Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тата Рівна
Про себе крилато не можу - бо крила обрубано зранку.
Я просто пегас стриножений, припнутий під ганком...




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Чоловіки
    Вони робляться згорбленими та старими
    Ті чоловіки які колись ходили прямо
  •   про сутність речей
    поки інші пишуть вірші крокуючи й колупаючи пальцем у носі —
    я згораю не встигнувши впасти —
  •   Єві
    Живи життям. Дісталося — живи!
    Дісталось (не дістало ж?). Це суттєво
  •   Рефлексії безсоння
    Місяць схожий на келих, повний вина й туману
    Зорі розсипались салом на сковорідці
  •   Моєму чоловіку
    У телепорталах наших голів — телепорти
    Я на твоєму світловому шляху — ти на моєму
  •   про любов
    Ти рефлексуєш, ниєш, кусаєш губи в кров, голишся сумно у ванній -
    Порожнє життя без любові твоє подібне до голого короля на старім протисненім дивані
  •   Дівчинці із крильцями метелика
    Коли у тебе розривається шкіра на пальцях ніг
    Просто тому що кришталеві черевички стерлися в скельця
  •   Про поетів (сумний неосаркастичний пієтет)
    Розірвати планету або збудувати планету
    Врятувати планету — планктону потрібна планета
  •   Пам’яті Левка Лук’яненка
    Я їх не забуду— отих людей, їхні лиця
    Жовті вилиці, стурбовані очі, стиснені губи
  •   Постфактум літа у місті
    Розбиті голови-кавуни купами горами повсюди курганами насипані
    Перекриті перериті дороги перебиті знаки перетиснені артерії
  •   Коли ти пишеш... (лист моїй любій Бетельгейзе)
    Коли ти пишеш вірші здається ти легшаєш
    Нібито вбираєшся в пір'я вивільняєшся з тіла й серце може злетіти саме по собі
  •   Взаємодія любові (одвічний вибір між суїцидом та стоїцизмом))))
    У порожній кімнаті — зрадливі тіні
    Ніби видіння — на тій он стіні
  •   Білий вірш
    Я лежу в своєму ліжку кімната сяє мов церква
    Простирадла білі обличчя біле за склом вікна біліє небо
  •   по дощу (післяпрогулянкова рефлексія)
    По дощу – це місто сердешне миле ніби умите Матір’ю
    Стереометрія простору під паттернами дощу – під останніми краплями –
  •   Автопортрет—36
    Я підійшла до східного вікна — там темінь густо висне, ніби шора
    У мене голе серце, вікна голі, оголені слова — немає штор
  •   Великдень
    Скрики скрипки
    Скрипи ліжка
  •   спадок
    ти тільки не кажи тату
  •   любовна мантра
    слухай
    а остудити доменну піч
  •   про-дати
    восьмого чи дев’ятого...
    ну яка різниця?
  •   гранатовий
    і кров з граната скрапує на діл
    ножем у серце — сатані ласунок
  •   первомайський
    Тридцяте квітня. Благодать. Жаби.
    Шашлик. Співають втомлені баби –
  •   Весна
    Я не знаю чому і кому і для кого й навіщо
    Вітер свище на вухо оці березневі диктанти
  •   Мене питають
    Мене питають - як ти чуєшся?
    А я чуюся.
  •   Прогулянка старим яблуневим садом
    а вони іржаві хоча й не залізні -
    старі яблуні у моєму саду
  •   Із циклу
    зустрінеш привида - й на тому все!
    потонеш у ліриці в сентиментах ніби в багні
  •   Інструктор
    Він каже мені: гальма!
    Правою, йопт, ногою гальма тисни!
  •   Короткий віршик про вісімнадцяте березня дві тисячі вісімнадцятого
    Євлампій на ковзанах у моцних штанах з начосом їхав на базар по свіжі огірочки
    Клара забила на кларнет, корали та Карла і, бляха-муха, шукала теплі носочки
  •   ***
    Я втомилася жити - бруківкою тяжко брести
    Я трамвайний ліхтарик. Я сутінки під мостами
  •   Відлига у Рівному (післяпрогулянкова рефлексія)
    Рівне тане. Таке вологе
    Як путана стара на побаченні
  •   Колисанка для коханої
    Спи, моя дівчинко, спи, мій горобчику, бай…
    Я не стривожу твій сон, твої мрії сентиментальні
  •   Рефлексія про медведиків Тедді
    на Барбадосі живуть маленькі й великі боси
    дрючать матросів ходять босі товсті боси по Барбадосу
  •   ПЕРЕДВЕЛИКОДНІЙ
    Це місто порожнє без листя та люду.
