ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
Мурлика — кіт Франка
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Збираю згадку
Збираю по складках згадку
Аби Твій голос почути.
Той голос: гойдає кладку
Між мріяти та забути.

Той голос: хрипить і кличе,
Здирає всю неміч крику;
Збиває думки у віче,
А потім вже з пантелику.

То в попіл, то до морозу...
То з леду... і знов до жару.
Встеляє віршами прозу,
Не Божу віщує Кару.

Готує на позір подив,
Засмічена сміхом, щирість.
Полого... Відходять води.
По сладці проходить вирій...

29 Січня 2007




Найвища оцінка Юрій Кондратюк 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-05 17:20:21
Переглядів сторінки твору 15610
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.175 / 5.75  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.941 / 5.5  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:20:38 ]
Ну я конечно не спєц, але у ліриці якшо вже відійшли то всьо буде файно, і не тре так на тому акцентувати... :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:21:13 ]
о! так краще :) за одну букву билися, але воно було того варте... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:23:28 ]
Так і народжується істина!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:24:38 ]
цікаво... встеляє віршами прозу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:31:44 ]
Ну всьо, на цій мажорній ноті я йду жерти свій київський тортик. :) усім гарної і тихої ночі... :) їште цитрину, аби фотки не були у всіх такі щасливі... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-02-05 23:16:27 ]
...І чого тільки не робить той голос :) Цікаві образи у Тебе, Юро.

"Збиває думки у віче,
А потім вже з пантелику."

Правда, все так і є... Контрасти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 23:41:40 ]
Ще раз всім дякую за коментарі. :-)
Це за щастя мати стільки небайдужих відгуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 20:16:19 ]
Юрко, напишу тут аби там не нагромаджувати математику...:) Це доволі популярна практика оцінювання. Її вплив не є таким сильним, тобто оцінка міняється на 5 сотих, у кокретному випадку, шо я описав. А не на 5 десятих... :)
Але це вже щось, і воно безумовно впливатиме на рейтинг. Редакція також може ввесети нелінійну формулу, тобто підносити усе до квадрату (5/7)*(5/7). Тоді різниця у цьому прикладі буде 1 десята :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-07 07:55:53 ]
Вітаю, Юрку!
У тебе гарний вірш. Просто класний!
Не знаю як, але я чомусь зпочатку пропустив його. Та це мабуть для того, щоб зараз більший кайф був. Все має бути в свій час.
Дуже дікую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-07 08:24:04 ]
Гарний вірш. Оригінальне бачення.
Але я би звернув увагу ще на деякі, можливі, неточності "нам ділить" і "Пройшла". Останнє, як на мене, трохи краще було б у теперішньму часі?
Є ще дрібненький нюанс у "То мерзне, а то до жару", - подумати, чи так вже важливо "то мерзне"? Бо "жар" таки іменник, і трохи краще його з іменником подавати (то льодом, наприклад). Але це так, дуже специфічне моє бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 16:32:14 ]
Дякую, Юрку!
Завжди радий Твоїм думкам і підтримці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 21:41:09 ]
Шановна Редакціє,
Щиро вдячний за коментар. Я зробив висновки і виправив недоліки.
Тепер чекаю на Вашу оцінку.
З пошаною,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Федорович (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 12:41:22 ]
Гарно.
"Між мріяти і забути", так часто - хочеш забути, а згадка день за днем вертається знову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-08 12:58:35 ]
Нормально, робота над своїми творами безкінечний процес.
Шановний Юрію, ще деякі моменти, - колись було "Пройшла", але, стосувалась ніби не думок, а, дай Бог пам'яті, здається голови з думками? Я про те, що зараз закінчення тільки на проходженні думок, а це слабше, ніж було. :(
І цей рядок хоч і зазвучав краще, але не зовсім мені зрозумілий - "Не Божу поділить Кару" - тобто йдеться про "той голос"? Який "не Божу поділить кару"? Яке ваше бачення цього моменту?
Бо, якщо говориться про "той голос", то він може "жадати", чи навіть "вклякати в Кару", і ще там різне, але чи "поділить Кару" голос?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:00:47 ]
Безмежно вдячний редакціє за Ваше бачення і час.
Я змінив рядок з "Божою Карою" на (принаймі так думаю) більш мизикально-поетичний лад.
І повернув голову на місце ув останнім рядку...
Як тепер? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:25:52 ]
Радий, що Вам сподобалось Ірино Федорович.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-08 16:37:08 ]
Юрію, але з Божою Карою таки глибше, а з гітарою не дуже. Головне - те бачення, те відчуття, що народило рядки. Глибина - дуже важлива штука.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:56:16 ]
Ще раз дякую Редакціє,
Дійсно - от "внутрішній голос" (коли натхнення було) говорив так, але вправності у словотворенні тоді забракло. Повертаю "Не Божу Кару" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 17:43:07 ]
Головне аби ви були задоволені, аби вам, Юрію, було приємно читати свої вірші. Можливо, це найголовніше.
На довершення потрібно ще і вірний "рух голови" чи "з голови", власне, якийсь ваш рух, пов'язаний з Тим Голосом, придумати, на кшталт, і зліт, "вихід із себе" чи там ще якось, але щоб вязалося за означеннями "пологів", "відходом вод", і "крізь вирій" Туди.

Власне, ви придивіться без поспіху, рішення має бути не різке, гарне і розумітися трохи не однозначно. Але з останнім у вас майже завжди повний порядок.

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 16:23:46 ]
Вже вкотрий раз дякую, Пане Володимир.
Зупинився наразі на цьому варіанті:
"По сладці проходить вирій...":
1)Мені видався тоді останній рядок пов`язаним з першим
2)І звучить ніби об`ємно...