Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вячеслав Кондратюк (1983)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Хмари сірі на неба блакиті
    Хмари сірі на неба блакиті,
    За берест чіпляють кривий,
  •   Я не знайду собі покою у гаях квітучих
    Я не знайду собі покою у гаях квітучих,
    І своє лихо не присплю я в гущині лісів,
  •   Ніжний шепіт весни, ніби дощ шелестить
    Ніжний шепіт весни, ніби дощ шелестить,
    Не змовка, не стиха ні на мить, ні на мить.
  •   Ти добре виглядаєш на червоному фоні
    Ти добре виглядаєш на червоному фоні,
    Особливо тоді, коли довгі ночі холонуть,
  •   Уже не прагнучи нікому більше догодити
    Уже не прагнучи нікому більше догодити,
    Сиджу один удома і пишу свої вірші,
  •   Колючий сніг розтанув і потріскались льоди
    Колючий сніг розтанув і потріскались льоди,
    Холодна мряка буде литись до самого квітня,
  •   Стікає часом запотіле літо і за спинами лежить хрустка зима
    Стікає часом запотіле літо і за спинами лежить хрустка зима,
    Хай змиє все дощем й потому буде тільки те, чого у нас нема,
  •   Спека наступить швидко
    Спека наступить швидко,
    Пальці дощу за комір.
  •   Куриться небо зорянистим пилом
    Куриться небо зорянистим пилом,
    Сідає пава-ніч у купіль із хмарин,
  •   Навіщо знов лічити в небі синьому птахів
    Навіщо знов лічити в небі синьому птахів?
    Для чого спогади шукати й ворошить минуле?
  •   Залиши мене там, залиши
    Залиши мене там, залиши,
    Де всі вигадки, зорі і міти.
  •   Слова мої повисли комом у безбарвній тиші
    Слова мої повисли комом у безбарвній тиші,
    Усі думки зненацька стали неважливі і малі,
  •   Чомусь так швидко сонце хилиться кудись донизу
    Чомусь так швидко сонце хилиться кудись донизу,
    Скриплять небесні двері — відчиняють горизонт,
  •   Оскільки час нас більше не тривожить
    Оскільки час нас більше не тривожить,
    А йти впотьмах відважиться не кожен,
  •   Сонце пригріває тихо-тихо
    Сонце пригріває тихо-тихо,
    Віє вітер чистий, як сльоза,
  •   Рухатись тільки униз
    Рухатись тільки униз в зимову природу мертву,
    Литись дощами й іти, не бути більше упертим.
  •   Можливо ми зустрінемось колись
    Можливо ми зустрінемось колись. Усе можливо,
    У день, коли жарітиме асфальт, чи буде лити злива.
  •   Стара верба гнучким дощем повисла
    Стара верба гнучким дощем повисла,
    Зелене листя вперто тулить до землі,
  •   Старий собі читаю календар
    Старий собі читаю календар,
    Сумну історію життєвих віх,
  •   Вологих зір туман і темряви холодної прихід
    Вологих зір туман і темряви холодної прихід,
    Де дощик тихий буде в пустку ночі моросити,
  •   Здіймався тихо золотавий вечір
    Здіймався тихо золотавий вечір,
    На груди сонце втомлено лилося,
  •   Я вже не відаю тепер нічого
    Я вже не відаю тепер нічого,
    З того, що відати колись хотів,
  •   Весна-красна струмочки малювала
    Весна-красна струмочки малювала,
    А сонце сніг сліпило, аж до сліз,
  •   Шукали ночі сховані мотиви
    Шукали ночі сховані мотиви,
    У світлі ранку жовті ліхтарі,
  •   Нема різниці де подівся час
    Нема різниці де подівся час,
    Куди ведуть планети їх орбіти.
  •   Чорна місячна ніч упаде на сніги
    Чорна місячна ніч упаде на сніги,
    В темноті ясна річ з нею ми вороги.
