Моє мовчання розчинилося у тиші,
А в голові шепочуть щось думки,
Теперішнє, вчорашнє і колишнє
Знаходять собі в розумі кутки.

Я йду вперед, сиджу, стою на перехресті,
Торую вперто із минулого в майбутнє шлях,
Але уже подолані, залишені позаду версти,
Шукають настрій злий в моїх наступних днях.

І я тепер лише півкроку позаду від тебе,
Примара часу зважує настирливі слова,
З-за хмари тихо на плече сідає сіре небо,
А тишу серця огортає хижий змах крила.