    А лютий лютує – морозить, не йде.
  •   Колядка на четверте Різдво
    Коляд-коляд-колядниця,
    Чому знов тобі не спиться?
  •   Дві тисячі вісімнадцяте Різдво
    Змії дерев обвили обняли обдурили.
    Яблук небесних хотіла? А яблук – нема!
  •   Великдень
    Коли землю чорна біда накрила –
    У Ісуса виросли крила.
  •   Із циклу «ЧорнобІльний час»
    У рік важкий
    У день важкий
  •   Про музику)
    З усіх нот які можна виловити у скрипі вісі земної
    Вичути у мелодіях неминуче тонучого корабля
  •   ми не
    рукописи умирають на самоті
    журливо муркоче пустка
  •   Дівчині-сибіллі
    є люди
    які стимулюють чакри чужими мізками грають чужими членами в нарди та Ґо
  •   Коли...
    Коли загине останній гебістський послід -
    Вже розкладеться на атоми та плями,
  •   сливи
    Сливи, - кажу я їй, а вона мені – перса!
    Сливи, - кажу я їй, - подивись он зліва
  •   серпневий
    у тому світі де ти – за сонце
    де ти – залежність ти – лукум
  •   Автопортрет 35
    - Це Українська – тридцять п’ять!
    Сходьте, пані, ваша зупинка, пані.
  •   мамі
    ти будеш стояти і споглядати себе
    у великому дзеркалі в масивній рамі
  •   Гурби
    Третій окраєць білого хліба, третя доба Воскресіння чи гарту
    Знаєш, а ми ще з тобою жили би, але поплутались карти…
  •   ПСАЛОМ НА СІМ ДНІВ ТИЖНЯ (із циклу «бур.штин»)
    не мотоцикла а мотопомпу
    я буду байкером цих боліт
  •   автопортрет 34
    на фото епічних сторінках моєї біо я юна усміхнена і все ж таки вродлива
    помітно щаслива примітна у всіх сенсах майже вона –
  •   Пост-великодня розмова із богом
    О, Боже!
    ридав би й Данте
  •   і пінгвіни у центральному парку Мангеттена
    і пінгвіни у центральному парку Мангеттена
    й крокодили з сафарі-парку на Самуї
  •   чекаю
    чекаю читаю пишу
    нікуди не поспішаю
  •   Марта (із циклу "Дівчатка")
    Марта була не дівчиною радше місяцем - порою року
    Гарна з лиця з якого води не пити в яке дивитися
  •   3. реквієм (із циклу
    кожного дня ти йдеш собі до лісу
    у формі яка уні – частіше джинси
  •   із циклу "одинадцятий четвер"
    на шостому поверсі у родинному шалаші ша-
    калячій нірці гарячій точці перетину меж
  •   із циклу
    тримай мене бо ніч мене краде я нічия стаю уже до ранку
    тримай мене - і з рани буде ранка з дощу ріка із
  •   він казав мені
    він казав мені – ти не ходи оманливими шляхами
    ти не пий води з чужої криниці
  •   Із циклу «бур.штин»
    1. із очима сарни
  •   а груші обернулись на гілля
    а груші обернулись на гілля
    обсипались посипались корою
  •   річка
    а її вуста холодні холодні стулені сині
    труп не може нічого крім лежати рівно
  •   це літо
    це літо закінчується слізьми
    Боже! хіба ж так треба дощу?
  •   Вірш про собаку
    спить Центральна і Західна, вже й позіхає Схід
    сплять вояки, цивільні, колодязь та самокат
  •   порічковий
    а тут у раю порічковім
    соловей тьохкає, йобкає
  •   мій сад
    коли би ви поглянули на мій сад на мій внутрішній лондон – побачили би славну компанію - маркіза де Сада, Жорж Санд і Хемінгвея з сушеною воблою
    юного Маяковського ще не простріленого Лілічкіними кулями очима скляними її безлюбові любові а обіруч кованої фіртки кутики вуст Жуковського живуть окремо як кіт чи як притаманно коту на готовім
  •   колами
    слухай життя поруділо як трави листопадові я вже не хочу ні тіла твого ні любові
    холодно опинитися десь при дні без опори і без чудес
  •   Оксанка і санки)
    Закохався я в Оксанку.
