ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2021.05.08 20:39
Не хотів про це говорити. Взагалі не хотів цю тему піднімати, аби не баламутити народ. Але жінка звернула увагу на одну-єдину фразу у вірші Тараса Григоровича Шевченка «Сон». Гротеск гротеском, іронія та карикатура - теж речі прийнятні. Але ображати жін

Володимир Невесенко
2021.05.08 14:07
Холодна темінь стелиться сукном.
Зомліле місто тішить ніч ласкава…
Вона одна. Безлюддя за вікном.
Каміна жар. І спогади. І кава.

Немов з клубка – забута і хитка –
із пам’яті сотається стежинка.
І споминами тліє даль крихка,

Ігор Деркач
2021.05.08 13:04
Сатаніють самураї Раші...
у Гаазі буде Божий суд...
щоб не опинитись на параші,
на границю суне Путя-Гуд.

Оживають і хатні злодії:
ківи... рабіновічі... уже
закликають націю до дії

Микола Соболь
2021.05.08 12:46
Сила у слові.
І ліки у ньому теж.
Скільки любові
посієш, скільки пожнеш?
Літер врожаєм
щедро з нужденним ділись.
За небокраєм
тобі воздасться колись.

Галина Сливка
2021.05.08 12:43
А на війні, як на війні,
Гудуть гармати,
Ковтає смерть батьків, синів
У жерло страти.
Відвоювати майбуття,
Поклавши душі
За дорогих сердець биття,
Мов хліб насущний, -

Сергій Губерначук
2021.05.08 08:28
Я палко вірю у твою невинність,
твою весну вишневу цнотоцвіту.
Твою хитку природу я, мов вітер,
прощу і пропущу в тріпотну плинність.

Пливи зі мною, у мені і з нами,
тримай шаленство за волосся й одяг.
Лиш встигни вчасно виголосить – годі!!

Віктор Кучерук
2021.05.08 07:39
Мій дід не вернувся додому
Героєм, як інших діди.
Навіки в сильці вогняному
Пропали солдата сліди.
Його у полон захопили
Чи згинув безслідно в бою?..
Нема ні хреста, ні могили
В чужому і ріднім краю.

Юлія Івченко
2021.05.08 06:35
Утомлений і щасливий він довго-довго рахував до ста .
Чого ж, ти моя рибко золота, знов не даєш мені заснути?
Чого ж я не відкрив твого листа, в якому була перша висота -
твоя журба настояна на руті – така наївна і така проста?
І безтурботний сміх і

Вікторія Лимар
2021.05.07 19:10
­Зграї думок! Не зібрати докупи!
Лиш допоможуть змішати коктейль
в склянці, яка переповнена люттю!
Із почуттів, що вирують до стель!

Рішення треба прийняти наразі.
Не загальмує вагання процес.
Поштовх здійснився, це виклик образі.

Юлія Івченко
2021.05.07 19:01
Виходячи на балкон шостого поверху,
він випалював сигарету, думаючи про своє…
Стогнали усі жінки та плакали стрижені сови,
коли його серце стрибало м’ячиком і супились чорні брови,
та пальці дратливо стукали, неначе кістки кастаньєт.

- Анно!
Ти

Віта Парфенович
2021.05.07 16:54
Кому звітувати за радощі, Господи?
І хто розділятиме щастя моє?
Коли ми у неба чогось та просимо,
То ще ненаповнені вщент ми є,
А потім ураз і таки наповнимось,
І радість та щастя без краю меж,
Тому не важливо, що ми є гостями,
Бо вітер тріпоче во

Сергій Губерначук
2021.05.07 14:18
Я висуваю попередні припущення.

Ти – латинянин.
Твій вид воластий
з наморщеним чолом –
середньовічний склеп,
де кістяки пильнують рештки жаху,
відкинувшись на спинки трун.

Ігор Шоха
2021.05.07 08:11
Ступаємо на береги ріки
у течію, вируючу зі споду...
у дельту часу падають віки
історією у ту саму воду.

Немає волі з легкої руки...
і карою ледачого народу
стають його нові провідники,

Віктор Кучерук
2021.05.07 07:39
Що минулося – вже не вернути.
Що згубилося – теж не знайти.
Я не маю нічого по суті,
Крім утоми, нудьги самоти.
Розчарований і нелюбимий
Ані скраю, ні в гущі подій, –
Задихаюсь, отруєний димом,
У прозрінні погаслих, надій.

Микола Соболь
2021.05.07 06:50
У доріг нема кінця і краю
їм тому й пасує назва – шлях.
А куди ведуть шляхи, не знаю?
Пролягли між селами в полях.
Змійкою звиваються, мов доля.
З гірки, чи під гірку, все одно.
Вітер дме у поле, чи із поля
їм потрібно жати днів зерно.

Володимир Невесенко
2021.05.06 22:21
Весна уже ось-ось. Стікає сніг в калюжі.
Строкаті небеса на сонці мерехтять.
І молоді вітри – грайливі і байдужі –
розчісують ліси і віттям тріпотять.

Вже росами сльозять хмурні дахи іржаві.
І місто булькотить, мов юшка в казані.
І в полисках мигт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Богдан Басалик
2021.05.06

Дмитро Несен
2021.05.01

Катерина Ейсмонт
2021.04.29

Іванна Пупенко
2021.04.28

Марго Панкеева
2021.04.27

Володимир Невесенко
2021.04.27

Іван Місяць
2021.04.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тата Рівна / Вірші

 слова
Всюди ношу за собою свої слова я
Немає цьому ради
Вони розсунуті по кишенях відділеннях сумки
Дротах мого внутрішнього радіо

Кожної миті пнуться щось казати
Бовкати глаголити ректи скандувати
Течуть одне за одним як пінні хвилі
Думаю усі слова мерзенні воліла б мовчати
Однак на ділі таке мені не по силі
Бо світ — зітканий зі слів
Він існує лише в межах внутрішнього діалогу
Бо бог для мене абсолютно неможливий
Якщо я не казатиму йому: «боже» бо

Все що словами тавроване — проявлене
Все що поза ними — то темна ніч служіння Ваалу
Безсловесною була душа онімілої дівчинки
Під час одного відомого балу

А після нього — боюсь котів та назвалась тією
Що важить слова як наркоторговець грами
Всюди ношу за собою ці безкінечні слова я
Внутрішню нескінченну телеграму

Таку коштовну що витягує з мене живе й суще
Кожне слово — секунда яка минула

Я хочу знати скільки ще слів мені богом відпущено
І чи ніякого слова я не забула

Я хочу знати скільки ще слів мені богом відпущено
І чи ніякого слова я не забула...

Я хочу знати скільки ще слів мені богом відпущено
І чи ніякого слова я не ...

© Тата Рівна, 2020

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-01 11:29:17
Переглядів сторінки твору 160
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.978 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.848 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Іронічний неореалізм
Епітафії
Автор востаннє на сайті 2021.03.12 15:19
Автор у цю хвилину відсутній