  •   Місце де я все літо ходив по вікно замело
    Місце де я все літо ходив по вікно замело,
    І де сонце було льод холодний висить, як кулон,
  •   Вітер знов залетів
    Вітер знов залетів,
    Крізь замети й поріг,
  •   Цмулився вечір, як вино
    Цмулився вечір, як вино,
    Горів вокзал і вже давно,
  •   Замерзли в голові думки
    Замерзли в голові думки,
    Морозом вкрилися до ранку,
  •   Ти зникала із зору в той час
    Ти зникала із зору в той час,
    На годинника стрілок межі,
  •   Білий сонячний сніг упаде на поріг
    Білий сонячний сніг упаде на поріг,
    І тремтячі сніжинки понесуть сотні ніг.
  •   Шукання часу нам уже нічого не доводить
    Шукання часу нам уже нічого не доводить,
    З дощів забрали ми всю їхню воду й сніг,
  •   Вітер дихає тихо і змушує хмари пливти
    Вітер дихає тихо і змушує хмари пливти,
    Я поволі підводжусь, встаю, намагаюсь іти.
  •   А якщо вже шукать, то нам треба іти..
    А якщо вже шукать, то нам треба іти..
    Не стоять, не ховать, в ночі вечір знайти,
  •   Моє мовчання розчинилося у тиші
    Моє мовчання розчинилося у тиші,
    А в голові шепочуть щось думки,
  •   Буває іноді так хочеться забути
    Буває іноді так хочеться забути
    Про залетівший за сорочку страх,
  •   Зорепад
    Рух вниз ніколи не буває по дотичній,
    Коли упав — перед тобою тільки вічність,
  •   Забути про все
    Забути про все,
    І зануритись тихо,
  •   Якщо ви подивитесь із висоти польоту
    Якщо ви подивитесь із висоти польоту,
    Давнє місто відлетівши, мов листочок від гіллі,
  •   З всіх сил повітря б'ю
    З всіх сил повітря б'ю,
    Удар прийма на себе тиша,
  •   І я уже не той, і ти тепер не та
    І я уже не той, і ти тепер не та,
    І час летить повз нас, руйнує душі й храми,
  •   Сонцем розпечена земле
    Сонцем розпечена земле,
    Дай доторкнутись до тебе,
  •   Сховали сонце темні хмари
    Сховали сонце темні хмари,
    Земля намокла від плачу,
  •   Ліниве сонце непомітно опустилося додолу
    Ліниве сонце непомітно опустилося додолу,
    І десь далеко загорівся небокрай.
  •   Дощеві краплі упадуть
    Дощеві краплі упадуть,
    Автомобілі розтягнуть по асфальту чорне скло,
  •   Мені снилось життя в тому світі
    Мені снилось життя в тому світі
    Де повсюди лунає чийсь сміх.
  •   Я не знаю як тебе забути
    Я не знаю як тебе забути,
    Ти завжди живеш у пам'яті моїй,
  •   Цей день позаду
    Цей день позаду...
    Ніч втопила все,
  •   Польова квітка
    Тендітна квітка зрізана під корінь,
    Промінчик незрівнянної краси... Ще лиш,
  •   Парасоля
    Ховаюся у вірш, немов у дощ під парасолю,
    У ці швидко написані рядки.
  •   Кінець зими
    З останніх сил мороз рятує білу ковдру,
    Останній прихисток і бастіон зими.
  •   Ще тільки вчора ти стояла тут
    Ще тільки вчора ти стояла тут,
    А зараз поруч лише пустота і тиша,
  •   Росток
    Лиш сон важкий мене зупинить в цій війні,
    І я впаду поранений його стрілою.
  •   Я вже не той
    Я вже не той... Ти знай!..
    Не згадуй сон, в якому полюбив колись,
  •   Осінній ранок
    Холодний ранок розчинивши темну ніч в повітрі,
    Себе убравши у похмуро-сірі кольори,
  •   Якось знову тебе я зустріну
    Якось знову тебе я зустріну,
    Серце в такт зазвучить, як колись,
  •   Чому боюся буть самим собою?
    Чому боюся буть самим собою?
    А іншим бути хто ж мене навчить?
  •   Фантазія
    Я не суддя тобі,
    Я лише твій поет,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки