міниться,

      Не перестав
      Дощ набирає сил,

      Чиста вода
      Булькає, схоже, піниться,

      Злива,
      Гримить, що вистача зусиль.

      Стихнути? – Ні! –
      Вчасно гай-гай стриматись:
      Тонни води з неба – землі – ов-ва!

      Як не крути –
      Небо з землею помиряться,
      А суперечка –
      Підтвердження –
      Пристрасть жива.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    163. Сутінки падають долу...
      Сутінки падають долу,
      Небо горить, як ніколи,
      Захід від жару пала…
      Мовчки тягну кока-колу,
      Так, нерозумно, я згодна,
      Шанс тобі вкотре дала,
      В роздумах не розумію,
      Нащо плекала надії,
      Нащо тверезість зізнань,
      Так, я кохати умію,
      Так я ще зможу, Андріє,
      Ти ж…перестань…перестань…
      Тяжко тебе зрозуміти,
      Ти, мов той вітер, той вітер,
      Віктор, піймати гай-гай…
      Серцю за іншим бриніти,
      Тягнеться, наче магнітом,
      Прагне гарячих зізнань…
      Тисну твою вкотре руку,
      Будь моїм янголом, другом,
      Якщо ж забракне зусиль,
      Йди, а земля надто кругла,
      Будеш, як той, незабутній,
      Котрого звали Василь…
      Сутінки падають долу,
      Небо червоне-червоне,
      Наче розбавлена кров…
      Сутінки падають, доле,
      Чом роздивитися прагну,
      В кожному…вкотре…любов



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    164. "...І все буде добре :-)"
      Тягну на себе ковдру,
      Повір, все буде добре,
      Під ранок, і укотре,
      Ти мов той вовчик змерз,
      А я іще голодна,
      Ти знаєш, мов по нотам,
      А я ще хочу…хочу…
      У травах, між берез,
      У ліфті чи за рогом,
      Аби тримали ноги,
      Аби носили ноги,
      Тебе в кущі тягну,
      Замаявся ти трохи,
      Повір, все буде добре,
      Або ти зробиш діло,
      Або я не засну…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Чембало*
      Лиш ти і я…і море, що підпирає небо,
      А скеля височенна- втопа поділ у води,
      Лиш ти і я… Чембало… Там духи предків бродять…
      І ми з тобою разом у спільному поході…

      Пташки над горизонтом.
      Мис Айя , мов той мамонт,
      Застигла лава. Славно
      Ти обіймав за плечі…

      Я зовсім не боялась,
      Злетіла б, не упала,
      Я зовсім не боялась,
      Хоча і небезпечно.

      Лиш ти і я, і вітер,
      Що розвіває коси,
      Що роздає цілунки
      Полуденного сонця.

      Лиш ти і я…і - досить…
      З тобою ми в пригоді,
      І почуття ще стигнуть,
      Далеко наша осінь.

      Лиш ти і я…і море, що підпирає небо,
      А скеля височенна, втопа поділ у води,
      Лиш ти і я… Чембало…Серед руїн свобода…
      З тобою, наодинці, у спільному поході…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Вдома
      Тиша, навколо тиша,
      Шум потоків авто далеко,
      Ось у полі блука лелека…
      Спека…

      А медовії дички пахнуть
      Під спекотним південним сонцем,
      Я збираю грушки руками,
      Ось, в долоньці…

      Обпікають, мов жаром, руки
      Я кладу ті грушки в цеберце,
      Шум трави, долинають звуки
      Серця…

      Цвірінчать пташенята в кроні,
      І відлунням в ставку джерельце,
      Автобани десь там, а в полі –
      Пісня ллється.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    167. *****




      Ти, мов сумнівний шлях,
      Яким мені пройти,
      Слід в слід,
      Аби себе не загубити…
      Мені здавалось лиш,
      Що Він – це Ти,
      Здавалось лиш…
      Від літа і до літа…
      Я знищила всі докази…
      Тепер
      Планую тебе стерти,
      Перекреслить…
      В моєму серці,
      Ні, ти не помер,
      Але не дам тобі я
      Там воскреснуть…
      Не дам, не буду,
      Більше не візьму
      Тебе від світу
      Вкрадливої ночі,
      Не на біду…
      Піду…я геть піду,
      Хоча лишитись хочу…



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Степовії трави...
      СтеповіЇ трави…
      От би стати вітром,
      І шугати-стригти,

      Гладити руками,
      Путати волосся,
      Золоте колосся,

      Розігнати миттю
      Хмари горизонтом…
      Пустувати пилом,

      Розчахнуть блакить…і
      Стрімко впасти в роси,
      Втамувати спрагу,

      Павутинням гратись.
      От би стати вітром,
      Прогулятись дахом,

      Сонцю засміятись…
      Степовії трави,
      Кольорові барви,

      Аромати поля…

      От би стати вітром…
      От би… перелітним,
      І зустріти Долю…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Дивно...
      Дивно…
      Серед тисяч можливостей,
      Сотня – стати точно щасливою.

      У коханні – як таланить…

      І здається уже на мить,
      Що зростає така ймовірність.

      Серед сотень чужих облич
      Ти вдивляючись, ніби в ніч,
      Знов очікуєш нову зустріч,
      Щоб відчути, або забутись,
      Пригадати…так, дивна річ…

      Серед сотень анкет-анкет,
      Що приховує Інтернет,
      Можна «так», чи конкретно – «нет»

      В павутинні заплутавсь час,
      Хтось «на раз» підловив дівча,
      Хтось «завис» і думками лине…
      Хтось під впливом, чека на зміни…

      А самотність стріча…стріча…
      Дивно…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    170. Триває літо
      Триває літо. Що, кобіто,
      Почула, як щебечуть діти?
      Вони не знають, що є втома,
      Ночують вдома…

      А ми знайомі й незнайомі…
      Ти, мов той вітер,
      Що ліг спочити на газоні…
      Як звук трембіти,
      Що долітав до вух спросоння …
      Що ж, перечитуй,
      Оті листи…три невідомі,
      «Хто зна, як жити…»

      І пахнуть яблука медові…
      Душі бриніти,
      І вимагати щастя й долі.
      Вона ще квітне…
      Танок затіяла у полі,
      У полі вітру…
      Дивакувата, ти,
      Мрійлива, моя кобіто.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    171. ( за мотивами фільму "Шапіто-шоу")
      Дбайливо майстрував карниз,
      А потім сам узяв й поліз,
      Від столу до тяжких валіз,
      Понад добу дорога…

      Стояв любові обеліск,
      Подумала, надію віз,
      Було чекання і реліз…
      Тривог пересторога…

      Закрила очі на сніги,
      Морози, різні береги,
      Мені було так добре...

      Тепер, як хочеш, так живи,
      Ми різні, так… як не крути,
      Крутим же бути модно…

      Я втратила орієнтир,
      Та повернувся раптом зір,
      Серед отих знайомих зір
      Угледіла я інше,

      Ти став не тим…
      ти став не тим…

      Але дарма, і хрін із ним,
      Кажу собі, тлумачу всім,
      атака перебільшень…

      Не втратила даремно час,
      Поволі натискала газ,
      А ти без остраху,
      Наказ лунав лиш
      швидше-швидше,

      Я помолилась про запас,
      Допоки ще вогонь не згас,
      Такий у мене звичай…

      Ми опинилися в воді,
      Стихії жертви молоді,
      Нас пощадило море,

      Але тоді, уже тоді,
      Коли сміявся ти услід,
      Я відчувала горе…

      Шептало море,
      Ти шептав, що молодечий твій запал
      Такий ще непокірний,

      Ти вирушав, вирішував,
      І знав, зі мною заблукав,
      Зі мною – справжні війни…

      Круги зникали на воді,
      Карнизом кроки,
      Зліт надій…
      А ти зійшов з дистанцій…

      Такі з тобою молоді…
      І заблукали…що тоді?
      Ми бранці…долі бранці…

      Ти добудовував карниз…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Гримить
      29 червня 2013 р.

      Гримить,
      Відчайдушно і дещо фальшиво,
      Неначе зірвалось,
      Пекло на душі,
      Неначе боялось,
      Але просочилось,
      Мов дамбу прорвало у сьому вірші.
      Немов пролунало в моїм мікрокосмі
      «Награлися? Досить! Додому пора!»
      Душа іще просить…тепла іще просить,
      А в серці лиш пустка, лисяча нора…
      «Тебе не кохаю…» У відповідь – тиша…
      «Тебе не кохаю, але ти живи!
      Ти мудра, красива, розумна, потішна,
      Ти – справжня, безкрая, тому говори…
      Тобі не смакує моя гірка правда?
      Тобі моя правда однак до снаги!
      Не плач, солоденька, бо скоро вже завтра,
      А там… горизонтів нових береги…
      Ти будеш щаслива, ти станеш кохана,
      Ти справді найкраща, тому не сумуй.
      А я – я лишусь молодий й завжди п’яний,
      А я – я письменник, письменник, почуй,
      Митцю не потрібен ні шлюб, ані діти,
      Ні купа обов’язків, ні! Тож облиш!
      Не раджу тобі мною, справді, хворіти,
      Страждати не варто ані…ні на гріш…
      Гримить відчайдушно,
      Летять блискавиці,
      Я крапку поставила,
      Тобто фінал.
      У сні я втікаю…
      Моя колісниця
      Стрілою від того, хто не покохав…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Слово. Спогад. Вірність.
      Під сонцем вигорають трави,
      І пахне стиглими житами
      І пилом від доріг.
      Із року в рік усе те ж саме,
      Неначе код мега-програми,
      Крізь сто віків проліг…
      І все, здавалося, й так буде,
      Природа, в ній – царями – люди,
      Оманливий сей вплив…

      А я ніколи не забуду,
      Як ти тримав мене за руку
      Й зі мною говорив…
      І серце тануло із криці,
      І ті останні полуниці
      Втридорога і більш…

      Весна сьогодні у столиці,
      І я у жінки-жартівниці
      Купую ягід ківш…
      Вони зростали там, під сонцем,
      Південних вітрів і околиць,
      І прибули сюди, неначе
      Ті заморські гості,
      А я у спогадах…і досі…
      Живі вони…зажди!
      Ти підіймав кумедно брови,
      Підморгував, мовляв, готова,
      А я…боялась все…
      І тане серпень вже медовий,
      Під сонцем я, тримаю слово,
      І знаю, що прийдеш…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Сонце
      Сонце в руці,
      А в молоці –
      Трави й тепло днини,
      Зір вдалечінь, наче приціл,
      Молодість, спрага, сила.
      Ластівка низько,
      А горизонт –
      Ось-ось і грім, і хмари.
      Мого кохання третій сезон –
      Третій сезон чарів:
      Сонце в долонях,
      В зелених очах,
      В скронях – у ритмі пульсу,
      Серце не спить,
      Сонцем пульс мій пропах,
      Ти загальмуй,
      Не цілуйся,
      Дай пригорнутись,
      Відчути тепло,
      І розділити ритм серця…
      Сонце у руки – тобі,
      Щоб було…пломінь
      Буття екзистенцій.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. Травневе 2013
      Шепоче вітер тепло-тепло,
      На вухо, наче кавалер,
      Повітря смак солодко терпкий,
      Акацій квіт-пора тепер,
      Медовий присмак від каштанів,
      Хрущі і бджоли, а за мить
      Вже липа зацвіте медами,
      Ловіть момент життя, ловіть!
      Бузкові димки, тіні кленів,
      Берізок пасма-завитки,
      Вони, неначе наречені,
      У білих суконьках стрункі.
      Шепоче вітер тихо-тихо,
      І спека полуднева йде,
      Вдих-видих, пауза, вдих-видих…
      І джміль, мов літачок, гуде…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    176. *****
      Сильні ноги, п’янкі вуста,
      І, мов персики стиглі, перса,
      Якщо хочеш, рахуй до ста,
      Та на мене, прошу, не сердься,
      Відчуваєш, я мов земля,
      Напоїти б мене, бо спрагла,
      Я твоя, я іще твоя,
      Тож тримай,
      Бо вже скоро завтра…
      Розчиняйся і потони,
      Глибина і душевна сила,
      До останку бери-бери…
      Відростають помалу крила,
      Меч додолу,
      І сукня з пліч,
      Я приручена амазонка,
      Я твоя, і триває ніч…
      Тільки зорі, мов свідки, зорі…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    177. Життя бентежне
      Життя бентежне, то не час, а то не місце,
      То наче "з барського плеча" дари намистом:
      Події, плани, черга змін, аби не впасти,
      А сила встати із колін - то справжнє щастя.
      Дарма неспокій, але гірш буває тиша,
      Себе продати – мідний гріш, завчасно, спішно...
      Або вперед, або отак, весь час на місці,
      І дочекатись долі знак, як добрі вісті.
      Життя бентежне, за вікном весна вирує,
      Я вірю в щастя і любов, ти, небо, чуєш?
      І не лукавлю, зміни є, віщують успіх,
      І буде кожному своє, як Бог допустить.
      І кораблі, і літаки, і двері-двері,
      Лиш вибирай, що до снаги, по вірі, певно,
      Ключі від раю не згуби, життя триває,
      Життя бентежне, але ти вже знаєш, знаєш…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    178. *****
      Місяця серпик повис,
      Як той шматочок сиру.
      Світло спадало, а вись
      Надтаємниче манила…
      Вабила погляд здаля,
      Ніби під владою чарів.
      Янгол нас охороняв
      Від доленосних ударів.
      Знала, що ти теж не спиш,
      Десь у далекому місті,
      Погляд твій також увись,
      Серце й душа не на місці.
      Спогад про ніч поєднав,
      Де рахували ми зорі,
      Збилися…ти обійняв,
      І колисало нас море…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. *****
      Сніжно другу добу,
      Що навіює смуток,
      Завива у трубу,
      Де ж то сонця рятунок?
      І під ковдрою лиш
      Босонога реальність,
      Ось напишеться вірш,
      Прозвучить тривіально,
      Всоте прагнення і…
      Всоте відповідь – тиша,
      Ми живі ще, живі,
      І оспівані віршем,
      Коли ніч наплива,
      Місяць неквапом сходить,
      Наша пристрасть пала,
      Часом з розуму зводить…
      Я магічна твоя,
      Я твоя небезпека,
      І близька і чужа,
      А захочеш – далека,
      Утримати – гай-гай,
      Керувать – знайди другу,
      Полюби, відчувай…
      І послухай…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    2. Надвечір дощ
      Надвечір дощ,
      Я вдень прогнозом плакала,
      І серед площ вода лилася містом,
      Вона змивала сни, пожовкле листя,
      І те, що налягло на серці, близько

      Невидимий тягар давив на плечі,
      Німа печаль, невпинна зріла туга,
      За тим, із ким забула про безпечність,
      Кого тримаю у думках за руку…

      І хто відчув крізь відстані мій смуток,
      І відіслав з далеких горизонтів
      Тепло любові – вірний порятунок,
      Хто вкрав серденько, мій коханий злодій,

      Я усміхнулась – сонце засіяло…
      Надвечір дощ – забула парасолю,
      Але промокнути вже не боялась,
      Була зігріта променем любові.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    3. Донька
      Маленька, наче карафонька,
      а погляд зацікавлений,
      така гарнюня в тебе донька,
      красунечка забарвлена,
      рожева шапочка тепленька,
      веселий жовтий шарфик,
      такая лялечка маленька,
      улітку носить бантик,
      а зараз пуховик яскравий,
      прудкі маленькі ніжки
      у чобітках червоних нових
      тупцють по доріжці,
      яка ж вона, твоя дитинка,
      пресонячна і славна,
      ось жартома сніжинку ловить,
      красива буде панна,
      розумна, оченята зводить
      на татка позирає,
      яка гарнюня в тебе доня,
      і я таку ж бажаю…
      маленьку, наче карафонька,
      із ямками на щічках,
      щоб було «зроблено з любов'ю»
      Засяє й моє личко.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. (так, замальовка...)
      А Чорне море піниться,
      Знімаю я на "мильницю"
      Свої й твої сліди,
      Котрі колись та й змиються,
      Сльоза, солоні вилиці,
      Коли кажу не йди,
      Ти не почув, проханнями
      Спинить навряд…
      Кохання є, або його нема…
      А море Чорне піниться,
      І свідком лише небо це,
      І глибина німа…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Пауза
      Ти, певно, скучив,
      Минуло два тижні,
      І відновити між нами зв'язок,
      Вирішив,
      Я ж тебе в списку колишніх
      Не розшукала…

      Минулих казок,
      Тих, що в дитинстві читала,
      Не гнала,
      Ні із думок, ані з серця свого,
      Стовідсотково на принца чекала,
      А не страждання серденька мого…

      Ти,певно, скучив,
      А я зачаїлась,
      Слухавка "тенька",
      Пропущених три...
      Щезла для тебе,
      В тобі розчинилась,
      Прошепотівши:
      "Дощенту бери..."

      Кожна клітинка
      Тебе відчувала,
      Поки не пауза,
      Тиша німа…

      Так, певно, скучив,
      А я вже й не знаю,
      Ти в мене є,
      Чи тебе вже нема…



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Погляд
      У неї погляд лагідний,
      А мій, на диво, хижий,
      Не полишає пам'яті
      І вимагає рішень.

      Отруює, захоплює,
      Є натяк на можливість,
      Відштовхує, долонями
      Торкає нижче спини...

      Мій погляд провокація,
      Мов тест на витривалість,
      Скорочуєш дистанцію,
      Я жартома знущалась,

      А жарт не жарт,
      Відверто - в жар,
      Спустися на коліна,
      Пала ясним вогнем душа,
      Бажанням захмеліла...

      У неї погляд лагідний,
      А мій, на диво, хижий,
      Не полишає памяті,
      І вимагає рішень,

      Пронизливий,
      Настирливий,
      І ти відводиш очі,
      Приймаєш заспокійливе,
      Та хочеш...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. ...бо душа гаряча...
      Такі глибокі сині небеса –
      І я очима потону в безодні…
      Для мене є сьогодні на сьогодні,
      Тому вдивляюсь… сині небеса!..
      Такі ж – твої чудові рідні очі,
      Я намагаюсь вивчити напам’ять,
      І, певно, надто сильно цього хочу,
      А спогад тане, так зрадливо тане…
      Єдине, що лишило слід назавжди –
      Єднання душ і лагідність незвична,
      То справжнє щастя, щиро тобі зичу,
      Щоб стала я твоя (кохана) звичка…
      Такі глибокі сині небеса,
      Рука в руці, і я безглуздо плачу,
      То сльози щастя, бо душа гаряча,
      А я тобі : «Поглянь, яка краса!..»
      Такі глибокі сині небеса…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Певно...
      певно, краще тебе забути,
      і лишитись поодинокою,
      загубитись, нехай жорстоко се,
      але кажуть, що час лікує...
      посміхнулась...так, ти не чуєш,
      і не знаєш про моє рішення,
      я мов сніг крізь долоні вислизну,
      перетворююсь в талу воду...
      неминуче... то нащо мучити,
      перш за все позбираю мрії,
      ті що стали уже приблудами,
      й прожену їх... бо безнадійні...
      далі тихо зберу всі фото, милі спогади,
      дотик пальців, і обійми...оті, що вранці,
      коли нам проспівали півні....
      вже по ним пес сусіди виє,
      поховаю...бо безнадійні....
      що залишиться?
      тільки я, хай не ціла, а половина...
      кров у серці гаряча стигне,
      і втікає з-під ніг земля...
      я ще хвилю твоя... твоя...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Якщо хочеш, то...
      Ти мене помалу змінював,
      Не боявся поля мінного,
      Ні вулкану, що заснув,
      Я в тобі, здавалось, гинула,
      Воскресала щохвилини і,
      Прокидалася від сну,
      Ти вдихав життя відтінками,
      Став моєю половинкою,
      Хоча родом був здаля,
      Я, неначе намистинками,
      Поєдналася в суцільності,
      Захиталася земля.
      Не боялась бути зверхньою,
      Нетерплячою, не гребував,
      Ти мене любив і все…
      Матері, дитя і стерви я
      Ролі грала за потребою,
      Але ти сприймав мене…
      Дивувалась, не лукавив ти,
      Став і другом, і наставником,
      Я вклоняюся і йду…
      Ти мене, мов з шафи витягнув,
      Оживив, дав нове дихання,
      Щастя я своє знайду…
      Але ти…ти вічно житимеш,
      У моїх думках і житньою
      Нехай буде твоя путь…
      Я тебе завжди любитиму,
      Пам’ятай мене щасливою,
      Якщо хочеш, то забудь…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Халепа
      зів*ялі квіти викидають,
      бо ваблять свіжі пелюстки,
      і "добре знана" - не такая,
      як не крути і не верти...
      не та, мов персик, ніжна шкіра,
      не ті, знайомі так, вуста,
      а нова подружка - манірна,
      цікава, досить не проста...
      а нова краля "лізе з шкіри",
      з азартом грається в любов,
      вона гравець, вона щаслива...
      жене шалено серце кров
      і венами кача насосом
      у голову, й туди, до ніг,
      і "зашкварчала папіроска",
      як випав долу перший сніг...
      пригода сталась, от халепа,
      ані синиць, ні журавлів,
      гульнув...а чи була потреба?
      сам винуватий, сам хотів...



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Може (риторичне питання)
      Ніяковію…
      Вкотре по-новому,
      Мов перший раз у перший клас зібралась…
      Час не міняє нас, раніш боялась,
      Але ішла наперекір страху…

      Тепер уже доросла,
      Але слабкість і сила у відважній боротьбі...
      З собою, і за себе…Як тобі,
      Коли спиню коня, так, на скаку?

      І знов піду з мечем по перемогу…
      Знизав плечима, мов, побійся Бога,
      А я така, нестримна, знав таку?

      Ніяковію… і рум’янець щік,
      Він видає мене, неначе зрадник,
      Ти нишком нерви мої точиш-крадеш…
      Тоненько сніг на землю вже поліг.

      Я, мов береза, вітами киваю,
      Але супроти вітру все ж стою…
      Жива, а отже, не вмираю,
      Ніяковію, може…полюблю?



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Час на зміни
      Вкотре час крізь пальці лізе,
      І пакую я валізи,
      Знову переїзд…

      Мов гартоване залізо,
      Спокій від думок про різне –
      Різне майже скрізь.

      У вікні – тридцята осінь,
      Щось приховує,
      Не просить,
      Мовчки просто жде…

      Я питаю осінь поспіль:
      Що ти приховала,
      В гості знову хтось прийде?

      А вона лукава, хитра,
      І дощем своїм набридла,
      В мене ж – борщ смачний,

      За вікном тридцята осінь…
      Золотом обійстя постіль,
      Й місто, що дав Кий.

      Бунт в душі,
      Нависла тиша,
      Світ, мов комп,
      Гальмує, висне,
      Простір і думки…

      Суми, графіки і числа,
      Тиснуть на …дівочі мізки,
      А не навпаки…

      Час спішить,
      Бо він на троні,
      Сяє золото корони,
      Править бал подій,

      Я спинюсь, аби дивитись,
      Що, куди, коли спинитись,
      Чи сказати «стій».

      Все вертається й вертає,
      Де кінці буття спіралі?
      Байдуже! Життя

      Вчить, учись, що буде далі,
      І подалі від печалі,
      Все лиш «гут!», затям.

      Вкотре час крізь пальці лізе,
      І пакую я валізи,
      Знову переїзд…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    13. Ранок
      Небосхилом вівчар випасає хмаринок отару:
      Заблукав старий місяць - до ранку - і серпик повис...
      Зайченята від сонця виблискують в шибках шикарних
      Новобудів-висоток, котрі гордо тягнуться в вись.

      Гладить маківки осінь - дерев, перехожих, автівок...
      Світ повитий осіннім туманцем, легеньким димком...
      Щось згадалось, забулось, а щось відцвіло...відболіло,
      До весни - відпочинок, а потім, напевно, любов,

      Чи нова, чи стара, а яка в тому суть чи різниця?
      Горобина в коралях, мов дівчина на виданні,
      Світ в тумані...спочинок...йому щось хороше насниться,
      І я вірю, хороше цей світ подарує й мені...



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Сумую...
      Сумую за липневим світлом сонця!..
      В імлистих ранках, як сновиди, губляться
      Ті легковажні промені, емоцій
      Не будять, не дарують, не турбують снів.

      Зависла тиша і безликий спокій,
      Звикати треба до розмитих обрисів,
      Нема того яскравого світанку,
      Нема обіймів і не чути голосу…

      Ця осінь особливо одинока,
      Виразна депресивними настроями,
      І плину час надзверхній і жорстокий.
      Три крапки…у затягнутій історії.

      Ліміти на усе, тому звикатиму,
      До моря і до мороку, до щастя,
      До практик з елементами теорії,
      До стану, «що, дівча, уже за 20?»

      Не все пропало, квітку ще не зірвано,
      Не зламано гранітний волі стержень,
      Тому лишатись буду я спокійною,
      Прийматиму поразки обережно,

      І слухатиму душу, розум, пошепки,
      Навшпиньках прямуватиму до Нього,
      Він щастям є і став моєю ношею…
      Все інше – розкажу лиш Богу…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Яготинщині 460!
      Вальсує в осінньому золоті,
      Уквітчана барвами щедро
      Моя батьківщина малесенька,
      Вилискують росяні перли.

      Хай слава, і воля, і доленька
      Їй буде солодка й щаслива,
      А мій Яготин повним колосом
      Нехай наливається. Й сила

      Духовна й фізична єднається,
      Міцніє, нуртує у венах.
      Супій таємниче всміхається,
      І плесо окреслює берег.

      Живи, процвітай, Яготинщино,
      Край щедрий, дарами багатий,
      Красива, мов дівчина вінчана,
      Добробуту всім! Кожній хаті!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Te quiero*


      Ти бравий такий кабальєро,
      У всіх неймовірних відношеннях,
      Для тебе моє оголошення,
      У ньому ні слова «Te quiero»*,

      Я визнала всі твої мінуси,
      І сильні гартовані сторони,
      Зуміла узріти із мороку,
      Що ми лише друзі, приємно,

      Проте перекласти з іспанської,
      Почуть на одному з побачень,
      Жадане те, певно, із казки:
      «Для мене багато ти значиш»*

      Зарано а, може, запізно.
      Півні заспівали. Світанок…
      «Te quiero» в повітрі зависло.
      І тане…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Складнощі
      Отак і знала, складнощі – на зле,
      Нічого доброго з тих зустрічей не вийде,
      Він ніс в собі холодне і пусте,
      Вона ж чекала на тривале літо,

      Вона хотіла, щоб цвіли сади,
      На повні груди пахощі вдихати,
      А вийшло три кущі у три ряди,
      Густі, колючі, біля ганку хати…

      От клопіт, коли тішила себе,
      Що зміниться коханий, стане іншим,
      Тепер усох поодинокий клен,
      А був з усіх дерев найкрасивіший.

      Не той, не та, душевна пустота,
      І рани, мов рілля, оратай – будні,
      Отак і знала, складнощі – на зле,
      Нема зрання, до присмерку – не буде.




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Гудвин
      Все же зарекаться мы не будем,
      Призрачность и тайна, да черт с ними!
      Ты мой новый сумасшедший Гудвин,
      Я твой ангел бесконечно милый
      Также сумасшедший, без пределов,
      Также снизошедший с облаков,
      Чувствуешь? Мечтами загорелась,
      Ожиданье встречи… звук шагов…
      Прошлое пускай, оставим в прошлом,
      Да, оно любимо, но прошло,
      Стоит ли его опять тревожить?
      Не везло, ну пусть и не везло
      Только впереди то, что искали,
      И уже, по-моему, нашли,
      Главное – не потерять вначале
      Связь из неба в прериях земли.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Пробежка
      Утро морозно-осеннее,
      Мы – на пробежку в парк,
      Ты - мне - как жизни спасение.
      Бег и дыхание в такт…

      Воздух врывается в легкие,
      Мимо страх хворями слечь!
      Новое – значит по-новому,
      Значит так надо – зажечь!

      Листья нам под ноги золотом,
      А над землею – душа!..
      Как же мы крепки и молоды,
      Как же легко нам дышать!

      Как же неистово тянутся
      Мысли, и слышу в тебе:
      "Милая, ты мое счастьице?"
      И я киваю в ответ.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Что хочешь
      Осеннее утро…и сонный рассвет,
      И мятые, сонные лица...
      Ты рядом казалось, а вот тебя нет...
      Привет тебе из-за границы!
      Опять новый импульс,
      И шторм средь тиши,
      Волнение - лишь шаг из дома…
      Что хочешь: молчи, позвони, напиши,
      Пройди, будто мы не знакомы…
      И глупо. Себе в сотый раз я навру,
      А может быть, даже в трехсотый.
      Пусть все хорошо – без тебя не умру!
      Не ты, так другой – всех забот-то...
      Но только так много вокруг никого…
      ...И я, заблудившись в молитве...
      А ты, как маяк, из манящих миров,
      Где сердце стучит в схожем ритме…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. ... не бывает холодно…
      Тронь меня –
      Ладонью, душою, мыслями,
      Смешай со строками, числами
      Я это все, пожалуй, вынесу, только не гони…
      Мы теперь порознь…не одни…
      Хочешь, всю злость, и всю ревность до капли выплесни…
      Я разрешу даже временно привязь, но…
      Города гаснут печально огни…
      Мы погружаемся
      Медленно-медленно,
      Мрак, тишина, и дыхания звуки…
      Хочешь сегодня прийти ко мне издали?
      Хочешь? Я знаю…
      И протяну руки,
      Взглядом ласкаю небесное озеро,
      И поднимаюсь над ночным городом,
      Тронь меня звуками
      Голоса, издали…
      Мне с тобой... не бывает холодно…




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Щастя
      Як добре,
      Ти не знаєш української,
      Я можу вільно
      Вилитися нею:
      Тією, що дарована землею
      І матір’ю, із молоком, з дитинства.
      А мова чарівна моя, барвиста,
      Й сльоза до неї
      Приторно-солона…
      Тебе я пригортаю ще до лона,
      В думках,
      Але, вдягаючи намисто,
      Уже дивлюся в далеч:
      Горизонти,
      Мета і ціль,
      Цікавість… -
      Певно, щастя?
      Мені багато досягнути вдасться.
      Але тебе любитиму до скону.
      (І в тім теж – щастя)…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Солодкий
      Я тобі дарую веселку,
      Як і ти дарував мені світ
      В повноті кольорів, що напевно
      Залишило глибокий слід.

      Вдячна думка і теплий промінь
      Хай зігріє тебе в негоду,
      Нехай кажуть, що все проходить,
      Але ти, наче мед, солодкий…
      (милий спогад)



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Хурделило

      Хурделило цілу добу,
      Стоять край дороги,
      Вдивлятись,
      У даль збайдужіло-німу –
      То дещо дитяче…
      Награлись…
      Але я чомусь ще стою,
      І чую скрізь тишу відносну,
      Мов шепіт : Тебе ще люблю…
      Але завірюха голосить,
      І сумно стає…холоди…
      Замерзне,
      Застигне серденько.
      Уже частоколу ряди
      Круг мене, круг нього…
      Ой, ненько!
      Ой, леле, ти доле моя,
      Навіщо безкраї морози?
      Сльоза, наче з неба зоря.
      І проза…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Серпневе
      Укотре затримую дихання,
      Все слухаю музику дивної
      Ранкової чудо-пори,
      Вона все гучніш, і під стріхою
      Вже звито гніздечко, і піснею
      Ледь-ледь павутиння бринить.
      І вистигне колос: наповниться.
      Блукає житами безсонниця,
      Неначе примара. Роса
      Вже впала, сліди на околицях,
      Погладжу я трави розлогії,
      Дивуюсь, яка ж бо краса!
      Стернею поколоті ніженьки,
      Біжу польовою доріжкою,
      Стежинка до сонця, гай-гай.
      Попереду поквапом літечко,
      В сорочечці вишитій квіточках,
      Йому навздогін : Постривай!



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Процес
      Тебе ніхто не врятує, крім тебе,
      Ні від суму, ані від люті,
      Якщо падаєш - значить, так треба,
      Якщо плачеш, то сльози почуті,
      Ні, не Ним, і не Нею – землею,
      Чи то космосом - певною сферою,
      Бо ніщо не зникає безслідно,
      Все поєднане міцно системою.
      Ось зрання невдоволений настрій,
      Хоча вечір був наче приємний,
      Захотілось банального щастя,
      Захотілось кохання взаємного,
      І виношуєш думку у серці,
      Тихо мрієш про сонячне диво.
      Непомірну ціну заплативши
      Знов стаєш на години щасливою.
      Розкіш теплого хутра уваги
      До персони, до особистості…
      Ні, ніхто не врятує, тримайся,
      Бо триває процес – зрілості.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    27. Острах
      Чомусь хвилююся,
      Острах, неначе наліт,
      Ось вона куля,
      Встряне, чи ,може, навиліт,
      Ось вона, лишить по собі чіткий
      Видний слід
      Болю тілесного,
      Й того, що верне навиворіт.

      Ось вона, спроба,
      Почати все вперше з нуля,
      Ось те німе:
      «Лиш не врізатись в штангу».
      Тим паче! Справжній борець, він іде,
      І іде до кінця,
      І наплювати! Ймовірність
      «Дать маху» - не значить.

      Знову із шашкою,
      Але іще на коні,
      Знов до вершини,
      Щоб ставити стяг,
      Пити пиво
      (хоч й не люблю напій цей),
      Перемога – не гріх,
      Можна й шампанське,
      за успіх грайливе.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Гравій
      А на душі – суцільний гравій,
      Скрегоче, як по ньому йти,
      Як хочеш, то читай моралі,
      Як хочеш, то пиши листи,
      І грай на нервах, дозволяю,
      Байдужість – це страшніш за все,
      Не каюсь, але пробачаю…
      (а що з лицем?..)
      А на душі не вщухла злива,
      І ти від неї вже промок,
      Я до кісток промерзла, дивно,
      Хоч обіймаєш мене. Крок,
      І крок по гравію, кругами,
      Ось, скоро буде перехрестя,
      Що сталось? Пауза рекламна?
      А рана в серці…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Ну, де взялась розлита кава?

      Ну, де взялась розлита кава?
      Міцна, духмяна, заварна,
      Зачаклувать - зачаклувала,
      Що залилося півстола,

      Клавіатуру обминула,
      Спасла мобільний телефон,
      Така оказія…аж дурно,
      Неначе сон.

      А се тому, що ти ще зранку
      Не обігрів, не дав тепла,
      Зварив би кави філіжанку,
      Подав у ліжко, і гайда.

      Так ні, попленталась на кухню,
      Дивлюсь – годинник –
      Часу брак. Вже на роботі
      Покуштую…Тому ось так…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Дівчаткові
      Моє ти миленьке дівча,
      Іще не зіпсоване світом,
      Радієш від пахощів квітів,
      І вмієш іще пробачать,
      Хотілось тебе захистить,
      Підкласти у захист долоні,
      Нехай ми не добре знайомі,
      Та то несуттєво, вбачай
      В моїх переспівах-рядках
      Сум вечора тихого, зорі,
      І шепіт далекого моря,
      І радість дівочих чекань,
      Очікувань дива, повір,
      Я теж була схожа на тебе,
      І поглядом гладила небо,
      Літала в думках поміж зір.
      Тепер, певно, так не злечу,
      Хіба що у сні їду в Канни,
      Доріжка червона, тюльпани,
      Моє ти маленьке дівча…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Жіноча доля
      Такий холодний дощ
      У розпал цього літа,
      Протримається, кажуть,
      Цілий тиждень…

      А в мене – теплий борщ,
      І можу я зігріти,
      А на десерт –
      Компот солодкий з вишень.

      А ти не йдеш, чекаю,
      Уже на балюстраді
      Об'ява майорить,
      А ти не бачиш.

      І п’єш із кимось ти
      Десь пообіді каву:
      Запрошення моє
      Вже ніц не значить.

      Візьму й не наварю,
      Візьму, й не наготую,
      Бо все одно одна не буду їсти.

      Думки летять, а я
      Чаклую-не-чаклую
      На кухні…борщ смачний
      Кисне…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Все одно
      І все одно тулитимусь до тебе,
      Мов кошеня, і мружитиму очі,
      Мерщій цілуй вуста мої дівочі,
      Такі солодкі, наче чай із медом…
      А ти рукою, мов легенький вітер,
      Скуйовдиш ніжно мої довгі коси,
      Я поряд, я беззахисна, і досить
      Мені твоїми ласками бриніти.

