ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Заспокоїла
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Відчиняю двері
Пнуться двері - завісам звисно,
ключ проникся і підійшов.
Від руки звинній ручці стисло,
дві підошви хідник знайшов.

Переблимують вічком тіні,
і дотримує відстань стук.
Засув склався у провидінні,
відштовхнувши від себе звук.

Переноситься скрип завзято,
перетерши, мов зашморг, вхід...
І чекає обійм кімната,
де черствíє насущний хліб.

2 Грудня 2006




Найвища оцінка Марта Шуст 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Інґвар Олафсон 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-29 22:57:05
Переглядів сторінки твору 7984
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.203 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.196 / 5.5  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.615
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.19 16:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 22:57:53 ]
Копія з оригіналу:
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 18:53:54]
Цікава модерністична композиція, автор, як на мене, створює задля неї оригінальний обсяг, а також нові відтінки відомих і не дуже слів.

Хіба що "та проклацує зтиха звук." - "та приклацує стиха звук", але "проклацує" малося трохи інше на увазі, та "важлем" - не зовсім зрозміло. А "затих" - дивний, на перший погляд, образ.

Напевно ці моменти і вплинули на оцінку пана Жоржа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 22:59:05 ]
Шановна Редакціє,
Я виправив слабкі місця.
Дякую за допомогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:20:03 ]
Настільки філософськи-глибинний вірш, що важко підібрати слова для висловлення почуттів, які випливають десь із глибини душі, збурюють давно забуті спогади з дитинства і тепло розливаються по тілу. Так приємно... Не можу пояснити причини такого стану... Дуже гарно і чуттєво виписано. Настільки прості і довершені Образи. Навіть до болю близьке домашнє слово "хідник". Дякую, Юрію, Ти пригадав мені дитинство, подарував хвилини щастя від спогадів, затлумив ностальгію за домом... Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-29 23:21:24 ]
Насправді допомога - це дуже відносна річ, так? Є цільне ваше бачення, яке в деяких місцях може мати невеличкі огріхи. Бачення оригінальне. Тобто, архітектором, будівничим, і фараоном, залишається автор. А ми, так, хиже місячне сяйво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:23:28 ]
"А ми, так, хиже місячне сяйво :)" - коли я прочитала Ваше визначення на Вашій сторінці, то хижості у ньому не відчула... Навпаки - відчувся смуток...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 23:39:26 ]
Редакціє,
Без Вас та всіх решти учасників Самвидаву ми би не бачили себе збоку.
А це так важливо...
Я теж часом бачу невеликі недоліки у авторів - теж стараюсь допомогти.
Ще раз вдячний за все,
Щиро Юрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 23:44:26 ]
Вірш справді дуже гарний. Сумний і теплий, ностальгічний. Мені зараз якраз під настрій...
Дякую, Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:51:03 ]
Привіт, Мартусе ;) Рада зустрічі :)

Юрію, а мій настрій теж мобільний ;) Тішуся тому, що Твій настрій пише класні вірші ;) Чому смутний смайлик ? Мобільність - це сила, якою треба гордитися ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-01-30 00:06:50 ]
Привіт, Юрко! Бачу, що трудишся за всіх українців Америки!:))) Так тримати, земляче! Давно не спілкувалися, а ти не заходиш в гості - чи розгнівався після свят чи що????

"Хліб так давно зачерствів і кімната чекає обіймів..." А ключі підійдуть - так що заходь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 00:08:41 ]
Привіт, Оксано. Також рада зустрічі.
Привіт, Юрко. З віршами важко боротись :)
Виствляйся як пишеться, дуже цікаво читати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 00:11:22 ]
Обов`язково зайду друже Василю.
Вдома перейдусь Твоїми новими надходженнями.
Їду зара з праці додому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-30 08:47:47 ]
Це і є те саме поетичне бачення великого у дрібному. Справді, гарна лірика та, котра може додавати штрихи до завершеності світу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 18:15:46 ]
Дякую Тарасе,
Дуже приємно почути це від Тебе.
Там про Тебе "Сучасна Жінка" питалася - щось дуже хотіла. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 20:43:38 ]
Юрію,
не буду коментувати очевидні змістові та образні чесноти твору.
Скажу про форму та її вади. Перша - наявність дієслівних рим. Друга - важкість в читанні. Язик заплітається. Фоносемантачна атмосфера твору - блякла, волога, сіра. Якщо ти цього прагнув, пишучи цей твір, тоді тобі вдалося. На мою думку текст має звучати, це особливо актуально для української мови.
З побажанням натхнення,
Інґвар

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 21:05:07 ]
Дуже вдячний Інгваре за слушну критику.
Буду старатися робити більші акценти на милозвучність і простоту
у наступних творах.
Якщо було би не важко Тобі переглянути ці вірші:
Один написаний був у цей самий час, що і цей, так що мабуть
має такі ж вади, а всеж хотілося почути і Твою думку:
Не стукай
А інший - свіженький тут:
Дотик віртуальності
Був би подвійно вдячним. Завжди ціную Твоє слово і поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-30 21:10:12 ]
Казав колись Адкадій Райкін: -"Почему как простой человек, так простые болезни - инфаркт, перелом конечностей, белая горячка... А как интеллигент, так сразу авторемонтное изменение сосудов..."
Це я Інґвара Олафсона (якщо я правильно відтворив імя) "зачепити хочу за "Фоносемантачна атмосфера твору - блякла, волога, сіра." Перепрошую, звичайно, перепрошую!
Поль Елюар (котрого я так люблю) казав - де починається наука, так закінчується поезія.
Хоча, ти Юрку і дійсно нахомутав, та від того вірш, як на мене, ще більш класний вийшов.
Мені тут чимось відчувається Пастернак...
Біс його зна чим, але щосб є...
Юрку, це здорово!!!
Так дєржать!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 22:27:15 ]
Пане Кондратюк,
мене не дуже просто зачепить ;-). Вдячний Вам дуже, я тут завдяки Вам помітив у себе помилку "фоносемантичний" - правильно. Не згоден ні з Вами, ні з Полем Елюаром. Мій улюблений автор Едгар По довів своєю творчістю протилежне геніальна поезія дуже близька науці, ба більше вона може на століття випереджати науку.В той же час математика чи квантова фізика в геніальних своїх проявах дуже близька і музиці і поезії...
Звичайно, можна в пориві "слинявої любові" до автора видавати очевидні технічні і фонетичні огріхи за щось незвичайне, але чи піде це на користь автору - питання більш ніж риторичне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 22:31:57 ]
Юрію,
Дуже дякую за братську підтримку. Юрії всіх країн єднайтесь! :-)
"Ми в тєльняшках - ми прарвйомся!" Ми переможці (якого файного зеленого змія замочили)!

Сприймаю критику, як своє третє око. Всіх вас поважаю і зважую кожну вашу думку.
А те що язик на жарт підвішаний, то ніц на те не вдію. :-)