    В неї лижі, в неї санки
  •   Равлик рушив до Ташкенту
    Якось вранці Равлик Тося
    Із вікна побачив Осінь…
  •   Кривий Ріг:))
    якось сонний носоріг
    настромив на ріг горіх
  •   а у бабушек наших последняя, может, весна
    а у бабушек наших последняя, может, весна
    и снова война
  •   23.01.2014
    23.01.2014
    24 января 2014 г. в 10:46
  •   Іуда не той, хто...
    Іуда не той, хто тебе обкрадав роками і днями, що потом омиті. Не той, хто узявши батіг –заганяв у стійло тебе, хто топив у кориті. Не той, хто коханку знайшов далебі – молодшу й покірну, напевне, і гожу, не той, хто дітей убивав ще в тобі. Хоч цей також бути Іудою може. Іуда не той, хто твій шлях посипав зотлілими мріями, товк їх у твані. Не той, хто тебе на мороз роздягав, не той, хто лежав день за днем на дивані. Тоді як тягла ти покірно твій віз, набитий до верху скарбами й роками. Іуда не той, хто до пекла підвіз, не той, хто відбив твої нирки ногами. Це був просто ворог, сміливий, мов біс і хитрий як лис серед зимного лану. Він знав тебе добре і густо обріс твоїми бажаннями, мріями, планами. Іуда (послухай, я знаю життя, хоча воно жовте і снігом прибите) – Іуда тебе очищав від сміття, тримав тебе міцно і знав як умити від бруду і слова, від крові та сліз, він поруч з тобою – давав тобі руку. Він часто тебе над негодою ніс, дивився ув очі, боявся розлуки. Читав твої книги, казав все як є, бував в потаємних куточках сералю. А потім йому захотілось твоє. І він легко-легко приніс тобі палю. Чи хрест, чи майдан, гільйотину, бетон…. – багата фантазія доброго ката. Іуда продав тебе, мов телефон. За безцінь. Аби лиш скоріше продати. Спустити з коліс і зіпхнути з гори, віддати тебе на поталу грифонам… Іуда це Брут – несподіваний. Б’є . Цілує. Ридає. В крові твоїй тоне.
    І просить пробачення (он воно як..). За зраду і те, що тобі обірвалось. І виє над сріблом, бо там лиш мідяк, шматок твого серця, яке розірвалось…
  •   Ти котилась з горища горошинками пилу
    Ти котилась з горища горошинками пилу проникала в кімнату крізь дірки і шпари і у час передвісний тихий, коли всі спали ти співала моєму коту і мені співала тремким ніжним сопрано…. години текли мов миті, я літав уві сні і літали коти умиті, шурхотіло прання на мотузках –і рано-рано сонце сходило тихим співом твоїм, мамо..
  •   сьогодні
    Сьогодні я тебе любитиму
    До стану «скільки стачить сил» і до остачі, до ранку грітиму
  •   Вуличний
    дощить, вертає на сумне…
  •   П'яна
    Лишилася вишня від торта…
    Без сумніву, - п’яна…
  •   жити
    Як мандрівний бурлака,
    старець або кобзар
  •   пиріжковий
    Вгризаюсь у тістечко..
    Грамів…без ліку…
  •   Півроку до півроку...
    Півроку до півроку..і вже й прожив, неначе...
    до першого уроку..якого й не побачив
  •   ми..на обід, чи потім… ?
    Намісники..а чи месники?.. Господи, стільки питань
    розлітаються хрестиками, тушаться в сметані..
  •   совок
    ти також кислишся при слові «совок»…?
    ти робиш презирливо-виразну міну...
  •   Персиковий
    Сьогодні день спекотний – гусне кров…
    в турботах, у примарах
  •   Выйди в сад и пойми меня, матушка
    Выйди в сад и пойми меня, матушка
    Отчего на душе моей гром
  •   в предпоследний вагон экспресса
    Отчего мы с тобой так похожи,
    Наше сердце – одно на двоих,
  •   не варто дітям шкодувати книг...
    Не варто дітям шкодувати книг -
    У них дива і досвід всього світу
  •   після світанку...
