ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.01.17 16:42
Але ж – було!
Окрилено і дзвінко
Мелодія виповнювала день.
Була на світі щонайкраща жінка
І світ здавався сповненим пісень.

Але ж – нема
І сліду тих мелодій,

Тетяна Левицька
2020.01.17 14:19
Збирають думи кучуруги
свинцевих хмар холодну тугу.
Судомить серце, струм зажури
у венах збільшує напругу.

І черв'ячок свердлить віднині,
горіх волоський мізку - думка.
А після мрії голубині

Вікторія Лимарівна
2020.01.17 14:09
Сяюча зірка у Небі єдина.
Диво з далеких космічних світів.
Саме сьогодні зійшла в надвечір’ї.
Відгук, сполука колишніх життів.

Тих, хто не встиг на землі догоріти!
Хто передчасно в миттєвості зник.
Як відчайдушно хотілося жити!

Козак Дума
2020.01.17 14:00
Я – Україна. Я вмираю!
Хто допоможе, людоньки, мені?!
Де ті, у кого хата скраю,
хто першим ворога стрічає?
Тону і захлинаюсь у багні…

Я Україна-мати. Мої діти,
куди ви із домівки подались?

Ярослав Чорногуз
2020.01.17 11:45
Не забирай у мене любу –
Все, доле, у руках твоїх.
Не напились мої ще губи
Її цілунків чарівних.

Не забирай кохану, доле,
Благаю, ні, не забирай.
Життя моє не сповнюй болем…

Серго Сокольник
2020.01.17 11:32
сюр***

Ніч поринула в сон
Інтернетоновин монітору.
Сон накинув ласо
На думки, і затиснув у шори
На перебіг подій
Погляд зморений сплячого ока...

Микола Соболь
2020.01.17 05:27
Здається розум щось інопланетне.
Для «Homo sapiens» недоступна річ.
Вже не камінням, обстріли – ракетні
Та не шаблями, – кулеметна січ.

Чи може хтось знущається над нами?
Чи буде промінь світла ув імлі?
Дамоклів меч навис над головами

Олексій Кацай
2020.01.16 22:01
В ніч упурхує птах Гамаюн.
Я себе силуетом окреслюю
і сиджу з марсіанською «Теслою»
поміж обертів космосу й дюн.

До Землі, для авто недосяжної,
Гамаюне, прошу, долети
попри відстаней і самоти,

Іван Потьомкін
2020.01.16 21:43
В хмільному вальсі побажань
Пливуть до загсів молоді...
Дитячий сад, ти паузою стань
На їх зритмованій путі.
Найглибші очі – у дітей.
В них – цноти невичерпная криниця.
Долийте ж в свої кухлі, молоді,
Тепер лиш можете рідниться.

Сергій Губерначук
2020.01.16 18:54
На безлюддя сільських ландшафтів
визвірився собака на цепу,
це доказ моєї бездарності,
прорив свійських кілометрів,
це тиранія великого міста,
множена на нулі сповитух-пупорізок,
що жодну мою думку не приймуть
до складу мовних колізій,

Надія Тарасюк
2020.01.16 14:39
Чіпкий туман.
Розморена розлука.
Шкребе засмуток, наче кіт у двері…
Тремтливо мревом ходять попід руки
розквітлі душі
наших півмістерій.

Вечірніх зір

Козак Дума
2020.01.16 14:00
Було завжди відвертим важко жити,
в наш час велика розкіш благородність.
Як любиш правду в вічі говорити –
повинен полюбити і самотність…

Галина Сливка
2020.01.16 11:37
Ти не одна, хоч нас лиш по одному,
Ховала душу у жалях і втратах,
Крапки лічила, не шукала коми,
Жадала тверді й виплітала ґрати.
Ти не одна блукала попелищем.
Уже в снігу вчорашнє, щоб заснуло.
Вгорі вітрисько дивну пісню свище.
Іди вперед і залиш

Олександр Сушко
2020.01.16 10:34
Свята у мене жінка! Роботяща!
А я у неї - форменне ледащо.
Працюю на печі - не так як всі,
Щоб догодить її святій красі.

Мій хрест легкий, її ж тягар – важезний:
коса, сокира із гострющим лезом,
курчата, дві корови, кнур, коза...

Тетяна Левицька
2020.01.16 07:30
Я не бачу тебе коло себе
не сьогодні, ні завтра, не після.
Мабуть, я - не твоя вічна Геба,
певно ти - не моя більше пісня.

