ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.06.09 19:17
Вибране і вибрані-3
Щойно я отримав від колеги Бориса Костирі таке повідомлення: «Пане Юрію, мені без жодних зауважень і пояснень відключили публікування. Всі звернення до редакції ігноруються. Що це означає?». На мій погляд, це означає ось що. Гадаю, справжній поет нар

Борис Костиря
2026.06.09 19:11
* * *
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.

Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
1935. Пісня про Каховку
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Крихкий Горацій
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.

Володимир Мацуцький
2026.06.09 09:53
Повітряна тривога
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.

Тетяна Левицька
2026.06.09 08:20
Мона Ліза
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра

Віктор Кучерук
2026.06.09 07:21
* * *
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.

С М
2026.06.09 06:16
Сюїта Оріндж Каунті (The Doors)
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів

Неїл Лорен
2026.06.09 01:42
***
бо кожен тримає дорогу свою
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд

і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава

Артур Курдіновський
2026.06.09 00:50
Між...
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.

Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,

Домінік Арфіст
2026.06.08 22:41
Я до межі... (Формула міфу)
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор

хома дідим
2026.06.08 21:04
* 108 *
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего

Борис Костиря
2026.06.08 12:51
Свобода
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.

Як добре, що заглибитися можна

Вячеслав Руденко
2026.06.08 11:31
Подарунок долі (Романс)
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!

Юхим Семеняко
2026.06.08 08:02
Лімерики
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.

Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.

Віктор Кучерук
2026.06.08 06:02
* * *
Розбуджений співами зябликів ліс
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тата Рівна / Вірші

 Чоловіки
Вони робляться згорбленими та старими
Ті чоловіки які колись ходили прямо
Першими у них помирають надії
Потім - мами

Непомітно виростають діти
Раптом підвищують голосИ
Кричать їм «Ну що розумієш ТИ
У цьому вирі у цьому світі?!»
Вони припиняють розуміти
Вони починають старіти та кам‘яніти
Потроху вгрузають у землю
Набуваючи рембрантівських рис
Ті чоловіки які колись ходили прямо
І знову стають красивими ніби
Маленькі пересувні храми
Милуєшся ними торкаєшся звіддаля їхніх небес
Й наче сам воскресаєш їх німбом освітлений

Першим у тих чоловіків сивіє волосся
Далі — плями повзуть темним — по світлому
Шкіра шершавіє й робиться фактурною
Буцім дубове корито

Вони ще багато могли б сказати
Та — розучилися говорити
Мовчання живих буває проймаюче чутним
Але їх нікому почути

Вони відходять кожен своєї пори
Ветха двірничка змітає за ними двори

Слідами коліс на мокрому шосе
Авто за автом – оце й життя усе....

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-09-27 21:17:46
Переглядів сторінки твору 3211
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.972 / 5.25  (4.956 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 4.860 / 5.25  (4.843 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.10.23 12:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-09-28 08:38:39 ]
Таню, така цікава інформація про чоловіків !))) Якби я Вас не бачила, яка Ви молода і гарна, то можна б було подумати, що ваші думки базуються на величезному життєвому досвіді, а так здивована ще більше. Молодець!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-28 12:03:45 ]
:)) Справа ж не у віці. От мій дід старів та був саме таким «маленьким пересувним храмом у старості», ідеальним ходячим портретом))
Дякую за коментар!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-28 08:43:15 ]
Скоріше за все, літгероїні з її чоловіками не поталанило. Такі чоловіки бувають. Гротескні вони практично з часів т.зв. комсомольської юності.
В цілому реп не на славу чоловіків, можна сказати, вдався.
І літгероям не завжди щастить. Може, і цьому теж.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-28 08:46:50 ]
Нешвидко написався мій коментар, бо я добирав слова - як співчуття, так і правди.
І виник такий майже "синхрон".

Без будь-якого бажання вступати в суперечки,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-28 12:02:33 ]
Я не знайома з чоловіками своєї літгероїні:)))) Але це вірш-спостереження. Безособово або ж про явище старіння. Інколи йдеш отак вулицею, бачиш людей різного віку (тут - чоловіків) й уявляються їх історії). Дякую за комент ваш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-09-28 09:23:40 ]
Класно, що про нас, чоловіків - з очікуваних в цілому поглядів, але таких нежданих за художніми вирішеннями кутів зору. Це важливо для нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-28 12:08:34 ]
Так, кут зору тут — спостереження за натовпом, за чоловіками, що йдуть назустріч й на обличчях яких є секундна емоція, яку видно поки погляд проходить крізь натовп))
Дякую за коментар!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-02-06 04:38:53 ]
Дуже гарно й дуже вірно -- і конфлікт поколінь, і те, як мовчки старіють чоловіки, тому що їм нібито не личить скаржитись...
"Ті чоловіки які колись ходили прямо","Вони починають старіти та кам‘яніти","Набувають рембрантівських рис","Маленькі пересувні храми" -- чудово сказано!