ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.01.21 23:00
Я не пишу сонети
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.

Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Фенікс
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Ти
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
2001. Горілка у спекоту (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Дока
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Ахеронт
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Присвята
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Невірна
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс

С М
2026.01.21 05:30
Хай лляє кров (The Rolling Stones)
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Знаному критику
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Справжнє
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Річкові острови снів
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Ситуація
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
***
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
Кип'яток
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Збираю згадку
Збираю по складках згадку
Аби Твій голос почути.
Той голос: гойдає кладку
Між мріяти та забути.

Той голос: хрипить і кличе,
Здирає всю неміч крику;
Збиває думки у віче,
А потім вже з пантелику.

То в попіл, то до морозу...
То з леду... і знов до жару.
Встеляє віршами прозу,
Не Божу віщує Кару.

Готує на позір подив,
Засмічена сміхом, щирість.
Полого... Відходять води.
По сладці проходить вирій...

29 Січня 2007




Найвища оцінка Юрій Кондратюк 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-05 17:20:21
Переглядів сторінки твору 14672
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.175 / 5.75  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.941 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.01.20 00:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:20:38 ]
Ну я конечно не спєц, але у ліриці якшо вже відійшли то всьо буде файно, і не тре так на тому акцентувати... :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:21:13 ]
о! так краще :) за одну букву билися, але воно було того варте... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:23:28 ]
Так і народжується істина!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:24:38 ]
цікаво... встеляє віршами прозу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:31:44 ]
Ну всьо, на цій мажорній ноті я йду жерти свій київський тортик. :) усім гарної і тихої ночі... :) їште цитрину, аби фотки не були у всіх такі щасливі... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-02-05 23:16:27 ]
...І чого тільки не робить той голос :) Цікаві образи у Тебе, Юро.

"Збиває думки у віче,
А потім вже з пантелику."

Правда, все так і є... Контрасти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 23:41:40 ]
Ще раз всім дякую за коментарі. :-)
Це за щастя мати стільки небайдужих відгуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 20:16:19 ]
Юрко, напишу тут аби там не нагромаджувати математику...:) Це доволі популярна практика оцінювання. Її вплив не є таким сильним, тобто оцінка міняється на 5 сотих, у кокретному випадку, шо я описав. А не на 5 десятих... :)
Але це вже щось, і воно безумовно впливатиме на рейтинг. Редакція також може ввесети нелінійну формулу, тобто підносити усе до квадрату (5/7)*(5/7). Тоді різниця у цьому прикладі буде 1 десята :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-07 07:55:53 ]
Вітаю, Юрку!
У тебе гарний вірш. Просто класний!
Не знаю як, але я чомусь зпочатку пропустив його. Та це мабуть для того, щоб зараз більший кайф був. Все має бути в свій час.
Дуже дікую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-07 08:24:04 ]
Гарний вірш. Оригінальне бачення.
Але я би звернув увагу ще на деякі, можливі, неточності "нам ділить" і "Пройшла". Останнє, як на мене, трохи краще було б у теперішньму часі?
Є ще дрібненький нюанс у "То мерзне, а то до жару", - подумати, чи так вже важливо "то мерзне"? Бо "жар" таки іменник, і трохи краще його з іменником подавати (то льодом, наприклад). Але це так, дуже специфічне моє бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 16:32:14 ]
Дякую, Юрку!
Завжди радий Твоїм думкам і підтримці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 21:41:09 ]
Шановна Редакціє,
Щиро вдячний за коментар. Я зробив висновки і виправив недоліки.
Тепер чекаю на Вашу оцінку.
З пошаною,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Федорович (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 12:41:22 ]
Гарно.
"Між мріяти і забути", так часто - хочеш забути, а згадка день за днем вертається знову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-08 12:58:35 ]
Нормально, робота над своїми творами безкінечний процес.
Шановний Юрію, ще деякі моменти, - колись було "Пройшла", але, стосувалась ніби не думок, а, дай Бог пам'яті, здається голови з думками? Я про те, що зараз закінчення тільки на проходженні думок, а це слабше, ніж було. :(
І цей рядок хоч і зазвучав краще, але не зовсім мені зрозумілий - "Не Божу поділить Кару" - тобто йдеться про "той голос"? Який "не Божу поділить кару"? Яке ваше бачення цього моменту?
Бо, якщо говориться про "той голос", то він може "жадати", чи навіть "вклякати в Кару", і ще там різне, але чи "поділить Кару" голос?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:00:47 ]
Безмежно вдячний редакціє за Ваше бачення і час.
Я змінив рядок з "Божою Карою" на (принаймі так думаю) більш мизикально-поетичний лад.
І повернув голову на місце ув останнім рядку...
Як тепер? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:25:52 ]
Радий, що Вам сподобалось Ірино Федорович.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-08 16:37:08 ]
Юрію, але з Божою Карою таки глибше, а з гітарою не дуже. Головне - те бачення, те відчуття, що народило рядки. Глибина - дуже важлива штука.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:56:16 ]
Ще раз дякую Редакціє,
Дійсно - от "внутрішній голос" (коли натхнення було) говорив так, але вправності у словотворенні тоді забракло. Повертаю "Не Божу Кару" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 17:43:07 ]
Головне аби ви були задоволені, аби вам, Юрію, було приємно читати свої вірші. Можливо, це найголовніше.
На довершення потрібно ще і вірний "рух голови" чи "з голови", власне, якийсь ваш рух, пов'язаний з Тим Голосом, придумати, на кшталт, і зліт, "вихід із себе" чи там ще якось, але щоб вязалося за означеннями "пологів", "відходом вод", і "крізь вирій" Туди.

Власне, ви придивіться без поспіху, рішення має бути не різке, гарне і розумітися трохи не однозначно. Але з останнім у вас майже завжди повний порядок.

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 16:23:46 ]
Вже вкотрий раз дякую, Пане Володимир.
Зупинився наразі на цьому варіанті:
"По сладці проходить вирій...":
1)Мені видався тоді останній рядок пов`язаним з першим
2)І звучить ніби об`ємно...