    Різні люди, тіла сусідні
    і слова не доходять цілі. –
  •   урбаністичний
    Коли дивишся зверху –
    все місто-то наче один
  •   Із Кримського циклу
    Вираховую, вираховую, вираховую…
    Додаю, віднімаю і множу…
  •   зустріч...
    …навіщо ти заходиш в цей під'їзд? -
    старий будинок, сходи дерев'яні,
  •   у потязі "Південному"
    У потязі «Південному» лежачою драбиною
    повільно відповзатиму до степу й до моря
  •   Відлига
    Я не люблю відлигу в її дражливих напівтонах,
    коли населення вбоге виходить, немов з печери
  •   Зимоосінь
    Живи сьогодні, як у день останній..
    На носі жовтень і нема води
  •   … с неизменной сигарой и чашечкой кофе…
    … с неизменной сигарой и чашечкой кофе…
  •   Кофе
    Кофе. И кофе. Все так банально.
    Утро. Две чашки опять в моей спальне.
  •   На розі
    На розі Котлярської і прозаїка Куліша
    Я зустріла Його – красивого, мов царівну..
  •   Гідра..лернейська..
    Поранена. Стихаю..сто голов
    насправді не рятують..біль нестерпно
  •   До чергового дня залежності....навіяне
    Україна – не дишло..не дзиґа, не біта
    Не крутнеш, не повернеш, не вдариш по пиці
  •   Остап
    Я Остап, а в Остапа остача дрібна –
  •   Одного дня в кав’ярні файній
    Одного дня в кав’ярні файній
    На розі Пойного і Коні.
  •   За Донбас!!
    Хто хоч раз зігрівав чорним золотом дім –
    Той за НАС –
  •   уліс...
    Імбирний сон. Прозріння, мов ріка.
    Сміливі думи і в руках доречно
  •   Весна, що прийшла господинею в місто…
    Останні краплини холодного дійства
    Вбирає, немов поролонова губка
  •   Березневий...як сік...
    Життя таке - суцільна мряка,
    занудний прагматизм бездушний....
  •   ....взявши спиці і кошик рожевий...
    Каламутити воду. Щоб жити.
    Щоб пити нектар –
  •   Пес і Жінка
    Жовтий жовтень…жолуді та жаль.
    Журавлі минули, як просоння.
  •   У поета з Техасу особливі права)
    У поета з Техасу – особливі права
    Він не чує конвульсій великої Цяці)
  •   Осінній день...останній із осінніх...
    Осінній день. Останній із осінніх.
    Осини сиві. Чорнота дубів
  •   Із циклу "Одинадцятий четвер"
    «Душа моя, послухай!
    Як яблуня в цвіту…»
  •   Білить завірюха ліхтарі
    Білить завірюха ліхтарі -
    Комини, дахи і підвіконня.
  •   із циклу "Інтимні нелірики"
    замінивши рапсодії на рапідол,
    ми навчилися бути німими до втрати,
  •   Сбегая от солнечных зайчиков
    С кожи моей недоласканной
    уходит молодость,
  •   СЛИВА
    Беложелтопенным
    И ароматным дивом
  •   Моя шкура – как тот новогодний мешок
    Моя шкура – как тот новогодний мешок
    Всякой дрянью и снедью набитый до верху:
  •   Демонстрация сил...
    Демонстрация сил!
    Мое сердце – груша! –
  •   Дрімоні
    Казку, дитя, ти послухай хорошу,
    Казка тебе вбереже і навчить.
  •   Малий Котигорошко
    Сумним бував він трошки,
    Але одну лиш мить –
  •   про собаче і людське
    Поема про собаче і людське.
    Про дух сум’яття
  •   Між Нікою та Гіпносом. Душевне
    - В божественному сні –
    Передчуття
  •   Із циклу «Інтимні нелірики…»
    Гірке сподівання не варто
    в надію взувати –
  •   Луна на межі душі і саду. Осінь.
    Я блукаю, блукаю,
    і виходу, брате, нема –
  •   Яблук асоціації. Душа.
    Злетіти б їм,
    та яблука, мов пальці
  •   ПОТЯГ ДО ТАНАТОСА. УКРАЇНА
    У війнах інтерпритації
    минуле змінює обриси...
  •   Інтимні нелірики. Я жінка з луни лункої
    Я жінка з луни лункої,
    я жінка з пресиньої сині,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки