ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознака,
І поклик з-попід вій, -
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Відчиняю двері
Пнуться двері - завісам звисно,
ключ проникся і підійшов.
Від руки звинній ручці стисло,
дві підошви хідник знайшов.

Переблимують вічком тіні,
і дотримує відстань стук.
Засув склався у провидінні,
відштовхнувши від себе звук.

Переноситься скрип завзято,
перетерши, мов зашморг, вхід...
І чекає обійм кімната,
де черствíє насущний хліб.

2 Грудня 2006




Найвища оцінка Марта Шуст 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Інґвар Олафсон 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-29 22:57:05
Переглядів сторінки твору 7963
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.203 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.196 / 5.5  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.615
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.04 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 22:57:53 ]
Копія з оригіналу:
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 18:53:54]
Цікава модерністична композиція, автор, як на мене, створює задля неї оригінальний обсяг, а також нові відтінки відомих і не дуже слів.

Хіба що "та проклацує зтиха звук." - "та приклацує стиха звук", але "проклацує" малося трохи інше на увазі, та "важлем" - не зовсім зрозміло. А "затих" - дивний, на перший погляд, образ.

Напевно ці моменти і вплинули на оцінку пана Жоржа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 22:59:05 ]
Шановна Редакціє,
Я виправив слабкі місця.
Дякую за допомогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:20:03 ]
Настільки філософськи-глибинний вірш, що важко підібрати слова для висловлення почуттів, які випливають десь із глибини душі, збурюють давно забуті спогади з дитинства і тепло розливаються по тілу. Так приємно... Не можу пояснити причини такого стану... Дуже гарно і чуттєво виписано. Настільки прості і довершені Образи. Навіть до болю близьке домашнє слово "хідник". Дякую, Юрію, Ти пригадав мені дитинство, подарував хвилини щастя від спогадів, затлумив ностальгію за домом... Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-29 23:21:24 ]
Насправді допомога - це дуже відносна річ, так? Є цільне ваше бачення, яке в деяких місцях може мати невеличкі огріхи. Бачення оригінальне. Тобто, архітектором, будівничим, і фараоном, залишається автор. А ми, так, хиже місячне сяйво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:23:28 ]
"А ми, так, хиже місячне сяйво :)" - коли я прочитала Ваше визначення на Вашій сторінці, то хижості у ньому не відчула... Навпаки - відчувся смуток...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 23:39:26 ]
Редакціє,
Без Вас та всіх решти учасників Самвидаву ми би не бачили себе збоку.
А це так важливо...
Я теж часом бачу невеликі недоліки у авторів - теж стараюсь допомогти.
Ще раз вдячний за все,
Щиро Юрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 23:44:26 ]
Вірш справді дуже гарний. Сумний і теплий, ностальгічний. Мені зараз якраз під настрій...
Дякую, Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:51:03 ]
Привіт, Мартусе ;) Рада зустрічі :)

Юрію, а мій настрій теж мобільний ;) Тішуся тому, що Твій настрій пише класні вірші ;) Чому смутний смайлик ? Мобільність - це сила, якою треба гордитися ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-01-30 00:06:50 ]
Привіт, Юрко! Бачу, що трудишся за всіх українців Америки!:))) Так тримати, земляче! Давно не спілкувалися, а ти не заходиш в гості - чи розгнівався після свят чи що????

"Хліб так давно зачерствів і кімната чекає обіймів..." А ключі підійдуть - так що заходь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 00:08:41 ]
Привіт, Оксано. Також рада зустрічі.
Привіт, Юрко. З віршами важко боротись :)
Виствляйся як пишеться, дуже цікаво читати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 00:11:22 ]
Обов`язково зайду друже Василю.
Вдома перейдусь Твоїми новими надходженнями.
Їду зара з праці додому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-30 08:47:47 ]
Це і є те саме поетичне бачення великого у дрібному. Справді, гарна лірика та, котра може додавати штрихи до завершеності світу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 18:15:46 ]
Дякую Тарасе,
Дуже приємно почути це від Тебе.
Там про Тебе "Сучасна Жінка" питалася - щось дуже хотіла. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 20:43:38 ]
Юрію,
не буду коментувати очевидні змістові та образні чесноти твору.
Скажу про форму та її вади. Перша - наявність дієслівних рим. Друга - важкість в читанні. Язик заплітається. Фоносемантачна атмосфера твору - блякла, волога, сіра. Якщо ти цього прагнув, пишучи цей твір, тоді тобі вдалося. На мою думку текст має звучати, це особливо актуально для української мови.
З побажанням натхнення,
Інґвар

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 21:05:07 ]
Дуже вдячний Інгваре за слушну критику.
Буду старатися робити більші акценти на милозвучність і простоту
у наступних творах.
Якщо було би не важко Тобі переглянути ці вірші:
Один написаний був у цей самий час, що і цей, так що мабуть
має такі ж вади, а всеж хотілося почути і Твою думку:
Не стукай
А інший - свіженький тут:
Дотик віртуальності
Був би подвійно вдячним. Завжди ціную Твоє слово і поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-30 21:10:12 ]
Казав колись Адкадій Райкін: -"Почему как простой человек, так простые болезни - инфаркт, перелом конечностей, белая горячка... А как интеллигент, так сразу авторемонтное изменение сосудов..."
Це я Інґвара Олафсона (якщо я правильно відтворив імя) "зачепити хочу за "Фоносемантачна атмосфера твору - блякла, волога, сіра." Перепрошую, звичайно, перепрошую!
Поль Елюар (котрого я так люблю) казав - де починається наука, так закінчується поезія.
Хоча, ти Юрку і дійсно нахомутав, та від того вірш, як на мене, ще більш класний вийшов.
Мені тут чимось відчувається Пастернак...
Біс його зна чим, але щосб є...
Юрку, це здорово!!!
Так дєржать!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 22:27:15 ]
Пане Кондратюк,
мене не дуже просто зачепить ;-). Вдячний Вам дуже, я тут завдяки Вам помітив у себе помилку "фоносемантичний" - правильно. Не згоден ні з Вами, ні з Полем Елюаром. Мій улюблений автор Едгар По довів своєю творчістю протилежне геніальна поезія дуже близька науці, ба більше вона може на століття випереджати науку.В той же час математика чи квантова фізика в геніальних своїх проявах дуже близька і музиці і поезії...
Звичайно, можна в пориві "слинявої любові" до автора видавати очевидні технічні і фонетичні огріхи за щось незвичайне, але чи піде це на користь автору - питання більш ніж риторичне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 22:31:57 ]
Юрію,
Дуже дякую за братську підтримку. Юрії всіх країн єднайтесь! :-)
"Ми в тєльняшках - ми прарвйомся!" Ми переможці (якого файного зеленого змія замочили)!

Сприймаю критику, як своє третє око. Всіх вас поважаю і зважую кожну вашу думку.
А те що язик на жарт підвішаний, то ніц на те не вдію. :-)