      І впевнена, ніколи не образиш,
      Ні словом, ані недостойним вчинком,
      Твоя я мати, подруга, дитинка,
      Дружиною твоєю мрію стати…
      Се знаєш, та мовчиш, бо час розсудить,
      Хто прав, хто винуватий, сни, чи доля,
      А поки ми лиш разом із тобою
      У ліжку будем новий день стрічати.

      І все одно тулитимусь до тебе,
      Мов кошеня, і мружитиму очі,
      А ти, чи то не бачиш, чи не хочеш,
      Чи прагнеш бути тільки другом й братом.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Капітан Арктика*
      А ти у мене такий гарний-гарний,
      Немов зійшов з морського судна – лайнеру,
      Аеропляну міжконтинентального,
      Спокійний, мудрий, капітане Арктико.

      Сорочка білосніжна, мов у янгола,
      А комір ідеально напрасований,
      Мовчиш, і не буваєш марнословним ти…
      Я поруч, і від радощів засяяла.

      А ти у мене особливо світлий,
      Як згадую, сама свічусь, мов лампочка,
      Уважний, і мене, немов магнітом,
      Притягуєш, пірнаю в море радощів.

      Ти незвичайний, капітане Арктико,
      Даруєш зиму, і даруєш літо,
      Не варто поміж нами ставить крапочку.
      Для тебе - я, а ти для мене - світ весь.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Липневе
      Трави печені сонцем
      Наповнюють спеку липневу.
      Аромати полину,
      Густої, мов коси, трави,
      Я проводжу руками
      Неквапно від пліч і до стегон,
      Мов окреслюю, вписую тіло
      У світ цей.
      «Спинись…» -
      Щось шепоче на вухо:
      «Послухай, як вітер співає,
      У верхів'ях дерев і у шатах
      Некошених трав».
      Запах поля,
      Медів аромати у себе вбираю,
      Босоноге дитинство згадалося,
      Літня пора.
      Я тепер некваплива,
      І сильна, й гаряча, мов сонце,
      І ступаю босоніж по гострих
      Реаліях днів.
      Наче вчора
      Тягнулась, ловила дитяча долонька,
      Упіймати хотіла один бодай з тисячі снів.
      А тепер добре знаю, що сонце
      Спочити сідає, і щовечора втома
      На землю, і сутінків тиша,
      І, пірнаючи в літа розмай пишноцвітий,
      Без краю стаю щасливіша.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Хто зна...
      Ролі зіграно,
      Шампанське випито
      За тріумф та вдалий фільм,
      І за душу акторську віддану,
      Новизну, режисерський стиль.

      Кубок вручено
      Тріумфаторам,
      Зйомки скінчено! Все! Фінал.
      Задоволені
      І багаті ми,
      Кожен з нас проживав –
      Не грав.

      Обірвався сюжет.
      Сценарію недописано.
      Німа сцена.

      І хто зна, чи ми ще зіграємо
      Наречених…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. *** (все же...)
      Все же мы друг другу нужны,
      Пусть в непривычном качестве,
      Честно, я озадачилась,
      Горькое слово «прощай»
      Не произносится в шутку,
      Значит, что «в списках не значится»,
      Значит, что «двери закрыты»,
      И сургучами печать…
      Все же друг друга любим…
      Любим, и будем любить,
      Пусть, и не так, как хотелось,
      Как ожидалось, не знаю…
      Только одно, как истина –
      Токая-тонкая нить,
      Чрез расстояния лет
      Прочную связь ощущаем…
      Милый, тебя не виню,
      Знаю, причина во мне,
      В том осознании пропасти,
      И осознании связи.
      Если быть миру, то внешне,
      Внутренне – быть войне,
      Ну а пока – «прощай».
      (Однофразье).



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Душа


      Бродит душа неглиже,
      На розовеющих пятках
      Первые ранки уже,
      Все остальное – в порядке.
      Бродит…
      И ищет ее,
      Ту обнаженную душу,
      Что не приемлет вранье,
      Нужно ее обнаружить!
      Поиск.
      Длина срока – жизнь.
      Месяцев девять - в утробе,
      Далее в теле… в тиши
      Ночи душа молча бродит,
      Ей бы поймать соловья –
      Так веселее по свету:
      В мире искусства вранья
      (Только там птиц больше нету…)
      Нет, не поют, не парят,
      И тишина перезвоном,
      Из обнаженной души
      Рвутся лишь тихие стоны…
      Бродит, ведь есть чудеса –
      Край, где подобных – хоть десять:
      И, закрывая глаза, грезит…

      13.07.2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Ліхтарі
      Ліхтарі, від небес до землі,
      Випрямляючи спину,
      Стоять гордо обабіч дороги, якою іду,
      Із землі до небес дотягнутися все-таки встигну,
      Лиш достойно пройти,
      Не лишити по собі біду.
      І відірване листя
      Вже вітер жене видноколом,
      А сліди на стежині
      Прикриті травою, роса,
      Буду сильною -
      Треба, не можу лишатися квола,
      Що одна – то минуче,
      Заплетена туго коса,
      І вогонь у очах,
      Негасимий палаючий, з серця,
      Віра в день за вікном
      «горобина» задумлива ніч.
      Ліхтарі світять зір у далеких просторах,
      «Не сердься»,
      Мерехтливе «люблю»
      Лине й гасне, як вогник від свіч...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. А ніч крадеться...
      А ніч крадеться, тихо прослиза
      У шпарки, щілі, закутки, і тиша
      Дзвенить між зір, неначе сталь ножа.

      Знаходжу знов печаль свою колишню,
      Оту, що від рум*яного «люблю»,
      І зустрічей щемливого чекання,

      Коли живеш у стані «тихше, сплю»,
      Стрічати мрієш разом зірку ранню,
      І п*єш із уст цілунки і меди,

      Словами ніжно пригорнеш до серця…
      Судилося печаль стару знайти,
      Щоб виплавити радість нову «з перцем»,

      Із полумяним пристрасним «чекай»,
      «Палай, і буде світло дня крізь ночі»,
      Із теплим, винуватим «пробачай».

      І ти пробачиш, навіть як не хочеш…



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Аленушка
      Настроение что-то не спорится,
      Может, ветер не с юга повеял,
      Может, связано это бессонницей,
      Или происки лютого змея…
      Вот, сижу, обнимаю коленочки,
      Обхватила рученками ножки,
      Холод слышен от каменной стеночки,
      И на платье "растут" все горошки…
      Слезки капают, словно по графику,
      И отчаянно тают на ткани,
      Ожиданьем себя я изранила,
      И по-новой приблизилась к грани.
      Абрикосы и спелые вишенки,
      Как хочу, чтобы ты их отведал,
      Наслаждался садовою пищею,
      И прогнал прочь седого соседа.
      Говорю ему, милый мой рядышком,
      Только стоит позвать, и приедет,
      А пока только мокрые пятнышки…
      И отчаянно верю в победу.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Барвистий
      Барвисті квіти,
      І я у літо
      Порину стрімко,
      Немов пірну.
      Щаслива,
      Отже,
      Відкрита світу,
      Кохання в серці,
      Несу весну,
      І радість щиру,
      А на долонях
      Шляхи широкі,
      У сотні верст,
      Думки нестримні
      Гарцюють полем,
      Межі не бачать,
      І смуток щез.
      Яскрава сукня
      І довгі коси,
      Простоволоса
      Стежками йду,
      Туди, куди ще
      Не вкралась осінь,
      Не вкрала щастя,
      Не зна біду.
      Барвистий настрій,
      Рожеві мрії,
      І захід сонця
      Віщує ніч,
      Там зорі тихі
      Й мої надії,
      Такі ж, як зорі,
      «поклич…поклич…»



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Звичайний ранок
      Такий собі звичайний ранок,
      Гіркий і звичний присмак кави,
      Поволі пару філіжанок –
      Від сну відходила і знала,
      Що буде день, робота, зустріч,
      Розмова в тисячу хвилин,
      І відчувала твої губи,
      І часу плин…

      Маршрутом звичним на роботу,
      Задума, погляд вдаль кудись,
      І сонця промінь-позолота
      Впав на волосся, потім вниз,
      І шепіт листя про натхненне
      Чекання зустрічі, стривай!
      І липи аромат приємний,
      Медовий, наче теплий чай.

      Пора обідня, спека, вихід,
      На сонце погляд, телефон,
      Розмов шукаю новий привід,
      Луна у слухавці : Алло!
      Бажання бути ближче , поряд,
      Сильніш за гордість самоти,
      Тому пишу, коли сумую,
      І рву листи…

      Такий собі звичайний ранок,
      Гіркий і звичний присмак кави,
      Поволі пару філіжанок –
      Від сну відходила і знала,
      Що буде день, робота, зустріч,
      Розмова в тисячу хвилин,
      І відчувала твої губи,
      І часу плин…



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Аппетитное
      Чеширская улыбка, беглый шаг,
      А взгляд хитер, счастливый и задорный,
      И ноги направляются, спешат,
      Перебирают быстро и проворно,
      в тот магазин соблазнов и услад,
      минуты счастья и врага спортзала,
      ассортимент обширен и богат,
      «кондитерский», зачем о нем узнала?
      Пирожное, бисквитик и эклер,
      Творожный торт и вишня в шоколаде,
      Конец диете, мой таков удел,
      Что хоть чуть-чуть, хоть капельку,
      Но надо. И словно кот смотрю я на кондряд,
      Вот плюшка, кекс и слойка манит видом,
      Пожалуй, соблазнюсь, не устоять,
      Потом в спортзал, работать –
      Не обидно. Так утром – кофе,
      С коньяком иль без, но с шоколадом –
      И конец диете. В спортзал пойду,
      Чтоб отработать кекс, и пресс качать,
      В разгаре самом лето.
      Чеширская улыбка, беглый шаг,
      А взгляд хитер, счастливый и задорный,
      И ноги направляются, спешат,
      Плевать сейчас на тысячи калорий.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Иронический стих
      Плевать, что на каблуках,
      Плевать!
      Сиди,
      Я постою!
      Не упаду,
      стараюсь,
      Не знаю,
      как естественно
      При этом улыбаюсь,
      Но гордо на сидящего,
      Смотрю я
      Свысока.

      Давно бы перешла,
      Поверь,на низкий ход,
      Но хочется так сильно
      Оставаться женщиной,
      На шпильках, в тонкой блузе
      Или в платье бежевом,
      Что взгляд манит
      И дразнит, мыслям ход дает.

      Но видимо, придется
      Тапочки носить,
      День на ногах до вечера,
      Плюс сумка весит,
      И платье мне, видать,
      Придется в шкаф повесить
      Оно имеет в тапках
      Неуклюжий вид.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Комбінаторика
      Комбінація цифр
      Я для тебе лишень,
      На рахунок «два-три» - видих,
      Новачкам, так бува,
      Вдача влучить в мішень,
      Я про це напишу
      Триптих…
      Ілюзорність звязку,
      А хотіла душа,
      Щоб зі словом було
      Діло…
      Обіцянки пусті,
      І не варті гроша,
      Видно, марно
      Надія тліла…
      Комбінація цифр.
      Телефоний дзвінок.
      Що там далі?
      Вперед – побачиш.
      Комбінований у
      Електронний - звязок,
      Значить щось,
      Чи навряд чи значить…
      Комбінація цифр.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Плинність
      Знову минає день,
      Швидкість у ніч – фатальна,
      Хтось когось вдома жде,
      Хтось – тільки фрагментально…
      Знову впадає в сон
      Місто в тополі пуху…
      Дихання в унісон,
      І неквапливі рухи…
      Знову минає день…
      І я дивлюсь у вічі
      Сотень чужих людей,
      І на чужих обличчях
      Щось упіймаю і…
      Може мені згодиться…
      Знову минає день,
      Знаю, про се насниться…
      Ніч відкрива поділ
      І віддає брутальну
      Втіху… мужів і дів,
      Мов відкриває тайну…
      Швидко минає ніч,
      Коні жене щодуху,
      Сотні чужих облич…
      І неквапливі рухи.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. День
      День обещает быть жарким:
      Жарится блин солнца в небе.
      Завтракать будем под аркой,
      Той что в Париже, там не был?
      Что ж, собирайся на кофе,
      Фреш и омлет… Там обычно
      В воздухе пахнет любовью –
      То для Парижа – привычно.
      Позже пройдемся аллейкой
      За руки, что нам не ново,
      Сядем в тени на скамейке,
      И наслаждаясь природой:
      Пением птиц, шелком неба,
      Шепотом низкой травы,
      Запахом свежего хлеба,
      Тем, к чему с детства привык.
      День обещает быть жарким.
      Катится шар небосклоном,
      Ночь предвещает подарки –
      Нежность объятий, ни слова.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. ***(чужу біду...)
      Чужу біду руками розведу…
      Свою ж - навряд, тай годі!
      Якщо кому щось підкажу –
      Хай стане при нагоді.
      Собі ж не можу раду дать,
      Щоб зопалу і махом,
      Своє життя хіба віддать
      За тих, з ким ріс під дахом,
      А потім виринув і щез
      В міськім коловороті…
      Багато лез, багато лез…
      Я на звязку - на дроті,
      Але чи можу вдіять що…
      Незграбний неборака,
      Коли любов до тих, із ким
      Зростав під спільним дахом…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Живем по принципу трамвая...
      Живем по принципу трамвая,

      По рейсам, с остановками,

      Порою что-то выбирая,

      И спим в ДЕПО неловкие,

      Иль мчимся радостно с утра,

      А то – ползем работать,

      От радости звеним тогда,

      Как вспомним, что суббота.

      И руку помощи даем

      Тому, кто вдруг сломался,

      То тянем, то толкать берем,

      Дабы в строю остался.

      Неравнодушные к другим,

      А, может, безответны -

      Опять в вагоне пассажир

      Проехал без билета.

      По рейсам, в сотый раз маршрут,

      День ото дня и к ночи,

      Трамваи все мечтой живут,

      И кто-то точно хочет

      Свободным стать, как самолет,

      Хотя и больно падать,

      В мечтах любовь,

      В мечтах – полет

      Без форс-мажор-посадок.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. ***(немного охрипший голос...)
      Немного охрипший голос,
      С мороза слегка охрипла,
      Коса, словно длинный колос,
      И взгляд будто режет бритвой,
      Уста еще цвета вишен,
      Нектар не испить случайно,
      Походка – romantic vision,
      И тайна, как шлейф, и тайна.
      О чем замечталась, гладя
      В окно сквозь зимы узоры?
      О глади? Небесной глади?
      О море? Лазурном море?
      Без пауз роятся мысли,
      О чуде, мечте заветной,
      О жизни немых капризах,
      О далях – их километры.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. *****(воюет все-таки народ)
      борьба за трон, что длится вечность,
      и председателей полно,
      отбросив страх, смелее речи,
      и принцип жизни – домино,
      вот рвется неустанно к власти
      тщеславие, ему абсурд
      дорогу уступает, счастье,
      казалось, близко, тут как тут,
      мое взволнованное "эго"
      от честолюбия пьяно,
      ему гордыня вторит эхом,
      и снова – принцип домино…
      борьба с собою, неустанно,
      стремленье укротить свой пыл,
      и раны, колотые раны,
      сквозь них взираю я на мир,
      изжили правила морали,
      к престолу рвется нагло лесть
      под руку с хамством, вон, видали?
      таким всегда везде пролезть,
      и равнодушие удушьем
      стремится к власти хоть на час,
      вздыхает, и почти беззвучно
      берет свое, разинув пасть
      у трона толпится народу
      так много, что и не пролезть,
      и рвется ложь туда, свобода,
      невинность, зависть, пьянство здесь,
      качается и стонет древо,
      сменив правителя, вздохнет…
      забыв о том, что станет тленом,
      воюет все-таки народ…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Я - вода...
      Я – вода, а воде есть выход,
      И не важно, за год иль два,
      Но сумею найти, и тихо
      Уплыву – не расти трава!

      Я – земля, я твой тихий остров,
      И обитель твоей мечты,
      Да, со мною порой непросто,
      Хоть с тобой мы давно на «ты»…

      Я – любовь, я – последний выдох,
      Перед тем, как закрыть глаза,
      И на ушко шепчу я тихо,
      То, что громко сказать нельзя.

      Я – твое без остатка небо,
      Хочешь – падай, а нет – пари,
      Запах ночи с оттенком хлеба,
      Хочешь? - Ешь! - Только не кори!..



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Кто-то (ред.)
      Кто-то голоден,
      И на холоде
      Ест, что в полудни
      Бог послал…

      Чаем греется,
      И ждет оттепель,
      В ожидании –
      Зубоскал,

      Проклинает и
      Телом ежится,
      И тревожно так…
      А внутри,

      Сталь давно уже,
      Сталь под кожею,
      И не стоит с ним
      Говорить…

      Можно дать ему
      Ожидание,
      Лето теплое,
      Сон-траву,

      И с душой родною
      Свидание
      Состоится,
      Но не пойму,

      Как сломалась в нём,
      Где-то там, внутри,
      За стальной бронёю
      Душа.

      Насторожен взгляд –
      Ты смотри, смотри…
      Ну, и как же я –
      Хороша?

      Раны старые,
      Раны новые...
      Да теперь уже
      Всё равно!

      Эх ты, жизнь моя
      Бестолковая,
      Неоконченное
      Кино...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Воодушевление*
      Стоило прожить вчерашний день,
      Чтоб сегодня упиваться счастьем,
      Радость хороводит, как метель,
      И целует шею и запястья,
      И мурашки телом - по спине,
      Животу, к груди стремленье, выше,
      А в душе – тепло, видать, апрель,
      И капель звучаньем еле слышным.
      Радость от того, что смог пройти,
      Что унынье – только испытанье,
      Много раз встречалось на пути,
      Победил. А разочарований
      Терпкий вкус и блеклый неба цвет
      Оставлял ты для других моментов,
      Радует сегодня белый свет,
      Ты готов к любви экспериментам,
      Понестись на полной по прямой,
      Не упасть, по направленью к небу,
      Удивить, (прохожий – рот закрой :-),
      Быть собою, в одночасье – не быть.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. НЕ-ЗА-ВИ-СИ-МО

      На те же грабли судьбы
      Под барабанную дробь
      Сквозь черно-белые
      Дней полосы…

      Но даже светлы умы
      Прошли сквозь слезы и боль,
      Кусая локти, и рвя
      волосы…

      Да, настроение сплин
      Сводило многих с ума,
      Так появился раздел
      Статистики.

      Синдромом Вертера в быль
      Переболела страна,
      Статьи, заметки –
      вал беллетристики.

