ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі На Ніч -- Альбом Теревені від Зеня
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
***
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
Бетельгейзе
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Зникнення поета
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Воля
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Чорт і чортзна-що
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
* * *
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Дерево душі
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Салатові дні знову тут (Procol Harum)
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Вертоград
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Червневий смак
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
Рідна хата
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
* * *
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Ранок
Небосхилом вівчар випасає хмаринок отару:
Заблукав старий місяць - до ранку - і серпик повис...
Зайченята від сонця виблискують в шибках шикарних
Новобудів-висоток, котрі гордо тягнуться в вись.

Гладить маківки осінь - дерев, перехожих, автівок...
Світ повитий осіннім туманцем, легеньким димком...
Щось згадалось, забулось, а щось відцвіло...відболіло,
До весни - відпочинок, а потім, напевно, любов,

Чи нова, чи стара, а яка в тому суть чи різниця?
Горобина в коралях, мов дівчина на виданні,
Світ в тумані...спочинок...йому щось хороше насниться,
І я вірю, хороше цей світ подарує й мені...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-14 14:02:45
Переглядів сторінки твору 3380
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 17:15:37 ]
П'ятистопний анапест – це чудово.
Хмаринок отари – це відомий образ, до якого звертавсь і я. Тому про критику не може буть мови. Мені подобається цей образ. Кучерявий.
У «шибка́х шикарних». А що в них щикарного?. Рими «склотару», «Ротару», «Спатару» не знаю, кращі чи ні. А щодо шикарної… На ній золотих інструктацій, мабуть, безліч, канделябрів, люстр. Може, дійсно шибки́ шикарні?
Можливо, краще було б «уви́сь». Це такий прислівник. А рядок можна підправить, бо все одно в ньому збіги. Цього разу збіглись наголоси. Котрі́ – го́рдо. Спондей з анапестом не знаю, сходяться чи ні.
Вірш, можна сказать, сподобавсь.
А ганджі – не такі вони вже й ганджі.
У поезії, написаній серцем, душею або навіть пальцем у повітрі, головне – це серце, душа, і те, що вита (кружля) в повітрі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:13:39 ]
Вітаю, Сеню, приємно бачити у себе на сторінці майстра слова))) слухай, шибки ШИКАРНИХ ВИСОТОК, можливо, з наголосом не теє трохи))) увись - не знаю...подумаю...але загалом, думаю, на добре з плюсом))))так?

постриптум - моя душа ще вита))) приємно було ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 18:30:46 ]
Дуже милий і душевний вірш, передає і настрій і чисту віру...

З технічними дрібницями - згодна з Семеном. Рядок, при бажанні, можна й так - “що тягнуться гордо увись“, на шикарних я теж якось спотикнулась, а там можна й без них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:14:47 ]
Тамаро, я теж з Семеном згодна, дякую Вам за відвідини, попрацюю))) з віршем

гарного настрою Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 19:03:10 ]
Віто, мені теж шикарні шибки не подобаються. Можливо, краще хай зайченята виблискують у шибках шикарно? Мені осінь, що гладить по маківках, найбільше сподобалась, а взагалі, справді, дуже світло і чисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:17:29 ]
давно не писалось...Таню, давно...зміни в житті, переосмислення, дещо ламаю себе, проте вірю, що не марно... Дяку Вам, шибки шикарних будівель (Семеновці я теж так написала), але бачу, що всі розуміють як самі по собі шикарні шибки)))

гарні погожі ранки дійсно багаті на зайців сонячних))) зичу гарної погоди й натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 21:19:14 ]
Віто, гарно! Останній рядок лаконічніше - я повірю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:18:46 ]
ок, щось придумаю, дякую Вам, Богдане! і всім-всім гостям, що знайшли час для критики!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 07:56:49 ]
Так вальсово-прекрасний ритм.І образи гарні-теплом від них віє,затишком.У 2-ому катрені(3-ій рядок)вкралася помилка у слові "щось"? "Щось згадалось,забулось..."-мабуть так повинно бути?Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 10:21:25 ]
дякую за уважне прочитання, з теплом, я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-15 12:27:32 ]
Задум хороший і бачення... Але збіги і затиснутість - тому і коеф. занизький... Ннадмірність, як на мене, авторської ідеології, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 15:04:56 ]
Ви про рейтинг? чи прозорість?