ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
* * *
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
"Чорний сніг Александрії" (продовження 5)
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Юрба
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Краплі-перли
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
* 168 *
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
Порожній глек смутку
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
***
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
* * *
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Чорно-білий
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Здоганяючи Посейдона (King Crimson)
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Серпень
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
"Чорний сніг Александрії" (продовження 4)
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень (триКоло ронделів)
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
* * *
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Осіння мозаїка
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
Вірші для діток
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Ранок
Небосхилом вівчар випасає хмаринок отару:
Заблукав старий місяць - до ранку - і серпик повис...
Зайченята від сонця виблискують в шибках шикарних
Новобудів-висоток, котрі гордо тягнуться в вись.

Гладить маківки осінь - дерев, перехожих, автівок...
Світ повитий осіннім туманцем, легеньким димком...
Щось згадалось, забулось, а щось відцвіло...відболіло,
До весни - відпочинок, а потім, напевно, любов,

Чи нова, чи стара, а яка в тому суть чи різниця?
Горобина в коралях, мов дівчина на виданні,
Світ в тумані...спочинок...йому щось хороше насниться,
І я вірю, хороше цей світ подарує й мені...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-14 14:02:45
Переглядів сторінки твору 3765
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 17:15:37 ]
П'ятистопний анапест – це чудово.
Хмаринок отари – це відомий образ, до якого звертавсь і я. Тому про критику не може буть мови. Мені подобається цей образ. Кучерявий.
У «шибка́х шикарних». А що в них щикарного?. Рими «склотару», «Ротару», «Спатару» не знаю, кращі чи ні. А щодо шикарної… На ній золотих інструктацій, мабуть, безліч, канделябрів, люстр. Може, дійсно шибки́ шикарні?
Можливо, краще було б «уви́сь». Це такий прислівник. А рядок можна підправить, бо все одно в ньому збіги. Цього разу збіглись наголоси. Котрі́ – го́рдо. Спондей з анапестом не знаю, сходяться чи ні.
Вірш, можна сказать, сподобавсь.
А ганджі – не такі вони вже й ганджі.
У поезії, написаній серцем, душею або навіть пальцем у повітрі, головне – це серце, душа, і те, що вита (кружля) в повітрі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:13:39 ]
Вітаю, Сеню, приємно бачити у себе на сторінці майстра слова))) слухай, шибки ШИКАРНИХ ВИСОТОК, можливо, з наголосом не теє трохи))) увись - не знаю...подумаю...але загалом, думаю, на добре з плюсом))))так?

постриптум - моя душа ще вита))) приємно було ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 18:30:46 ]
Дуже милий і душевний вірш, передає і настрій і чисту віру...

З технічними дрібницями - згодна з Семеном. Рядок, при бажанні, можна й так - “що тягнуться гордо увись“, на шикарних я теж якось спотикнулась, а там можна й без них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:14:47 ]
Тамаро, я теж з Семеном згодна, дякую Вам за відвідини, попрацюю))) з віршем

гарного настрою Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 19:03:10 ]
Віто, мені теж шикарні шибки не подобаються. Можливо, краще хай зайченята виблискують у шибках шикарно? Мені осінь, що гладить по маківках, найбільше сподобалась, а взагалі, справді, дуже світло і чисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:17:29 ]
давно не писалось...Таню, давно...зміни в житті, переосмислення, дещо ламаю себе, проте вірю, що не марно... Дяку Вам, шибки шикарних будівель (Семеновці я теж так написала), але бачу, що всі розуміють як самі по собі шикарні шибки)))

гарні погожі ранки дійсно багаті на зайців сонячних))) зичу гарної погоди й натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 21:19:14 ]
Віто, гарно! Останній рядок лаконічніше - я повірю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:18:46 ]
ок, щось придумаю, дякую Вам, Богдане! і всім-всім гостям, що знайшли час для критики!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 07:56:49 ]
Так вальсово-прекрасний ритм.І образи гарні-теплом від них віє,затишком.У 2-ому катрені(3-ій рядок)вкралася помилка у слові "щось"? "Щось згадалось,забулось..."-мабуть так повинно бути?Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 10:21:25 ]
дякую за уважне прочитання, з теплом, я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-15 12:27:32 ]
Задум хороший і бачення... Але збіги і затиснутість - тому і коеф. занизький... Ннадмірність, як на мене, авторської ідеології, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 15:04:56 ]
Ви про рейтинг? чи прозорість?