      Когда, казалось, застыл
      В своих стремлениях и,
      Уже спешить, побеждать
      не хочется,

      Тогда подумай о тех,
      О них, да, черт побери,
      Кто догоняет.
      А одиночества

      Тебе не хочется, нет!
      Не время близких терять,
      Тебя же им - потому
      ВЫСТОЯТЬ.

      Не стоит жизнь на гроши
      Моментов сплина менять,
      «To be continied» - как?
      Не-За-Ви-Си-Мо!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Мимо-летное
      Этот поезд на Киев –
      Четко по расписанию,
      Мы с тобой не такие,
      И не знаем заранее,
      Кто, когда и откуда,
      И куда… тем не менее,
      Мы с тобой, как все люди,
      Поплывем по течению.

      Поезд прибыл на станцию,
      Я иду по перрону,
      Ты промчался, остался бы…
      Рукавами затронув,
      Не заметил, и в спешке,
      Скрылся быстро в вагоне,
      Я привыкла, конечно,
      Да и мы не знакомы.

      И уже третий месяц
      Мы с тобою встречались,
      Время – доли секунды,
      Повстречались – расстались,
      Ты спешишь, как обычно,
      На ходу налетая,
      Ну, когда опоздаешь?
      Я момент ожидаю.

      Не педант – однозначно,
      Тогда в чем же причина?
      С виду – молод, не мачо,
      Интересный мужчина,
      Может, пробка в дороге,
      Не сработал будильник?
      Или села зарядка
      Внезапно в мобильном?

      Надоели мне, право,
      Эти утром налеты,
      Вот возьму, и заставлю,
      Сбросит пусть обороты,
      Крашу губы поярче,
      И «Шанель №5»,
      Нет! Сегодня дорогу
      Будет мне уступать!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Твоє сонце світитиме довго ;-)
      Твоє сонце світитиме довго,
      промине не одна сотня років,
      але чутиму голос і кроки,
      хоч на відстанях тисячі верст.

      І оманлива нива широка
      шляху мого від року до року,
      прагну світла, тепла і турботи,
      але в кожного, видно, свій хрест.

      Сивочола примарлива дійсність,
      я хотіла на хвильку спинитись
      і спинити набридлу вщент кризу,
      світло сонця веде, а тому

      я крокую поволі карнизом,
      і чекаю, що крикне хтось знизу,
      мов сновида, невдячний мій ризик
      перетворить на теплу весну,

      на любов, і на теплі долоні,
      на легку ейфорію у скронях,
      на ту зірку, що вічно сіяє,
      і на сонце незгасне палке.

      Твоє світло горить, не згасає,
      мабуть, йдеш до зупинки трамваю,
      коли я ще поволі п*ю ночі
      гіркуватий і терпкий мате.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Фантоми
      Я не знаю, хто ти…
      Ти – немов фантом той,
      Граєшся зі мною,
      Але гра примарна…

      Снишся, не в кошмарах,
      Але на суботу,
      Я тоді чекаю
      І у снах я гарна.

      Панна пишна горда,
      Хоча гріх є гордість,
      Глянь, яка порода,
      Розум і жіночність,

      Та тобі поготів
      Ту спіймати здобич…
      Я не знаю, хто ти,
      Ти не знаєш, хто я…

      Я – манірна кішка,
      І портова дещо,
      Ти не знаєш дещиць,
      Сни – твоя омана,

      Не дійти нам згоди
      В наших суперечках,
      Покидаю гавань,
      Знаючи – жадана…

      Ти покликав повінь,
      Ти покликав зливу,
      Аби ноги мила,
      Та мене вертала,

      Але я… я буду
      Вільна і щаслива,
      Я - звичайна жінка,
      Богом тобі дана.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Одеса-Москва
      Іде поїзд на Москву,
      А мені - на Київ,
      Мало часу - не до сну,
      Множу на чотири
      Мої радощі, а сум
      Поділю на -надцять,
      В голові потоки дум,
      А мені за двадцять.
      Мандри, ложка дзеленчить,
      У стакані з чаєм,
      Треба встигнути зустріть
      Свої весни з раю,
      Треба встигнуть охопить
      Небосхил і зорі,
      І зорати, посадить
      Мудро ниву долі.
      Романтизм в моїй душі,
      І у мому серці,
      Пишуться нехай вірші,
      Присмачу їх перцем,
      Покручу і відпущу,
      Знаю, не забудеш
      Стукіт раннього дощу,
      І цілунки, любий,
      Перекрою поміж нас
      Я емоцій плинність,
      Зберігаю попри час
      Я святу наївність,
      Ти звичайно, не чекав,
      Що та змінились речі –
      Ось перон, старий вокзал,
      І до щастя втеча.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. ***
      От синих небес даже снег перламутрово-синий,
      Макушки деревьев продрогли под песней ветров,
      И я б тебе пела, увы, на просторы России
      Меня не пускает боязнь нелюбви холодов…
      Опять сквозняки, это память листает альбомы,
      Не спится сегодня, пишу, как и раньше тебе,
      Но письма, нет-нет, не увидишь ты почерк знакомый,
      Они все сгорают в прожорливом листьев костре:
      Осенних, их каждую осень огромные копны,
      А письма, пускай, лишь горел бы пожарче костер,
      Они, как и ранее, прошлого отзвук знакомый,
      И памяти проблеск, которую Бог мне не стер.
      Ты смотришь в окно, стекла в ласах и чудных узорах,
      Я верю, напишешь еще, и напишешь не раз,
      Не мне, но я рада, манера стихов мне знакома,
      Ты жив, это – счастье, не важно, кто рядом сейчас.
      От счастья светился, когда шел за руку державши,
      Ну, что ж, поздравляю! Я искренне, веришь? А зря!
      И снег под ботинками скрипом поет как-то с фальшью,
      Размеренным темпом кружится без пауз земля…
      Следы на снегу человека отчетливо видно,
      Вот он – след побольше, а это, конечно она!
      Хотелось бы… Нет, ветер дует направленно в спину,
      Другая любовь ему, видимо, Богом дана.
      И я улыбаюсь. Достану листы и чернила,
      Пытаюсь найти что-то в памяти, и зачеркнуть,
      Предательский ветер, мороз, вкус жестокой Сибири,
      Которой, не видя, смогла в холодах упрекнуть.

      2011 0:22




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Вера в кредит
      Опять 25 – на те же грабли
      Себя как понять? Крестом и гладью
      Расписано все и шито белым,
      Опять 25, и кто поверит?
      Пытаюсь терять – немного больно,
      Но радость, когда, не сыпят солью,
      А вера в тебя, кредитом вера –
      Зерно прорастет, и снегом белым
      Дорога вперед, назад – не надо,
      И совесть чиста – бальзам отрады,
      Опять 25… и двери, двери…
      Так важно, когда… в тебя поверят.

      Момент ключевой – и ты на старте,
      Камням за спиной – отставку! Хватит!
      Тебя уже ждут и ты там нужен.
      Опять 25, но грамм, за дружбу.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Вірш моєї матусі
      Дивлюсь
      з любов’ю на
      картину,
      І бачу я її єдину:
      простеньку жінку
      із села,
      Яка художником
      була.
      Який талант же
      треба мати,
      Таку красу
      щоб написати!
      «Богданівські
      яблука» нас
      зачарували,
      «Диво-квіти»
      неземні на
      папері стали,
      Натюрморти,
      натюрморти,
      усіх надихають,
      Рідний
      Яготинський край
      В фарбах
      Прославляють.

      Н.О. Парфенович



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. М'ячик
      Різнобарвний і смугастий
      Непосидько друг мій м'яч,
      Спати намагаюсь вкласти,
      Але він нестримно вскач!
      Із-під ковдри вислизає,
      Бо непослух і пустун,
      А надворі день чекає,
      І співають пташки в гаї,
      Справ багато! Не до сну!

      Приспів:

      Скік-скок,
      Поворот,
      Побіжу хутчій,
      М'ячик за поріг –
      Я йому: Постій!
      Скік-скок з-під руки
      Крутиться швидкий,
      Мій веселий друг
      Весело із ним!

      Виховання – то серйозно,
      Малюкам потрібен сон,
      Він сприятливий для росту,
      Як сніданки з молоком,
      Научаю я свій м'ячик,
      Йому приклад покажу –
      Ось поснули ляльки й зайчик,
      Спати вдень – ото задача!
      Слухай, казку розкажу!

      Приспів:

      Скік-скок,
      Поворот,
      Побіжу хутчій,
      М'ячик за поріг –
      Я йому: Постій!
      Скік-скок з-під руки
      Крутиться швидкий,
      Мій веселий друг
      Весело із ним!

      Приспів (вдруге):

      Скік-скок,
      Поворот,
      Побіжу хутчій,
      М'ячик за поріг –
      Я йому: Постій!
      Скік-скок з-під руки,
      Та не варт спішить,
      Дай дівчаткові
      Трохи відпочить!

      01.11.2011р.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Той, Хто...


      Вона була, мов кошеня:
      Сиділа край обочини
      В куцих вельветових штанцях,
      Підбори скособочені
      На надто виношених в дощ...
      Хіба у тому значення?
      Учора був удома борщ –
      Із рідними побачення;
      Сьогодні зранку – утекла
      У осінь – вкотре чесною
      Перед собою побула
      (у робленій тверезості).
      Забула кофту й гаманець –
      «Не май», скоріше холодно,
      І кофту шкода...хай їй грець!
      В нагоді – «на вес золота»...
      Вона була, мов кошеня,
      Хотіла ласки й ніжності,
      Його, того, Хто обіцяв,
      Заприсягнувся вірністю,
      Проте узяв, та й не прийшов,
      І проти ночі – холодно.
      Вона була, мов кошеня,
      А осінь слала золотом.

      17-18.10.2011



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Щоб не зурочить...
      У скошеній траві,
      Котра так коле п’яти,
      Лежали, мов німі,
      В дурмані рути-м’яти,
      Не треба було слів,
      Слова, напевно, зайві,
      Злітали аж до зір
      У ароматах мальви.
      І павутина снів
      Оповивала тихо
      Тебе, мене і те,
      /Щоб не зурочить –
      Видих…/ І падала роса
      На трави й на зап’ястя,
      У скошеній траві
      Народжувалось щастя.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Спитала у натхнення...
      Спитала у натхнення:

      Де блукало? Що бачило

      І що знайшло цікаве.

      Заглянула у очі сині-сині –

      Розтанув іній у моїй душі.



      Погладила волосся кучеряве,

      Й схотілося мені, де діти правду,

      Дістати олівець і в захалявну

      Занести пару сотень рим-віршів.



      Котилося натхнення лугом долу,

      Ромашками квітчало мою голову,

      А я жадала в снах туди – додому,

      Де маків-цвіт і липи настій-чай,



      Там байдуже, коли яка погода,

      Мене там приймуть, і, схиливши голову,

      Тихенько шепотіла, ніби квола:

      «Не полишай мене і вибачай».



      Пірнала муза в теплі води озера,

      Ходила мовчки хвилями я босоніж

      У тих далеких і забутих, росами

      Мене купала доля – дивоцвіт.



      А я ловила зорі, тихо косами

      Сплітались люди, дії та емоції,

      Котрих стрічала і при кожнім кроці я

      Любила хай жорстокий, та мій світ.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Вірш моєї матусі
      Я народилась
      в далекій Волині,
      Тепер проживаю
      в Яготині.
      У серці у мене
      дві Батьківщини
      І кожна по-своєму
      рідна мені.

      Там – я зростала,
      до школи ходила,
      Тут – народились
      дівчатка мої,
      Там – мені Мавка
      пісні дарувала,
      Тут – щебетали
      доні мені.

      Я вміло у серці
      своїм поєднала
      Дрімучість лісів
      і блакитність озер.
      Дві Батьківщини
      в душі є у мене,
      Котра рідніша –
      не знаю тепер.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    68. Настрій неба
      Настрій неба мені знайомий,
      Зранку, мабуть, сварилось з кимось,
      Почувалось, однак, на троні,
      Хоч солоне в районі вилиць,
      І насуплені злегка брови,
      Сині очі від сліз ранкових.
      Настрій втрачено, чи надовго?
      Небеса обійнять готова.
      Цілий день нависало небо
      Над великим байдужим містом,
      А йому молока б із медом,
      І у крісло під плед залізти...
      А йому б муркотіти тихо,
      І почухати там, за вушком,
      Чи мені захотілось? Видно,
      Що мої то бажання - слушно.
      Так завжди, у робочий будень
      Тих капризів аж ціла сотня,
      Квітів літа у місяць грудень,
      Вікладаю на день суботній,
      Як і більшість, приємні справи...
      Небу, мабуть, злегка набридло,
      Захотілось, мабуть, яскравих
      Фарб, емоцій, по небу видно.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. В дощ (настрій)
      03.09.2011

      шоу барабанщиків триває,
      краплі барабанять за вікном,
      сон у руку інколи буває
      супити напружено чоло
      і вдивлятись в ніч таки стомилась,
      може й був румянець до лиця,
      але з часом, птаха, зажурилась,
      бо кохала...того молодця...

      у його долонях відчувала
      свій притулок незбагненних мрій
      інколи сновиділа ночами
      шепотіла в маренні: «ти-мій!»
      потім прокидатись не хотіла,
      на вустах немов розцвів мигдаль,
      та хмарини марева за вітром,
      він далеко... «вітре, передай
      ті рядки, що витоком із серця,
      я уже близька є до межі...
      зупиніть! нерегулярні рейси...
      припиніть писатися вірші!»

      Не римуй кохання-розставання,
      Бо у тім прозорий присмак сліз...
      Піднімайся, йди, бо на світанні
      Душу діставати з-під коліс,
      Знову йти, нерегулярні рейси,
      І рядки-рядки-рядки-рядки....
      Торгувати на роботі фейсом,
      Посміхатись, кажуть «вопреки»,
      Всупереч отим вітрам і шквалам,
      Що бунтують в ніч цю за вікном...

      Плакати, жалітись...ні, не варто...
      Спи, аби не хмурити чоло!..



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Босоніж
      Метаморфози осені –
      В краплях на склі - прозою:
      Лишила слід босий свій
      Й тьмяне ранкове «лю».
      Роси впадуть, й косами
      Краплі стечуть, босоніж
      Тихо краде осінь ця
      З уст боязке «люблю».
      Слів нечітка ритміка
      Сон віджене – ввімкне нас,
      Знову якась тітонька:
      «На, оплати проїзд»
      Хочеться десь дітися,
      І на момент вислизнуть
      З того ущерть повного...
      Осінь жену – не лізь.
      Вийду, пройдусь босоніж,
      З осінню ми схожі є,
      Плачу і я – прозово,
      Але й сміюсь до сліз,
      Вмивши лице росами,
      Знову стаю серйозною...
      З накипом дум дорослості,
      Осінь жену – не лізь.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Залюблена
      знову я залюблена укотре
      в серпень довговязий і цибатий,
      у волосся із відтінком жовтим,
      і у звичку топлес засмагати,

      у налиті яблука медові,
      у округлість помідорних китиць,
      у поля, у очі волошкові,
      погляд очі-в-очі надивитись,

      у тумани і росу ранкову,
      у твої натруджені і темні
      руки, і розкреслені долоні,
      і у мрії наші потаємні,


      у сніги на маківках у Альпах,
      і у білий одяг наречених,
      у тенети пристрастей, кохання,
      пульс і натиск крові в моїх венах,

      голод і у стан «чекаю зустріч»,
      в магію очей твоїх зелених,
      у відтінок шкіри, плечі, губи,
      у життя під емоційним креном.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Казановам
      приторно-солоний присмак сліз,
      хочеться кохання – шалу нервів,
      з-під твоїх шипованих коліс
      все частіш народжувались стерви...
      чи тому об'їхав, полишив,
      душу не топтав і не калічив?..
      добре знаю, подумки грішив...
      і плював на тисячі освідчень...
      Казаново, зраджуєш собі,
      нагуляла апетит, зібралась
      на гулянку без порожніх слів,
      і собою вкотре запишалась.
      не сталева, та міцна броня,
      від цілунків смаку не розтану...
      буду із тобою до рання,
      потім розчинюся у туманах...
      не підходить? знов не по зубах
      мій прозорий прозовий сценарій?
      Казаново, недоречний страх,
      поміняй колеса на сандалі,
      раджу називатися тихіш,
      бо який вже з тебе Казанова?
      ось такий тобі присвята-вірш
      тризна по звабливостей престолу.



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Скніти*
      програма максимум –
      для мене – мінімум –
      сюжети класиків
      і неба синього,
      і воску запаху,
      і меду літнього,
      і бруньок набряку,
      джмелів між квітами,
      жита шепочуться,
      ми – в їх історії,
      і наші вибрики –
      ні, не теорія,
      і знов сновидами
      в житах зближаємось,
      душою любимось,
      в думках – кохаємось...
      і спогад скнітиме
      на грані памяті,
      а ми – старітимем
      у тихій гавані...
      не птахи – рибами
      ми, певно будемо,
      щоб тихо дихати...
      ні-ні, не грудями...
      зітхання вирвалось,
      і очі стомлені,
      усе вдивлялась я,
      як вітер кронами
      грайливо бавиться...
      то теж із класиків...
      тебе любити – то –
      програма максимум...




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    74. ПРО...
      Холодна-холодна вода,
      А в ній усміхається літо,
      А я ще така молода,
      Кохатися хочеться в квітах,
      Й без квітів,у твоїх очах -
      Загублене сонце блукає,
      Не варто тебе пробачать,
      Але...я таки пробачаю...

      І гладить волосся моє
      Небесний невидимий промінь,
      Між нами звязок-таки є,
      До тебе назустріч - долоні –
      Спіймаю той вітер, що був
      Вночі поруч тебе, спочинув,
      Доніс твого серденька стук,
      Потішив мене, мов дитину...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Пришло письмо. Видать, настало время...
      Пришло письмо. Видать, настало время
      Сказать «прощай», негромкое «прости»…
      Мне ждать пришлось ответа три недели,
      Собраться с духом, чтобы отпустить,

      Подумать, поразмыслить, подытожить,
      О главном – если в целом объяснять…
      Ответ ждала… во снах опять тревожно,
      Предчувствие – разлука – не сбежать…

      Предчувствие, что все пройдет с годами,
      И я кого-то снова полюблю,
      Пока что занимаюсь оригами,
      Журавликов, как в сказке той, леплю…

      Но у меня гораздо все счастливей,
      Я верю, все не зря, и ты любим,
      Мне полюбить, признаюсь, хватит силы,
      Пока не время…наблюдаю мир.

