•  Чорна Птаха

І
Крук крокує - крок по кручі,

•  Протерлися рими

Протерлися рими. Рядки осушивши,
вони не схотіли шукатися більше.

•  Ми світилися...

Ми світилися - зліпки проміння
У фотонному леті. Воно

•  Дихання Земне

Прислухайся, як дихає Земля -
вдихає нас... і видихає попіл.

•  Відхід

Загнеться час - загасну сам не свій,
По мідяку на око ляже спокій.

•  Одержимому

Клич сурми... Ти на подих лицар -
Лати світяться, зброї ляскіт.

•  Порятунок

Ти мене врятувала від холоду буднів
поцілунком, жадаючим віри в прийдешнє...

•  День висипався...

День висипався в рік, мов попільнички витрух...
як вирваний листок із птахом на полях.

•  Привіт любовe

Привіт, моя любовe! Нині Ти, надиво,
Заранилась в словах, спізнилася на вступ.

•  Збираю згадку

Збираю по складках згадку
Аби Твій голос почути.

•  Мова Формул

Теоретики і практикани -
Математики... фізик, біолог...

•  Відчиняю двері

Пнуться двері - завісам звисно,
ключ проникся і підійшов.

•  Дотик віртуальності

Просуваються у меґагерцах,
У перекликах (мовою потисків)

•  Згорає час

Згорає час, а в нім лахміття хизу.
Чого шукаємо, і що коли знайдем?

•  Кажуть - осінь

Терновий день народжує світи.
І пелюстки, мов двері серця-квітки...

•  Пробач

Пробач мене, що вúношу в думках
Народженість безтямної омани.

•  Прелюдія

Я розмову почну з високості чола
Кволим дотиком губ, як у церкві іконі.

•  Ділитися словом

Ділитися словом: збирати скрушини,
Пройтися від гирла на витік причини.

•  Думка птахою

Що за звуки? - тріскає стіна,
Що за думка? - що любить до згуби,

•  Рука малює пестощами тіло

Рука малює пестощами тіло
і дихання зісунулось у стогін.

•  Зберу весь трепіт

Зберу весь трепіт спраглих губ Твоїх.
І рýки, що пливуть пíзнанням...

•  Ніч на двох

Кімната ховaє тінь рухів
В заслони бліду торочку.

•  Танго на лежа.

Зрослись в октаві такти музики,
Згубили ноти `ля` і `до`.

•  Чужина - матимачуха

Заливався світанок пташиною,
Зачекався бджоли липи цвіт.

•  Перед сном

Перекур. Цілунок ночі
Дме ліхтарними губами,

•  Фотоальбом.

Фотоальбом, мов той гербарій -
Засушений фрагмент проміння.

•  Самосповіддання

У кімнаті слів... Анфас-
Не фарбовані ще стіни...

•  Віддам

Віддам словам свою любов,
І `каяттям` назву `не варта`.

•  Зима розпалює каміни

Зима розпалює каміни,
Тепло розхристано танцює на кістках.

•  Коли Тебе бракує

Де Ти була..? Коли розпавшись на краплини,
Мене збирали руки самоти.

•  Недоношені ягідки

Там, де Бог не вита, на відталинах суші,
Міліардами літ світлових віддаля

•  Спогади

Було боязко -
стрімно з полиском,

•  Повертаючись повертаю

Очі вікон читає вечір -
Чують ті, хто кохає захід.