Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Іван Франко (1856 - 1916)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-05 20:17:14 ],
на сторінці поезії     "X. Школа поета ( За Ібсеном)"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
До музи
*
Знов кличеш ти мене, моя богине,
В непроходимі нетрі тих часів,
Де правда родиться і правда гине
І де луна ігровище бісів.
У світ краси й гидоти, в море синє,
В аркани злуд, у тайники лісів,
В вир пристрастей, в огонь, що ввік не стине,
І в заколот небесних поясів.
Нехай і так! Підем, моя ти люба!
Скуштуємо ще раз утіх земних
І зирнемо в той вир, де всьому згуба.
Ще раз пройдем по сховищах тісних,
Де жах і жаль, і мрії, й дійсність груба,
І втопимось - і заснемо по них.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-06 10:01:28 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
І. Я. ФРАНКА
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-06 10:06:04 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

Болісно і насущно звучать слова Франка і сьогодні.
*
Ніхто до тебе не простягне руку.
*
Усе, чого тобі сей світ не дасть,
Знайдеш в душі своїй..
Коментатор Іван Редчиць, [ 2011-08-06 12:25:09 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

І бережи на своїй голові
Вінок незв'ялий чистоти, і ласки,
І простоти, мов квіти польові.
У маскарад житя іди без маски...
Це заповіт генія багатьом поколінням...
І нам у тому числі...
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-06 13:10:01 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

Дякую, п. Іване.
Важко навіть з ліхтарнею виходити зі старої казки у новий світ...
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-06 13:12:00 ],
на сторінці поезії     "Притча про віру"   Франко Іван

Дякую.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2011-08-06 13:27:40 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

З болем сприймаєш Франківські настанови, коли вдивляєшся навіть у хрестоматійні витвори класиків радянської доби. Замість "Знайдеш в душі своїй ясніше, краще:Найвищу правду і найбільшу власть" вони і легіон менш талановитих пристосовувалися до влади...
Ще раз спасибі Улянці за поезію Каменяра!
Іван Потьомкін з Єрусалима
Коментатор Володимир Сірий, [ 2011-08-06 14:55:54 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

Незмінні настанови!!!
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-06 15:04:39 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

Дякую і вам за увагу та небайдужість.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-06 15:21:26 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
Із книги Кааф
III.
Гуманний будь, і хай твоя гуманність
Пливе з криниці чистої любови,
Якої не мутить пиха й захланність.
Гуманний будь не так, як богослови,
Що надприродним ліктем довг свій мірять,
Льву такають, а гримають ослові,
Братами мають тих лише, що вірять
У їх закон, в їх повісті і чуда,
До "вічних благ" все ласо зуби шкірять.
Та цідять муху, щоб ковтнуть верблюда.
Не те, щоб всіх любив, - се вже надміру,
А не бажай нікому зла та худа.
Всіх бляг і брехень не бери на віру,
На фальш і зраду май порядний дрюк
І не давай з братів лупити шкіру.
Лише не сердься, не заламуй рук,
Котячу флеґму май усе в запасі,
Не вір облесним, стережися злюк,
А дармоїдам все кажи: " А засі! ".
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-06 15:45:49 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

Книга Кааф, припускають, - пам'ятка XV століття, невеличка книга, зложена в основі зі слів, вибраних із Теодорета Кірського, про старозавітні храмові обряди. До нас дійшла ця пам'ятка в двох редакціях.
Кааф - легендарна чудодійна квітка, сік якої відмолоджує, оновлює людину, додає їй охоти до життя.
Теодорет - кірський єпископ, автор " Історії церкви" у 5-ти томах.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-06 16:46:15 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
Із Книги Кааф
IV.
Як трапиться тобі в громадськім ділі
Здобути голос, вплив якийсь і значність,
Народ вести, снувати пляни смілі,
То пам'ятай і все май ту обачність,
Не вірити і не дуфать ніколи
На княжу ласку й на народну вдячність.
Бо княжа ласка, як той сніг на поли,
Що вітер здує, в південь злиже сонце
І лишить чорний ґрунт, пустий і голий.
Народна вдячність - ти, фатальний гонче,
Щоб з злою вістю все прибудеш вчасно,
А з доброю все спізнишся доконче!
І не міркуй, що де ти бачиш ясно,
Там іншим з твого слова засвітає,
Хаос думок улежиться прекрасно.
Не вір, що люд твої заслуги пощитає,
Що задля них одну дрібну провину
Тобі простить! Він судить - не питає.
І знай, коли щасливую годину
Ти прозівав, щоб інших взять під ноги,
Тебе самого безпощадно в глину
Затопчуть, як камінчик в брук дороги.
Коментатор Женя Бурштинова, [ 2011-08-06 17:22:12 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

Нехай чудодійна ця квітка Кааф,
У многих і многих прийдешніх літах!
Славу поета живить, величає,
На добрі діла і зове й наставляє.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-08-06 20:17:07 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

Ото й минай все темне й непутяще...