      Считаю дни и создаю картины,
      Вино и кофе, как и прежде, пью,
      Мечтаю в отпуск – далеко и длинный,
      Встречать и провожать свою зарю.

      Опять веду беседы на досуге,
      С собой, внутри, несмело, неспеша,
      Волнуюсь даже, и подводят руки,
      И грудь – чего-то - тяжело дышать.

      Пройдет и это. Временные титры,
      Раздастся эхом память о тебе,
      Жизнь обманула, и притом нехитро,
      Но ты ведь был, ведь не приснилось мне.

      Да, буду помнить, звать не обещаю,
      Тепло твое со мною – тонкий след.
      И мысленно к тебе тянусь речами:
      «Привет, далекий» - эхом мне - «привет!..»




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Поиск отражения
      Помоги мне встретиться со мной,
      И в тебе увидеть часть себя,
      Ход событий полнится молвой,
      Но молва внутри – полушутя
      Надо мной смеется - жесткий бич,
      Верный признак поиска пути,
      Помутнел на небе солнца диск,
      Не смогла когда сказать «прости»,
      Словно тучи мысли в голове,
      И слова, а слово – это Бог,
      Осуждений нет, сомнений нет,
      Я в пути, найду родной порог,
      Только лишь бы в зеркале тебя
      Видеть отражение свое…
      Полюбив себя, саму себя –
      Чувствую полет - души полет.
      Попрошу простить мои грехи,
      Просто так, ведь есть моя вина,
      В том, что ночь без сна - стихи-стихи…
      Я одна и словно не одна,
      Я с тобой и порознь, это факт,
      Разве нужен лишний веский довод.
      Мне неведом страх, в моих руках
      Поиски себя, любить же - повод.





      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Ловец снов
      Пока ты спишь, я когти подточу,
      И маникюр под цвет, который любишь,
      А после сна себя тебе вручу,
      Целуй же, милый, подставляю губы.

      И дождь прошелся лихо босиком,
      Струится мягко лишь вода сквозь пальцы,
      Так радостно и грустно, так легко,
      Так хочется с тобою мне остаться.

      Ну, обними меня ты поскорей!
      И вырви из сует рабочих бренных,
      И будь, как Галилео Галилей,
      Готова я к любви экспериментам.

      И ал закат, и красное вино,
      И кровь, и сердца радостная ноша,
      Желаю молча много и без слов,
      Пока же сладко спи, ты, мой хороший.

      Пока ты спишь, я нанесу парфюм
      На тонкие красивые запястья,
      Случится, прилетит во сне Амур,
      Тебя разбудит, а пока во власти

      Счастливых сновидений и причуд,
      Над образом красавицы колдую –
      Парфюм, белье… и пробужденья жду,
      Еще чуть-чуть – и твой я сон ...

      СВОРУЮ!...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Провожатый
      Я тебя доведу до…черты,
      Одиноко начерченной грани
      Очень тонко,
      Закон возгораний
      Каждой клеткой прочувствуешь ты.

      Я тебя доведу до…Любви,
      Ты поймешь, как потоки желаний
      Твое тело взорвут изнутри…
      Я тебя доведу до…признаний.

      Буду я и покорной рабой,
      Госпожею жестокой и строгой,
      Пусть пылает забвений огонь.
      Не гаси, я прошу, ради Бога!

      Я тебя доведу до…Терпи!
      Остальное, пока что – не важно,
      Сладким ядом потехи судьбы,
      И желаний нескромная жажда.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Застереження
      Боюся, закохаєшся,
      Тому тримайся осторонь,
      А я пройдуся босою,
      Поскрипують дошки,
      І відчувати біль мені
      Сьогодні довелося, та
      Ось у вікні весна буя,
      У каві є вершки.
      І погляд мій спрямований
      У далі, що намріялись,
      Не видно у вікні того,
      З ким думкою є я...
      Ось котики вербовії
      Від променів прокинулись,
      А у мені спинилося,
      Здавалося, життя.
      Ось печива два сонечка,
      Янтар варення – крапельки,
      Але чомусь не радують
      Кумедні обідки...
      І розпустивши косу, я
      Про когось тихо згадую.
      Тихіше, не підходь, прошу,
      Скриплять старі дошки!
      Не зменшуй вперто відстані,
      У снах, прошу, не снись мені,
      Я витримаю, вистою,
      Не злись і вибачай.
      І вільною, і сильною,
      Від тебе таки вислизну,
      Не ти останній прихисток,
      Зроби, як хочеш, чай,
      І помовчи, прошу тебе!
      У стінах білих холодно,
      Відпочиваю поглядом,
      Коли дивлюсь у ніч,
      Посидь, як хочеш, осторонь,
      Біля дверей, на коврику,
      Але, благаю, на імя
      Мене не клич, не клич!
      Боюся, закохаєшся,
      Розпачливо, без відгуку,
      Без памяті, із присмаком
      Солоно-гірких сліз,
      Тому, втікай, до присмерку,
      Допоки ще не пізно, і...
      Благаю, на імя мене не клич...
      Не клич...не клич...

      06.05.11



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Проба веры
      О, Господи, открой свои врата,
      Вними душе просящей, хоть и грешной,
      /Прикрывши тело, я храню надежду, на то,
      Что буду Богом понята…/
      Молюсь тебе, прошу, пошли мне сил,
      Все выдержать, и не сползти по стенам
      В бессилии…/Иже на небеси,
      И на земле…пульсируешь по венам./
      Я верю, не оставишь, не предашь,
      Душа моя тянулась, словно к солнцу,
      В молитве за…/за Твоего раба,
      Хоть тот считал, что это несерьезно…/
      Даруй ему и мудрость, и любовь,
      И здравие крепчайшее как благо,
      Да, все минует, обратится прахом,
      Останется лишь радость! Или боль…

      Помилуй, Боже, или успокой...



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Зв*язок
      Стискаю пальці, хмурю обличчя,

      І чую зойки гіркі здаля,

      На сході – пробі!Із потойбіччям

      Звязок ладнає cвята Земля.



      Ні, то не бомба над Нагасакі,

      Здригнувся вкотре наш грішний світ,

      Цунамі хвилі - стихій атака,

      Стирає людства погорди слід.



      І зяє атом в глобальних нетрях,

      Повстане привид полин-трави,

      Змістились осі, і присмак терпкий,

      Мов на порозі ста літ чуми.



      Погорду людства дола природа,

      Непереборна і мовчазна,

      Стихії криком вона не згодна,

      З людини тиском. Іде весна



      І землетрусом ховає сотні

      Невинних й винних, правих і ні,

      Світ має ситих, та є голодні,

      Про них забуто в глибокім сні.



      Планета сногне. Вола щосили:

      Прокиньтесь, люди, я лиш одна.

      Нуртує лава в прадавніх жилах.

      А світом грішним іде весна!



      Відкрию очі, на сході – сонце,

      Світанок знову віщує день.

      У мирі з миром – природа просить,

      В мільярдів...різних...проте людей.





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Ноги

      Оновлюється світ,
      І щовесни, щороку,
      Потічок задзюрчить
      На свій веселий лад,
      І все було б окей,
      Якби не гарні ноги,
      Що визирнули з-під
      Куцих дівочих шат.
      Любуюся щодень,
      Оті – мов дві берізки,
      Рівненькі і стрункі,
      На лекції спішать.
      А ті – мініатюрні,
      Фігурні, близько-близько,
      Проходять мене повз,
      І спокою лишать.
      Ось довгі, на підборах,
      Тугі, округлі кеглі,
      Любуюся ходою,
      Легка, мов вітерець.
      Ох, ці красиві ноги,
      Вже б мої очі стерлись,
      Дивлюся без упину
      На ноги. Хай їм грець!
      Безжальна довжина
      Спідниці – наче пояс,
      А ноги на виду! -
      /Пропасниця аж б*є/ -
      Милуюся, весна
      Торкає серця голос,
      Захоплено наспівую:
      «Життя трива! Оу-є!»



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. за 30
      І яка тут до біса наука,
      Коли пристрасті рвуть на частини,
      Гордо йдеш, розіправивши спину,
      Мов модель. Як гаряча самбука,
      Доторкни – запалаєш, вустами
      Обпечеш ненароком сміливця,
      Ти тигриця, голубка і панна
      І тобі уже трохи за тридцять.
      Не чекаєш, береш, те що варте
      Хоч на трохи уваги – й поготів.
      Завмираєш на хвилю на ноті
      Насолоди. Чуттів насолоди.
      Перевернеш весь світ задля Нього,
      Він – напевно, блукає в дорозі,
      І твої вже втомилися ноги…
      Не готова сказать собі «досить».
      Все в балансі – активи-пасиви,
      Рівновагу шукаєш в коханні,
      Гордо йдеш, розіправивши спину,
      Не збираєшся тиснути гальма.
      І яка тут до біса наука?!
      А статті наукові – омана.
      Ти – тигриця, голубка і панна.
      Час настане. Кохання – в програмі.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. ***** (був настрій)
      Над тобою проллюся дощем,
      І зітхнуть крутосхили Дніпра,
      Доторкни мимоволі плече –
      Не змогла...
      Зупинити в польоті стрімку
      І спрямовану думку – катма,
      Поруч ти – моє серце в танку.
      Ще зима.
      Різнобарвні і збочені сни,
      Я борюся з відлуннями мрій.
      Як то сталось, мені поясни,
      Ні, бо, стій!
      Над тобою проллюся й помру,
      На хвилини полишу життя,
      Потім знову не раз оживу -
      Каяття...
      Я засліплена світлом твоїм,
      Непідвладні контролю думки,
      Так, мені не байдуже і з ким.
      Й навпаки.
      Сизим попелом вранішній сніг,
      Я по ньому лишаю сліди,
      Десь позаду лишився поріг...
      Назавжди.


      06.04.11



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. scio me nescire
      Зато я знаю, кто мой враг,
      И враг во мне не дремлет тоже,
      Не дай мне Бог шагнуть в овраг,
      Предав себя соблазнам дрожи.
      Не дай мне Бог, переступить
      Чрез кровь и жизнь, кого – не важно,
      Мне надо быть! Уметь любить –
      Я тоже научусь однажды.
      Греховно начиная день,
      Я мысленно безмолвно каюсь.
      И что теперь? А что теперь?..
      Нависла тучей чья-то зависть,
      Мое презрение и суд,
      И паполняет осужденье
      Души сосуд…души сосуд –
      В нем ангел, демон, неуч, гений…
      Перелистала, что вчера
      Мне показали силы свыше,
      И у вечернего костра
      Моя рука без пауз пишет.
      Герой – он тоже человек
      Обетованной, плодородной.
      Короток век…но вечен след
      Души от тьмы свободной.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. ...підозра, що лишилось щось «за кадром»...
      Тривога закрадається у сни –
      Згадати час про антидепресанти…
      Чому ось так виходить? Поясни!
      Комусь літати, іншим же – сповзати
      В кутки найпотаємніші думок,
      Занурюватись в себе чи у когось,
      І затирати, ніби до дірок,
      Зґвалтовану реальністю свідомість.
      Усе гаразд – життя вдалося, факт.
      Я не жартую, я цілком серйозно,
      Та пошук не спиняється ніяк,
      Гальмують в часі капосні морози.
      Тривога закрадається у сни –
      Згадати час про антидепресанти…
      Відносний спокій – радісно-сумний,
      Й підозра, що лишилось щось «за кадром».



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Мiж iншим

      Відцвітає падолистом осінь,
      Краплі вогкі на газетних шпальтах,
      Виє вітер, майже стоголосо,
      Одягнули рукавички й пальта.
      Засивіло снігом зимне небо,
      Зігріваю «хуками»* долоні,
      У теплі зроста щодень потреба,
      У твоїм…а ти – уже сторонній…
      Сивий дим і сизокрилі думи,
      У думках – учора на сьогодні,
      Пам*ятаю смак твоїх цілунків,
      Відновлю, як стане при нагоді,
      Закінчився наш роман осінній,
      І тайм-аут на сто довгих днів,
      Далі шо? Кінець, а чи прозріння?
      Головне, щоб ти хотів…хотів…


      * "хуками" - можна замiнити на "диханням"



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    88. *** (в метро)
      В холодному тунелі, під землею,

      Вже майже звикла, вслухалась у гуркіт

      Коліс стальних, запала тиша в грудях…

      В холодному тунелі, під землею…



      Згадалося, була-таки твоєю,

      Тримала міцно, аж до болю, руку,

      Бажала, щоб не сталася розлука,

      В холодному тунелі…під землею,



      Не бачила, не чула, відчувала,

      А ти пішов, і не повернеш в осінь,

      Хоча моя душа невтомно просить…

      В холодному тунелі під землею…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Хтось... в небесах...
      Хтось в небесах
      Палив листи –
      Туман проліг
      Надвечір містом.
      Пробіг осіннім
      Падолистом,
      Мов шепіт: «Прощавай…
      Прости…»
      Я загубилась
      У юрбі,
      Сховалась
      В лабіринтах вулиць,
      Щоб наші весни
      Повернулись,
      Багато варто
      Зберегти…
      Туман проліг,
      А небеса
      Дивились мокрими
      Очима… -
      На смуток мій,
      Що за плечима
      Розправив крила,
      Наче птах…
      Хтось в небесах
      Палив листи –
      Як я у запалі –
      Цілунки, надії,
      Спогади, дарунки…
      В душі - лиш попелу
      Сліди…
      Хтось в небесах
      Палив листи …



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Звон колоколов
      Звон колоколов.
      Он взывает к совести!
      Очищает полностью! –
      Душу приготовь.
      Веруй! Не останешься
      В полном одиночестве,
      Бог, всегда ведь рядом Он,
      Ангелом, Хрестом…
      Звон колоколов!
      Сколько в звуках радости!
      От младА до старости
      Слушаю. Итог
      Подвожу. Усталости -
      Нет! Хватает храбрости
      Устоять соблазнам – мир
      Грешен, и жесток…

      Прогуляюсь в утренню
      Давними маршрутами,
      ПризнаЮ грехи свои,
      Верую. Готов
      Слышать исцеляющий
      Звон колоколов.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. *****
      Допоки викладала я на стіл
      Папери, папки, недоречні рими,
      Поволі шаленів, мов дикий звір,
      Де сила тих, хто мав тебе спинити?
      Цунамі розіграється вночі,
      Чекатиму, смакую нову тему.
      Притиснеш – збожеволію – кричи,
      Коли здають натяті надто нерви.
      Судомить від обурення й образ,
      Не менш від ласк і любощів лоскоче,
      Послухай пару рим, і пару фраз,
      Й закрий цілунками вуста мої, і очі…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Туман
      Туман безликий приховає світ
      Від мене, і від тебе, іще зранку,
      Чужим в вікно дивитися не слід,
      Спущу гардини, відчиню фіранку,
      І знов пірну у ліжко, де ти спиш,
      Мов кошеня, примружу сонно очі.
      Обійми... Ковдрою зашелестиш,
      Зігрієш поцілунками, захочеш
      Вдихати аромат пухнастих пасм
      Білявого хвилястого волосся.
      І в чому щастя?– світ увесь для нас,
      А ми – для себе – ти і я – і... досить!



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    93. *****
      Взор посылаю на луну,

      Ты куришь, и молчишь…

      Забудь меня, не утону,

      И буду жить! Глядишь,

      И снова запоет весна,

      Напишутся стихи.

      Не буду никогда одна,

      Господь, убереги! -

      Меня, того, кто взгляд отвел,

      Того, кого узреть

      Судилось мне… Заплакал клен,

      Свою рассыпал медь.

      Осенний сон, осенний звон,

      И утренний туман…

      Приснилось счастье

      Видно мне, как яд–самообман.

      Взор посылаю на луну,

      Ты куришь, и молчишь…

      Забудь меня, меня одну!

      Меня не помни лишь!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Фантасмагорическое настроение
      Мне надоело слушать тишину,
      Уйду в толпу,
      С толпой людской смешаюсь,
      Нет, там душой я вряд ли оживу…
      Останусь жить,
      На радость или зависть…
      А шум мне не мешает ощущать,
      Что не одна, и не в стеклянной банке.
      Желанье овладеет задышать,
      Расширить чувств и представлений рамки.
      Захочется бежать так далеко,
      Куда достать по силе только мыслям…
      Туда, в края пушистых облаков!
      Туда! На высоту вершины жизни!
      Мечтанья о свиданьях при луне,
      И наблюдать красоты звездопада…
      Сновидеть наяву или во сне,
      О том, кого хотелось видеть рядом…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Голос
      - Але?!

      - Привет!



      (Отрывки фраз…

      Взволнованность

      Забрала

      Голос)



      - Ну, как дела?

      - А как у вас?



      (И пауза,

      Как невесомость…)



      - Опять дождит…



      (-Моя душа

      И мое сердце…)



      -По привычке…

      (- И как по лезвию

      Ножа,

      Скольжу)



      А ты?



      - Промокли спички…

      - Ты ведь не куришь?

      Говорил…

      - Тебе наврал –

      Привычке сдался.



      - Скажи, меня не полюбил?



      (И голос в трубке рассмеялся)



      - Ну, что ты, милая,

      Зачем?



      -Хотелось знать.

      (слеза – за кадром)



      - Хоть не любил, но ведь –

      Жалел!



      ( - Скажи кому-то и когда-то!)

      -Давай, оставим

      Все, как есть?



      - Давай! – сказал Ты облегченно.



      (Но я не верю, в то, что есть

      В сюжетах правила-законы)



      - Работа как?

      (и смена тем…

      Я выдохну перед ответом)



      -Да, все окей, и нет проблем!

      (не это главное на свете!)



      - Я рад. Не буду отвлекать!



      (ты поспешил прервать беседу)



      Гудки…

      Я все же буду ждать,

      Ведь обещал приехать летом…



      - Але?!

      -Привет!

      -А как же я?..

      (и оборвалась связь контакта…)

      Осталось мне

      Ответа ждать,

      Я получу ответ, когда-то



      27-28-сентябрь-2010г.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Киев-Красноярск
      Ты не грусти, что завтра будет снег,
      И листья зашуршали под ногами –
      Проходит все – всего короткий век,
      Не вечны мы, и ладно! И Бог с нами!
      Чего грустить и накликать беду?
      Давай дышать, любить, чтоб дрожь по коже!..
      А что, как я во снах тайком приду?
      Босая, прямиком по бездорожью,
      Тропою, по которой не ходил
      Доселе никогда никто, любимый?..
      Ты помнишь? Или нет? Как торопил
      Меня ты на концерт любви без грима?
      Ты помнишь, как взволнованно ревла
      Толпа всех наблюдающих за действом???
      А я – творила, в сердце берегла
      Любовь к тебе, живую, не по средствам,
      Манящую в далекие края,
      Зовущую, как та мечта из детства,
      Реальную, где есть и ты, и я –
      Любовь…и никуда от чувств не деться!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Завтра будет!
      Завтра будет! чай без сахара!
      Белой смерти отсрочку дам!
      Переела - хлебнула «сладкого»,
      Что пришлось на мои года.
      Оставляла надежду в лучшее,
      И цинизм мне не стал родным.
      Вот увидите, все получится,
      Розганяю сомнений дым,
      Отпускаю плохое, в памяти
      Только лучшее сохраню.
      Не просила любовь на паперти,
      И не стану! живу – горю!
      И где вам, что без крыльев выросли
      Станет знаний меня понять?
      Всюду сплетни, интриги лживости,
      Не присечь, только наказать.
      И Господь, он судьею праведным,
      Станет мне, да и вам, друзья.
      Не просила любви на паперти,
      И не стану, такая я.
      Завтра будет, и чай без сахара,
      Закаляет характер мой.
      Ощущаю я вкус и запахи
      Перемены грядут с зимой.
      Завтра будет! И это главное!
      Наплевать на заварку, чай!
      Пропишу на стене заглавными:
      «Добротой людям отвечай!»



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. No pasarán!
      No pasarán!
      Скользящая походка,
      И бедра в такт
      Туда-сюда…
      Как танец румба,
      Ты – прекрасна,
      Пьян без водки,
      А я – безумец,
      Отвожу глаза.
      Но миг –
      И снова
      Красотой
      Сраженный
      Тобой бы
      Упиваться
      До утра.
      Фантазии
      Полета
      Подчиненный.
      Да, ты такая,
      Что, No pasarán!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Слезы берут начало в сердце...
      Слезы берут начало в сердце,
      Потом уже, не знаю как,
      Толкает их событий трезвость –
      Блестят росою на глазах…

      Когда на душу ляжет камень –
      Текут, горячие, щеками,
      И эта соль… горька на вкус,
      Тихонько!

      Всхлипывать не стану,
      Платок из сумочки достану,
      Сотру остатки пудры, тушь…

      Умоюсь…
      Помолчу.
      Итоги…
      Скурю еще
      Одну под кофе…
      И смолкнет вечный диалог.

      Дышу!.. Спасибо! Слава Богу,
      Колени сбить еще пороги
      Найдутся.

      Мир у моих ног!

      (улыбка, вроде стало легче…готова жить, а время – лечит)




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Когда-то я взрослеть таки начну...
      Когда-то я взрослеть таки начну –
      Взращу цинизм, посеянный на грядках,
      Сожгу на пепел школьную тетрадку,
      В которой рифмовала сон-траву,
      Влюбленность и волнения души…
      И первую любовь запечатлила…
      Любовь? Вздохну…о, как же я любила!
      Сожгу дотла наивные стиши…
      И новой, будто с пены, оживу,
      Начну пускать в глаза прохожим пену,
      И мысли поменяю непременно,
      Курить под кофе вечером начну,
      Гонять понты, с иронией на «ты»,
      Вести беседы про извечный шоппинг,
      Корить себя за свитер, что не в моде,
      Добавлю в сердце черствость пустоты…
      Забуду слезы, не смогу рыдать,
      И голос обретет акцент металла…
      А чувства…их в валюте посчитала,
      Ноль целых, не добавить, ни отнять…
      Неподобает женщине носить
      Очки из стекол розового цвета,
      Романтика – сегодня под запретом,
      Мне надо научиться мертвой жить.
      Родится дочь. И вечером, когда
      Она попросит материнской ласки,
      Я на ночь расскажу ребенку сказку,
      О том, какая взрослость - пустота…
      Живи дитя, умей еще мечтать,
      Летать, пока не поостригли крылья,
      И папа с мамой, они тоже были,
      Как ангелы…сумела жизнь сломать…

      Когда-то… Не сегодня, и не факт,
      Я не готова к резким переменам,
      Стать черствою – себе самой измена,
      Пока с надеждой, в Бога на руках…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Дадут тому, кто...
      А в Красноярске пять утра…
      И полночь в Киеве… Не спится.
      К тому же знойная жара –
      В разгаре лето. Пыль дымится.
      Не спит мать русских городов!
      Я вот, присела к монитору,
      За чашкой чая за столом,
      Пытаюсь приручить свой норов.
      Ну не могу уснуть вообще,
      Пока усталость одолеет,
      Я жду, читаю… Как по мне,
      Ночь есть стихией вдохновений.
      Прошлась пешком я два км.
      Люблю походы, жаль, нечасто
      Приходится ходить в них мне…
      Люблю мечтать…и верю в счастье…
      И парень с девушкой идут –
      Их обогнала – легкость шага,
      Вот это да! Любви - салют!
      Хоть девушка слегка хромала
      (врожденное увечье), НО!
      Он полюбил ЕЕ за душу!
      Вот это да-а-а-а! (Я о своем…)
      Дай Бог им счастья! Ветер кружит
      И поднимает мелкий сор,
      А я иду, и наблюдаю…
      Не каждый любит, кто здоров,
      Не всем даны ключи от рая.
      Задумалась опять…молчу…
      Стучу по клавишам удобным,
      Судьба – не сродни палачу,
      Дадут тому, кто чесн пред Богом.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Настроение
      Вот, на сердце осадки…
      «Нажимаю» на сладкое,
      И не с меньшим азартом
      Поругаю украдкою…

      Беспокойство и пауза –
      Ожиданья позиция,
      Это то, что осталось мне.
      Я себе – инквизиция.

      Надо душу помиловать,
      И любовью побаловать,
      Принудить, изнасиловать
      Страсти сладкой отравою…

      Жду тебя с нетерпением
      И со рвеньем души,
      Постучи в мои двери…
      Или хоть напиши…

      28/07/2010г.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Собор душі
      В соборі сьогодні паніка,
      В соборі сьогодні сполох,
      Один із опорних каменів
      Дав тріщину при основі…
      Всю ніч завивала віхола,
      Ввірвалась, якби не грати,
      Було що – усе проїхали,
      Тепер що? Не помирати!
      Собор почорнів від роздумів,
      Ченці зачинили двері,
      І заспіви стоголосії
      Застигли в ефірі тери…
      Бродила я териконами,
      Шукала кохання, віра
      Мене провела безоднею,
      Щоб я водночас прозріла!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Память о былой браваде
      Картавлю «р»,
      Но на спор скоро
      Произносить беспрекословно
      Смогу любые «э-р-р»-слова.
      «Профессор» нарекли любовно,
      О, если б знали то «премного»,
      И как болела голова…
      Учебники…Недосыпанье…
      Быть первой, лучшею желанье…
      Еще и первая любовь…
      И школьный вечер, дискотека.
      Признание…позор побега…
      Потом – испорченная кровь
      Моим, влюбленным без ответа,
      Еще с детсада стран Советов,
      Мальчишкой с класса,сорванцом...
      Он пошутил тогда не к стати,
      Хотя мечтал о…впрочем, хватит…
      Тепер не надо лишних слов!
      И без конца олимпиады,
      Устала так, что право, рада,
      И наконец-то выпускной!..
      И только старые тетради,
      И золото – медаль в награду
      На память о былой браваде.
      Свобода! Завтра – выходной!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. На сон грядущий

      Закрой глаза, дыши поглубже,
      Почувствуй сердца ровный стук,
      Прислушайся – меня послушай,
      Не то сбегу из твоих рук.
      Могу тебе сто раз присниться,
      Невинной и порочной, спи,
      Рисуй мой образ на страницах
      Воображения вдали…
      Закрой глаза и фантазируй,
      Меня ты как нарисовал?
      Наверно, сказочно красивой,
      Такой, какую с детства ждал,
      А я – земная – плоть и кости,
      Напор, и дерзкая внутри,
      Не чистая порода – помесь,
      Характер – сложно говорить.
      Закрой глаза, я разрешаю,
      Раба твоя и госпожа,
      И образ мой к утру расстает.
      Уйду, в реальность, неспеша.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. - & +
      Минусы и плюсы,

      Полюса и полосы…


      Время для дискуссий -

      Так, чтоб дыбом волосы.


      Время откровений,

      Поисков желания.


      Вдох – под настроение,

      Форма, содержание…


      Спор с собой и миром,

      Гонка вдохновения –


      Прочерки…и рифмы,

      Места нет волнению!


      Строчки, диаграммы,

      Усыпленье совести –


      Цель мега-программы

      «Уничтожить полностью»



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Друзья


      Когда вы в меня верили –

      Боялась предать веру!

      Горела огнем стремления,

      И цель добивалась смело.

      Когда мне дарили временно

      (Все временно – вот в чем сложность)

      Доверие, дружбу, преданность –

      Искала творить возможность.

      Сильней становилась, цельною,

      Когда не врала пред Богом,

      Сидела надежно в стремени,

      И конь выбирал дорогу,

      Как важно, когда уставшая,

      Имела ночлег и хлеба,

      Друзья, за мое пристанище,

      Поклон и молитва в небо.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. *****
      Ревность и зависть – опасные чувства,
      Не попадайся на сплетней искусство!
      Не поддавайся иллюзии лести!
      Сердце – на месте, и разум – на месте!

      Не интригуй передачею фактов –
      Тот, кто захочет, расскажет когда-то,
      И не влезай ты в открытую душу –
      Это колодец – табу Бога – рушить.

      И открывай свои очи пошире –
      Столько прекрасного есть в этом мире!
      И не предел этот солнечный мир,
      Словно ступени волнений огни,

      Вихри эмоций дают жизни вкус,
      Терпкость и сладость, и горечь, боюсь…
      Это и есть помесь красок и масла –
      Чувствовать жизнь – бесконечно прекрасно!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Любимой Машке!

      Грусти капелька,
      Радости – море,
      И невеста
      Станет женою,
      Бал в разгаре,
      Сияют очи,
      Свадьба!
      Радость
      До глупой
      Ночи!
      Круг друзей
      Станет шире,
      Крепче,
      Обниму
      Я тебя
      За плечи,
      Пожелаю
      Мечтам
      Всем сбыться,
      И желаниям
      Воплотиться.
      Пью вино
      Все, до дна,
      С тобою,
      Чтоб вся жизнь
      Расцвела
      Любовью,
      С чистым
      Сердцем
      И верой
      Стойкой –
      Будь счастлива!
      И…
      «Горько»!
      «Горько!»

      17.07.10



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Н.З.
      Я уйду
      Еле слышно
      В рассвет,
      Одолжу
      Пару крыльев
      У неба,
      И в бреду,
      Полупьяном
      Бреду,
      Помечтаю
      О том
      С кем хотела…
      С кем летала,
      Терпела,
      Могла,
      Ожидала,
      Бывало
      Мечтала,
      Попытаюсь
      Взлететь –
      Не смогла…
      Не хватило
      Мне сил,
      Подустала…
      Не хватает
      Влюбленности
      Искр,
      И тебя,
      Словно нет
      Кислорода…
      Крылья
      Сжег
      То ли солнечный диск,
      То ли слабость
      Ненужной
      Свободы.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Замены нет
      Как заменить того, кому замены нет?
      Таков ответ – есть исключенья с правил:
      «Никак не заменить! И через сотни лет
      Замена быть не сможет актуальной»
      Ведь речь идет о личности, любви,
      Переживанье радости и счастья…
      Люби себя! Ты слышишь? Береги!
      Пусть Бог хранит! Прошу, не оступайся!
      Замены нет тебе в моей душе,
      В моем ранимом слишком емком сердце…
      Я – мотылек. Я кошка… Я мишень…
      Попалась…оступилась незаметно…
      Люблю тебя, как друга, как сестру,
      Как солнце, нежность, милую улыбку…
      До завтра! И в бокал себе плесну
      Надежду на рассвет, хоть счастье – зыбко…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Мой дом
      Мой дом – оплот моей души,
      Терзаний и покоя жизни,
      Он недалек мне и неблизок,
      Люблю в тени его тиши
      Забыть о том, что где-то есть
      Ничтожный мир педантов-мачо…
      Мой дом – оплот – а это значит,
      Что настоящей в нем есть жизнь…
      Он полон смеха, детства, игр,
      Безумной страсти и тревоги,
      Я – странник, что устал с дороги,
      Прилягу наблюдая мир…
      Мой дом… Еще горят огни
      В его уютных теплых стенах
      И подымается по венах
      Хмель неисчерпанной любви.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. От всей души (посвящаю С. Марии)
      В преддверии Нового года,
      Когда отдыхает природа,
      Я встретила яркое солнце.
      Звезду. Необъятный пожар.

      Эмоций изрядно хватило –
      Страстей неуемная сила
      Манила, звала, заводила,
      Запела от счастья душа!

      Теплом я твоим согревалась,
      А ты – бесконечно давала ;-)
      Эмоции супер-финала,
      Где место есть только для звезд.

      По-детски осталась наивной,
      Душевной и мудрой, игривой,
      Достойной любви. Будь счастлива!
      А счастье с тобой – не вопрос!

      Будь самой любимой на свете!
      Дари свое жаркое лето!
      Тебе улыбаются дети –
      Они сердцем чувствуют мир.

      Желания сбудутся – знаю!
      Тебе в светлый день я желаю:
      Пусть радость искриться без края!
      Крепчайшей семейной любви!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Живи для себя!..
      Живи для себя –
      Так – легче:
      Не гнуть под кого-то плечи
      И быть головой себе…

      Бывает любовь
      П О К Р Е П Ч Е!

      Тебе не встречалась?
      Легче – не мне –
      одному тебе…

      И легче ли? –
      Что ж не знаю…
      Я та, что в любви
      Сгорая
      Могла потерять,
      Что есть…

      Рассветным
      Звенит трамваем
      Моя речь…и затихает…
      Тебе остается
      Память
      Нечастых
      Случайных встреч.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. За кавою(роздуми)

      Трохи у відчаї,
      Не менш - утомлена,
      Кава – за звичкою…
      Битва з гормонами.
      Пошук. Самотність.
      Поклик душі.
      Вільна укотре.
      Сповідь віршів.
      Знову окрилена
      Мрією давньою
      Дивною, милою,
      Дещо фатальною,
      Часом вдивляюся
      В погляд самців,
      Вкотре спиняюсь.
      Гризу олівці.
      Повна жаги до
      Життя неутримної,
      Віри у щастя,
      Кохання єдиного,
      Зраджую вкотре
      Собі і сама…
      Викликом долі
      Серця зима.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Вы не могли б, случайно...
      Вы не могли б, случайно,
      Со мною выпить чаю;-)
      А то я замечаю
      Туманится мне мир?
      И как-то невзначай, но
      Все-таки скучаю…
      Скучаю я по ласке…
      А, может, по любви?..
      Сегодня в семь? Иль раньше?
      Прошу, не надо фальши,
      Не думайте, что дальше,
      Как будет – тому быть…
      Немного несерьезно?
      Пусть будет так! Курьезно!
      Вы не могли б случайно
      Любить меня? Любить!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. *****
      Я устала от шторма эмоций…
      Успокоить себя чем не знаю…
      Вне сомнений – весь мир диспропорций
      Бесконечен – без края до края…
      Состояние близко к припадку.
      Истерзала я ревностно сердце –
      Наблюдая за жизни закатом
      Я устала, но некуда деться…
      Еще вера в душе сохранилась,
      О рассвете моих горизонтов.
      Я застыла, хотя сердце билось,
      Билось больше, чем года сезонов.
      Оттолкнуться б от мысли о жизни,
      И прочувствовать, что там и как…
      Потерялась. Устала. Застыла – это факт.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Схематика
      Схематика доволі небезпечна –
      Ти. –Я. – Вагання. – Пошук. – Перебір.
      Скажи, котра із ланок є доречна?
      Котра завада – причаївся звір?

      Котра зі схем однаково фатальна:
      Ти. – Я. – Самотність. – Спокій. – Серця шал?
      Ускладнюю?.. Не мисли тривіально! –
      Незчуєшся – зажебрає душа.(!)

      Незчуєшся – і роки пролетіли!
      Незчуєшся – і в скронях сивина…
      А ми були …Таки чогось хотіли…
      ...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Я стану вухами...
      Я стану вухами,
      І буду слухати,
      І буду слухати…
      А ти – мовчиш.
      Невже не вдасться нам
      Вогонь роздмухати?
      Душа оглухлою
      Блука вночі?!.

      Підземка охає
      Денною втомою:
      Я чую відгуки…
      А ти – німий.

      Невже затримую
      Сюжет із кроками
      У віддаль мріяний?
      Облиш. Спини(-сь)!..

      Сповзаю стінами
      Копальнь свідомості,
      Бажаю вислизнуть,
      Порвати круг.

      А ти…Ти вислухав
      До непритомності
      Мого у відчаї
      Серденька стук.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. ???
      Розлився ранок недопитим чаєм:
      Ще трохи теплий, і бадьорить свіжо,
      А я…занадто, певно, заскучала…
      І ти мене жадаєш ніжно-грішно…

      Світобудова почуттів мінлива,
      "Накручую" себе занадто часто,
      Проте щаслива, завдяки…щаслива!
      Давай поп*ємо чаю, якось, разом?



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    121. В Шварцвальді, напевно, зима...
      В Шварцвальді, напевно, зима
      Кружля на околицях міста
      І землю вкрива падолистом
      Своїх не розкиданих шат...
      Я знову „качаю права”,
      Гризуся за місце під сонцем...
      То, мабуть, вигулює стронцій
      В повітрі, у водах...в слова
      Чомусь проникає токсин –
      Стають вони метафізичні...
      А я...Я ще вірю в дива...
      І в Київ приходить зима



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Матусеньці
      Я не знаю, чи всі діти на світі мають таку маму, як моя. Я виросла, і через 25 років після свого народження пишу ці рядки. За весь це час, всі мої 25 років, які я маю на даний момент, моя мама мене підтримувала, завдяки їй я стала... ні, ще безперечно, я не маю міжнародного визнання чи ще якихось там регалій, проте можу сказати впевнено :"Моя мама дала мені більше, ніж життя,дякуючи їй я щаслива і ношу в серці почуття любові"



      Якби серце могло говорити,

      То воно б проволало щосили -

      "Я люблю тебе більш за все в світі!",

      Ти мені дала долю, зростила.

