Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Іван Франко (1856 - 1916)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-08-19 13:51:52 ],
на сторінці поезії     "Притча про життя"   Франко Іван

Автори / Василь Дениско (1954) / Рецензії

«Розкіш братньої любові». Відгук на «Притчу про життя» Івана Франка

http://maysterni.com/publication.php?id=65733

Припускаю, що знайдеться прискіпливий читач або літературний сноб, який підшукає на яскравому і дивовижному гобелені твору «Притча про життя» недостатньо міцно зав’язаний вузлик чи надірвану ниточку...
Охочих «тикати» заскорублим пальцем у гобелени творів класиків нині вистачає. І не став би я про це говорити взагалі, якби не знав таких «критиків». Приміром, один із них – прихильник філософії Дао Лао-цзи – мовив мені про суперечливість Франкової тези у «Притчі»: «Життя важке, природа нам ворожа». Як на мене, то це не важливо, бо у творі є найпосутніше: глибинний філософський зміст, який приголомшує! А «критикам» Іван Якович відповів ще у передмові до збірки «Мій Ізмарагд»: «...бажаю того душевного супокою, того м’якого, ніжного, щирого настрою, який знаходив я, складаючи серед болю і тяжкої гризоти... вірші...»
Щоб не втомлювати читача, не стану детально описувати свої враження – винятково позитивні і емоційні, а дозволю собі зупинитись на рядках, які змусили мене віднайти паралель зі світом кіномистецтва.

А та гадюка під ногами, браття, –
То наше власне тіло, непостійне,
Слабе і хоре, що нам в кожній хвилі
назовсім відмовить може служби...

Після прочитаних (перечитаних) цих рядків чомусь виразно згадався фільм Педро Альмодовара «Говоріть до неї». Там дівчина-балерина після автомобільної катастрофи перебуває в комі, а медбрат у лікарні її доглядає і говорить(!) до неї без упину і вірить...
Люди (брати) мають говорити одне з одним, навіть тоді, коли хтось перебуває в комі. І тоді станеться диво. Відчуваю, що ця сакральна думка, попри інший вербальний зміст і символіку, присутня й у творі Івана Франка:

Се чиста розкіш братньої любові
Се той чудовий мід, якого крапля
Розширює життя людське в безмір...

«Притча про життя» читається одним подихом. Імперія образів твору збуджує уяву і спонукає до роздумів.
І насамкінець. Видається мені, що цей зворушливий твір – майже готовий сценарій для анімаційної кінострічки. Агов! Де ви шановні сценаристи, художники і режисери? Та най там...
Підніміть свої голови і зніміть зі своїх верхніх книжкових полиць томи творів Великого Каменяра!

2011 рік
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-19 19:21:53 ],
на сторінці твору     " «Розкіш братньої любові». Відгук на «Притчу про життя» Івана Франка"   Франко Іван

Щиро дякую,
п. Василю, за рецензію-відгук.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-19 23:19:33 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
І. Я. ФРАНКА
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-19 23:31:32 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
***
Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!
Се не той сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко,
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.
1895
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-08-19 23:47:25 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

Яка ж це сильна річ, вічно актуальна поезія, те, що в серці кожного...
Коментатор Іван Редчиць, [ 2011-08-20 04:55:42 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

Так, тут і 10 мало...
Коментатор Наталка Янушевич, [ 2011-08-20 08:06:06 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