Не буває два сонця на небі,
дві любові на двох не буває.
Я та річка, що рве тихі греблі,

Микола Соболь
2020.01.16 06:13
Перші: «Агу» і несміливі кроки
У пам’яті моїй ніби кіно.
Тобі сьогодні вже чотири роки!
Як це було недавно і давно.
Лапатий сніг лягав на підвіконня,
Писав зими нетлінне полотно.
І я по снігу біг до тебе, доня…
Як це було недавно і давно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29

Олена Цип'ящук
2019.12.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Дихання Земне
Прислухайся, як дихає Земля -
вдихає нас... і видихає попіл.
Як підправляє зграбно Час-Маляр
на виразах облич нестатки років.

Розважливо стискаються думки -
заходжують підошви крок в дорозі...
Гаряче серце, відчуття руки -
Осанною упавшому в знемозі.

Під сонцем перероджуються дні,
і колесо Життя погрузло в Долю:
від істини до істини східні;
від радости і до тупого болю.

Як вибігли думки, минувши ляк,
проходячи тремтінням горловини...
Це Крик Душі, де в камертон Земля
влаштовує для Cмерті уродини.

5 Березня 2007





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-05 15:52:33
Переглядів сторінки твору 3061
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.873 / 5.5  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.861 / 5.5  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-05 16:06:57 ]
Привіт, друже! Радий почути віршик твого попелу!
Перший куплет вбиває наповал, навіть попелу згребти тяжко. Не зовсім зрозумів:
І перевтілення сердечного вогні
мережкою упавшому в знемозі - хто в шо перевтілюється і як це пов`язано з мережкою...
Ану тєлєграфіруй!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-05 16:21:49 ]
Юріє, вітаю! щось Ви у другій строфі накрутили... повна невідповідність граматиці, не ясно що до чого.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-05 16:38:19 ]
Зрозумів Славцю, Юліє - виправив, як тепер?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-05 23:11:56 ]
Юрцю, шось я починаю останньою прямою звивиною врубатись, що ти хотів сказати у другому куплеті. Правда, з третього разу (аж пряма звивина запарувала), але щось вирисовується. Чесно кажучи, цей куплет поки що нє пляшет!
1. Якщо вже протиснуті, то ДО МАКСИМУМУ.
2. І перевтілення сердечного вогні:
- трохи вибивається з ритму
- Сам Вогонь якось слабо асоціюється з соломиною, хоча в цьому щось є (але треба мені 15 хвилин, аби це зрозуміти) - заважко це для загалу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-05 23:45:18 ]
Юріє, зовсім не розумію вираз "стрім дорозі"...:(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-05 23:45:40 ]
Славцю, я замінив повністю цей стовпчик.
Як теперка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-05 23:55:47 ]
Протиснуті до виносу ступні - це мабуть коли виносять ногами вперед, а ноги упираються! :)))
Юрко, хіба ж це українською???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 00:00:47 ]
Юрцю, тепер краще, проте протиснуті до виносу стУпні, а не ступнІ! Ось де Шарік поривсі! Щодо виносу - тут Юльця паталогоанатомічно за мене правильно мислить. А взагалі ти про чиї ступні тут говориш? :) Якщо про свої - то перепрошую - я Йому вже передав, жи ти - не скоро! Сам просив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 00:09:37 ]
Раджу не мучитись поки над тією строфою. Здається, тут справа не у влучних словах, а в тому, що ви не впевнені, яку думку варто виразити. Може, нехай трохи вляжеться, з часом? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 00:13:04 ]
І ще: "дорозі" відповідає на питання "кому? чому?", тобто давального відмінка, використовується найчастіше у словосполученні "при дорозі"
Щодо "низь", то словник видає єдине значення: Спосіб вишивання, за якого візерунок прокладається чорною або червоною ниткою зі споду, а вишивка виконується рештою кольорів з лиця.
Ви саме це мали на увазі? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 00:26:24 ]
Стрім - було краще! Від слова - стрімко, стрімкий. Тут малося на увазі, жи ті кроки посилюють стрімкість дороги, (передано не точно, але схоже).
До речі, слово стрім часто використовується в значенні новий, свіжий, екстремальний, "стрьомний" - це москальська калька. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 00:32:24 ]
Амінь! Спок-нок!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 00:44:54 ]
Гарний варіант! як читач я ним задоволена набагато більше :))) все стало зрозуміло!
завтра перечитаю - скажу про відчуття, бо сьогодні я забагато над ним думала, потрібен свіжий погляд :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 00:50:22 ]
Ще раз вдячиний Вам за небайдужість :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 00:54:50 ]
Не дякуйте! Мені приємно :) і роблю це із задоволенням

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 18:59:48 ]
Сподобався ваш вірш. Знайшов багато символічного, особливо рядки початку вразили:

Прислухайся, як дихає Земля -
вдихає нас... і видихає попіл.