      Пам*ятаю вечірні розмови,

      Пісноспіви разОм пам*ятаю,

      Ти мій янгол, мій світ веселковий,

      Моє щастя і радість безкрая.

      Мамо мила, моя дорогенька,

      Я люблю тебе,рідна лебідко,

      Ти підтримати вмієш, веселиш,

      Розважаєш мій смуток нерідко,

      Я вклоняюся низько у ноги,

      Ти зростила мене й окрилила,

      І відкрила у світ всі дороги!

      Я люблю тебе! Твоя дитина.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Приходь
      Не треба зізнань.
      Зітхання є зайві.
      Зі смаком бажань
      Давно я знайома…
      Змінила б я жанр,
      Але на світанні
      Прокинулась і,
      З*ясувалось – не вдома.
      Ти слів не шукав,
      Не думав, що стане
      Сміливості стану,
      Зі снів моїх зник…
      А я – написала тобі
      Телеграму – бувай,
      Солоденький,
      Приходь в мої сни.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. В морози

      Чекала, коли прийде літо,
      Окрилена думками щастя
      Про море мріяла і квіти,
      І поцілунки на зап*ястях…
      А ще – про довгії розмови,
      Які вести – то насолода,
      Бо світ відкрити в кожнім слові –
      Реальна є таки нагода.
      Про дотик вуст, легке тремтіння
      Ще не розбещеного тіла…
      Яке лягає на каміння…
      Про порух вітру у вітрилах.
      А ще – про небо і про спеку,
      І зливу, куряву щоб збити…
      Окрилена думками щастя
      В морози мріяла про літо.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Самокопання*

      Гіпертрофований мозок
      Мабуть, найтяжчим процесом...
      Втома...неВИмовна втома
      Від емоційного пресу.
      Знову судоми-судоми...
      НенавісНЕ розбирання
      Роздумів, образів,тону,
      Потім, мов ліки, КОХАННЯ.
      Самокопання сприяє
      Розладам нервосистеми...
      Я усе далі втікаю,
      Та повертаюсь на сцену...
      Я усе далі знаходжу
      У світі всесвіт реалій...
      І повертаюсь у кожну
      Мить, балансую на грані...
      Розум втомився шукати
      Логіку дій самогризства...
      Трохи іще поблукаю,
      Потім – ЗЛЕЧУ
      Із карнизу...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Прощання
      Зимно...Дивно,
      Трохи сумно,
      І душа щемить...
      Намагаюсь відтягнути
      Я прощання мить.
      Димно...Весело і грішно
      Місяця зими...
      Я з тобою буду ніжна,
      Запахом трави...
      Потім задзвенить потічок
      Талих снігомас.
      За здоров*я ставлю свічку –
      Ніби в перший раз
      Віддаю себе у руки
      Я Господніх сил...
      Чую звуки...чую звуки.
      Далі – голоси.
      Мимоволі мружу очі,
      Зморщую чоло...
      Полюбила, що ще хочу?
      От так занесло!
      Злива. Злива!..
      Райська злива
      Літа моїх мрій.
      Я щаслива.
      Ще щаслива
      В слабкості своїй.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Стан душі


      Ковтати сльози марно,
      Давно скінчилась гра,
      Актори за кулісами
      Вже п*ють вино шампанське,
      Любов – то тільки вигадка,
      Є витвором нутра,
      Не треба сліз і виснажень,
      Доросла гра у цяцьки.
      Я очі-в-очі з вірою
      Дивлюсь, немає меж,
      Нескромна і настирлива,
      Десь сором загубила…
      Про що ж дитя задумалось?
      Ніяк не розбереш…
      Симпатія? Чи пристрасть то?
      Чи, може, полюбила?
      Під поглядом прискіпливим
      Актор бувати звик,
      На міміці і дотиках
      Він знається найкраще,
      Блукає в неба синяві
      Душевних фібр моїх,
      Сьогоднішнє…окрилене
      Прийдешнє і вчорашнє…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Дорослість


      "Бавитись в іграшки" досить,
      Гра може бути фатальна!
      Тихо заспівує осінь
      Пісню свою сповивальну.
      Зимно. Доволі нелегко
      Жар свого серця тримати.
      В небі курличуть лелеки
      І відлітають в бік хати...
      Дому своєму дитинства
      Я уклонюся, згадаю,
      Як проминав падолист там...
      Мабуть, тоді інша зграя
      Сумно курликала в небі,
      Ніби магічним ключем
      Світу позначила двері...
      Осінь. Думки...Серця щем.

      © Віта Парфенович, 23-01-2010



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Заколисуй...
      Заколисуй мене на вітах
      Отих лип, з дитсадка, пам*ятаєш?
      Поцілуй ніжним подихом вітру.
      Захисти від...Ти сам, певно, знаєш.

      Проведи лабіринтами серця,
      І даруй щохвилини, щомиті
      Свою щиру любов, трішки з перцем,
      Щоб не зміг нас весь всесвіт спинити.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Батьківські турботи

      Ваша Галя
      Така краля,
      Симпатична
      І пригожа,
      Хай стає
      З Сашком до пари -
      Буде шлюб
      Непереможний.

      Ваша Вітка
      Така квітка,
      От Русланові б
      До пари!
      Треба що -
      Усе б дістали
      І весілля
      Відгуляли.

      Ваша Люба
      Серцю люба,
      Тож давайте
      Не тянути,
      Повінчаєм
      Вашу Любу
      З нашим Ігорем
      Прилюдно.

      Ваша Тома,
      От халепа!
      Надто наш
      Синочок гарний!
      Забезпечений,
      З зв*язками...
      Хай шукає
      Іншу пару!

      Тома думала-гадала,
      Та кохання як убити?
      Надто дорого кобіті
      Доведеться заплатити...

      Повінчалися таємно...
      Та хорошого замало,
      І комусь іще цікаво,
      Що чекає на цю пару?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Чекай!
      Чекай! Ще чай не охолонув,
      І тістечко не допеклось.
      Схопи мене за руку, ногу,
      Чи ще за щось,чи ще якось.
      Тамуй жагу своїм цілунком.
      Не йди! Послухай свого „я”
      Ти
      Був
      Найкращим
      Подарунком
      Одного вихідного дня.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    132. Ось я...
      Ось я – із плоті, крові і кісток,
      Перед тобою, зведена в сум’яття...
      Ти, мій герою, снів, „брудних” думок –
      Сумний діагноз. Плаха. Кат. Багаття...
      Вмикаєш вчасно в мізках диктофон,
      Як слово мовлю, фрази пишеш-пишеш...
      Який із того, зізнавайсь, резон?
      Я шила сукню ще торік, із вишні....
      А ти все пив, і пив сік моїх вуст
      В моїх півснах, і збоченнях фантазій,
      Спиняючись, щоб не лишити глузд...
      Я – утікала в Рим, гуляла в Празі,
      Пила вино, й бурштиновий нектар,
      Сміялась до істерики, до болю,
      Тебе любила...Ти – не покохав,
      Але лишилась я таки собою.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    133. *****
      Кроки. Вулиця.
      Обернись назад!
      Може статися,
      Обманулася...
      І хотіла ще
      Погляд упіймать...
      Просувайсь!Вперед!..
      Кроки.Вулиця.
      Дома чай і мед.
      Спогади вкладуть
      В сон, солодкий сон,
      І нам-(мріється),
      Як були разом...
      Рахували путь
      Від землі до зір...
      Так, відмінниця
      Ти була тоді.
      Вірила в дива,
      І духмяний дим
      Вився травами...
      Проминулось – вир
      Буднів упіймав,
      На свій лад змінив
      Коми – крапками.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    134. (посил у Всесвіт)
      Якщо ти народився,
      Мене відшукай.
      Я тобі намалюю
      До серця маршрути...
      Якщо десь загубився –
      Хоч голос подай,
      Відповім, не мине
      Ні хвилини-секунди,
      Якщо сумно тобі –
      Не сумуй – все прийде,
      І кохання, і ніжність,
      І ночі безсонні,
      Відшукай лиш мене,
      Поклади суму край,
      Відпочинь поруч,поряд,
      В солодкім полоні.
      Якщо десь не фартить –
      То не привід не йти,
      Не шукати, здаватись
      В змаганнях без правил.
      Якщо серце живе,
      То воно заросте,
      Оживе в ньому сила
      Безмежно кохати.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    135. (відверто)...
      Я втікаю від того життя, яке мала,
      До нового, де друзів і рідних нема...
      Як мене оце все...буду чесна – дістало,
      Із чумою укотре приходить зима...
      Я жива ще, а душу розхристано в шмаття,
      Я вдихаю,і серце ганяє ще кров...
      Розцвітаю...мов квітка, мов біле латаття,
      Гасне тихо надія на...show mast go on...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    136. Проходящий



      Ты один из проходящих мимо,
      Не скрываю, задержала взгляд,
      Ведь без красок фальши и без грима,
      И глаза естественно горят.

      Оказалось, человек известный
      И желанный (ох, не мной одной!),
      Много светских девушек-прелестниц
      Тосковало, право, за тобой.

      В списках быть трехсотой не зазорно,
      Парень видный – и понятен спрос,
      Только после барышни двухсотой,
      Остальных пускаешь под откос…

      Ты утратил вкус любви страданий,
      Нипочем волнения души,
      Избалован. Кто-то в ожиданьи
      Еще ждет, что голову вскружит (?)

      Я не жду, ловца в тебе узрела,
      Паутина - сколько в ней сердец?
      Мимо проходи, любимчик, смело,
      La finita! Fin! Фінал! Конец.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Фінал
      Ти дивився на мене
      І думав,
      Я не думала –
      Бачила, знала,
      Що занадто, заблизько
      Фінал наш,
      І програти –
      Я права не мала!
      Усміхався,
      Ловила в повітрі,
      Запах владно-солодких
      Парфумів,
      Я хотіла розквітнути–
      Й квітла,
      Ти не думав,
      Що гратиме... буря.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Осінній
      Філіжанка кави.
      Прохолода вулиць...
      Опади (місцями).
      Ти...і я - любуюсь...
      Посмішка-іскринка,
      Далі від печалі,
      У душі – дитинка,
      А із виду – краля.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    139. Пристрасті блюз...
      Вщухла ледь злива,
      І я іду
      До тебе, милий,
      В нашім саду
      Вишні достигли
      І налились
      Соками...Видно
      Ми віднайшли
      Часточку раю,
      Й разом були,
      Та не згадаю
      Щоб снились сни
      Про спільне щастя,
      Згоду, сім’ю...
      Не пам’ятаю...
      Та визнаю,
      Склалось,одначе,
      Час проминув,
      Спеку побачень,
      Ти не забув.
      Ще пахне тіло...
      Смак моїх вуст –
      Спогадом лине –
      Пристрасті блюз.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    140. Только "Гость"
      Я вчера размышляла...
      И знаешь,
      Посетила как раз
      Меня мысль...
      Ты успешен,
      Красив...Обладаешь
      Капиталами...
      Чувствуешь жизнь...
      Мне не надо
      Быть в списках
      Трехсотой!
      Стать счастливой хочу,
      Без оков...
      На размене симпатий
      Попробуй
      Обойти ты меня.
      Будь здоров!
      Я прозрею,
      Взгляну свежим виглядом
      На тебя, на таких же...
      Как ты...
      Надоело играть,
      Право, в прятки.
      Надоели
      „Для вида” цветы...
      Я пыталась понять...
      В чем причина,
      Почему не могу
      Строить мост...
      Догадалась.
      Ведь ты же мужчина!
      Строй не строй –
      Для меня –
      Только „Гость”.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    141. Если это возможно...
      Ты побудь со мной рядом,
      (Если это возможно) -
      Закружусь листопадом,
      Опаду тебе в руки!..
      Слов не надо! Не надо…
      Сердца стон – эхом звуки…
      Обретаю тебя
      После долгой разлуки.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Это утро...)))
      Это утро начнется с рассвета,
      Чашки кофе, и сладкой конфеты…
      И еще, чтоб добавить окраса –
      С поцелуев и трепетных ласок.

      Свежесть рос напоит день грядущий,
      И осилит дорогу идущий,
      Ты бесстрашен, и храбрый, мой воин,
      И в объятьях твоих я спокойна.

      Так приятно, сон тает туманом,
      После ночи мы оба чуть пьяны,
      Облачаю себя в шелк духов,
      Свежих нежных цветов-васильков.

      Закрываю плотнее гардины –
      Пусть ликует час сумерек длинный,
      Я смотрю в твои ясные очи
      Продолжая безумие ночи!



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    143. Краще...
      Столиця. Бабуся
      На костур спирається –
      Проходять повз неї,
      Спішать перехожі.

      Старенька стоїть,
      Бо душа опирається
      Безвиході, відчаю,
      „Жити не можна!”...

      І тисячам-сотням
      Пустих обіцянок,
      Розваг-демагогій
      І теледебатів...

      Із вірою в Бога
      Є кожен день святом –
      Старій невтямки,
      Що вже й Бог не в форматі.

      Петрушка, цибулька,
      Все свіже, недорого,
      Без ядів-нітратів,
      І присмаку хімії

      Бабуся за гривню
      Продасть „із походом”
      Від щирого серця,
      Лиш дайте надії

      На краще життя,
      І на пенсії розмір,
      Щоб можна було
      Без торгівлі прожити!

      Проте, продавати,
      Старій так здалося,
      Все ж краще, ніж милості
      В люду просити.


      ****

      Столиця. Бабуся
      На костур спирається –
      Проходять повз неї,
      Спішать перехожі.

      Старенька стоїть,
      Бо душа опирається
      Безвиході, відчаю,
      „Жити не можна!”...

      І тисячам-сотням
      Пустих обіцянок,
      Розваг-демагогій
      І теледебатів...

      Із вірою в Бога
      Є кожен день святом –
      Старій невтямки,
      Що вже й Бог не в форматі.

      Петрушка, цибулька,
      Все свіже, недорого,
      Без ядів-нітратів,
      І присмаку хімії

      Бабуся за гривню
      Продасть „із походом”
      Від щирого серця,
      Лиш дайте надії

      На краще життя,
      І на пенсії розмір,
      Щоб можна було
      Без торгівлі прожити!

      Проте, продавати,
      Старій так здалося,
      Все ж краще, ніж милості
      В люду просити.

      Вдихаючи дим
      Переходу тісного,
      Стоїть одиноко
      Вона...час від часу

      До неї хто-небудь
      Неквапом підходить –
      Спитати, купити –
      Зробить старій ласку...

      І той перехід
      Не здається огидним –
      Сховалась бабуся
      У ньому від світу –

      Рятунок від суму
      І безвиході, видно,
      Біжить від самотності
      Жіночка літня...



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    144. ТЫ УМЕР!
      (стих посвящаю К.Б.Г.- человеку без совести и чувства собственного достоинства)



      Ты умер вчера,
      Хотя еще жив,
      Поминок не будет,
      Не смейся,

      Ты умер, и участь
      Свою заслужил,
      Вернутся ко мне
      Не надейся.

      Ты умер, нет слез,
      Лишь только оскал,
      Холодный, жестокий,
      С обидой.

      Ты умер, мой друг,
      Разве это не знал?
      Будь в курсе –
      Пропал ты из вида.

      Не жду новостей,
      Для меня ты – не жив,
      Забыла, прости…
      Я не помню.

      Ты умер – я знаю,
      Хотя хоронил
      Меня ты
      При здравии полном.

      И ветер завыл,
      Будто пес на луну,
      И как тебе, там,
      В преисподней?

      Меня ты любил?
      Но мечты обманул,
      Разбил, надругался,
      Злословьем

      Порочил, позорил,
      Обманывал, лгал,
      Теперь не прийму,
      Не надейся.

      Ты умер вчера,
      И исчез навсегда
      В моем искалеченном
      Сердце.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Чужой
      У каждого история своя -
      Ты с Марса, я - с Венеры, привыкай
      Познание законов бытия -
      Вся наша жизнь. Ответь, и где наш рай?
      Проснешься, бизнес ждет, а ты - мне нужен,
      Я слышу, но с утра люблю поспать,
      День пролетит, зовешь меня на ужин,
      А после - сон, огромная кровать.
      Насытишься - и я уйду домой,
      У нас, по ходу, разные дома,
      Потом раз в месяц, можешь и набрать,
      Без интереса спросишь: Ты жива?
      Коммандировки - праздничные дни,
      На время забываю суету,
      Когда в отеле номера одни,
      Мы ловим ток желаний на лету,
      Потом реальность - как холодный душ,
      Теряю я сознания контроль,
      Кричит в ушах : "Оставь! Он чей-то муж!"
      Прийдется отпустить тебя...домой.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    146. Прятки
      Выдают боль души
      Капли слез на ресницах...
      Уходить не спеши,
      Дай тобою напиться,
      А потом на десерт
      Поцелуй дари сладкий,
      Не хочу слышать :"НЕТ!",
      Поиграй со мной в прятки!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    147. Запрошення
      Заблокована від світу тьми,

      Не пущу його у душу,

      Світло ллється з неба, подивись,

      А не хочеш - не примушу.

      І хоча сміється сива ніч

      Наді мною білим сміхом,

      Я виходжу в люди, "йду на Ви" -

      Попереджую... І тихо

      Проникаю в хід твоїх думок,

      І стаю їх синтез-кодом,

      Розчиняюсь, хай твій кожен крок

      Буде кроком несвободи,

      Хай поборе сила почуттів,

      Що я маю щодо тебе

      Опір сумнівів твоїх, і снів,

      Полетимо разом в небо.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Не дарма зоря котилась
      Не приховую від світу,

      Що я в пошуках кохання.

      Пам*ятаю, якось влітку

      Загадала я бажання

      На зорю, котра котилась

      Небосхилом в зорепаді,

      Щоб любов мене на крилах

      Віднесла як можна далі

      Від буденності рутини,

      Щоб змогла мене зробити

      Вщерт щасливою, до крику,

      Щоб сто літ іще творити

      І виховувати діток,

      Залишити добрий спадок

      На землі в своїм корінні,

      Жити в злагоді.Азартно

      Загорілись мої очі,

      Поки думала про завтра,

      Передбачила пророче

      Всі маршрути я на карті

      Мого пристрасного щастя,

      І воно таки з*явилось,

      Не дарма зоря упала,

      Не дарма зоря скотилась.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Скучаю...
      Тебя сегодня не увижу -

      Стеченье обстоятельств, плохо...

