ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Вузли
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
* * *
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Що відділяє нас від плину часу?
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Чорнобиль
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
* 57 *
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
* * *
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
Нетривіальні думки – 3
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
Туманні перспективи
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
* 56 *
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Похід суздальців на Новгород у лютому 1170 року
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
Смерть під вітрилом
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
* * *
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
24/7
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Збираю згадку
Збираю по складках згадку
Аби Твій голос почути.
Той голос: гойдає кладку
Між мріяти та забути.

Той голос: хрипить і кличе,
Здирає всю неміч крику;
Збиває думки у віче,
А потім вже з пантелику.

То в попіл, то до морозу...
То з леду... і знов до жару.
Встеляє віршами прозу,
Не Божу віщує Кару.

Готує на позір подив,
Засмічена сміхом, щирість.
Полого... Відходять води.
По сладці проходить вирій...

29 Січня 2007




Найвища оцінка Юрій Кондратюк 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-05 17:20:21
Переглядів сторінки твору 14931
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.175 / 5.75  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.941 / 5.5  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.04.24 16:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:20:38 ]
Ну я конечно не спєц, але у ліриці якшо вже відійшли то всьо буде файно, і не тре так на тому акцентувати... :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:21:13 ]
о! так краще :) за одну букву билися, але воно було того варте... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:23:28 ]
Так і народжується істина!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:24:38 ]
цікаво... встеляє віршами прозу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:31:44 ]
Ну всьо, на цій мажорній ноті я йду жерти свій київський тортик. :) усім гарної і тихої ночі... :) їште цитрину, аби фотки не були у всіх такі щасливі... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-02-05 23:16:27 ]
...І чого тільки не робить той голос :) Цікаві образи у Тебе, Юро.

"Збиває думки у віче,
А потім вже з пантелику."

Правда, все так і є... Контрасти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 23:41:40 ]
Ще раз всім дякую за коментарі. :-)
Це за щастя мати стільки небайдужих відгуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 20:16:19 ]
Юрко, напишу тут аби там не нагромаджувати математику...:) Це доволі популярна практика оцінювання. Її вплив не є таким сильним, тобто оцінка міняється на 5 сотих, у кокретному випадку, шо я описав. А не на 5 десятих... :)
Але це вже щось, і воно безумовно впливатиме на рейтинг. Редакція також може ввесети нелінійну формулу, тобто підносити усе до квадрату (5/7)*(5/7). Тоді різниця у цьому прикладі буде 1 десята :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-07 07:55:53 ]
Вітаю, Юрку!
У тебе гарний вірш. Просто класний!
Не знаю як, але я чомусь зпочатку пропустив його. Та це мабуть для того, щоб зараз більший кайф був. Все має бути в свій час.
Дуже дікую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-07 08:24:04 ]
Гарний вірш. Оригінальне бачення.
Але я би звернув увагу ще на деякі, можливі, неточності "нам ділить" і "Пройшла". Останнє, як на мене, трохи краще було б у теперішньму часі?
Є ще дрібненький нюанс у "То мерзне, а то до жару", - подумати, чи так вже важливо "то мерзне"? Бо "жар" таки іменник, і трохи краще його з іменником подавати (то льодом, наприклад). Але це так, дуже специфічне моє бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 16:32:14 ]
Дякую, Юрку!
Завжди радий Твоїм думкам і підтримці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 21:41:09 ]
Шановна Редакціє,
Щиро вдячний за коментар. Я зробив висновки і виправив недоліки.
Тепер чекаю на Вашу оцінку.
З пошаною,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Федорович (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 12:41:22 ]
Гарно.
"Між мріяти і забути", так часто - хочеш забути, а згадка день за днем вертається знову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-08 12:58:35 ]
Нормально, робота над своїми творами безкінечний процес.
Шановний Юрію, ще деякі моменти, - колись було "Пройшла", але, стосувалась ніби не думок, а, дай Бог пам'яті, здається голови з думками? Я про те, що зараз закінчення тільки на проходженні думок, а це слабше, ніж було. :(
І цей рядок хоч і зазвучав краще, але не зовсім мені зрозумілий - "Не Божу поділить Кару" - тобто йдеться про "той голос"? Який "не Божу поділить кару"? Яке ваше бачення цього моменту?
Бо, якщо говориться про "той голос", то він може "жадати", чи навіть "вклякати в Кару", і ще там різне, але чи "поділить Кару" голос?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:00:47 ]
Безмежно вдячний редакціє за Ваше бачення і час.
Я змінив рядок з "Божою Карою" на (принаймі так думаю) більш мизикально-поетичний лад.
І повернув голову на місце ув останнім рядку...
Як тепер? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:25:52 ]
Радий, що Вам сподобалось Ірино Федорович.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-08 16:37:08 ]
Юрію, але з Божою Карою таки глибше, а з гітарою не дуже. Головне - те бачення, те відчуття, що народило рядки. Глибина - дуже важлива штука.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:56:16 ]
Ще раз дякую Редакціє,
Дійсно - от "внутрішній голос" (коли натхнення було) говорив так, але вправності у словотворенні тоді забракло. Повертаю "Не Божу Кару" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 17:43:07 ]
Головне аби ви були задоволені, аби вам, Юрію, було приємно читати свої вірші. Можливо, це найголовніше.
На довершення потрібно ще і вірний "рух голови" чи "з голови", власне, якийсь ваш рух, пов'язаний з Тим Голосом, придумати, на кшталт, і зліт, "вихід із себе" чи там ще якось, але щоб вязалося за означеннями "пологів", "відходом вод", і "крізь вирій" Туди.

Власне, ви придивіться без поспіху, рішення має бути не різке, гарне і розумітися трохи не однозначно. Але з останнім у вас майже завжди повний порядок.

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 16:23:46 ]
Вже вкотрий раз дякую, Пане Володимир.
Зупинився наразі на цьому варіанті:
"По сладці проходить вирій...":
1)Мені видався тоді останній рядок пов`язаним з першим
2)І звучить ніби об`ємно...