ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
***
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Чого могло не бути знову
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Природа почуття
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Пісня Про Св. Миколая --- музика родинного свята
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
* * *
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
***
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Недільно-дівчачий блюз (Jefferson Airplane)
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго…
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Образи новаторського роману
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
***
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Через сніги і океани
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
* * *
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Пояснив
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
І попросиш
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Ранок
Небосхилом вівчар випасає хмаринок отару:
Заблукав старий місяць - до ранку - і серпик повис...
Зайченята від сонця виблискують в шибках шикарних
Новобудів-висоток, котрі гордо тягнуться в вись.

Гладить маківки осінь - дерев, перехожих, автівок...
Світ повитий осіннім туманцем, легеньким димком...
Щось згадалось, забулось, а щось відцвіло...відболіло,
До весни - відпочинок, а потім, напевно, любов,

Чи нова, чи стара, а яка в тому суть чи різниця?
Горобина в коралях, мов дівчина на виданні,
Світ в тумані...спочинок...йому щось хороше насниться,
І я вірю, хороше цей світ подарує й мені...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-14 14:02:45
Переглядів сторінки твору 3486
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 17:15:37 ]
П'ятистопний анапест – це чудово.
Хмаринок отари – це відомий образ, до якого звертавсь і я. Тому про критику не може буть мови. Мені подобається цей образ. Кучерявий.
У «шибка́х шикарних». А що в них щикарного?. Рими «склотару», «Ротару», «Спатару» не знаю, кращі чи ні. А щодо шикарної… На ній золотих інструктацій, мабуть, безліч, канделябрів, люстр. Може, дійсно шибки́ шикарні?
Можливо, краще було б «уви́сь». Це такий прислівник. А рядок можна підправить, бо все одно в ньому збіги. Цього разу збіглись наголоси. Котрі́ – го́рдо. Спондей з анапестом не знаю, сходяться чи ні.
Вірш, можна сказать, сподобавсь.
А ганджі – не такі вони вже й ганджі.
У поезії, написаній серцем, душею або навіть пальцем у повітрі, головне – це серце, душа, і те, що вита (кружля) в повітрі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:13:39 ]
Вітаю, Сеню, приємно бачити у себе на сторінці майстра слова))) слухай, шибки ШИКАРНИХ ВИСОТОК, можливо, з наголосом не теє трохи))) увись - не знаю...подумаю...але загалом, думаю, на добре з плюсом))))так?

постриптум - моя душа ще вита))) приємно було ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 18:30:46 ]
Дуже милий і душевний вірш, передає і настрій і чисту віру...

З технічними дрібницями - згодна з Семеном. Рядок, при бажанні, можна й так - “що тягнуться гордо увись“, на шикарних я теж якось спотикнулась, а там можна й без них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:14:47 ]
Тамаро, я теж з Семеном згодна, дякую Вам за відвідини, попрацюю))) з віршем

гарного настрою Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 19:03:10 ]
Віто, мені теж шикарні шибки не подобаються. Можливо, краще хай зайченята виблискують у шибках шикарно? Мені осінь, що гладить по маківках, найбільше сподобалась, а взагалі, справді, дуже світло і чисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:17:29 ]
давно не писалось...Таню, давно...зміни в житті, переосмислення, дещо ламаю себе, проте вірю, що не марно... Дяку Вам, шибки шикарних будівель (Семеновці я теж так написала), але бачу, що всі розуміють як самі по собі шикарні шибки)))

гарні погожі ранки дійсно багаті на зайців сонячних))) зичу гарної погоди й натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 21:19:14 ]
Віто, гарно! Останній рядок лаконічніше - я повірю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:18:46 ]
ок, щось придумаю, дякую Вам, Богдане! і всім-всім гостям, що знайшли час для критики!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 07:56:49 ]
Так вальсово-прекрасний ритм.І образи гарні-теплом від них віє,затишком.У 2-ому катрені(3-ій рядок)вкралася помилка у слові "щось"? "Щось згадалось,забулось..."-мабуть так повинно бути?Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 10:21:25 ]
дякую за уважне прочитання, з теплом, я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-15 12:27:32 ]
Задум хороший і бачення... Але збіги і затиснутість - тому і коеф. занизький... Ннадмірність, як на мене, авторської ідеології, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 15:04:56 ]
Ви про рейтинг? чи прозорість?