      Моя любовь, как ход по крыше,

      Самой же мне "вылазит боком",

      И мучаюсь, желаю встречи... А ты?

      Не знаю, сильно ль так же

      Ты хочешь, чтоб два раза в вечер

      К тебе ходила? Как прикажешь?

      Забила голову страданьем...

      Ты всюду - в мыслях, в чувствах, в танце,

      И прихожу я с покаяньем...

      Горю! - пишу тебе.Прекрасно,

      Когда ты рядом - я другая,

      И страсть во мне вскипает бурно,

      А, хочешь, я раскинусь морем

      В твоем оазисе лазурном?

      Поглощена тобой, плененна,

      И озаренна наважденьем

      Безумных чувств...Я - зайклейменна

      Любовью, счастья озареньем,

      Тебе я отдаюсь, будь рядом!

      Мне не хватает встреч вечерних,

      Разлейся терпким страсти ядом,

      И будь со мной любви похмельем.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Мои лучшие пожелания
      Расскажу, вот о чем я думаю –
      Месяц май, а ты не со мной,
      Может стоит побыть акулою,
      Чтоб заметил ты, ангел мой,
      Что я чувствую, фантазирую,
      Проявить агрессивность, что ли?
      Я ведь женщина и любимою
      Быть хочу. И хочу до боли!
      Вот читаю я письма страстные -
      Мне в он-лайне немало пишут,
      Переписка - вещь тривиальная,
      Обещают моря, Париж, и…
      Я не думаю, что мечтания
      Бесконечные, знаю точно,
      Что реальность – то состояние,
      Где не пляшут обмана строчки.
      Жизнь моя о тебе в мечтаниях,
      Говорю, признаюсь, без грима!
      Мои лучшие пожелания
      В путь-дорогу, тебе, любимый.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    151. Приказ

      Приказ отдаю:Послушай!
      Будь страстным,горячим парнем,
      Во власти моей растая,
      Покорным рабом моим.
      Что я королева, знаешь,
      Сомнений не возникает,
      Чего тогда время тянешь?
      Смотри, не перегори!
      Я властно тебя целую,
      Теряешь контроль, срываешь
      С меня ты остатки спеси,
      И ворох дневных забот.
      Я знаю, я точно знаю,
      ТЫ можешь меня утешить,
      Отвлечь от сомнений, грусти,
      Забыться есть мой черед.
      ТЫ даришь мне ласку, нежность,
      И каждою клеткой тела
      Тебе отдаюсь в объятьях,
      Но скоро уже рассвет.
      А я... умоляю Бога,
      Чтоб Он не спешил день грешный
      Начать, торопя луч солнца,
      Пусть длиться святой момент.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Р-о-з-думи
      Я думаю, де ти...
      І мрію, щоб доля
      Дала шанс на весни,
      Де разом з тобою.
      Я знаю, даремно
      Надією марю,
      Проте так приємно
      Пожити у раї.
      Надуманий рай мій,
      Але, таки, справжній,
      Хто знає? Можливо,
      Як мріять уважно,
      Старанно фантазії
      В снах малювати,
      То мрія реальністю
      Буде ставати.
      Час плине, ночами
      І днями, невпинно,
      А я...Я молюся,
      Стою на колінах -
      Всі тайни мої
      Знає Матінка Божа -
      Моя охорона,
      Свята огорожа
      Від всього того,
      Що судилось прожити.
      Малюю на шибках
      КОсмічні я квіти,
      І знаю, що рай свій
      Збудую без нього,
      Того, кому зайва
      Моя допомога.
      Того, кому доля
      Мене не судила,
      Дивлюся в люстерко,
      Яка ж я дитина!
      Попереду все ще,
      Кохання велике
      І пристрасть, і стан
      "Я щаслива до крику!"



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    153. *****
      Поміняю паролі -
      На всяк випадок, зранку,
      Під суворим контролем
      Звик ти мати життя,
      А зі мною - не вийде,
      Я тобі не коханка!
      Буду жити на повну,
      А ти, милий, затям:

      Не всі жінки,
      Що були поряд,
      тебе кохали-берегли,
      На всі смаки
      Шукав ти долі,
      А зупинитись -
      Невтямки?..
      Не всі жінки
      Могли щасливим
      Тебе зробити,
      Щоб злітав
      Ти в небеса
      На щастя крилах.
      А ти...
      Мене ти не впізнав...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Спитай мене
      Спитай мене,
      Як я живу,
      Якщо тобі цікаво,
      Учора падали в траву
      З очей перлини сліз.
      Я ще, можливо, оживу
      У твоїх мріях-планах,
      Але сьогодні ще не час,
      І чути стук коліс,
      І рейок стук,
      І вітру свист,
      І завивання долі...
      Я їду в ніч
      Сумну-важку,
      Одна, чи стане сил?
      Мене ти залишав на мить -
      Але душа до болю
      Інтуїтивно відчува -
      Навіки залишив.
      Я втомлено сплету вінок
      Із перших сонць кульбаби,
      І обцілую кожну мить,
      Де ми були разом,
      А пам*ятаєш, як колись
      Сміявся ти яскраво,
      І клявся бути поруч ти,
      Поки нуртує кров
      Гаряча в жилах, стугонить,
      І пристрасть розливає,
      Тоді, напевно, не було
      Суперників тобі,
      А як мене ти цілував?
      І слів не вистачає,
      Щоб описати на словах,
      Фантазії політ.
      Спитай мене,
      Як я живу,
      Розповідати буду,
      Як не цікаво -
      Не питай, я промовчу,
      Однак...Як я хотіла
      Зберегти любов,
      Хто відав, люди?
      Що буду в ніч сама іти
      По самоти стежках.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Счастье
      Вдыхая аромат любви,
      В душе таю надежду:
      "О, будь моим, меня возьми,
      Дари свою всю нежность!"
      Я выдержу! Я не умру,
      Хоть и хочу счастливой
      Покинуть мир сей (!) заберу
      С собой лишь только силу
      Всех наших чувств, огонь души,
      Всепоглотившей страсти!..
      О, будь со мной, и не спеши -
      Продли святое счастье!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    156. Роздуми...
      Під моїм плащем
      Схована душа,
      Але до душі
      Мало кому діло...
      Розум не дріма,
      В пошуку бажань -
      Слухати себе
      Заважає тіло...
      Подорожній, ти
      Бачиш лиш
      Мій плащ,
      Макіяж...стрункі
      Ноги
      Пишні груди...
      Роздягаєш ти,
      Поглядом,
      Пробач,
      Мене догола,
      Наче п*єш отруту...
      Під моїм плащем
      Сукня з декольте,
      Але рідко хто
      Бачить в мені
      Ніжність...
      Душу невтямки
      Пізнавать до дна
      Навіть без оков
      Спідньої білизни...
      Через все життя
      Пронесу любов
      У душі своїй,
      Слухатиму розум,
      І триває знов
      Нескінченний бій,
      Я пишу-пишу,
      І виходить проза...




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Сумні рядки
      Одна в кімнаті.
      Одна в квартирі.
      Вола пихато
      З усіх кутків
      І заглядає
      У душу щиро
      САМОТНІСТЬ –
      Слабкість
      Моїх чуттів.
      Я закриваю
      Від неї очі,
      Ховаюсь в ковдру,
      Жену думки.
      Самотність – поряд,
      Іти не хоче.
      Пишу самотньо
      Сумні рядки…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    158. НЕ тревожь
      Не тревожь меня
      Сладко мне сейчас
      Ты открыл секрет…
      И та пара фраз
      Унесла мой сон…
      Победила боль…
      Видишь как …любовь
      Слышишь, дорогой.
      Неужели «ДА»?
      Счастье жмет виски…
      Я спешу к тебе!
      Вою от тоски,
      Когда ты - вдали.
      Когда ты - во тьме,
      Мне не нужен день,
      Мне не мил бел свет.
      Да, отмучал ты,
      Душеньку мою,
      Я тобой дышу,
      Я тобой горю,
      И больна тобой
      Снова и опять,
      Потеряла сон,
      И боюсь дышать…



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Good*ки
      Гудки – телефона ритмы –
      Мне нервы порежут бритвой;

      Казалось, от "ждать" усталость,
      Но нет – на "любить" попалась.

      Слезой утолила жажду,
      Сейчас кто со мной – не важно;)))

      Воскресла! И с новой силой
      Я сердце открыла миру!..



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Акценты
      Жизнь расставит акценты
      – дело времени…

      Тело сдам под проценты
      – на хранение.

      Сон в постель не ложиться –
      Жжет бессонница…

      Может чудо случиться ? –
      Все настроиться…

      В холодильнике пусто –
      ест депрессия …

      Потеряться бы в чувствах –
      было б весело…

      Да, тебя не хватает –
      Это - правда…

      По любви я скучаю –
      Сплю…До завтра?..



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    161. *****
      Немного радости и грусти,

      И страсти пару капель яда -

      Смешаю я в коктейле чувства -

      И воскрешу себя из ада!



      И буду пылкой и смешною,

      "железной" и душой ранимой,

      Пусть проросту полынь-травою,

      Но стану любящей, любимой!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Любовь без ответа
      Любовь без ответа –
      Житейская проза…
      И прошлым согрета
      Я в злые морозы.

      Лететь против ветра
      Не так уж и страшно –
      Любовь – лучик света –
      Мир делает краше.

      Она лучезарьем
      Сменила день хмурый! –
      Пусть дерзко признанье,
      Зови меня «дурой»,

      И я не обижусь,
      Ни капельки,ПРАВДА!
      Любовь без ответа –
      Как капелька яда.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    163. Не долюбил, не дострадал...
      Не долюбил, не дострадал,
      И не успел ты вынуть жало,
      А жизнь так быстро пробежала –
      Пора давать прощальный бал.

      Хоть сплетен стай не собирал,
      Но сомневался во мне смело,
      Всегда хотелось мое тело,
      Но от себя ты убегал.

      И вот, сейчас, средь пустоты
      И темноты людских насмешек,
      Тебе хотелось нежно-нежно
      Меня обнять, и быть на «ТЫ»

      Но опоздал… Окончен бал.
      И ты застыл, а я - как прежде
      Дарю тебе любовь и нежность,
      И окуну в свои мечты...



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Цілком належиш тільки їй...
      Цілком належиш тільки їй...
      А я – програла... Бій скінчився.
      Ти погляд не ховаєш свій –
      Немов небесна синь наснився.

      В думках до тебе лину я,
      Та байдуже... Вже ніч спинити
      Ці хоче марення у днях,
      Де я блукаю серед світла.

      РазОм не бути нам удвох –
      Табу від Бога – я це знаю,
      Та все ж у мареві думок
      Задумку-мрію я шукаю.

      Щаслива – бо щасливий ти...
      Нещасна – разом не зі мною...
      І вічність буду берегти
      Я ті хвилини, де нас двоє.

      Лиш я і ти...І глибина
      Цих почуттів палких, гарячих,
      Що здатні образ дать словам,
      Змістити устрої галактик.

      В слова ці вкладено любов
      Наївно так, відверто, щиро,
      Не знаєш ти про це, та знов
      Для мене це не так важливо.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Я стучала...
      Я стучала в глухую стену,
      На коленях молила Бога:
      "О, Всевышний, даруй надежду,
      Прогони все мои тревоги…"

      И бродила я в листопадах,
      Там искала любовь и нежность,
      Но тебя не бывало рядом;
      Где ты, тот, кто меня утешит?


      Мое счастье мне часто снилось,
      И я стала немного верить,
      Что к тебе постучусь я утром,
      И ты спешно откроешь двери,


      Отворишь для меня ты сердце,
      И мне станет вдвойне теплее…
      А сейчас?..Ну, куда мне деться?
      Кто обнимет и обогреет?


      Я стучала в глухую стену,
      На коленях молила Бога,
      Чтобы он подарил надежду,
      И прогнал все мои тревоги…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    166. *****
      Щасливий ТИ!..– тягар зняв із душі –
      Зізнався в почуттях, які міцніли… -
      Мені дав подих для нових віршів –
      І вкотре піднялася я на крилах!...

      Щасливий ТИ!.. – й нещасний водночАс –
      Змогла тебе цілунком отруїти,
      Вогонь зайняти у твоїх очах)))
      І пристрастю своєю спопелити…

      Я – кава з перцем і полинь-трава –
      Зробити можу гірко, як захочу))
      Вжалити задля втіхи – КРОПИВА…
      І можу бути ніжна проти ночі.

      Щасливий ти!.. Й нещасний!..Так і знай!..
      Мене тобі довіку не забути.
      Залишуся для тебе – смак бажань
      І схилиш голову на мої пишні груди…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    167. *** Здавалося...***
      Сердець в коханні стукіт –
      В у н і с о н -
      Не довелось відчути і зустріти…
      Симпатій пута, сумнівів полон
      Я відкладала день за днем –
      До літа))

      А потім – піддалась…
      І враз – обрив!!! –
      Глибокий яр з крутими берегами…
      Здавалося…
      Мене ти не любив!..
      Лишилося писати епіграми…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Я буду говорити...тихо
      Я буду говорити
      ТИХО… -
      Підвищених тонів –
      НЕ БУДЕ…
      Своїм мовчанням
      (що за лихо?),
      Ти оглушив мене…
      Ой, люди!.. –
      Кохала, вірила…
      Що з того?..
      Тепер я – однокрила
      ПТАХА…
      Покинула. Пішла…
      Лишила
      Щасливі сни
      Під спільним дахом…
      Буяла пишно
      Цвітом ружі,
      І марила
      Сімейним раєм…
      Та стали ми раптово,
      ЧУжі, чи то чуЖІ? –
      Уже й не знаю…
      Я буду говорити
      ТИХО… -
      Підвищених тонів –
      НЕ БУДЕ…
      Нехай тебе минає
      Лихо –
      Колись були ми –
      Рідні люди…



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.4 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    169. Ввірвався дощ в мою кімнату...
      Ввірвався дощ в мою кімнату
      Крізь ледь прочинене вікно,
      В цю ніч ясну не буду спати...
      Чекала так її давно...

      А краплі, наче дзвін із криці,
      Хоч я здригаюся щораз,
      Та слухаю, як пісню птиці,
      Але стіна чомусь між нас.

      Думки снують у лабіринтах
      Переживань, чекань, бажань,
      Де я збиратиму по нитках
      Минулі помисли страждань.

      Пекучий біль в душі. Безвихідь?!
      Сьогодні – завтра...Самота?
      А дощ минув, і трохи прикро,
      Лишаюсь в тиші геть одна...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    170. НЕ ЛЕТИ
      Не спіши,
      не лети
      в невідомі світи,
      я прошу тебе…
      Ні!
      Я благаю.
      Бо літак як зліта,
      у душі пустота
      оселяється, -
      щось відмирає.
      Хочу глянуть
      ще раз
      в твої очі
      без дна,
      і відчути,
      як серце палає.
      Забери
      мене ти
      в невідомі світи,
      певен будь,
      я тебе так кохаю.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 4.92 | Рейтинг "Майстерень": 5.25
      Самооцінка: 5

    171. СПОВІДЬ СОЛДАТА-НАЙМАНЦЯ


      “Прости, мій Боже, за ті жертви люду,
      що вдіяв, зупинитися не міг!..
      Дітей, жінок, мужів їх не забуду,
      Як їх вбивав...Тяжкий нестерпно гріх...
      Тепер прошу я за вину спокути:
      Обличчя їхні бачу уві сні...
      І не дає гріх горе те забути,
      Всі жахи, пережиті на війні.”

      Безжальний вбивця? Найманець той – кіллер?
      Ну, як назвати правильно його?
      Приносив смерть, і це не модний триллер,
      Вбивав – не знав за що й кого.

      Наказ приймав і віддано корився,
      Душі не може спокій віднайти,
      Бо в очі, що благали не дивився, -
      Від привидів нелегко утекти.

      Не спить свідомість, стриматись несила,
      Кричить щоночі вороном в імлі:
      “І як земля туди мене носила?
      Вік доживаю в муках день при дні.”




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    172. ***
      Омана світла спала із очей –
      Нічого не лишилось від кохання...
      Лиш, часом, в грудях, щось, однак, пече,
      Коли на землю котиться смеркання...

      А хід думок все сплутаний такий –
      Я заблукала серед них... О, Боже!..
      Здається, що кохала я віки, -
      А без любові серце жить не може.

      Душа на волю веться не дарма...
      Вона вже вільна, наче вітер в полі.
      Ніщо душі святої не трима -
      Тож хай співа - лікується від болю...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Самооцінка: 5

    173. Пригадалось...
      Обіймав мене дощ, у вуста цілував,

      Лоскотав ніжно руки і груди! -

      Пригадалось, як ти мене палко кохав –

      Пам'ять тінню за мною усюди…

      Краплі вперто співали ліричні пісні

      Оксамитовій свіжості тіла,

      Пригадалось – колись ти належав мені,

      Але втримати я не зуміла…

      Шепіт зливи. Душі невигадливий щем –

      Засинаю поволі і хочу,

      Щоб укрив ти мій сум, став надійним плечем,

      Завітав іще раз в сни дівочі.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    174. ЗАКВІТЧАНА ДУША
      (Народній художниці України К.В.Білокур)

      Заснула пізно з пензлем у руці...
      Прокинулась – світало вже у хаті.
      Зібрала нишком фарби й олівці,
      Бо вдень не дозволяють малювати.

      Мольберт чекав...А рученьки, мов сталь,
      Підняти навіть важко, з місця рушить, -
      Болять і ниють, та дарма, печаль
      Бажання малювати не заглушить.

      Судилося пізнати терпкий смак
      Реальності жорсткої... Дивовижно
      Світ розквітав веселкою в очах,
      Він був п”янким - хвилююче і ніжно.

      Їй пахощі вдалося донести
      Часів далеких сонячної днини,-
      Творила щирістю людської доброти –
      Живуть у вічності душі картини.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25
      Самооцінка: 5

    175. П О Ф А Н Т А З У Ю...
      Вільна від тебе! -
      Сильна, здається...
      Ти так далеко
      Й близько - у серці.

      Я утікаю -
      Й зустріч планую...
      Ні! Не кохаю, може,
      Ціную?...

      Втома солодка
      Розум зборола.
      Душу в болото
      Я не готова
      Кинути.
      Тяжко
      Й легко водночас,
      Тілом "мурашки" -
      Я тебе хочу?..

      Знаєш, навряд чи...
      Трішки сумую.
      Ставити крапку?!.

      П О Ф А Н Т А З У Ю...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 6