Ці вірші-настанови поетам - як "Книга псалмів від Франка". Читай і думай, і роби висновки, і бери з собою в життя і творчість.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-06 22:27:34 ],
на сторінці поезії     "ІЗ КНИГИ КААФ"   Франко Іван

Якщо згадати події останніх років, то у Франка наче все прописано наперед - і про "княжу ласку" і "народну вдячність", і про обачність...
Дякую за коментарі.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-09 16:26:01 ],
на сторінці поезії     "Лисова пригода"   Франко Іван

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
І. Я. ФРАНКА
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2011-08-09 17:49:57 ],
на сторінці поезії     "Лисова пригода"   Франко Іван

Стільки лисів довелося мені відтворювати, перелицьовуючи байки Езопа для майбутньої книги, а такого не стрічав.
Слава Богу, що сокира потрапила на мотузку, а не на голову дружини!
Спасибі Вам, пані Улянко, за радість, яку даєте творами Великого Франка!
Іван Потьомкін з Єрусалима
Коментатор Володимир Сірий, [ 2011-08-09 18:49:23 ],
на сторінці поезії     "Лисова пригода"   Франко Іван

Вітаю вас і вашу працю, Улянко!
І сміх, і гріх)))От хитрюга лис Микита!)
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-09 20:35:51 ],
на сторінці поезії     "Лисова пригода"   Франко Іван

Дякую за відгуки.
Те, що я друкую, надзвичайно мізерна частинка багатющої творчої спадщини . Взагалі у Франка порівняно мало коротких поетичних творів. Але скільки поем! І скільки із них майже невідомі!
Жаль, але наразі у мене немає можливості сканувати великі твори і викладати їх в інтернеті.
Дивуюся працелюбності Франка, без теперішніх засобів, скільки ж треба було недоспати, недовідпочити, створюючи 50-ти томник. Там і наукові праці, і переписка. І я дуже тішуся можливості торкнуся невичерпного джерела із скарбниці Великого Каменяра.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-10 10:38:52 ],
на сторінці поезії     "Лисова пригода"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
Медвідь
***
Медвідь - страшний, великий звір.
Вночі в село заходить з гір:
Тут вб'є вола, там цапа з'їсть-
Немилий і шкідливий гість.
А бідний бойко Сень Гандюк
Стрільби не мав, хіба лиш лук.
Медвідь хапав його овець -
Як тут йому зробить кінець?
На спосіб взявся Сень отсе:
Над стежку пов'язав сильце,
До шнура ж на глухий кінець
Прип'яв великий камінець.
Настала ніч. В свій давній слід
По стежці йде старий медвідь, -
Сильця він і не сподівавсь -
Аж разом цуп! Та й і спіймавсь.
Се що таке? Якби був знав,
Легенько б шнур із шиї зняв.
Та він рвонувсь - аж разом бух!
Сильце затяг, аж сперло дух.
Рвонув медвідь: " Се що за біс?"
Став шарпатись - ще в гірше вліз.
Він в'ється, торгає, бурчить,-
Сильце ж за шию, знай, держить.
Ти ба, й медвідь же не дурак!
Дійшов нарешті неборак,
Що каменюка ся гидка
Його держить і не пуска.
Живенько він, що сили мав,
На плечі каменюку взяв.
" Чекай, - міркує, - вже я, ну,
Тебе в найглибший яр шпурну!"
Прийшов над яр, як розмахнувсь,
В безодню камінь балабунць!
А камінь, звісно вже, за шнур
Його потяг у яр гур-гур!
Як гепнеться медвідь мій - бух!
Тут з нього зараз вийшов дух,
Надходить рано Сень Гандюк:
" Ну, не уйшов ти моїх рук!
Та й хитро ж я спіймать тя вмів!"
Медведя він притяг домів,
І збіглось все село глядіть:
Пропав наш ворог вже, ведмідь.
1894
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13