ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.31 11:55
Пахне сіркою
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?

Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?

Борис Костиря
2025.12.31 11:48
Ваговози
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.

Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную

Тетяна Левицька
2025.12.31 10:51
З чистого полотна
Що мене тримає на цім світі?
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.

Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю

Кока Черкаський
2025.12.31 05:51
Просонети
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.

Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,

Іван Потьомкін
2025.12.30 22:09
***
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...

Світлана Пирогова
2025.12.30 21:55
Міркуємо
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?

Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.

С М
2025.12.30 21:21
Балада про Тебе & Мене & Нійла-Пуха (Jefferson Airplane)
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час

О гірська весна кохання

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Крайнощі
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Травма весни
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Контроверсійне - 5
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Рубікон
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Відхід
Загнеться час - загасну сам не свій,
По мідяку на око ляже спокій.
Живця вірветься дзвонів перебій
І стане лунко, де було глибоко.

Останні пригошні повітря, з губ
Життя збере притоптані суниці...
І по-клітинно просякнеться труп
Порожністю тілесної божниці.

У згустки пам`яті зіб`ється шлях,
Прославши подих з першого в останній.
Обітниця розшиє на губах
Симптоми потойбічного мовчання.

Труни торкнеться ближнього теплінь,
У спогад хусточка сльозу сховає.
Погрузне тлінь, де споконвічна тінь
Розстелиться в рядках "Тут спочиває..."

Зацвяхне серце в стуці молотка,
Два метри, яма, опуски, лопата.
І буде сипатись життя в грудках...
Так пригортають лиш земля та мати.

22 Лютого 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-22 16:13:22
Переглядів сторінки твору 5344
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.549 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 18:55:22 ]
Який жах....
Це перше, що прийшло в голову...
Так натуралістично - і в той же час дуже образно... Не хочу навіть про таке думати...Страааашно...
Привіт, Юрку!;))

PS.Отут от :Обітниця затає на губах....
Може, не ЗАТАЄ?
Може, розтопить?
Чи ще якось... Бо затає - то, мабуть, затаїть, але - не затає...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 19:06:04 ]
Олю - слушна заувага, вже виправив.
Дякую.
Як тепер?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-22 19:16:50 ]
Натуралістично - безперечно, прекрасно і жахливо - так. Одне лишень - "втрИмає" чи "втримАє"? Може "і хусточка вже сліз не витирає"? Хоч, звісно, Вам краще знати))) А вірш справді гарний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 19:29:34 ]
Наталю,
щоби не було непевності, я подав "запасний варіант. :-)
Дякую - цього вірша є близнюк, але схожий з цим лишень за темою... :-)
Згодом я їх злучу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 21:02:47 ]
Все одно - страшно;))
....І по-клітинно просякнеться труп
В порожності тілесної божниці........
Брррр...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 21:32:11 ]
Привіт, ЮРКУ! Слухай, хто з нас комп`ютерщик, а хто патанатом, га? :))) Загалом - непоганий вірш, є парочка ЗНАХІДОК - "По мідяку на око ляже спокій",
"Зацвяхне серце в стуці молотка", є парочка речей, котрі я не дуже розумію. Зокрема:
В останніх ворохах легень зкоцюб,
Єство надійде ротом в сукровиці.
І по-клітинно просякнеться труп
В порожності тілесної божниці - просякнеться сукровицею (наголос на О), яка виллється з рота? То куди вона ллється - з рота - чи хтось заливає її для бальзамування поклітинно?
Прославший - прославши?
І часом безвіч до кісток всихати? (Не зрозумів, що буде всихати? Що таке безвіч?
І наостанок - вірш залишає якесь надто гнітюче враження, навіть як для лікаря. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 21:34:22 ]
І ще добре придивись до слова ВОРОХАХ, чи це не русизм? Наголос там на першій О?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 22:34:55 ]
Славцю,

Дякую за слушні поради:
***
змінив повністю 4 і 5 рядки...
***
"Прославши" - це вірно - випавив
***
"безвіч" - це синонім до слова "вічність"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 16:39:27 ]
Славцю,
Замінив повністю останній рядок, думаю що вірш став теплішим від цього...:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 18:32:30 ]
Тільки добрався до кнопки,і зразу - цей вірш,
шкода,не встиг на початок, прочитав вже готовий.
Останній рядок надає такої теплоти,шо відчуття
приреченості і відчаю зникає.Кожен з нас про це думає, не всі так напишуть.Сподобалось !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 19:00:42 ]
Дякую Вячеславе,
Добре що й не читали попереднього варіанту - бо було би дуже холодно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-19 11:41:00 ]
Що ж, наші колеги вже все добре оглянули, маєш Юрію їм вислати пива :)
Вірш видався дуже самобутнім.
Можливо є деякі зауваги тільки стосовно стилю?
Твір, як на мене знаходиться на межі різних напрямків (можливо модернізму, романтизму) :)

Цікаво поглянути на твір із різних стильових кутів. Ось спробую з кордонів постмодернізму (не іронічного модернізму, а правдивого постмодернізму):
Загнеться час - (я) (і?) згасну сам не свій,
і стане легко, де було глибоко. (стане легко - гарне рішення, але можливо є і ще якісь "лунко", "прозоро"...?)
(порожністю) тілесної божниці ?
і (в?) (пам'ять?) хусточка (з очей) сховає. (?)
Ще буде (теплитись?) життя в грудках. (?)

"Так пригортають лиш земля та мати" - дуже сильний рядок, ніби трохи відсторонений, що, може, й дуже добре? І потрібно трохи часу, так? аби відсторонено побачити твір точніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-19 20:46:40 ]
Знова вдячний за уважне око,
Вніс зміни. Прошу переглянути.
З пивом - нема проблем - при найближчій нагоді -
хоч відро. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-10 18:43:41 ]
Цікавий вірш, найбільше мені приглянулась строфа:

Труни торкнеться ближнього теплінь,
У спогад хусточка сьозу сховає.
Погрузне тлінь, де споконвічна тінь
Розстелиться в рядках "Тут спочиває..."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-07-10 19:39:55 ]
Привіт, Юра! Якось пропустила я цього вірша. Справді жахливу тему ти обрав. Я не знаю який там був перший варіант, але і від цього мурашки по тілу. Пиши про веселе, про щастя, про кохання, про життя :). Не хочеться сумувати. Але цей вірш дуже сильний.