Я з Дрогобича. У нас цю пісню починають так само, а варіанти закінчення - народні. Напевно, це найвища похвала для поета, коли твір стає народним. Мелодика вгадалась.
"З горіха зерня" знаю напам'ять.Коли співаємо?
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-20 08:30:49 ],
на сторінці твору     " «Розкіш братньої любові». Відгук на «Притчу про життя» Івана Франка"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
Уривок з передмови до збірки
" Мій Ізмарагд "
***
Блукаючи по різних стежках всесвітньої історії та літератури, я здавна збирав потрохи або намічував собі для пізнішого вжитку поодинокі камінчики, придатні для моєї будови, найдавніші причинки, поміщені в отсій книжці, мають уже 15 літ. Та тільки в останнім часі тяжка слабість, що зробила мене на пару місяців неспосібним до іншої праці, дала мені змогу понаписувати найбільшу часть того, що тут надруковано. Значна часть поміщених тут віршів - то правдиві Sсhmеrzеnskіndеr*. Я писав їх в темній кімнаті, з зажмуреними, болючими очима.
Може, сей мій фізичний і духовний стан відбився й на фізіономії сеї книжки. В хоробі чоловік потребує, щоби з ним обходилися м'яко, лагідно, та й сам робиться м'яким, та лагідним, та толерантним. Його обхапує глибоке, ніжне чуття, бажання любити, дякувати когось, тулитися до когось з довір'ям, як дитина до батька. Не знаю, наскільки ясно відбилося те чуття в отсій книжці, та знаю, що я бажав зробити її книжкою наскрізь моральною.
* Діти страждання.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-20 11:19:42 ],
на сторінці поезії     "Картка любові"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
Із збірки
" Зів'яле листя ".
Перший жмуток
XІX
Я не жалуюсь на тебе, доле:
Добре ти вела мене, мов мати.
Таж де хліб родити має поле,
Мусить плуг квітки з корінням рвати.
Важко плуг скрипить у чорній скибі,
І квітки зітхають у сконанню...
Серце рвесь, уста німі, мов риби,
І душа вглибляєсь в люту рану.
А ти йдеш з сівнею й тихо сієш
В чорні скиби й незарослі рани
Нове сім'я, новії надії,
І вдихаєш дух життя рум'яний.
1891
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-20 11:39:15 ],
на сторінці поезії     "Меморандум будяків"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
*
Хто славу світу осягнув
Аж по найдальшій межі,
Не раз бува подібний він
До наглої пожежі.
З сухих дерев розпалена,
Вона високо буха,
Та швидко попелом сіда,
Так слава наглая з'їда
Не тільки тіло, але й духа.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-20 11:58:24 ],
на сторінці твору     "Уривок із " Переднього слова" до збірки " Із літ моєї молодості""   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
Дві дороги
(Сонет)
Ввік до заслуги дві ведуть дороги,
І дві корони жизнь нам може дати:
Одна - трудиться і калічить ноги,
А друга - з вірою й молитвою страждати.
Щаслив муж і народ, якого воля
Судьби веде з одної та на другу,
Із поля праці до терпіння поля,
Щоб мовчки йшов через огні й наругу.
Аби ступав, мов ніччю путник в полі,
З сльозою в оці та з надією в душі,
Що ще діждеться ранку, світла й волі.
І нас, брати, отак веде рука судьби,
Йдучи з молитвою наперекір недолі,
Ідім до світла, щастя та любви.
1875
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-20 12:09:03 ],
на сторінці поезії     "Притча про життя"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
Також знання
*
Знай, коли де йти,
Щоб добро знайти,
Поки не знайшов,
Хоч лицем світи.
А як не знайшов,
Влад се, чи не влад,
Як раз відійдеш,
Не вертай назад.
15/ІX 1915
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-20 12:18:52 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

Дякую за щирі слова.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-20 12:28:53 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

ІВАН ФРАНКО
Із збірки
" Зів'яле листя ".
Другий жмуток
VІІ
Ой жалю мій, жалю,
Гіркий непомалу!
Упустив я голубочку
Та вже не спіймаю.
Як була близенько,
Не дав їй принади, -
А тепер я не знаходжу
Для серця розради.
Як була близенько,
Я ще вагувався,
Щоб так швидко улетіла,
Я й не сподівався.
А як улетіла,
Вернуть не схотіла,
То забрала за собою
Мою душу з тіла.
Забрала всі мрії,
Всі втіхи, надії,
Як весна бере з собою
Квіти запашнії.
1896
Коментатор Володимир Сірий, [ 2011-08-20 20:18:38 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

Цей вірш, ставши піснею, злився настільки із душею народу, що став йому за дихання...
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-20 21:33:17 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

Дякую,
п. Володимире, так, пісні на слова
І. Я. Франка стали народними, наповнившись і новим змістом, і розширивши бачення самого автора, а багато хто, співаючи, й не здогадується, звідки першоджерела.
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2011-08-21 00:36:33 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

До Улянки Надбужанки: чому саме Франко; цікавитесь виключно любовною лірикою?
Гарну справу робите.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-21 10:04:21 ],
на сторінці твору     "Мойсей"   Франко Іван

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
І. Я. ФРАНКА
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-21 10:16:01 ],
на сторінці твору     "Мойсей"   Франко Іван

Поема "Мойсей" - вершинний твір
І. Я. Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури.
Це глибоко філософічний твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання
"обітованої землі", про майбутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі революційного руху проводирів, що приведуть до перемоги.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-08-21 10:53:37 ],
на сторінці твору     "Мойсей"   Франко Іван

Це дуже добре, що поміж нас "походжає" Іван Франко. Це якось мобілізує і зосереджує...
Дякую, Улянко!
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13